Адреса:

73000, м. Херсон,

вул. Університетська, 27,

каб. 118.

Телефон: (0552) 32-15-62

Час роботи: з 8.30 до 17.15

Е-mail: samsakova@ksu.ks.ua

Оновлено: 21.04.2020

Музейно-архівний центр

 

 

 Керівниця музейно-архівного центру -

Самсакова Ірина Владиленівна, відмінник освіти України, Почесний працівник ХДУ

номер телефону: 0665730466

 Співробітники:

  1. Виноградова Луїза Веніамінівна - провідний фахівець, заслужений працівник культури України                       0995433440
  2. Гордієнко Ірина Володимирівна – провідний фахівець.                                  0507858312
  3. Гончарук Ірина Іванівна – провідний фахівець.0993633790
  4. Дикуха Вікторія Сергіївна - фахівець ІІ категорії. 0996243140

                                                                    

Музей історії ХДУ

 Музей історії ХДУ був заснований згідно наказу ректора 29 квітня 1999 року. До 85-річчя університету, після реекспозиції у вересні 2002 року музей був відкритий у новому приміщенні.

Тематико-експозиційний план музею відповідає історичному (професійному) профілю. Експозиційні розділи розкривають історію створення та розвитку університету та охоплюють період з 1914 року до сьогодення. Рівень художнього оформлення експозиції - професійний. Експозиція постійно оновлюється та доповнюється.

Музейне приміщення займає 2 кімнати - 143 кв.м., експозиція - 117 кв.м, фондосховище - 14 кв.м., кабінет завідувача - 12 кв.м. Музей має технічне оснащення: комп'ютер, фотоапарат, кондиціонер. Фонди музею нараховують 1941 експонат, з них основний фонд - 938. Завдяки пошуковій роботі кількість експонатів постійно збільшується. У музеї створені необхідні умови для зберігання оригінальних матеріалів як в експозиції, так і в фондосховищі.

Ведеться облік музейних предметів, наявні 3 інвентарні книги: для експонатів основного фонду, для фотокарток та документів, для фондів сховищ.  У музеї ведеться документація: книги обліку відвідувачів екскурсій, виховних заходів, навчальних занять; виставок, методичної роботи, профорієнтаційної роботи; книга відгуків, складаються плани роботи та звіти про діяльність музею за навчальні роки, ведуться протоколи засідань ради музею.

Музей історії ХДУ підпорядковується в оперативному управлінні проректору з наукової роботи і розвитку Омельчуку С.А. і входить до складу музейно-архівного центру. Робота музею організовується на основі самоврядування, вищим керівним органом якого є рада музею - 16 осіб.

Музей історії ХДУ став важливим осередком виховної роботи серед студентів університету та профорієнтаційної - серед учнівської молоді. Великий виховний потенціал музею зумовлений тим, що він дає можливість поєднати старі, давно відомі та вже достатньо випробувані, перевірені часом виховні засоби з новими, недавно винайденими.

При музеї працюють громадські екскурсоводи з числа студентів, які проводять тематичні та оглядові екскурсії, в першу чергу для першокурсників. Одним із напрямків роботи музею є патріотичне виховання студентської молоді. Рада музею разом із студентською радою зібрали матеріали про ветеранів війни - викладачів та співробітників ХДУ. Була проведена велика пошукова робота і встановлено зв'язки з сином колишнього випускника, Героя Радянського Союзу Полонія Ю.С. Це дало змогу поповнити музей цінними приватними документами і особистими речами. У музеї проводяться виховні заходи, присвячені Дню захисника Вітчизни, Дню визволення Херсонщини від німецько-фашистських загарбників. Напередодні Дня Перемоги відбуваються зустрічі з ветеранами війни.

 Музей організовує оглядові екскурсії для учнів середніх навчальних закладів та абітурієнтів, що є важливою ланкою профорієнтаційної роботи. У бесідах такого плану акцент робиться на найяскравіших сторінках історії університету, етапах становлення його підрозділів, знаменних подіях у житті колективу, на нових цікавих і перспективних спеціальностях.

За досягнуті успіхи у створенні експозицій і виховну роботу серед молоді музею історії ХДУ постановою колегії управління культури Херсонської обласної державної адміністрації у 2002 році було присвоєно звання "Народний", у 2005 році - Міністерство освіти і науки України присвоїло звання "Зразковий". У 2008, 2012 роках  Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України підтвердило звання  "Зразковий музей" музею історії ХДУ.

 Завдання архівного підрозділу музейно-архівного центру:

-         приймання від структурних підрозділів університету та зберігання архівних документів з різними видами матеріальних носіїв інформації;

-         здійснення контролю разом із загальним відділом за станом зберігання та правильністю оформлення документів структурних підрозділах університету;

-         участь у складанні та погодженні зведеної номенклатури справ університету, перевірка відповідності формування документів у справи згідно із затвердженою номенклатурою;

-         ведення державного обліку документів Національного архівного фонду та щорічне подання відомостей про їх кількість Державному архіву Херсонської області;

-         проведення попередньої експертизи цінності документів, що знаходяться на зберіганні, складання та подання на розгляд експертної комісії університету проєктів описів справ постійного зберігання, описів справ тривалого (понад 10 років) зберігання, описів справ з особового складу та тривалого (понад 10 років) зберігання, описів справ з особового складу та актів про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду;

-         створення та вдосконалення довідкового апарату до архівних документів;

-         організація користування архівними документами, надання архівних довідок, копій, витягів з документів юридичним і фізичним особам відповідно до Правил;

-         підготовка, передавання та транспортування за рахунок університету документів Національного архівного фонду до Державного архіву Херсонської області;

-         участь у заходах з підвищення фахової кваліфікації працівників університету, які відповідають за роботу з документами

Наказ про затвердження ЕК (МАЦ).docx (298.9 Kb)

Положення про ЕК унiверситету (МАЦ).docx (1.4 Mb)

План роботи МАЦ ХДУ 2019-2020 н.р.doc (68.5 Kb)

Склад ради МАЦ 2020 р..doc (16.5 Kb)

Зразки запитів для отримання довiдок соцiально-правового характеру.....doc 

Екскурсія

«Від Юр’ївського вчительського інституту до Херсонського державного університету»

Історична частина

1. Від Юр’ївського вчительського інституту до Херсонського педагогічного інституту(1914-1920 рр.)

Історія Херсонського державного університету розпочинається у далекому 1914 році у місті Юр’їв (Тарту), німецька назва Дерпт, Ліфляндської губернії (Естонія). Там 1 липня 1914 року при Юр’ївському університеті був відкритий перший у Прибалтиці вчительський інститут.

До інституту приймали молодих хлопців християнської віри, віком від 16 до 25 років, неодружених. Для вступу до першого класу інституту потрібно було скласти іспити із Закону Божого, російської мови та історію для вступників на словесно-історичне відділення; арифметику і фізику – на фізико-математичне відділення; географію і природознавство – на географічне відділення. Перший набір студентів складав 20 чоловік, а у 1917 році -25 студентів і було дозволено навчатись дівчатам (6 дівчат).

Першим директором Юр’ївського вчительського інституту був Федір Степанович Страхович.

У 1914 році починається Перша світова війна і у зв’язку з наступом кайзерівської армії у серпні 1917 року постало питання про евакуацію Юр’ївського вчительського інституту. Пропонувалися такі можливі варіанти евакуації: місто Рененбург Рязанської губернії, місто Воронеж, Західний Сибір і Казахстан, але нажаль переписка з цими населеними пунктами була затяжною, тому був вибраний інший шлях. При Юр’ївському вчительському інституті, в цей час, працювало Вище початкове училище, начальником-інспектором якого був Т. Андрєєв, родом із Херсона. Його пропозицію переїхати до рідного міста підтримало більшість викладачів і студентів, оскільки на Півдні України було легше прожити у матеріальному відношенні в умовах розрухи, голоду і війни.

У жовтні 1917 року Юр’ївський вчительський інститут у складі 8 викладачів і 60 студентів по залізничній дорозі переїжджає до міста Херсона. Привезли сюди і все майно інституту ( кілька сотень книжок, частину навчальних приладів, переважно з природознавства і географії), везли все в одному вагоні (545 пудів). Для занять у другу зміну було відведено приміщення Херсонської вчительської семінарії.

Заняття починаються 1-го листопада 1917 року (за старим стилем), 14 листопада (за новим стилем), саме цей день вважається днем нашого народження ХДУ.

Відкрили 3 відділення: словесно-історичне, географічне і фізико-математичне. Було оголошено набір 40 осіб із місцевої молоді. Склад студентів поповнився росіянами, українцями, євреями, греками, поляками та іншими представниками етнічних груп, які населяли Херсонську губернію. Таким чином, Юр’ївський вчительський інститут став першим інтернаціональним вузом Півдня України.

У липні 1919 року Юр’ївський вчительський інститут було реорганізовано у Херсонський педагогічний інститут з 4-річним строком навчання.

У 20-ті роки педінституту було віддано будівлю помешкання ІІ чоловічої гімназії.

2. Херсонський інститут народної освіти (1921-1930 рр.)

У 1921 році Херсонський педагогічний інститут перейменовано у Херсонський інститут народної освіти (ХІНО). Було створено 2 факультети: професійної освіти та соціального виховання. Навесні 1922 року ХІНО відвоював собі краще помешкання І чоловічої гімназії. У серпні 1922 року ХІНО переїжджає у приміщення ІІ жіночої Маріїнсько-Олександрівської гімназії, де й залишається на довгі роки. Гімназія була побудована в 1896 році.

У вересні 1924 року на конференції професорсько-викладацького складу інституту колектив вирішив поставити питання про присвоєння вузу імені Н.К. Крупсткої. Було обрано делегацію до Наркому освіти у складі директора інституту С.С. Ярославенка та найкращого студента Миколи Лянного. Крупська привітно прийняла делегатів інституту, уважно вислухала, багато розпитувала про життя інституту, навчання і побутові умови студентів, дякувала за честь і дала згоду, щоб ХІНО носив її ім’я. 24 жовтня 1924 року ХІНО було присвоєно ім’я Н.К. Крупської. А студент Микола Лянний став родоначальником великої вчительської династії, яка користується на Херсонщині заслуженою повагою. Сам Микола загинув під час Другої світової війни у травні 1942 року смертю хоробрих. Вчительську естафету продовжила його дружина Поліна Федорівна, також випускниця ХІНО, викладала хімію у Великоолександрівській школі №1. Було 3 сина. Дружина старшого сина Матрона Сидорівна випускниця Херсонського педінституту 1948 року. Викладала українську мову та літературу.

У 1925-1926 роках вийшли перші «Записки Херсонського інституту народної освіти ім. Н.К. Крупської» у двох частинах.

На той час у ХІНО працювали видатні вчені, письменники.

Серед них відомий український поет, прозаїк, педагог, громадський діяч Микола Федорович Чернявський. Він став одним із засновників у Херсоні товариства «Українська хата». Його тричі за життя заарештовували. Перший арешт відбувся в жовтні 1929 року, Чернявському було пред’явлено основне обвинувачення: організація та ідеологічне керівництво Херсонською групою українців-шовіністів, націоналістичних товариств «Українська хата» та «Просвіта». У 1932 році заарештували вдруге, обвинувачення те саме: належність до Спілки визволення України. Арешт у жовтні 1937 року став останнім. Тільки один допит і короткий вирок «Страта». М.Ф. Чернявського розстріляли опівночі з 19 на 20 січня 1938 року. Родині сповістили, що його вислано до північних таборів без права листування. Близько двох десятиліть над ім’ям М. Чернявського висіло тавро «ворога». І тільки 1956 року його було реабілітовано.

Україно-польський ботанік, вчений-природодослідник Йосип Конрадович Пачоський. 26 років він плідно працював на Херсонщині,засновник Херсонського краєзнавчого музею (природничого відділення), один із перших природоохоронців, хто підняв питання охорони природи в Україні, сподвижник Ф.Е. Фальц-Фейна та перший дослідник заповідника «Асканія-Нова», Олешківських пісків. Провулок у місті Херсон носить його ім’я.

Професор Дмитро Марковський тривалий час був єдиним професором в інституті. Завдяки йому з’явилася нова дисципліна – космографія. Саме він був ініціатором побудови астрономічного павільйону.

3. Херсонський інститут соціального виховання ім. Н.К.Крупської (1930-1933 рр.) як етап становлення педагогічного вузу (1933-1941 рр.)

11 серпня 1930 року ХІНО був перетворений у 3-річний інститут соціального виховання з фізико-математичним, природничим і мовно-літературним відділеннями.

У серпні 1933 року Інститут соціального виховання реорганізовано у Херсонський педагогічний інститут ім.. Н.К. Крупської, з червня 1935 року він став державним. У цей період в педагогічному інституті було 4 факультети фізико-математичний , природознавства, географічний, мови і літератури.

Було три форми навчання: денна, вечірня та заочна; студенти отримували свідоцтва про завершення навчання.

У 30-х роках у Херсонському педагогічному інституті було створено зоологічний музей, агробіостанцію та ботанічний сад площею 14 га. Перед війною уже навчалося 2000 тис. студентів.

4. Херсонський державний педагогічний інститут у роки Другої світової війни.

Творча робота педагогічного колективу була перервана Другою світовою війною. З серпня 1941 року по березень 1944 року Херсонський державний педагогічний інститут припинив свою діяльність. Більшість студентів і викладачів зі зброєю в руках героїчно билися на фронтах.

Війна застала Михайла Москаленка на ІІІ курсі фізико-математичного факультету, він добровільно подає заяву до військомату, пройшов навчання і одержав звання лейтенанта і, як кращий випускник, був направлений до гвардійської частини командиром мінометного взводу. Загинув він під час визволення міста Мелітополь у 1943 році. Йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Смертю хоробрих загинуло багато викладачів та студентів і у знак вічної пам’яті їх імена викарбувані на дошці, що знаходиться на старому корпусі університету (С.А. Воловник, Є.Ф. Єгоров, І.Б. Кравцов, О.З. Куликов, І.В. Левінсон, О.С. Насінник, О.Ф. Петлін, А.С. Сергієнко, Д.В. Тартаковський).

Під час німецько-фашистської окупації Херсонський державний педагогічний інститут втратив все своє матеріально-технічне обладнання, головний корпус був перетворений на конюшню. Загальний збиток, нанесений інституту, склав 12.704.721 карбованців.

5. Відновлення і розгортання роботи Херсонського державного педагогічного інституту ім. Н.К. Крупської в 1944-1950 роках.

13 березня 1944 року Херсон було визволено, а вже перший наказ датується 20 березням 1944 року про початок занять в інституті. На 5 факультетів: фізико-математичний, природничий, мовно-літературний, історичний та географічний повернулося всього 200 студентів із 2000. У перші післявоєнні роки інститут переживав величезні труднощі та нестатки. Невеликому колективу викладачів та студентів довелося тяжко працювати, докладати великі зусилля для налагодження нормального функціонування інституту. Всі заняття у студентів проходили стоячи, писати доводилося на звичайних газетах між рядків, вікна затуляли звичайними консервними банками та замазували цементом, щоб хоч якось зігрітися від холоду.

І вже у серпні 1945 року відбувся перший післявоєнний випуск. Усього закінчило інститут 34 студенти.

У ці роки (1945-1948) в інституті працювала Олена Іванівна Казимирчак-Полонська, яка читала курс математичного аналізу та астрономії. Вона досконало знала французьку, італійську, німецьку та польську мови, для складання кандидатського іспиту поставила за мету собі вивчити англійську мову і їй це вдалося.

Захистила кандидатську, а потім і докторську дисертації. Після смерті сина виїхала до Ленінграда, де працювала в Інституті теоретичної астрономії АН СРСР. За великі досягнення і за роботу як представника СРСР у Міжнародному астрономічному союзі кримські астрономи присвоїли її ім’я малій планеті, назвавши її «Полонська». Також вона відкрила пояс астероїдів який також носить її ім’я. І її ім’я занесене до бібліографічного довідника «Астрономи».

У післявоєнний період навчався на заочному відділенні ще один Герой Радянського Союзу – Юрій Станіславович Полоній, йому це звання присвоєно 1944 року за успішне форсування Дніпра.

Працювало 5 факультетів. У вересні 1950 року було закрито два факультети географічний та історичний, а студентів переведено до Одеського педагогічного інституту.

6. Діяльність Херсонського державного педагогічного інституту ім. Н.К. Крупської в 1950-1960 роках.

З жовтня 1950 по вересень 1959 роки інститут очолював Гаврило Прокопович Катренко.

Внаслідок реорганізації педвузів у 1950-51 роках в інституті функціонувало три факультети: мовно-літературний (з українським і російським відділеннями), фізико-математичний та природничий.

В інституті діяли такі кабінети: хімії, фізики, педагогіки, ботаніки, зоології, анатомії, географії, математики, марксизму-ленінізму, літератури, мови, фізкультурний зал, також було відновлено студентський гуртожиток.

Астрономічний павільйон побудований у 1939 році в саду біля корпусу інституту асистентом І.В. Левінсоном у роки Дрогої світової війни був зруйнований і пограбований. Якимось дивом лаборанту фізичного кабінету П. Бондарю вдалося зберегти 2-дюймовий телескоп-рефрактор. Реставрований у 1948 році молодим Б. Шаганяном, студентом фізико-математичного факультету – телескоп запрацював знову. І саме йому було доручено, після того як він закінчив інститут у 1952 році, побудову нової обсерваторії. Це й відбулося у 1958 році.

Студенти здавали нормативи ГПО та БГПО. Одним з них був піший перехід Херсон-Чорнобаївка. Студенти всі вистроювались в колону, попереду йшов оркестр.У той час студенти інституту захоплювались такими видами спорту, як баскетбол, волейбол, фехтування, гандбол, настільний теніс, плавання та веслування. У 1960 році створили гандбольну команду.

7. Розвиток Херсонського державного педагогічного інституту ім. Н.К. Крупської в 1960-1980 роках.

У 1963 році на мовно-літературному факультеті було засновано навчання з двох фахів: рідна мова і література та іноземна мова. Мовно-літературному факультетові було віддано нове приміщення – дім Суворова. З цього факультету випустилися багато відомих поетів та письменників, серед них члени Спілки письменників – І. Плоткіна, М. Фомуляєва, А. Дрозд, Л. Куліш, Б. Непомнящий, А. Кичинський (єдиний на Херсонщині має Національну премію ім. Шевченка) та інші.

З 1966 року на філологічному факультеті було відкрито відділення, яке готувало викладачів російської мови та літератури для середніх шкіл Узбецької РСР та Каракалпацької автономної республіки. Випускник такого відділення Єргашев Ширмухамед загинув на землі Афганістану, посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки.

Студенти влітку проходили практику в піонерських таборах, а інші працювали в студентських будівельних загонах: в цілинному радгоспі «Красная Пресня» у Казахстані, на спорудженні Каховської зрошувальної системи, на будівельних майданчиках області в м. Шумен (Болгарія), Залаегерсег (Угорщина). Про будівельний загін, командиром якого була Ірина Салібеєва (Ірина Василівна Шапошникова) писали у болгарській газеті, де вона на фото зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм Шапошниковим.

У ці роки з великим успіхом проходили в інституті концерти чоловічого ансамблю «Берізка». Історія його створення почалася в лютневі дні 1960 року,коли юнаки інституту натхненні наближенням Міжнародного жіночого дня, розв’язували проблему, як привітати милих однокурсниць та улюблених наставниць зі святом. Цей ансамбль створили юнаки фізико-математичного факультету. Було ухвалено виступати з великим веселим концертом, який дуже сподобався жіночій половині педінституту. Концертні номери (пісні, танці, байки) були дуже різноманітні, лунали вигуки «браво». Але вершиною успіху став заключний номер концерту – танцювальна сюїта «Чагарник за полярним колом», коли юнаки переодяглися в жіночі національні костюми і виконали танець “Берізка”. З того часу, у юнаків педінституту з’явилася добра традиція – щороку, напередодні 8 Березня веселим жартом, гарною піснею, іскрометним танцем вітати своїх однокурсниць.

У 1965-1966 навчальному році філологічний і фізико-математичний факультети перейшли на 4-річне навчання, на всіх факультетах було введено вивчення курсу «Технічні засоби навчання».

У 1973 році було відкрито загальнотехнічний факультет. Першим деканом став Валентин Володимирович Одінцов, випускник ХДПІ 1960 року.

На 1 вересня 1975 рік в інституті було чотири факультети: філологічний, фізико-математичний, природничий і загальнотехнічний, на яких навчалося більше 4000 осіб. І у зв’язку з цим постало питання про будівництво нового навчально-лабораторного корпусу. Для цього всіх можливих зусиль доклав ректор інституту Павло Єгорович Богданов, при якому почалася розробка проектів нового навчально-лабораторного корпусу. Але закінчити будівництво Павлу Єгоровичу не судилося. Восени 1975 року він виїхав на відпочинок до санаторію в місті Одеса, де 9 жовтня помер через хворобу.

Після раптової смерті ректора інституту П.Є. Богданова у 1975 році вуз очолив Євген Павлович Поліщук.

Після отримання з республіканського міністерства дозволу і коштів(2 мільйони, 900 тисяч, 990 карбованців, пізніше вдалося відкрити кредит на суму 1 мільйон 700 тисяч карбованців), в 1976 році розпочалося будівництво нового корпусу.

У березні 1977 року був створений педагогічний факультет, впродовж майже 13 років роботою факультету керував кандидат педагогічних наук, доцент Олексій Олексійович Прилепський. На кафедрі педагогіки працював Євген Іванович Петухов. Займався роботою з «важковиховуваними», «педагогічно запущеними» дітьми. Протягом 1974-1985 рр. завідував кафедрою педагогіки. У 1986 році захистив докторську дисертацію і став першим доктором педагогічних наук на Херсонщині. Його менша донька – Любов Євгенівна Петухова після закінчення природничого факультету продовжує справу батька. Вона декан педагогічного факультету.

24 листопада 1978 року було відкрито новий корпус.

1994 року останній випуск студентів з узбеків та каракалпаків з відділення російської мови та літератури для середніх шкіл.

8. Від педагогічного інституту до педагогічного університету (1980-1998 рр.)

Інститут зростав, у 1987 році відкрився новий факультет іноземних мов, у 1989 році – корпус філологічного факультету.

У цей час активно розвивалась спортивно-масова та фізкультурно-туристична робота.

Значних успіхів у спорті досягло багато студентів. Це – трикратний олімпійський чемпіон, заслужений майстер спорту з веслування Сергій Чухрай; двократний чемпіон світу, заслужений майстер спорту СРСР з веслування на байдарках і каное Сергій Колоколов. Традиційним стало проведення в інституті кросу на приз Героя Радянського Союзу Михайла Москаленка.

Активно розвивалося і культурне життя. Студентський театр ХДПІ (режисер – студент філологічного факультету Олег Мішуков) в 1992 році отримав звання «Народний самодіяльний колектив».

З жовтня 1996 року інститут очолював ректор, професор Юрій Іванович Бєляєв.

25 травня 1998 року ХДПІ реорганізовано в Херсонський державний педагогічний університет.

9. Херсонський державний університет (2002-2007 рр.)

У листопаді 2002 року Херсонський державний педагогічний університет відзначив свій 85-річний ювілей і переступив цей поважний вік уже в статусі Херсонського державного університету. 13 листопада Кабінет Міністрів видав розпорядження про утворення Херсонського державного університету.

Новини

  • 16 березня 2020 р.

    У зв'язку з карантином музейно-архівний центр надає консультації за телефонами:

    керівниця музейно-архівного центру Самсакова Ірина Владиленівна тел. 0665730466

    провідний фахівець архіву Гордієнко Ірина Володимирівна тел. 0507858312

    провідний фахівець архіву Виноградова Луїза Веніаміновна тел. 0995433440

    Заяви пишуться на ім'я першого проректора ХДУ С.А. Омельчука і відправляються на електронну пошту

    Переглядів(156)   Детальніше
  • 19 лютого 2020 р.

    19-го лютого в народному зразковому музеї історії ХДУ відбувся захід, присвячений річниці з дня смерті Миколи Васильовича Макаренка ( 06.02.1937- 19.02.2019 рр.) — видатного вченого-фізіолога, доктора біологічних наук, професора, академіка Аерокосмічної академії, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата премії ім. О.Богомольця НАНУ.

    Переглядів(270)   Детальніше
  • 13 лютого 2020 р.

    13-го лютого в народному зразковому музеї історії Херсонського державного університету пройшов захід “Афганістан болить в моїй душі” до Дня пам'яті воїнів-інтернаціоналістів. У гості до студентів 221 групи факультету фізичного виховання та спорту завітав доктор філософських наук, кандидат політичних наук, професор кафедри соціальної роботи, соціальної педагогіки та соціології, випускник ХДПІ 1990-го року Сергій Костючков, який брав участь у війні в Афганістані.

     

    Переглядів(258)   Детальніше
  • 13 лютого 2020 р.

     

    11-го лютого в народному зразковому музеї історії ХДУ відбувся захід до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту. На захід завітали студенти та викладачі факультету економіки і менеджменту.

    Переглядів(242)   Детальніше
  • 8 квітня 2019 р.

    4 квітня в народному зразковому музеї історії університету пройшов захід, приурочений  75-річному ювілею доктора хімічних наук, професора Єзікова Володимира Івановича.

    Переглядів(452)   Детальніше
  • 20 березня 2019 р.

    З нагоди Всесвітнього дня поезії в  музеї історії ХДУ відбулася зустріч студентів 1 та 3 курсу факультету іноземної філології  з випускником університету, поетом  Куликом Валерієм  Павловичем.

    Переглядів(395)   Детальніше
  • 5 березня 2019 р.

    4 березня до народного зразкового музею історії університету завітали гості з Клайпедського університету

    Переглядів(422)   Детальніше