Історія

Оновлено: 31.08.2017

         У листопаді 2017 року кафедра педагогіки, психології й освітнього менеджменту, як і Херсонський державний університет в цілому, відзначає 100-літній ювілей. Викладачі та співробітники святкують цю дату з усвідомленням величезного значення цієї події не лише для університету, але і для всього південного регіону України. Кафедра пройшла довгий шлях становлення, розвитку та реорганізації і зберегла історичні традиції відомої в Україні наукової педагогічної школи, є фундатором підготовки вчительських кадрів на Півдні України.

       Однією з перших у Юр’євському учительському інституті, як тоді називався Херсонський державний університет, була започаткована кафедра педагогіки. Історичний шлях становлення кафедри засвідчує, що в різні  часові періоди  суспільних змін кафедра педагогіки розширювала сферу своєї діяльності.  У її функціонуванні можна умовно виділити три основних періоди, пов’язаних із змінами напрямів діяльності, що відобразилось і у назві: 1917 – 1999 рр. – кафедра педагогіки, 2000 – 2013 рр. – кафедра педагогіки та психології,  2013 – 2017 рр. – кафедра педагогіки, психології й освітнього менеджменту.

        Найтривалішим в історичному аспекті був перший період, протягом якого відбувалося чимало суспільних катаклізмів. Після заснування кафедри педагогіку викладав дійсний статський радник Страхович Ф. – перший директор інституту. З усвідомленням  значення цієї науки при підготовці вчителів, у 20-ті роки ХХ століття було відкрито педагогічний кабінет, створено педагогічний музей, надруковано перші «Записки Херсонського інституту народної освіти ім. Н.К.Крупської» у 2 частинах, видано ювілейну збірку до 100 річчя швейцарського педагога Й.Г. Песталоцці (за безпосередньої участі викладачів кафедри педагогіки Ярославенка С., Мудролюбова О., Федорівського К.).

        У довоєнний період методичні пошуки та експериментальні дослідження співробітників кафедри педагогіки були спрямовані на впровадження в практику навчання найсучасніших методів і прийомів, розробку нових програм, особливістю яких було узгодження всіх видів занять між собою та зв'язок із життям. Серед напрямів виховної роботи визначались краєзнавство і дитячий комуністичний рух.

        Викладачі кафедри підтримували тісні зв’язки з сільськими школами: інструктували і консультували сільських учителів шляхом листування і індивідуально під час планових виїздів викладачів і студентів на місця, надавали шефську допомогу окремим школам (особливо тим, де працювали стажери), організовували й проводили курси для вчителів.

        Значну частину районів Херсонщини було охоплено громадсько-просвітницькою роботою: читання лекцій, участь у дитячому комуністичному русі, робота серед жінок, краєзнавчі конференції тощо.

         Творче піднесення педагогічного колективу кафедри, пошук нових організаційних форм навчання й виховання було перервано військовими діями. Із серпня 1941 року інститут, а у його складі й кафедра педагогіки, припинив свою діяльність, відновивши її тільки в березні 1944 року.

          Після закінчення війни на кафедру прийшли учасники Великої   Вiтчизняної вiйни, які не тiльки допомагали переборювати значнi труднощi й нестатки, а й принесли дух перемоги, почуття обов’язку, стали взiрцем дисциплiнованостi. У пiслявоєннi роки на кафедрi педагогiки працювали Сiомашко К., Беккер Р., Студенiкiн О., Романенко І., Руденко Л., Бугаєвич І., Орлов С., Соловйов Д., Коньков М., Костильов Ф., Прилепський О., Богданова Є., Фролова Д., Панова А., Морозова Л. — визначнi фахiвцi в царинi педагогiчної науки.

Кафедра педагогіки 1970 – 1980 роки

             Значний внесок у розвиток педагогiчноi науки зробили вiдомi у свiтi вченi, професори кафедри педагогiки: Пєтухов Є., Кобиляцький І., Єрьомкiн А.

             Видатний вітчизняний педагог, перший в інституті доктор педагогічних наук, професор Пєтухов Є. (завідувач кафедри педагогіки 1974 – 1985 рр.) розробляв проблеми профілактики правопорушень серед підлітків. Своє дисертаційне дослідження «Педагогічні основи попередження відхилень в моральному розвитку і поведінці школярів» на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук виконав на кафедрі педагогіки.

            Доктор педагогічних наук. професор Кобиляцький І. започаткував новий напрям у педагогiчнiй науцi – педагогіку  вищої школи. Розробленi ним принципи дидактики вищої школи, методи навчання i учiння студентiв, роль вузiвської лекцiї i особистостi викладача-дослiдника, органiзацiя самостiйної роботи студентiв i сьогоднi вражають своєю актуальнiстю.

           Академік Єрьомкін А. розробляв наукові проблеми індивідуалізації навчально-виховної роботи в студентських колективах, інноваційні технології навчання і виховання, особливості виховання обдарованих дітей.

           Плiдна наукова робота у всiх напрямах педагогiчноi науки здiйснювалася пiд керiвництвом провiдних учених-педагогiв, якi у рiзнi часи завiдували кафедрою: Боришпалець Г., Вiнник І., Катренко Г., Пєтухов Є., Нусiнова Ж., Єрьомкiн А., Кузьменко В.

           На рубежі ХХ – ХХІ століть кафедра педагогіки працювала у напряму професійного становлення нового покоління вчителів. До професорсько-викладацького складу кафедри цього періоду належали провідні науковці – д.п.н., професор, член-кореспондент АПН України Бутенко В., д.п.н., професор Барбiна Є., які здійснювали науковий пошук у різних аспектах проблеми професійної підготовки педагогічних кадрів як для середньої, так і для вищої ланок освіти.

          Підвищенню авторитету кафедри сприяли практична педагогічна діяльність та теоретичні пошуки викладачів: к.психол.н. доцента Філіпової В., к.п.н., доцента Нусінової Ж, к.п.н., доцента  Панченка О., к.п.н., доцента Кондратенко Г., к.п.н., доцента Дячкової Т., ст.викладача Тимофієнка В. та ін.

          У цей період під керівництвом викладачів кафедри педагогіки та психології відбувалось активне залучення студентів до участі в роботі проблемних груп, науково-практичних студентських конференцій, виконання рефератів і творчих робіт з педагогіки, а також щорічної підготовки до участі в загальноуніверситетських та всеукраїнських олімпіадах з педагогіки. Було відзначено перших переможців цих заходів: Кияновського А., Терещенко Н., Запорожець О., Абрамову Ю., Бондаренко О. (наукові керівники – Дячкова Т., Нусінова Ж., Яцула Т.).

          Другий період історичного розвитку кафедри (2000 – 2013 рр.) ознаменувався призначенням на посаду завідувача д.п.н., професора Федяєвої В. та реорганізацією кафедри педагогіки у кафедру педагогiки та психології.

Кафедра педагогіки і психології (вересень, 2000 року)

          На кафедрi виокремились секції педагогiки (керiвник — доцент Панченко О.) i психологii (керiвник – доцент Фiлiппова В.), якi успiшно працювали над науковими проблемами: освiта Херсонщини: iсторiя, реалії i перспективи розвитку; актуальнi питання iсторії педагогiки України; пiдготовка вчителя в системi неперервноi педагогічноi освiти; соцiалiзацiя особистостi в умовах демократизацii суспiльних вiдносин.

         Одночасно із реформаційними процесами на кафедрі відбувалось професійне зростання професора Федяєвої В., яка з 2002 по 2016 рр. поєднувала посадові обов’язки завідувача кафедри та проректора з наукової роботи ХДУ. Під її керівництвом на якісно новий рівень вийшла підготовка науково-педагогічних кадрів не лише на кафедрі, а й в університеті, було популяризовано історико-педагогічні дослідження, збільшилась кількість аспірантів кафедри зі спеціальності 13.00.01 – теорія та історія педагогіки (Бєлан Г., Сараєва О., Кравченко Т., Фатєєва К., Щербина В.), 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти (Самосудова-Грозова О.), спільнота викладачів кафедри стала знаною в ареалі українських науковців. 

          У різні роки цього періоду до спiвробiтництва були залученi провiднi науковцi України: д.п.н., професор, академік АПН України Сухомлинська О., д.п.н., професор, академік АПН України Євдокiмов В., д.психол.н., професор, академік АПН України Бех І., д.п.н., професор Пустовіт Г., д.психол.н., професор Карамушка Л., д.п.н., професор Калініна Л.

          Колектив кафедри дослiджував різноаспектні наукові проблеми: естетичного виховання (професор Бутенко В., професор Яцула Т., доцент Бутенко Н., доцент Бабiч Л., доцент Корольова І., асистент Лаврик О.), педагогічної майстерностi (професор Барбiна Є., доцент Кондратенко Г., асистент Степанова О.)  професiйно-технiчної освiти (доцент Дячкова Т.), історії педагогіки (професор Федяєва В., доцент Нусiнова Ж., доцент Стеценко Н.), соціальної педагогіки (доцент Панченко О.), формування особистості та професійних якостей майбутнього педагога (доцент Філіпова В., доцент Романько Т., старший викладач Єлькіна В., викладач Швидкий В.), трудового навчання і виховання (професор Кузьменко В., професор Слюсаренко Н.), туризму і краєзнавства (доцент Шипко А.).

          У цей період продовжувалося широке залучення студентів до наукової роботи. З 2001 по 2003 рр. студенти Херсонського державного університету виборюють перші місця в Міжнародному конкурсі наукових робіт ”Ідеї В.Сухомлинського у ХХІ столітті”. За кращу студентську роботу одержали дипломи І ступеня за І місце: 2001 рік – Бабіч О., 2002 рік – Сараєва О., 2003 рік – Бутенко Л. (науковий керівник – доцент Кондратенко Г.).

          Багато учасників різних років олімпіад з педагогіки продовжують займатися науково-педагогічною діяльністю і досягли успіхів: Терещенко (Стеценко) Н. – кандидат педагогічних наук, доцент, учений секретар університету (2011-2015 рр.); Кияновський А. – кандидат педагогічних наук, директор КЗ «НВК Школа гуманітарної праці Херсонської обласної ради»; Сараєва О. – кандидат педагогічних наук, доцент.

          За останні 10 років кафедра педагогіки та психології покращила якість підготовки студентів – призерів та переможців олімпіад з педагогіки: Кузьо І., Юріної Н., Гайдученка Ю., Клочкової А., Чумаченко М., Бурлака Р. Наукові керівники – Бутенко Н., Корольова І., Нусінова Ж., Сараєва О. Крім призових місць студенти отримували грамоти, заохочувальні дипломи у різних номінаціях.

         На сучасному етапі викладачі кафедри педагогіки та психології разом із студентами беруть участь у всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт з природничих, технічних та гуманітарних наук, посідаючи призові місця: Клочкова А. ( 2010 р, 2011 р.), Грек А. (2012 р.), Гуцу В. (2013 р.) Наукові керівники – доценти Бєлан Г., Сараєва О.

         Від початку ХХІ століття кафедра постійно підтримує науково-методичні зв’язки зі спорідненими кафедрами вузів України (Київський університет ім. Т.Г.Шевченка, Національний педагогічний університет ім.М.П. Драгоманова, Інститут педагогіки АПН України, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Миколаївський національний університет ім. В.О. Сухомлинського та ін.), а також з іншими кафедрами Херсонського державного університету.

         Спільними зусиллями викладачів кафедри педагогіки та психології, студентів було реорганізовано музей історії університету, який розпочав новий етап своєї роботи в 2002 році. Директор музею – старший викладач кафедри Самсакова І.

           На кафедрі педагогіки та психології з 1992 року функціонує аспірантура з таких спеціальностей: 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіка, 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти, 13.00.05 – соціальна педагогіка, 13.00.06 – теорія і методика управління освітою, 13.00.07 – теорія та методика виховання. Наукове керівництво аспірантами здійснювали професори Барбіна Є., Бутенко В., Кузьменко В., Федяєва В., Слюсаренко Н., Яцула Т. і провідні фахівці інших вузів України. За роки незалежності на кафедрі пройшли передзахист 73 здобувача, які успішно захистили кандидатські дисертації у спеціалізованих учених радах. Серед них 49 працюють в Херсонському державному університеті.

          Першу докторантуру при Херсонському державному університеті було відкрито зі спеціальності – 13.00.01 – теорія та історія педагогіки. З цього періоду докторантами та здобувачами кафедри з цієї спеціальності були: Кулікова Л., Кузьменко В., Федяєва В.; із спеціальності 13.00.02 – теорія і методика навчання – Гирич З., Слюсаренко Н.; 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти –  Яцула Т., Заболотська О., Кузьменков С., Лимаренко Л.; 07.00.06 – історіографія: джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни Сінкевич Є. Серед них 7 працюють в університеті.

         У 1998 році при кафедрі педагогіки було засновано збірник наукових праць «Педагогічні науки». До сьогоднішнього дня видано 75 випусків. Відповідальними редакторами збірника у різні періоди були д.п.н., проф. Кузьменко В., д.п.н., проф. Барбіна Є., д.п.н., проф. Федяєва В. У роботі редколегії  збірника у різні роки брали  участь д.п.н., проф. Бутенко В., д.п.н., проф. Кузьменко В., д.п.н., проф. Слюсаренко Н., д.п.н., проф. Яцула Т., к.п.н., доц. Корольова І., к.п.н., доц. Сараєва О.

         З 2012 року відповідальним редактором збірника є професор Федяєва В. За її сприяння до роботи редколегії було залучено як українських, так і закордонних  учених, зокрема: професора Андрієвського Б., професора Пентилюк М., Ліду Ху (Китай), Римантаса Сташиса (Литва), Шароту Софію (Болгарія) та ін. Високий рівень наукових публікацій, плідна робота головного редактора та редколегії дало змогу включити збірник у грудні 2016 року до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus.

         Кафедра педагогіки та психології неодноразово була організатором міжнародних та всеукраїнських конференцій. Зокрема, у 2003 році на кафедрі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Національна програма виховання дітей і молоді в Україні: стан та перспективи»; ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства». У 2005 році кафедра виступила організатором Міжнародної науково-практичної  конференції «Історико-педагогічні дослідження: методологія, періодизація, методика».

         Кафедра педагогіки та психології є колективним членом Української асоціації імені В.О. Сухомлинського. Викладачі – постійні  учасники педагогічних читань, присвячених вивченню спадщини В.О. Сухомлинського. У 2009 році на базі кафедри відбулися ХVІ Всеукраїнські педагогічні читання «В.О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ціннісні виміри в освіті». Це сприяло підвищенню ефективності співпраці з провідними іноземними  науковцями у галузі історії педагогіки, зокрема: Ліда Ху, Жоу Цянь та ін.  З метою вивчення педагогічного досвіду КНР професор  Федяєва В. у  2012 році у складі делегації МОН України взяла участь в Україно-китайській науковій конференції  «Педагогічні ідеї В.Сухомлинського» (Китай). У 2012 році професор Федяєва В. взяла участь у міжнародній конференції-засіданні товариства ім. Гербарта (Німеччина); професор Слюсаренко Н. відвідала міжнародну науково-практичну конференцію «Наука і освіта» (Індія); міжнародну наукову конференцію «Сучасні досягнення в науці і освіті» (Франція).

        Викладачі кафедри є учасниками роботи Асоціації істориків педагогіки України. У рамках її роботи викладачі кафедри проф. Федяєва В., доц. Бєлан Г., доц. Сараєва О., доц. Кравченко Т., ст.викл. Щербина В. постійно беруть участь у щорічних конференціях, семінарах з актуальних проблем історії педагогіки, розробляючи такі напрями: сімейне виховання як історико-педагогічна проблема (проф. Федяєва В., ст.викл. Щербина В.); персоналія як предмет дослідження у вітчизняній історико-педагогічній науці (доц. Бєлан Г.) ; теорія та практика формування дитячого колективу в радянській педагогіці (доц. Сараєва О.); вища педагогічна жіноча освіта в Україні (ХІХ – початок ХХ ст.) (доц. Кравченко Т.В.).

         З 2002 року на кафедрі виконуються науково-дослідні роботи, що фінансувалися за рахунок коштів державного бюджету МОН України.

         У рамках комплексної загальноуніверситетської наукової теми “Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи”(2001 – 2005 рр.) (науковий керівник – проф. Федяєва В.)науково-педагогічним колективом кафедри послідовно реалізовувалася розгорнута модель організації і підготовки спеціалістів та магістрів, які володіють кількома суміжними спеціальностями, що забезпечує соціально-економічний захист випускників у сучасних, постійно змінюваних ринкових умовах.

          У рамках дослідження з теми “Сучасні технології управління науково-дослідною роботою вищого навчального закладу”(2004 – 2007 рр.) (науковий керівник – проф. Бєляєв Ю.) на основі розробленої концепції було апробовано технологію управління науково-дослідною роботою вищого навчального закладу, яка протягом року запроваджувалася у практику роботи ХДУ.

          Основна ідея проекту “Підготовка вчителя в системі неперервної педагогічної освіти”(2006 – 2008 рр.)(науковий керівник –  професор Федяєва В.) –розробка та апробація структурно-функціональної моделі підготовки педагогічного кадрового потенціалу в системі неперервної педагогічної освіти в умовах інтеграції в Європейській освітній простір.

           Проект  “Провідні тенденції підготовки фахівців у галузі освіти в контексті Болонського процесу”  (2009 – 2011 рр.) (науковий керівник –  проф. Федяєва В.). У рамках наукової теми розроблено варіант концептуальної моделі професійної підготовки фахівців у галузі освіти в умовах класичного університету; визначено рівень готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності і встановлено причини труднощів, що виникають у них в процесі професійної діяльності.

           У результаті виконання проекту “Моніторинг освітньо-наукового простору як фактор інноваційного розвитку вищого навчального закладу”(2012 – 2014 рр.)(науковий керівник – проф. Барбіна Є.) визначено методологічні засади системи моніторингу освітньо-наукового простору; визначено складові оцінювання якості освітньо-наукового простору та специфіку моніторингових досліджень; розроблено модель моніторингу результативності освітньо-наукового простору вищого навчального закладу. Виконане дослідження дало можливість відкрити у ХДУ магістратуру зі спеціальності 8.18010020 “Управління навчальним закладом (за типом)” та аспірантуру зі спеціальності 13.00.06 – теорія  і методика управління освітою.

          Завершено науково-дослідну роботу з теми “Сучасні виховні технології соціалізації дитини в умовах Європейської глобалізації” (2012 – 2014 рр.) (науковий керівник – проф. Федяєва В.). Проект включав: пошук нових та удосконалення існуючих виховних технологій формування готовності дитини до взаємодії із соціумом; розробку концептуальної моделі соціалізації дитини засобами інноваційних виховних технологій в умовах Європейської глобалізації.

          Видано авторські навчальні програми з курсів «Провідні моделі педагогічної освіти батьків», «Сучасні концепції сімейного виховання», «Історіографія історії педагогіки».

          Проект “Сучасні технології підготовки майбутніх менеджерів освітньої сфери в контексті єдиного європейського простору“ (2015 – 2017 рр.) (науковий керівник – проф. Федяєва В.). У рамках теми розроблено програми підготовки майбутніх управлінців з навчальних курсів «Керівник навчального закладу», «Інтелектуальна власність», «Правові аспекти управління навчальним закладом», «Техніка управлінської діяльності», «Управління змістом робіт», «Управління навчальною та виховною діяльністю», «Управлінська майстерність керівника закладу освіти». Здійснюється розроблення дистанційних курсів підготовки майбутніх менеджерів освіти, колективної монографії «Освітній менеджмент: історія, теорія, практика».

          У 2013 році розпочався сучасний – третій – етап діяльності кафедри, що реорганізована у кафедру педагогіки, психології й освітнього менеджменту. Завдяки успішній роботі професорсько-викладацького колективу було відкрито магістратуру зі спеціальності 073 Менеджмент. Спеціалізація «Управління навчальним закладом (за типом)». Загалом 13 студентів отримали диплом магістра, троє з них – з відзнакою.

          Важливою складовою роботи кафедри в цей час підвищення кваліфікації викладачів. Традиційно стажування проходить на базі провідних освітніх закладів України. В останні роки стало можливим міжнародне стажування. Так, у 2012 році викладачі Сараєва О., Кравченко Т. пройшли стажування у Варшавському університеті (Польща). Провідні науковці кафедри Слюсаренко Н., Федяєва В. підвищили кваліфікацію з питань державного управління та політичної системи, пройшовши курси підготовки з цього аспекту в рамках Міжнародної освітньої програми з громадських та місцевих органів управління у Португалії та Іспанії (2015 р.), Литві, Естонії, Фінляндії, Латвії (2016 р.). Слюсаренко Н. взяла участь у діяльності Міжнародної освітньої програми підвищення кваліфікації державних службовців у сфері європейської інтеграції та державного управління (Португалія–Іспанія, 2016 р.). Федяєва В. пройшла стажування з питань державного управління та політичних систем у рамках програми європейські студії у Франції, Бельгії, Нідерландах (2014 р.); стажування з питань державного менеджменту та політичної системи у рамках співпраці з Міжнародною освітньою програмою для громадських та місцевих представників уряду у Швеції та Данії (2014 р.).

          У 2015 році кафедру очолила к.п.н., доцент Корольова І.

Кафедра педагогіки, психології й освітнього менеджменту (травень, 2017 року)

         Сьогодні кафедра працює над оновленням змісту всіх навчальних курсів, пошуком шляхів подальшого удосконалення роботи зі студентами і магістрами, підготовкою нових спецкурсів, активізацією науково-дослідної діяльності тощо.

       З успіхом викладачі працюють над такими науковими проблемами:  сімейне виховання як історико-педагогічна проблема (проф. Федяєва В.); соціалізація особистості в умовах демократизації суспільних відносин (доц. Бутенко Н.); проблеми формування особистості в процесі трудової діяльності (проф. Слюсаренко Н.); особистісно-орієнтоване виховання в умовах сучасної школи. (проф. Яцула Т.); сучасні технології підготовки майбутніх менеджерів освітньої сфери в контексті єдиного європейського простору (доц. Корольова І.); персоналія як предмет дослідження у вітчизняній історико-педагогічній науці (доц. Бєлан Г.); теорія та практика  формування дитячого колективу в радянській педагогіці (доц. Сараєва О.); вища педагогічна жіноча освіта в Україні (ХІХ – початок ХХ ст.) (доц. Кравченко Т.); проблеми лідерства у студентській групі (ст. викл. Єлькіна В.); проблеми формування почуття честі та гідності у студентської молоді (доц. Александрова Г.), проблеми формування етнопедагогічної складової у фаховій підготовці учителів гуманітарних спеціальностей (ст. викл. Чикалова Т.).

       Викладачі кафедри беруть участь у роботі вченої, науково-технічної та навчально-методичної рад університету, вчених рад та навчально-методичних комісій факультетів, спеціалізованих учених рад із захисту кандидатських та докторських дисертацій.

       Протягом усього часу існування кафедри її незмінним супутником є методичний кабінет – найстарший в університеті, що забезпечує інформаційні потреби студентів і викладачів (завідувачі кабінетом – ст.викладач Гамоцька Ж., ст.викладач Сараєва Л.). Робота кабінету психології та педагогіки спрямована на виконання організаційної, інформаційної та просвітницької функцій відповідно чинних нормативно-правових законодавчих документів. Головним завданням роботи кабінету є комплектування фонду науково-методичної та навчальної літератури з дисциплін кафедри з метою якісного забезпечення освітнього процесу студентів, аспірантів, докторантів кафедри. Інформаційно-методичний ресурс кабінету допомагає студентам поглибити знання з навчальних дисциплін, а молодим ученим підвищити рівень наукових знань. У ньому представлені різноманітні періодичні видання («Шлях освіти», «Педагогічний альманах», «Педагогіка і психології», «Рідна школа», «Освіта України», «Вища школа», «Вища освіта  України»), навчальна та наукова література з питань теорії і історії педагогіки, психології, методики виховної роботи тощо. Значне місце у кабінеті займають методичні розробки, рекомендації, монографії викладачів кафедри: Барбіної Є., Бєлан Г., Бутенко Н., Корольової І., Нусінової Ж., Слюсаренко Н., Стеценко Н., Сараєвої О., Федяєвої В., Філіпової В., Шипка А., Яцули Т. та ін.  Окремими напрямами діяльності кабінету є підготовка виставок; оновлення стендів із науково-методичними матеріалами для допомоги студентам, аспірантам, докторантам; комплектація електронних каталогів літератури та нових науково-методичних надходжень; координація роботи з інформаційного наповнення сайту кафедри тощо.

        Викладачі кафедри педагогіки, психології й освітнього менеджменту активно займаються науковими дослідженнями, постійно беруть участь у конференціях різних рівнів, семінарах, вебінарах, залучаючи до цієї роботи молодих науковців та студентів.

       Традиційно на високому рівні є наукова робота зі студентами. Упродовж 2015 - 2017 років під керівництвом доцента Бутенко Н. студентки Гусевич Т., Чех І., Єременко А., Стешенко М. стали дипломантами Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт.

        Загальноуніверситетська кафедра педагогіки, психології й освітнього менеджменту – це згуртований творчий колектив, який продовжує і примножує традиції відомого в Україні вищого навчального закладу – Херсонського державного університету.

 

Видатні діячі, які очолювали кафедри педагогіки, психології та освітнього менеджменту Херсонського державного університету

 

КАТРЕНКО ГАВРИЛО ПРОКОПОВИЧ

        Народився 28 серпня 1908 року, с. Лиман Н.-Гешентилівського р-ну Полтавської області. Помер 28 червня 1979 року, м. Херсон.

        Викладач фізики і математики; викладач педагогіки і психології.

        Освіта вища педагогічна. Закінчив Полтавський інститут народної освіти у 1930 році; Ленінградський педагогічний інститут комуністичного виховання ім. Н.К. Крупської у 1940 році. Вчене звання - доцент (1963 р.). Працював:

1923-1926 рр. - працівник Н.-Лиманської споживної корпорації.

1926-1927 рр. - член правління Н.-Лиманської споживної корпорації - секретар КНС (комітет незалежних селян).

1927-1930 - курсант, а потім студент Полтавського ІНО.

1930-1934 - учитель Миргородської СШ № 1, директор РТШ (робітнича технічна школа).

1934-1940 - завідувач  навчальної частини,  викладач  фізики і математики Кобелячківської НСШ.

1940-1941 - директор Дерманського педагогічного училища Ровенської області.

1941-1941 - перебування у резерві при міськвоєнкоматах.

1941-1945 - служба в рядах Радянської Армії.

1941-1942 - помначштаба 1640 ОСБ саперної бригади в Армії.

1942-1943 - помначштаба 4 Горномінного інженерного саперного батальйону і Горномінної інженерної саперної бригади Армії.

1943-1945 - зам. командира 95 окремого штурмового інженерного батальйону 19 штурмової інженерної Двінської бригади Ф1 К.

1945-1947 - директор Новобузького педагогічного училища Миколаївської області.

1947-1950 - директор Дрогобицького учительського інституту.

1950-1959 - директор Херсонського педагогічного інституту ім. Н. К. Крупської.

1959-1962 - ст. викладач, доцент кафедри педагогіки Херсонського педагогічного інституту ім. Н.К. Крупської.

1962-1972 - завідувач кафедри педагогіки і психології Херсонського педагогічного інституту.

1972-1976 - доцент кафедри педагогіки і психології Херсонського педагогічного інституту ім. Н.К. Крупської.

         Катренко Г. П. здійснював вагому педагогічну, наукову і громадську роботу. Багато уваги приділяв підготовці висококваліфікованих педагогічних кадрів для шкіл, систематично підтримував науково-методичні зв'язки зі школами і органами народної освіти. Брав активну участь у проведенні експериментальної роботи по запровадженню нового змісту освіти у початкових класах. Був ініціатором і активним організатором проведення боротьби з дитячою бездоглядністю і малолітніми правопорушниками. Спрямував індивідуально-виховну і освітню роботу, багато уваги приділяв роботі з батьками. Значну роботу проводив по вивченню, узагальненню і поширенню досвіду навчально-виховної роботи шкіл і груп подовженого дня. Проводив науково-дослідну роботу, вивчав і узагальнював досвід роботи завідувачів учбової частини середніх шкіл по здійсненню ними керівництва і контролю викладання основ наук у школі і міцного засвоєння їх учнями (на матеріалах Херсонської і Миколаївської областей). Автор 16 наукових праць.

Основні публікації

  1. До питання про права і обов'язки завідуючого навчальною частиною школи. Херсон, "Наукові записки" ХПІ. Вип. 5, 1955. - 1 друк. арк.
  2. З досвіду керівництва і контролю завідуючого учбовою частиною школи за підготовкою та проведенням уроків. Херсон, "Наукові записки" ХШ. Вип. 6, 1956.- 1 друк. арк.
  3. Ровесник Великого Жовтня. Херсон, "Наукові записки" ХПІ. Вип. 8, 1957. - 1 друк. арк.
  4. Краще готувати учителів до роботи завуча. Журнал "Радянська школа", 1957 № 9.
  5. Херсонському педагогічному інституту 40 років. Нова Каховка, 1957. - 2,5 друк. арк.

 

ПЄТУХОВ ЄВГЕН ІВАНОВИЧ

         Видатний вітчизняний педагог, перший в нашому інституті доктор педагогічних наук, професор педагогіки.

         Народився Євген Іванович в м. Ленінград у 1925 році. Закінчивши педагогічний вуз (спеціальність - біологія), він приїхав на Україну і всю свою енергію серця, всі свої педагогічні знання віддав підростаючому поколінню. Працював вчителем біології, заступником директора, директором школи.

          Велика Вітчизняна війна перервала його педагогічну діяльність. Призваний у діючу армію, він з гідністю патріота відстоював нашу Батьківщину від фашистських загарбників: командуючи підрозділом зв'язку, вносив свій посильний внесок у боротьбу за нашу перемогу.

         Євген Іванович - це вчений, педагог, науковець. Його кандидатська дисертація присвячена організації підвищення навчально-виховного процесу учнівської молоді вечірніх шкіл.

        Пєтухов Є.І. мав великі природжені педагогічні здібності, любив дітей. Особливо його турбувала доля дітей, які мають певні відхилення від норми поведінки. Таких дітей називають «важко вихованими», «педагогічно запущеними», «групою ризику». Захопившись долею таких дітей, проблемою щодо протиправної поведінки підлітків, Євген Іванович на певний час переходить на педагогічну роботу в органи МВС по виховній роботі з підлітками, які здійснили правопорушення.

        Працюючи у спецшколах з неповнолітніми правопорушниками, він знав психологію кожного підлітка, вивчав причини скоєння ними правопорушень, допомагав (перевиховував) їм позбутися негативних рис характеру, формував у них якості людини гідної нашого суспільства.

         Це допомогло йому зібрати експериментальні дані для багатьох його праць з питань профілактики правопорушень серед підлітків і лягло в основу його докторської дисертації «Педагогічні основи попередження відхилень в моральному розвитку й поведінці школярів», яку він захистив у 1980 році на засіданні спеціалізованої вченої ради при Київському педагогічному інституті ім. О.М. Горького. Робота була виконана на кафедрі педагогіки нашого педагогічного інституту.

        Серед його робіт велика кількість присвячена вивченню особистості підлітка (учня загальноосвітньої школи, учня ПТУ). У своїх роботах він класифікує педагогічну запущеність учнів різного віку (ранню, середню, глибоку). Це відображено в роботах та методичних рекомендаціях для вчителів по перевихованню учнів, які характеризуються ранньою, середньою та глибокою стадією занедбаності.

         Пєтухов Є.І. вважав, що підвищення рівня вихованості дитини, підлітка, юнака лежить через організацію роботи педагогічних колективів школи з батьками учнів. Цій проблемі присвячені його праці: "Робота з батьками", "Педагогічний всеобуч для батьків на підприємстві", "Організація й планування роботи з батьками" та ін.

         Працював Євген Іванович викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри педагогіки нашого інституту. Викладав педагогіку на природничому факультеті.

         З 1974 р. по 1985 р. − завідував кафедрою педагогіки, а з 1985 р. − професор кафедри педагогіки. Йому було доручено ректоратом інституту здійснювати зв'язки вищого навчального закладу зі школами. З цією роботою Євген Іванович справлявся з успіхом, бо всю свою наукову діяльність він і раніше поєднував з роботою по наданню творчої практичної допомоги школам області. Багато вчителів, керівників шкіл Пєтухов Є.І. залучив до наукової роботи. Особливо тісні зв'язки він підтримував зі школами м. Херсона, Цюрупинського (Великокопанівська та Цюрупинська середня школа №4), Голопристанського (Бехтерська, Голопристанська середня школа №3), Білозерського (Станіславська, Музиківська, Білозерська середня школа №1), Каховського (Н. Каховська №1, Каховська №2 середні школи) районів.

        Пєтухов Євген Іванович − відмінник народної освіти України і вищої школи, кавалер бойових орденів та медалей. За педагогічну роботу нагороджений також і медалями Н. Крупської, А. Макаренка, медалями "За доблесну працю в честь 100-річчя з дня народження В.І. Леніна", "Ветеран праці".

        Піклувався він і про якісну підготовку майбутніх вчителів до роботи в школі: навчально-виховний процес з педагогіки він намагався наблизити до шкільного процесу. Особливо великої уваги заслуговують його наукові праці з питань організації педагогічної практики в школі.

        Євген Іванович − всебічно, гармонійно розвинута людина. Він захоплювався й збиранням колекції марок, старовинних монет. Добрий сім'янин, люблячий свою дружину та дітей, онучку. Старша його донька Тетяна Євгенівна - кандидат біологічних наук - працює в одній з наукових установ м. Москви.

         Менша донька − Пєтухова Любов Євгенівна після закінчення природничого факультету продовжує справу свого батька: вона доктор педагогічних наук, декан педагогічного факультету, має багато наукових праць з педагогіки та історії педагогіки.

         На жаль в 1989 р. передчасна смерть вирвала з наших рядів доброго друга, порадника, колегу, видатного вченого-педагога. Його світла пам'ять назавжди лишається в наших серцях.

 

КОБИЛЯЦЬКИЙ ІВАН ІВАНОВИЧ

         Народився в селі Кулябівка Новомосковського р-ну, Дніпропетровської області. Закінчив Комуністичний інститут ім. Н. К. Крупської м. Москва 1935 рік. Кандидат педагогічних наук − з 24 лютого 1953 р. Доцент − з 21 січня 1959 р.

         Професор кафедри педагогіки. Визначний вітчизняний вчений, фундатор нового напряму в педагогічній науці: педагогіка вищої школи. Автор першого в світі підручника для студентів університетів «Основи педагогіки вищої школи». Підручник було перевидано в Китайській народній республіці, а ім'я автора занесено до Китайської енциклопедії.

         Найбільш важливі педагогічні ідеї І. І. Кобиляцького:

  • провідна роль у навчально-виховному процесі ВНЗ належить особистості вченого-педагога, його гуманності, вихованості, моральних якостей;
  • методи навчання − тільки інструменти, а навчально-виховний результат від них залежить від людського чинника, тобто від особистості педагога;
  • наукова і навчальна діяльність педагога невід'ємна одна від одної. Якщо викладач не займається науково-дослідною роботою, то він є лише переказувачем чужих ідей. які по-справжньому до душі студентів не доходять.
  • облік знань студентів не технічний засіб, а метод управління навчанням студентів, спрямування їх розумової діяльності.

        Професор І.І. Кобиляцький працював ректором Черкаського педуніверситету, проректором Чернівецького університету, двадцять років завідував кафедрою педагогіки в Одеському університеті. Останні десять років (1986-1996) керував науковою роботою у створеному в Херсонському педагогічному інституті психолого-педагогічному комплексі.

        Ним видано 397 наукових робіт з педагогіки загальним обсягом 320 друкованих аркушів. у тому числі підручники:

  1. Основи педагогіки вищої школи. − Одеса . «Вища школа», 1978. −285с.
    1. Основы педагогіки / Л.И. Рувинский, И. И. Кобыляцкий. − М.: Просвещение, 1985. − 222 с.

Монографії

        Методи навчально-виховної роботи у вищій школі.,- Львів , 1970. - 200 с. Дидактичні основи навчального процесу у вищій школі. - Одеський університет, 1972.- 7,5 друкованих аркушів.

         Працюючи керівником психолого-педагогічного комплексу Херсонського педінституту, І.І. Кобиляцький провів десять міжвузівських науково-педагогічних конференцій. Під його редакцією за цей час видано десять збірок статей за матеріалами цих конференцій.

         Ідеї вченого І.І. Кобиляцького невідокремлені від його особистості. Він органічно сполучав навчальну роботу з плідними дослідженнями на терені педагогіки, успішно керував аспірантами − ним підготовлено 52 кандидати педагогічних наук. Він був великим працелюбом, доброю і чуйною людиною, великим патріотом своєї Батьківщини − України.

 

 ЄРЬОМКІН АНАТОЛІЙ ІЛЛІЧ


          Народився 4 жовтня 1935 р., м. Старий Оскол Бєлгородської області. Закінчив у 1959 р. філологічний факультет Бєлгородського державного педагогічного інституту (м. Бєлгород), нині Бєлгородський державний університет (м. Бєлгород, Росія), отримав спеціальність «учитель літератури російської та німецької мов». Ступінь кандидата педагогічних наук отримав у 1968 році, звання доцента − у 1973 році, науковий ступінь доктора педагогічних наук − у 1991 році, наукове звання професора − у 1991 році. А.І. Єрьомкін − дійсний член Академії педагогічних і соціальних наук (Москва 1996 р.). А.І. Єрьомкін пройшов шлях від рядового учителя до доктора педагогічних наук, професора, академіка. З 1959 по 1962 р. працював учителем, завучем, потім директором в сільських школах Бєлгородщини.

         Після закінчення аспірантури з 1965 по 1978 р. працював викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри педагогіки Херсонського державного педагогічного інституту.

         З 1978 по 1982 рік − доцентом кафедри педагогіки Харківського державного університету (нині Харківського національного університету), а з 1985 по 1988 рік − доцентом, а потім завідувачем кафедри педагогіки та методики початкового навчання Харківського педагогічного інституту (нині Харківського педагогічного університету), а з 1988 року по цей час працює завідуючим кафедри педагогіки і методики початкового навчання Бєлгородського державного педагогічного університету.

         Коло його наукових інтересів широке, але основні зусилля він зосередив на дослідженні проблеми міжпредметних зв'язків, визначенні їх сутності і переваг використання в процесі викладання гуманітарних дисциплін в загальноосвітній школі і опануванні педагогічних дисциплін в педагогічному вищому навчальному закладі. Різні аспекти цієї проблеми розкрито у кандидатській та докторській дисертаціях А. І. Єрьомкіна, двох монографіях, низці наукових статей та методичних рекомендацій.

         Серед інших напрямків його наукової діяльності:

  1. Індивідуалізація навчально-виховної роботи в студентських колективах як засіб підвищення рівня їх психолого-педагогічної підготовки.
  2. Проблема підготовки майбутнього вчителя до використання інноваційних технологій навчання і виховання.
  3. Історичний та сучасний підхід до  розв'язання проблеми безперервної освіти особистості.
  4.   Особливості виховання обдарованих дітей.

 

БУТЕНКО ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ

           Народився 29 листопада 1950 р., м.Херсон

Український вчений у галузі теорії та історії педагогіки, доктор педагогічних наук (1992 р.), професор (1994 р.). Обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України у 1994 р., дійсним членом (академіком) Міжнародної Академії Людини в аерокосмічних системах (1998 р.).

           Закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут ім. В. Г. Бєлінського (1973 р.), аспірантуру НДІ педагогіки АПН України (1978 р.). Працював з 1973 р. викладачем, доцентом кафедри педагогіки і психології Уманського державного педагогічного інституту ім. Павла Тичини. З 1983 року працював у Херсонському державному педагогічному університеті на посаді доцента, завідувача кафедри педагогічної майстерності, професора кафедри педагогіки і психології.

          Предметом наукового пошуку вченого є методологічні, теоретичні і методичні проблеми виховання учнівської і студентської молоді, підготовки педагогічних кадрів для національної школи України.

          В.Г. Бутенко вивчає і активно пропагує культурологічну педагогічну спадщину А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського, Б.Д.Грінченка та ін. діячів національної науки, культури і освіти, є організатором Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних конференцій і педагогічних читань;

готує науково-педагогічні кадри.

          Автор багатьох праць, редактор багатотомних наукових видань, присвячених питанням формування естетичної культури особистості засобами мистецтва. Зокрема:

Эстетическое отношение старшеклассников к искусству. Монография в 3-х томах, К., 1993.

Развитие зстетической активности школьников. Пособие для учителя / Под ред. В.Г. Бутенко. - К., 1992- 176 с.

Формирование педагогического мастерства учителя. Методическое пособие.-К., 1991.-72с.

Зстетическое воспитание молодежи средствами искусства: Книга для учителя / Под ред. В.Г. Бутенко. − М, 1991. − 242 с.

Формирование зстетического отношения к искусству: Монография в 6-ти томах / Под ред. В.Г. Бутенко. − М., 1991.

Методологічні орієнтири в системі художньої освіти // Збірник наук. праць: Педагогічні науки - Херсон, ХДПУ, 2000 − вип. 13. − С. 141−146.

Основні підходи до організації художньої освіти учнівської молоді // Наукові записки. Сергія: пПдагогічні науки. - Кіровоград, КДПУ, 2000. -Вип. 24.-С.З-10.

Про Бутенка В.Г. опубліковано в Українському педагогічному словнику/ Автор С.У. Гончаренко. - К.: Либідь, 1997.-С.46.

 

 БАРБІНА ЄЛИЗАВЕТА СЕРГІЇВНА

           Народилася 28 жовтня 1941 року в м. Херсон. З 1964 року навчалася у Херсонському державному педагогічному інституті ім. Н. К. Крупської . Закінчила аспірантуру при НДІ загальних проблем виховання АПН СРСР (м.Москва) у 1976 році і отримала звання кандидат педагогічних наук. А у 1997 році закінчила докторантуру при інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України у Києві, отримавши звання доктор педагогічних наук.

         Барбіна Є.С. працювала у Великокардашинській 8-й школі Голопристанського району , Херсонської області вчителем математики, заступником директора з навчально-виховної роботи (1964 - 1966 рр.).

         Протягом 1966 -1970 рр. обіймала посаду інспектора Херсонського обласного відділу народної освіти, а з 1970 − 1973 рр. інспектора шкіл облвно з виховної роботи.

         У 1976 році повертається до Херсонського державного педінституту де до 1993 року працює старшим викладачем, доцентом кафедри педагогіки і психології, завідуючим кафедри педагогічної майстерності. З 1997 року − доцент, професор кафедри педагогіки і психології Херсонського державного педагогічного університету.

         Основними напрямками наукової роботи Барбіної Є.С. є формування педагогічної майстерності в системі безперервної педагогічної освіти, гуманістична спрямованість педагогічної діяльності, професійна підготовка педагогічних кадрів.

         Є автором багатьох наукових робіт з вищезазначених проблем.

 Формування педагогічної майстерності в систем безперервної педагогічної освіти: Монографія. − К.: Вища школа, 1997.−153 с.

Педагогічна майстерність − мистецтво та наука бути людиною : Навчально-методичний посібник. − К.: Поліграфія, 1995.−72 с.

Гуманізація професійного становлення педагога // Вища педагогічна освіта. − К. : Вища школа ,1994.

Пограма з основ педагогічної майстерності (для всіх спеціальностей ). − Херсон : Айлант 2002, − 28 с.

Новий Модуль Документ

Сторінками пам’яті кафедри педагогіки

Сторінками памяті кафедри педагогіки