Науково-дослідна археологічна лабораторія

Оновлено: 29.09.2010

Науково-дослідна археологічна лабораторія

Кожна людина пам’ятає свої перші враження від зустрічі з історичним минулим людства на уроках історії в школі. Вивчення всевітньої історії розпочинається з ознайомлення з первісним суспільством, таємничністю Стародавнього Єгипту та Близького Сходу, вишуканістю Стародавньої Греції, величчю Стародавнього Риму. Школяри із захопленням слухають розповіді про будівництво єгипетських пірамід та процес їх вивчення, розглядають шедеври давньогрецької скульптури та архітектури, слідкують за розширенням Римської імперії. Одночасно вчитель підкреслює, що вивчення особливо віддалених від сучасності історичних епох є неможливим без залучення різноманітних джерел інформації. Тим більше, коли писемні джерела недостатньо або зовсім не відображають період, що висвітлюється. Тому, самими інформативними при історичній реконструкції таких періодів стають речові джерела, а на перший план виходить археолог.

Археологічні розкопки, що приваблюють своєю незвичністю, певною таємничністю, дають результати, які неможливо було б отримати шляхом звичайного студіювання писемних джерел. Археолог, який пересічній людині завжди уявляється людиною з лопатою і черепками, насправді є не тільки істориком зі специфічною сферою діяльності, а ще й трішки геологом, антропологом, зоологом, керамістом, реставратором, хіміком, фотографом, художником. Це дає можливість за допомогою даних, отриманих археологами, найбільш повно та, що головне, об’єктивно відтворити історичне минуле.

Тому, процес професійної підготовки майбутнього історика неможливий без опанування теоретичного курсу “Археологія” та проходження студентами історичних спеціальностей археологічної практики.

Таким чином, вони отримують необхідні в подальшій професійній діяльності знання та вміння, а також незабутні враження від стикання з давниною в її безпосередніх залишках.

Навчальний процес Інституту психології, історії та соціології Херсонського державного університету у відповідності з програмами підготовки професійних істориків також передбачає вивченням студентами-істориками теоретичних курсів “Археологія” та “Археологія України” та проходження ними археологічної практики. З 1997 року щорічно під керівництвом кандидата історичних наук, доцента кафедри всесвітньої історії та історіографії Билкової Валерії Павлівни студенти проходять практику, що набула офіційного статусу археологічної експедиції ХДУ у 2005 р. Ця експедиція займається вивченням Білозерського поселення (с. Дніпровське Білозерського району Херсонської області. Поселення систематично досліджується Валерією Павлівною з 1989 р. У відповідності до існуючого положення, археологічні розкопки проводяться за Відкритим листом, який видається Польовим комітетом Інституту археології НАН України та дозволом на проведення розкопок відділу охорони культурної спадщини Міністерства культури та туризму України.

Перші розвідкові роботи були проведені у 80-х рр. ХІХ ст. Г.Л.Скадовським, який дав поселенню назву Білозерське городище.З 1989 р. по 2007 р. розкопки проводяться під керівництвом Билкової В.П. За цей час було закладено 4 розкопа, загальною площею 3000 квадратних метрів. В результаті цих досліджень визначено, що поселення засновано на початку IV ст. до н.е. та припинило існування в першій чверті ІІІ ст. до н.е. Культура цього поселення співпадає з матеріалами, що знайдені на пам`ятниках сільськогосподарської території Ольвії. Це дозволяє включити наш пам`ятник в цю групу. Імовірно, Білозерське поселення було кінцевим східним пунктом сільської округи Ольвії в цей час. Пізніше на цю теріторію прийшли сармати, захоронення яких впущені в культурний шар. В середні віки тут також проживали племена половців. Знайдені їх захоронення та окремі предмети. Дослідження пам`ятника дає важливий матеріал для відстеження економічної, соціокультурної та етнічної історії Північного Причорномор`я та його зв`язків з Великою Грецією та Малою Азією.

У 2007 р. проводились роботи спільно з Обласною інспекцією по охороні памяток історії і культури на Новозбурієвському поселенні доби бронзи (Голопристанський район Херсонської області). Поселення було відкрито випускником історичного факультету ХДУ А.Якубенко.

Подальший процес обробки та зберігання археологічних колекцій поставив питання про необхідність створення в рамках колишнього історичного факультету Науково-дослідної археологічної лабораторії, завідувачем якої стала В.П.Билкова. Лабораторія існує з 2001 року. Її функціонування створило сприятливі умови, передусім, для забезпечння навчального процесу. В лабораторії проводяться лабораторні роботи для студентів-істориків денної та заочної форм навчання, під час яких вони працюють з археологічними колекціями, набуваючи навички визначення та аналізу артефактів. Окремо проводяться заняття, що дають можливість студентам засвоїти вміння камеральної обробки матеріалів (очистка, шифрування, реконстукція). Вони також мають можливість використовувати археологічні колекції в курсі “Музеології” та під час педагогічної практики в школі, урізноманітнюючи доволі сухий виклад шкільних підручників з історії. Археологічна експедиція, її підготовка та проведення є пріорітетним напрямком роботи лабораторії. Для студентів-істориків це передусім час для застосування на практиці тих теоретичних знань, які вони отримали в університеті на лекційних, семінарських та лабораторних заняттях. Вони мають можливість безпосереднього практичного ознайомлення та приймають участь в археологічних розкопках, знаходять та обробляють знайдений матеріал. Втім, археологічна практика не обмежує студентів тільки такими видами роботи. Студенти також можуть ознайомитися з іншими видами проведення розкопок під час екскурсій до Ольвійського археологічного заповідника та Березанської археологічної експедиції (о. Березань). А довільний час на розкопках студенти присвячують відпочинку, різноманітним спортивним та розважальним заходам, екскурсіям на підприємства Білозерського району (осетровий завод ...). Тому практика залишається для студентів одним з найбільш пам’ятних та цікавих видів навчальної роботи в університеті.

Іншим видом роботи лабораторії є безпосередня науково-дослідна робота, під час якої відбувається обробка та дослідження матеріалів останнього польового сезону, і як результат – написання щорічного наукового Звіту про проведення розкопок на Білозерському поселенні, участь у всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях по проблемам археології Північного Причорномор’я, висвітлення результатів розкопок у наукових публікаціях.

В рамках цього напрямку роботи лабораторії при ній працює проблемна група студентів-істориків під керівництвом В.П.Билкової, в якій вони займаються проблемами археології, історії Стародавньої Греції та Стародавнього Риму, епіграфіки, нумізматики. Вони також використовують при написанні курсових, дипломних та магістерських досліджень матеріали, що отримані в результаті археологічних розкопок Білозерського поселення. Розвиваючи та поглиблюючи свій інтерес до занять археологією, студенти, які працюють в цій проблемній групі, мають можливість в подальшій професійній діяльності безпосередньо займатися улюбленою справою, не тільки працюючи в археологічних експедиціях України. Так випускник 2004 року історичного факультету Херсонського державного університету Андрій Якубенко працює у відділі археології Херсонської обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури.

Таким чином,наявність Археологічної лабораторії та працюючої Археологічної експедиції дає можливість майбутнім студентам, які цікавляться історією та археологією, реалізувати свій інтерес не тільки в теоретичному аспекті, але, передусім, в її практичному аспекті.

Ми раді будемо бачити серед студентів історичного відділення Інституту психології, історії та соціології Херсонського державного університету всіх, для кого заняття археологією є мрією, що може здійснитися.

Археологічна фотогалерея

Хто сказав, що робота археолога дуже важка? Навпаки, доторкнутись до минулого - це радість, хоча й відповідальна. Тим більше, навколо така природа

Археолог - це одночасно і антрополог.Він повертає із "забуття" покинуті рештки давніх людей

Земля зберігає багато таємниць. Що ховає в собі ця господарська яма? Адже це - тільки її початок. Ну й звісно авторка знахідок

Це тільки маленька частина знахідок, що містилися в ямі (див. попередній знімок). Найцікавіше попереду

А ось ліпний горщик з іншої господарської ями. Як цікаво уявити в ньому молоко або навіть звичайну воду

Разом ми можемо зробити дуже багато: знайти амфору, створити і відкинути якнайдалі великі відвали, відкрити величезну площу розкопу

А цей світильник, напевно, знайшла в своєму будинку грецька господиня, освітлюючи вночі кімнату, пораючись по господарству

Ця фібула слугувала защіпкою на одязі якогось мандрівника Раннього Середньовіччя, який побував на місці колишнього грецького населення

Білозерське населення, яке досліджує археологічна експедиція нашого університету, привертає увагу багатьох дослідників. Археологи на розкопі з керівником експедиції та завідувача лабораторії В.П.Билковою

Це той скарб, який ховався в ямі зі знімка №3 - 9 цілих гераклейських амфор. Колись в них зберігали дар богів - вино

Її цінність і в давні часи, і сьогодні є великою. Адже Деметра - богиня родючості дає життя

Відпочинок на лоні природи - складова частина програми археологічної практики. Ми збираємось після роботи, щоб поділитись своїми враженнями, співати пісні, пограти в спортивні ігри, тощо