Публікації про нас

Оновлено: 16.11.2015

НЕ БІЙТЕСЬ РОБИТИ ПОМИЛКИ...

У вас є інноваційна ідея? Тоді конкурс «Інноваційний прорив-2010» для Вас!

29 вересня у межах промо-туру Всеукраїнського конкурсу «Інноваційний прорив-2010» у стінах Херсонського державного університету відбувся круглий стіл за темою «Українські компанії на глобальних ринках»організатором якого виступила компанія Global Management Challenge (GMC) під егідою Олександра Карданова; спікерами виступили відомі успішні бізнесмени-новатори. У якості гостей були запрошені Херсонський міський голова, перший заступник голови Херсонської ОДА, керівник управління зовнішніх відносин та зовнішньоекономічної діяльності ОДА, слухачами стали: студенти економіко-юридичного факультету, інституту психології, історії, соціології, адже за переконанням першого проректора ХДУ, доктора філологічних наук,  професора, академіка АПСН Росії, Олега Мішкова: « Саме представники цих напрямів підготовки – будуть працювати у тих галузях, що представлені на даному заході».

Мета проєкту: пошук новаторсь­ких розробок українських авторів та перетворення їх на інвестиційно-привабливі проєкти за напрямками: енергетика, нанотехнології, медици­на, біотехнологія та фармакологія, ІТ та телекомунікації, промислові технології, приладобудування, електроніка, транспорт та машино­будування, екологія та раціональне ресурсозбереження, житлово-ко­мунальне господарство, соціальні проєкти тощо.

- Миссия проєкта - соединить 2 потока, - пояснює генеральний директор компанії GМС Анна Дегтерева. - Первий поток - зто интересние инновационние идеи, которие действительно чего-то стоят,второй – инвестиционный поток для реализации идей в проєкты и получение экономического результата. Сегодня наш третий круглий стол. Первый прошел во Львове, второй в Киеве. Мы обсуждаем актуальные темы для того, чтоб участникам конкурса было легче подать свои заявки и найти ответы на критические для многих вопросы». 

Приміром, у Львові висвітлювалось питання, чи має українська наука майбутнє. Думки розійшлися: одні вважають, що майбутнього в України та її науки немає, бо дер­жава не займається фінансуванням інноваційних проєктів, інші - звичайні школярі-підлітки - вважали: майбутнє є. І довели це на власному прикладі, як можна втілити задум у життя, коли справді того прагнеш, Юні запропо­нували ідею, самі знайшли спонсора, який займається фінансуванням їхніх досліджень, та хочуть представляти Україну на одному з конкурсів. За бізнесменів-новаторів висловився голова наглядової ради компанії «Октава Капітал», засновник компанії «Інком» та «Дата-груп» Олександр Кардаков, який говорить, що готовий інвестувати, але тільки у реальні ідеї, для отримання реальних результатів.

 У Києві розглядалося питання критеріїв інвестиційної привабливості проєктів, тобто те, у що вкладають інвестори свої гроші.

Учасники круглого столу в Херсоні обговорювали не менш серйозну тему -«Українські компанії та їхнє місце на світових ринках», «Роль держави в інноваційному розвитку суспільства». За статистикою Україна займає 89 місце щодо конкурентоспроможності.

За статистикою Україна займає 89 місце щодо конкурентоспроможності. За нами стоїть тільки Гондурас. Якщо й далі просуватимемося такими темпами, то Україна ще довго не матиме іміджу своїх компаній на глобальних ринках світу. Та проблем у несформованості іміджу компаній керівник Інтернет-проєкту Віктор Татаров та Олександр Кардаков не бачать. Обидва погодились, що  іміджу як такого, українські компанії у світі не мають, але окремі з них є вагомими рушіями економіки. «Я знаю до десятка масштабных компаний в Украине,- говорить пан Татаров,- нацеленных на глобальный рынок, 3 из них – родом из Херсона. Лидером по перспективности я бы назвал Viewdle (обычный поисковик, результатом которого являются кусочки видеоинформации). Компания была оценена в 70 млн. долларов, несмотря на то, что она только развивается».

Головні спікери круглого сто­лу, відомі успішні бізнесмени Віктор Татаров та Влад Воскресенський (ге­неральний директор і співзасновник InvisibleCRM), який спілкувався з учасниками форуму в режимі он-лайн трансляції з Каліфорнії (США), поділилися історіями започаткування власного бізнесу, розповіли і про негаразди та перешкоди, що трапля­лися на шляху до успіху, як про їхні ідеї говорили «ненормальні», а проєкт неодноразово «накривався». Та все одно вони не переставали" вірити у власні можливості, удосконалювали свої проєкти, і на сьогоднішній день їхні результати - всесвітньо відомі та конкурентоспроможні компанії.

Своїм прикладом бізнесмени надихнули студентів (потенційних учасників конкурсу) досягати нових вершин, не боятися братися за ідеї,  удосконалювати їх, шукати шляхи втілення, долаючи перепони (незважаючи навіть на те, що 90% усіх ідей так і не реалізуються).Експерти вважають, що в першу чергу, це стається через те, що винахідники не вміють правильно «продати себе» та свій проєкт. Тому Воскресенський, Татаров і Кардаков розкрили «маленькі секрети», що допоможуть маленький старт-ап перетворити на великий бізнес-проєкт.

Були й суперечки (тема Хер­сонського форуму стала перегуку­ватися зі Львівською - роль дер­жави), хтось вважав мінусом те, що держава не інвестує інноваційні ідеї. Натомість бізнесмени стверджували, що це плюс: держава не повинна втручатися, бо все зіпсує, хоча «государственное стратегическое мышление быть должно», - упевнений пан Татаров, але таке, що не заважало б розвитку бізнесу.

Декан економіко-юридичного факультету ХДУ, професор кафедри економічної теорії, академік Академії економічних наук України Наталя Тюхтенко детально зупинилася на питанні щодо інновацій в Україні та ролі держави у процесах інноваційного розвитку: «Реальна інноваційна складова української економіки з року в рік скорочується і сьогодні не перевищує 6%. При цьому тільки 10% вітчизняних і промислових підприємств запроваджують інновації, а 95% підприємств реалізують продукцію, що не є новою на ринку. Інноваційна складова в  країнах Євросоюзу 60%, в країнах Пд..Кореї та Японії 67%, США - 78%. Проблема не тільки в кількості коштів, що виділяються на інновації, а передусім в організації інноваційного розвитку, економіки та державного регулювання цього процесу. Безумовно, Україна має регулювати економіку, та й взагалі всі процеси, що відбуваю в країні. Але на рівні держави на першому місці у інноваційній складовій має бути не економічний ефект, а соціальний. Тобто головна задача держави, як регулятора процесів, зробити країни соціальною».

Аналізуючи стан економіки держа­ви Наталя Тюхтенко висловила сумнів щодо готовності України до ство­рення інноваційної моделі. На думку Наталі Анатоліївни причини цього криються у: низькому рівні державно­го регулювання інноваційної системи (і на державному, і на регіональному рівнях); у невідповідності системи органів державного управління моделі інноваційного розвитку економіки (за рахунок значного розриву щодо обсягів ВВП на душу населення в Україні та країнах, що стоять на шляху, інноваційного розвитку); корупція; тіньова економіка; нерозвинена інноваційна структура тощо.

Втім, недивлячись на всі наявні проблеми, професор Тюхтенко прой­нята оптимізмом, вона упевнена, що в Україні є величезний потенціал, незважаючи на недоліки поєднання теоретичної бази з практикою: «Треба бути дуже -сильним, аби переборо­ти перешкоди державного тиску. Сподіваюсь, що в державі прийде розуміння того, що без інноваційної філософії розвитку досягнення будь-яких позитивних результатів в Україні неможливе».

Конкурс триває, він дасть можливість талановитим винахідникам представити бізнесу свої ідеї та напрацювання, а бізнесу, у свою чергу, отримати доступ до нових ідей. Участь у конкурсі може взяти кожен. Тож, як кажуть українські бізнесмени: дерзай­те та не бійтесь робити помилки!

 

Традиції сучасного факультету

 

Ще античні філософи були впевнені, що ніжний стукіт рахівниці в руках мудреця або голос судді, що виносить справедливий вирок - матерії надзвичайно високі,  доказ перемоги людства над хаосом та темрявою потойбічного світу. Проте така впорядкована спокійна мудрість потребує  величезної праці протягом багатьох століть, життів, що покладено на вівтар науки задля цивілізації.

Зараз ми маємо можливість користуватися плодами цієї праці, лише вдосконалюючи її результати, шліфуючи безцінні алмази знань до сліпучого сяяння.  Наш факультет – скарбниця, де вони зберігаються і де завдяки їм несуть службу в ім’я Правди. За роки служіння їй ми запозичили та створили безліч традицій, які підтверджують важливість та необхідність обраного шляху.

Студенти економіко - юридичного факультету, насамперед перші курси, із задоволенням беруть участь в урочистих ритуалах, таких, наприклад, як відвідування Ольвії. Ця подорож є своєрідною посвятою, бо старовинні стіни та духи, що мешкають у них, краще за все можуть розповісти про давні часи, про давньогрецьких мислителів. Якщо молоді продовжувачі справи героїв пера та пергаменту усвідомили важливість свого вибору, можна бути впевненими  - мети досягнено.

На спілкуванні з давниною дійство не закінчується, приймає більш легкий, а пізніше й особистий характер. Спочатку першокурсників обливають потужним струменем пінного шампанського – це  символ  невтримної радості та майбутніх творчих задоволень. Після цього настає час мрій та сподівань, які усіма можливими методами зображуються на клаптику паперу. Їх розгорнуть ще не скоро, майже через шість років на зустрічі випускників, а до того часу ці побажання кидають в опустілу пляшку.

Маємо надію, що майбутні жреці  правосуддя та добробуту отримали задоволення, познайомилися один з одним, краще дізналися про дім, де вони проведуть наступні п’ять років свого життя.

 

БУКВА ЗАКОНУ ПОВИННА ВВІЙТИ В АБЕТКУ ЖИТТЯ

 

Вища юридична освіта займає особливе місце в системі вищої школи. Це зумовлено тією роллю, яку покликане відігравати право в нашому житті. Фахівці з юридичною освітою становлять основу кадрового забезпечення в процесі побудови правової держави, несуть відповідальність за дотримання прав і свобод громадян.

Юрист-практик у своїй діяльності приймає рішення, які визначають авторитет і повагу до держави і є надзвичайно важливими для долі людини.

"Буква закону повинна ввійти в абетку". Так стверджують юристи, які 8 жовтня відсвяткували своє професійне свято. Саме цій події був присвячений цілий калейдоскоп подій, які проходили на економіко-юридичному факультеті Херсонського державного університету.

Декада святкування Дня юриста включала різні за характером й масштабністю заходи. Деканатом і кафедрами були організовані зустрічі з керівниками установ різних сфер юридичної діяльності. Першокурсники захоплено слухали начальника Укравління Державного департаменту України з питань виконання покарань, генерал-майора, заслуженого юриста України Володимира Григоровича Пінькаса. Владимир Григорович розповів про очолюване ним Управління, про тонкості юридичної професії й про своє бачення сучасного юриста.

На зустріч із третім курсом прийшла Ірина Олегівна Кравченко – перший заступник начальника Головного управління юстиції в Херсонській області. Слід зазначити, що Управління юстиції є найбільш великою й популярною серед студентів базою практики. Тому майбутні студенти-практиканти активно цікавилися структурою Управління, процедурою зарахування до кадрового резерву, порядком проходження конкурсу.

Зустріч із Володимиром Віталійовичем Кострицьким, заступником прокурора області, проходила не менш жваво. Майбутніх випускників-бакалаврів цікавило питання про завершення освіти в Національній академії прокуратури України. Адже щорічно 2-3 кращих студента Херсонщини навчаються за магістерською програмою Академії. Прес-секретар прокурора Херсонської області Федір Самойленко детально описав вимоги до кандидата та процедуру проходження конкурсного відбору в Академію прокуратури.

Запрошені гості нагородили кращих студентів факультету почесними грамотами.

Студенти другого курсу підготували пізнавальні стінгазети, що розповідають про історію свята й про "еволюцію" студента-юриста. Третьокурсники познайомили з висловами мудреців про право, закон, юриспруденцію. Їхні афоризми можна було зустріти на дошці оголошень, перед входом на кафедри й в аудиторії.

У методичному кабінеті факультету діяла виставка наукових публікацій викладачів і студентів факультету.

 

Л. Родік, завідувач кабінету кафедри теорії держави і права

 

Вручення дипломів студентам і викладачам економіко-юридичного факультету з дистанційного курсу "International Business Communication" професором Грегорі Гарднером (університет SUNY, США)

 

dean ELF.JPG (3.4 Mb)

 

diplomas.JPG (3.7 Mb)