Історія кафедри ботаніки

Оновлено: 31.10.2020

Кафедра ботаніки є однією з найстаріших кафедр Херсонського державного університету. Історія її розпочалася восени 1917 року, коли в Херсоні був створений педагогічний інститут на базі евакуйованого Юр’ївського (Тартуського) вчительського інституту. Тут на природничому факультеті засновується кабінет природознавства, з 1924 р. перейменований в кабінет ботаніки, який, в свою чергу, переріс у окрему кафедру.

Підготовка студентів проводилася на багатому місцевому матеріалі, який був добре вивчений відомим вченим зі світовим ім’ям – Й.К. Пачоським. Очевидно, саме з роботою Йосипа Конрадовича та його учениці, П. Тихонової, які викладали в інституті цикл ботанічних дисциплін, слід пов’язувати заснування кафедри ботаніки як такої. На жаль, долі обох науковців у Херсоні не склалися через запровадження радянського режиму – спочатку виїхав до Польщі Й.К. Пачоський, пізніше була репресована П. Тихонова. З кафедрою пов’язана діяльність таких відомих вчених, як Ю.М. Прокудін, П.Є. Сосін, Г.М. Паламар-Мордвинцева, В.В. Шаповал та ін.

Сьогодні кафедра ботаніки має наступний кадровий склад: Мойсієнко Іван Іванович – завідувач кафедри, професор, доктор біологічних наук; Загороднюк Наталія Володимирівна – заступник завідувача кафедри, кандидат біологічних наук; Ходосовцев Олександр Євгенович – професор, доктор біологічних наук, Заслужений працівник освіти України; Бойко Михайло Федосійович – професор, доктор  біологічних наук, Заслужений діяч науки і техніки України; Мельник Руслана Петрівна – доцент, кандидат біологічних наук; Карташова Ірина Іванівна – доцент, кандидат педагогічних наук; Гавриленко Любов Миколаївна – кандидат біологічних наук; викладачі – Клименко Віталій Миколайович, Наумович Ганна Олексіївна, Захарова Марина Ярославівна, Дайнеко Поліна Михайлівна; завідувач навчально-методичним кабінетом ботаніки –  Алєксєєва Світлана Анатоліївна; лаборанти – Малюга Наталія Григорівна, Іщенко Вікторія Василівна, Бородіна Наталія Валеріївна, Кашавар Марина Нікіфорівна, Кабанова Антоніна Олександрівна.

У 1934 р. при кафедрі ботаніки за ініціативою та проєктом викладача систематики рослин М.С. Кривошея було засновано ботанічний сад (площею14 га) як навчальну базу для навчальної та науково-дослідної роботи викладачів і студентів природничо-географічного факультету. З 1972 р. ботанічний сад є заповідним об’єктом – парком-пам’ятником садово-паркового мистецтва. У 2011 році вийшов "Чекліст рослин і грибів Ботанічного саду Херсонського державного університету". У монографії наведені відомості про рослини (мохоподібні, голонасінні, покритонасінні) і гриби (в т.ч. лишайники), які зростають в умовах відкритого грунту Ботанічного саду ХДУ. Загалом колекція Агробіостанції – ботанічного саду нараховує 16 видів мохоподібних, 24 види голонасінних, 555 видів покритонасінних, 60 видів грибів та 23 види лишайників.

У 1945 р. на кафедрі ботаніки започатковано створення гербарію, що нараховує тепер понад 25000 гербарних аркушів. З початку 90-х років ХХ століття гербарій поповнився значною колекцією лишайників – 11000 зразків (Ходосовцев О.Є.), вищих рослин - 100000 гербарних аркушів (Мойсієнко І.І., Мельник Р.П., Бойко М.Ф. та інші), мохоподібних - 4000 зразків (Бойко М.Ф., Загороднюк Н.В.). В 1993 р. гербарій внесено в міжнародний реєстр «Index Herbariorum»; йому надано міжнародний акронім «KHER». Гербарна колекція кафедри широко використовується студентами, магістрантами, аспірантами, науковцями України, Росії, Польщі, Білорусі, Чехії для написання наукових монографій, курсових та випускних робіт. Наразі ведеться активна діджиталізація гербарної колекції. З квітня 2020 р. ХДУ є офіційним видавцем даних в GBIF. Наразі до бази внесено понад 6 тис. гербарних зразків.

В 1993 р. при кафедрі відкрита аспірантура. Кафедра здійснювала підготовку аспірантів зі спеціальностей: «03.00.05 – «ботаніка», «03.00.16 – екологія» та «03.00.21 – мікологія». Нещодавно на кафедрі розпочато підготовку докторів філософії в галузі біології. За час існування на кафедрі ботаніки були підготовлені та захищені: докторські дисертації – В.О.Сурков (1969), П.Я.Біленко (1972), М.Ф.Бойко (1992), О.Є.Ходосовцев (2004), Мойсієнко І.І. (2011); кандидатські дисертаціі – С.С.Венгер (1974), Н.Р.Павлова (1987), Г.М.Семашкіна (1990), О.Є.Ходосовцев (1997), І.І.Мойсієнко (1999), Р.П.Мельник (2001), Павлов В.В. (2002), Чинкіна Т.Б. (2003), Загороднюк Н.В. (2011), Постоялкін С.В. (2012), Бойко Т.О. (2013), Гавриленко Л.М. (2020). Сьогодні аспірантами кафедри є В.М. Овсієнко, В.В. Дармостук, Г.О. Мала.

У 1998 році при кафедрі створена наукова лабораторія біорізноманіття та екологічного моніторингу (завідувач – Ходосовцев О.Є.), у 2003 році – лабораторія екології рослин, охорони довкілля та раціонального природокористування (завідувач – професор Мойсієнко І.І.). У 2003 році лабораторії біорізноманіття та екологічного моніторингу присвоєно ім'я видатного українського вченого Й.К.Пачоського. На основі подання кафедри одну з вулиць міста Херсона було названо на честь Й.К. Пачоського під час декомунізації.

         В кінці 90-х років ХХ століття сформувалась Херсонська ботанічна школа професора Бойка М.Ф., яка може розв’язувати складні наукові та науково-методичні проблеми.  

У 2005 році співробітниками кафедри ботаніки в Херсонському державному університеті започатковано видання "Чорноморського ботанічного журналу", в якому висвітлюється широке коло проблем ботанічної науки. Журнал має міжнародну реєстрацію, його включено до Переліку наукових видань України категорії Б, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук.

Кафедра ботаніки є виконавцем багатьох міжнародних проектів у співпраці з науковцями Польщі, Швеції, Італії, Угорщини, Нідерландів, Чехії тощо. Співробітники кафедри брали участь у багатьох наукових експедицій з дослідження флори степової та лісостепової зони України, також брали участь в експедиціях в інші райони України та за кордоном (Австрія, Азербайджан, Італія, Казахстан, Марокко, Нідерланди, Німеччина, Польща, Росія, Словаччина, Туреччина, Угорщина, Швеція, Швейцарія тощо).

 Результати досліджень публікуються в провідних журналах України (Український ботанічний журнал, Чорноморський ботанічний журнал) та відомих міжнародних виданнях, що включені до НМБД Скопус та WoS (Lichenoligist, Mycotaxon, Graphis Scripta, Briologist, Bibl. Lichenologica, Mycologia Balcanica, Annales Botanici Fennici, Folia Cryptogamica Estonica, Opuscula Philolichenum, Nova Hedwigia, Flora Mediterranea, Acta Botanica Hungarica, Nordic Journal of Botany, Plants Biosystems, Biodiversity and Conservation, Wulfenia, Contemporary Problems of Ecology, Journal of Systematics and Evolution, Acta Oecologica, Biology Bulletin, Basic and Applied Ecology, Acta Societatis Botanicorum Poloniae, Polish Botanical Studies, Polish Journal of Ecology, Phytocoenologia, Journal of Vegetation Science  тощо та інших закордонних журналах Analles UMSC, Willdenowia, Kitaibellia,  Biodiversity Research and Conservation, Bulletin of the European Dry Grassland Group (EDGG), Natural Environment Monitoring, Palearctic Grassland тощо).

Фахівці кафедри постійно залучаються до підготовки фундаментальних колективних монографій державного та міжнародного рівня: Червона книга бріофітів Європи (1994), Лишайники России и сопредельных государств (2004), Червона книга України (2009), Флора лишайників України (2010), Екофлора України (2010), Гербарії України. Index Herbariorum Ucrainicum (2011), Красная книга Приазовского региона. Сосудистые растения (2012), Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч. 1. Біосферні та природні заповідники (2012), Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч. 2. Національні природні парки (2012), Екомережа степової зони України (2013), Steppenlebensräume Europas (2013), Біотопи гірського Криму (2016), Судинні рослини Смарагдової мережі України під охороною Бернської конвенції (2017), Залучення громадськості та науковців до проектування мережі Емеральд (Смарагдової мережі) в Україні (2017), Національний каталог біотопів України (2018), Території, що пропонуються для включення у мережу Емеральд (Смарагдову мережу) України (тіньовий список, частина 2) (2018) та (тіньовий список, частина 3) (2020), Біотопи Степової зони України (2020) тощо. Професорами кафедри були підготовлені такі важливі наукові монографії, як: М.Ф. Бойко –

Анализ бриофлoры степной зоны Европы (1999), Мохообразные в ценозах степной зоны Европы (1999), Чекліст мохоподібних України (2008), Мохоподібні степової зони України (2009); О.Є. Ходосовцев – Лишайники причорноморських степів України (1999); І.І. Мойсієнко (співавторстві) – Kurhany na Dzikich Polach: dziedzictwo kultury i ostoja ukraińskiego stepu (2012) тощо.  

Дуже вагомими є природоохоронні здобутки кафедри, про що, зокрема, свідчить, що за матеріалами роботи кафедри було створено значна кількість заповідних об’єктів, в тому числі і Національні природні парки «Нижньодніпровський», «Олешківські піски», «Джарилгацький», «Кам’янська Січ». Сьогодні Херсонський державний університет є науковим куратором цих установ. В 2019 р. підготовлена монографія «Старовинні забуті парки Херсонщини», в якій показаний сучасний стан 23 старовинних парків та лісопарків Херсонщини; у 2020 році видана монографія «Перспективні заповідні об’єкти Херсонської області» в якій пропонується поповнити заповідну мережу Херсонщини 125 новими об’єктами. З 2018 р. на кафедрі cформувався осередок Української природоохоронної групи (UNCG).

Співробітники кафедри беруть активну участь в громадських об’єднаннях вчених: Українського ботанічного товариства, IAVS, EVS, EDGG тощо та ведуть активну громадську та організаційну діяльність в сфері науки, зокрема, станом на 2020 р.: проф. О.Є. Ходосовцев О.Є. є віце-президентом Українського ботанічного товариства, членом національної комісії з Червоної книги України, членом Наукової ради МОН; проф. І.І. Мойсієнко є членом Наукової ради Національного фонду досліджень України, експертної групи «Біологія та охорона здоров’я» щодо проведення державної наукової атестації ЗВО, Наукової ради МОН тощо.

Новим етапом роботи кафедри стало нещодавне відкриття міжкафедральної лабораторії молекулярної біології обладнаної сучасним обладнанням.

Потужний кадровий потенціал, вагомий викладацький, науковий та природоохоронний досвід, оновлення матеріальної технічної бази дозволяє кафедрі ботаніки з упевненістю дивитися у майбутнє.