Конференції

Оновлено: 20.10.2017

 

Міжнародна наукова конференція

«Міф у художній свідомості та культурі ХХ ст.»

(ІІ Мішуковські читання)

13 – 14 жовтня 2017 року в Херсоні відбулися ІІ Мішуковські читання. Тема Міжнародної наукової конференції - «Міф у художній свідомості та культурі ХХ ст.». Конференція проходила в навчальному закладі, з яким упродовж багатьох років була пов’язана наукова й педагогічна діяльність доктора філологічних наук, професора Олега Васильовича Мішукова: в Херсонському державному університеті.

Читання, як видно з їхньої назви, не є першим заходом подібного типу, що його проводить загальноуніверситетська кафедра світової літератури та культури імені проф. О. Мішукова. Впродовж останніх кількох років її колектив, очолюваний доктором філологічних наук, професором Н. І. Ільїнською, неодноразово виступав організатором наукових заходів, присвячених пам’яті свого колишнього завідувача й ректора ХДУ О. В. Мішукова.

Другі Мішуковські читання відбулися за активної підтримки ректора Херсонського державного університету, доктора юридичних наук, професора Василя Миколайовича Стратонова та очільників відповідних підрозділів ректорату ХДУ - Наталії Анатоліївни Тюхтенко (проректор з навчальної та науково-педагогічної роботи), Сергія Аркадійовича Омельчука (проректор із наукової роботи), Оксани Валентинівни Лаврикової (проректор з міжнародних зв’язків та комунікаційних технологій), Сергія Володимировича Кузнєцова (проректор з соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи).

Свою участь у роботі конференції «Міф у художній свідомості та культурі ХХ ст.» заявили вітчизняні науковці з Бердянського державного педагогічного університету, Дніпровського університету імені Альфреда Нобеля, Запорізького національного технічного університету, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, Національного авіаційного університету, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Ужгородського національного університету, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Херсонського державного університету, Херсонського національного технічного університету, Черкаського національного університету імені   Б. Хмельницького, Чорноморського національного університету імені Петра Могили, інших навчальних закладів та наукових установ України, а також представники наукових кіл зарубіжжя, зокрема, Інституту неофілології Поморської Академії у Слупську (Польща). Серед доповідачів були й молоді викладачі та аспіранти вищих навчальних закладів, студенти, чиї наукові інтереси вже склалися й відбились у конкретних літературознавчих працях.

Виступи учасників були присвячені насамперед стратегіям міфологізації та деміфологізації в літературі та культурі ХХ сторіччя. У ході конференції прозвучали доповіді, які дозволили розширити рамки вказаної тематики й винести на обговорення низку нових проблем, у тому числі й пов’язаних із теорією і художньою практикою реміфологізації та неоміфологізації.

Відкриваючи роботу конференції, проректор із наукової роботи ХДУ, доктор педагогічних наук, професор С. А. Омельчук наголосив на знаковості постаті О. В. Мішукова, її видатній ролі в житті нашого закладу, культурного й наукового простору нашого міста й України загалом. У своєму виступі-зверненні до присутніх проректор з навчальної та науково-педагогічної роботи ХДУ, кандидат економічних наук, професор Н. А. Тюхтенко, зокрема, поділилася спогадами про співробітництво з Олегом Васильовичем і закликала університетську юнь берегти пам'ять про цю яскраву людину й брати собі за взірець її творче життя. Завідувач загальноуніверситетської кафедри світової літератури та культури імені проф. О. Мішукова, доктор філологічних наук, професор Н. І. Ільїнська, привітавши учасників ІІ Мішуковських читань, акцентувала увагу на продовженні дослідницьких традицій О. В. Мішукова перспективними представниками його наукової школи й констатувала, що ім’я Олега Васильовича, незабутні враження від його харизматичної, красивої, багатогранної особистості. На її думку, масштабний внесок О. В. Мішукова в наукове й культурне життя сьогодення сприяють зміцненню зв’язків херсонських дослідників з іншими закладами та установами освіти, щорічному зростанню прямих дружніх контактів кафедри з вітчизняними та зарубіжними осередками освітянського й наукового життя. Н. І. Ільїнська також оголосила й представила почесних гостей Міжнародної наукової конференції «Міф у художній свідомості та культурі ХХ ст.», зокрема, докторів філологічних наук і професорів Лідію Вікторівну Дербеньову, Оксану Олександрівну Корнієнко, Олександра Дмитровича Міхільова, Валентину Борисівну Мусій, Валентину Іванівну Силантьєву. Анну Аркадіївну Степанову, Елеонору Георгіївну Шестакову. Далі учасникам Читань було продемонстровано фільм, в якому Олег Васильович з граничною відвертістю ділиться із глядачем своїм прагненням жити щиро, «без маски», з вірою в майбутнє, з довірою до людей і любов’ю до своєї справи.

Мати О. В. Мішукова, доцент кафедри історії та теорії національного і міжнародного права Херсонського державного університету, провідний юрист Херсонського Академічного ліцею імені О. В. Мішукова при ХДУ Херсонської міської ради, Світлана Іванівна Мішукова-Захарова, у «Слові про сина» розповіла про те, що Олег Васильович був справжнім другом, феноменально працелюбною, багатогранно освіченою людиною, закоханою в Слово, Книгу й Сцену, ініціативною особистістю, котра власною енергією, своєю закоханістю в життя могла надихнути оточуючих на нові звершення.

У той же день, 13-го жовтня, по завершенні її урочистої частини, учасники конференції продовжили роботу в секціях. Виступи засвідчили широкий діапазон сучасних дослідницьких пошуків. Інтерес присутніх, приміром, викликала доповідь доктора філологічних наук, професора О. О. Корнієнко (Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова), присвячена стратегіям міфотворчості в російській культурі та літературі ХХ століття. Дослідниця зосередила увагу на тих чи інших аспектах розгортання в новітніх суспільно-політичних та культурних умовах міфу про перетворення світу, звернулася до функціонування образів В. І. Леніна в культурному дискурсі доби тощо. Античний контекст було актуалізовано в доповіді «Смеховая трансформация мифа об Амфитрионе: от Плавта до Жана Жироду» доктора філологічних наук, професора О. Д. Міхільова (Чорноморський національний університет імені Петра Могили), яка викликала запитання зацікавлених слухачів. Увагу присутніх привернув виступ кандидата філологічних наук, доцента Л. Д. Корівчак (Херсонський державний університет) про своєрідність міфосвіту лірики М. Чернявського. Зокрема, учасники конференції включилися в дискусію з проблеми співвідношення понять «архетип» та «образ-символ», порушеної доктором філологічних наук, професором В. І. Силантьєвою (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) в зв’язку з доповіддю Л. Д. Корівчак.

У виступі доктора філологічних наук Е. Г. Шестакової (Донецьк) «Мотив русский человек на rendez-vous: между мифом и идеологемой» йшлося, в тому числі, й про роль класичного досвіду ХІХ століття (М. Чернишевський, І. Тургенєв) у вибудовуванні концептуальних смислів літератури нашого часу. Інтерес до порушеного Е. Г. Шестаковою питання вивів присутніх (під час обговорення тез автора) на інші ймовірні напрямки його подальшого висвітлення – на матеріалі європейських літератур.

Після невеликої перерви, в другій половині того ж дня, були заслухані студентка Чорноморського національного університету імені Петра Могили О. А. Короткова, в ґрунтовній доповіді якої («Гуманізуюча функція міфу та символіки в творчості Милорада Павича») її старші колеги розпізнали безсумнівну заявку на кандидатське дослідження; гості з Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, кандидати філологічних наук, доценти Н. В. Абабіна («Міфопоетичне мислення на рубежі століть:  О. І. Купрін») і Т. Ю. Морєва («Воскові персони в російській літературі перших десятиліть ХХ століття»), спостереження яких викликали у присутніх цікаві міркування щодо взаємодії традицій реалізму та модернізму в російській літературі на межі ХІХ – ХХ сторіч та суголосся її мотивного комплексу із західноєвропейським досвідом (театр маріонеток, приміром); доктори філологічних наук, професори А. А. Степанова (Дніпровський Університет імені Альфреда Нобеля; «Ремифологизация пасторального мифа в повести В. Богомолова «Зося»»), В. Б. Мусій (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова; «Міфологізація радянської повсякденності в романі Михаїла Кураєва «Дзеркало Монтачки»»), Л. В. Дербеньова (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; «Реинтерпретация античного мифа в структуре романа Л. Улицкой «Медея и её дети»»), котрі розглядали особливості поетики творів російської літератури радянського й пострадянського часу в широкому європейському контексті.

Наступного дня оргкомітетом ІІ Мішуковських читань була передбачена участь молодих учених і аспірантів у філолого-культурологічному майстер-класові під керівництвом доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри зарубіжної літератури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова В. І. Силантьєвої. Іншим учасникам заходу була надана можливість заслухати заявлені на цей день доповіді - доктора філологічних наук, професора, завідувача загальноуніверситетської кафедри світової літератури та культури імені проф. О. Мішукова Херсонського державного університету Н. І. Ільїнської («Совєтський анекдот як дзеркало масової  свідомості: міфопоетика та прагматика»); кандидата педагогічних наук, доцента загальноуніверситетської кафедри світової літератури та культури імені проф. О. Мішукова ХДУ Н. Ю. Нев’ярович («Гротескные проекции социального мифа в «сказках дедушки Володи» В. Войновича»); кандидата філологічних наук, доцента загальноуніверситетської кафедри світової літератури та культури імені проф. О. Мішукова ХДУ О. Г. Штепенко («Мистификация как стратегия построения авторского мифа в повести А. Устименко «Китайские маски Черубины де Габриак»»); старшого викладача загальноуніверситетської кафедри світової літератури та культури імені проф.  О. Мішукова ХДУ І. В. Соловцової («Образ Сирен в поэтологической концепции Вячеслава Иванова») та інших. Безсумнівний інтерес для зацікавлених осіб представляють порушені в текстах доповідачів питання, в тому числі, жанрової еволюції анекдоту в ХХ ст., обумовленої зміною його семантико-прагматичних акцентів (Н. І. Ільїнська); своєрідності механізмів десакралізації міфів у сучасній російській літературі (Н. Ю. Нев’ярович); місця й ролі містифікації та можливостей її семантичного «дублювання» в моделях авторського міфотворення (О. Г. Штепенко); концептуального функціонування античних образів у ліриці «срібної доби» (І. В. Соловцова).

Учасники заходу (а всього до оргкомітету надійшло близько 80 заявок на участь у ньому) обговорювали фахові питання у запланованих секціях ««Міфологізація», «реміфологізація», «деміфологізація», «неоміфологізація»: поліваріантність сучасних дефініцій», «Стратегії  міфотворчості: від модерну до постмодерну», «Рецепція міфу у літературі та культурі радянського та пострадянського періоду», «Рецепція міфу у літературі та культурі українського й російського зарубіжжя», «Міфологія радянської повсякденності: філософський та соціологічний дискурси», «Міф та його деміфологізація у сміховій культурі ХХ ст.», «Стратегії міфологізації та деміфологізації у мовній картині світу: лінгвістичний дискурс», «Історичний та історіософський контексти міфу у літературі та культурі ХХ ст.», «Міф у структурі масової свідомості та масової культури». Вели секційні засідання доктори філологічних наук, професори Н. І. Ільїнська, В. Б. Мусій, В. І. Силантьєва, А. А. Степанова, Е. Г. Шестакова, які, поруч з іншими науковцями, брали й жваву участь у полеміці, неодноразово коментуючи дискусійні місця у виступах.

Завершилося 14 жовтня, день народження О. В. Мішукова, заходами на пошану його пам’яті.

Гості Міжнародної наукової конференції «Міф у художній свідомості та культурі ХХ ст.» неодноразово висловлювали подяку її оргкомітетові, особисто завідувачу загальноуніверситетської кафедри світової літератури та культури імені проф. О. Мішукова ХДУ Н. І. Ільїнській як ініціаторці й натхненниці заходу (зокрема, був відмічений факт оперативної підготовки збірника матеріалів конференції (відповідальна за випуск – професор Н. І. Ільїнська), який разом із програмою заходу та сертифікатом його учасника був вручений кожному гостеві). Відгуки науковців дають можливість сформулювати ключові положення резюме за підсумками роботи секцій: визнати теми доповідей актуальними й такими, що заслуговують на подальше наукове висвітлення, відзначити високий рівень наукової підготовки заходу й навичок ведення сучасної  літературознавчої дискусії його учасників.

Високоінтелектуальна й товариська атмосфера заходу підтвердила сказані при відкритті конференції професором Ніною Іллівною Ільїнською слова про те, що подібні кафедральні заходи встигли придбати велику кількість справжніх друзів. Атмосфера плідної, результативної наукової співпраці засвідчила прагнення всіх, хто шанує пам’ять Олега Васильовича Мішукова, зберегти й достойно продовжити запроваджені ним традиції духовного та наукового спілкування.

  

МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ

«БЕСТІАРНИЙ КОД У ДІАЛОЗІ КУЛЬТУР:

ТРАДИЦІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ»,

ПРИСВЯЧЕНА ПАМЯТІ ПРОФЕСОРА

ОЛЕГА ВАСИЛЬОВИЧА МІШУКОВА

 

07 - 08 жовтня 2016 року в Херсонському державному університеті відбулася Міжнародна наукова конференція «Бестіарний код у діалозі культур: традиція та сучасність», присвячена пам’яті доктора філологічних наук, професора Олега Васильовича Мішукова.

Конференція розпочала свою роботу у п’ятницю, 07 жовтня, у конференц-залі (256 ауд.) ХДУ. У президії – ректорат Херсонського державного університету. Відкривши захід, проректор з наукової роботи ХДУ, доктор педагогічних наук, професор С. А. Омельчук після привітання до учасників та гостей заходу запросив до слова ректора університету, заслуженого юриста України, доктора юридичних наук В. М. Стратонова. У своєму зверненні до присутніх професор В. М. Стратонов, зокрема, визначив внесок О. В. Мішукова у розвиток вітчизняної культури, науки та освіти й підкреслив, що людина живе доти, доки про неї пам’ятатиме в світі хоча б одна особа, і пам’ять про Олега Васильовича продовжуватиме існувати в його працях, вдячних учнях, колегах, друзях. 

Завідувач загальноуніверситетської кафедри світової літератури та культури імені проф. О. Мішукова доктор філологічних наук, професор Н. І. Ільїнська у своєму виступі підкреслила, що коло творчих, дослідницьких інтересів О. Мішукова було надзвичайно широким. Жанровий розвиток російської мемуаристики ХІХ ст. і зв’язки української літератури XVIII ст. зі східнослов’янською культурною традицією, творча діяльність В. Шекспіра і театральне життя слов’янства у ХХ ст., можливості сценічної інтерпретації класичної театральної спадщини і проблеми міжкультурного діалогу при викладанні історії зарубіжної літератури й культури на гуманітарних спеціальностях вищих закладів освіти України - це далеко неповний перелік інтересів Олега Васильовича. Н. І. Ільїнська також виголосила слова щирої подяки ректоратові Херсонського державного університету, доцентові кафедри історії та теорії права і держави С. І. Мішуковій-Захаровій за сина, прибулим на конференцію гостям, Академічному ліцеєві імені О. В. Мішукова при ХДУ Херсонської міської ради, факультетові культури і мистецтв ХДУ, кафедрі світової літератури та культури імені проф. О. Мішукова, усім тим, хто зберіг і береже пам'ять про незвичайну особистість Олега Васильовича, продовжує та розвиває його досвід.

Потім увазі присутніх було запропоновано документальний фільм про життя й діяльність професора О. В. Мішукова. По його завершенні С. І. Захарова-Мішукова у Слові про сина поділилася спогадами про те, яким був Олег Васильович, - люблячою дитиною, вірним товаришем, жадібною до життя, відкритою до людей, надзвичайно працелюбною, різнобічно

 

обдарованою, ініціативною, сприйнятливою до всього нового людиною, яка своїм ентузіазмом «запалювала» колег оригінальними проектами та креативними ідеями.

По-товариському теплими й щирими були спомини декана факультету культури і мистецтв ХДУ, заслуженого працівника культури України професора М. В. Левченка про друга, О. В. Мішукова. За тим «естафету» у проведенні заходу підхопили зі своїми музичними та вокальними номерами співробітники й студенти факультету культури і мистецтв ХДУ та вихованці Академічного ліцею імені О. В. Мішукова при ХДУ.

Після покладання квітів до могили О. В. Мішукова учасники конференції «Бестіарний код у діалозі культур: традиція та сучасність» продовжили спілкування в навчальному корпусі № 5 ХДУ, де розпочали роботу секції № 1 «Бестіарний код як знакова система культури» та № 2 «Етноспецифіка бестіарного коду в інолітературах та культурах». Загальний інтерес, приміром, викликала доповідь професора В. І. Силантьєвої (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), присвячена еволюції поняття «бестіарна поетологія» у часопросторі. Розкриваючи тему, дослідниця супроводжувала перебіг власних думок репродукціями-прикладами з європейського мистецтва різних часів, напрямів і течій. Не менш цікавим, насиченим багатющим ілюстративним матеріалом, був виступ професора Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова Т. А. Пахарєвої «Поетичний бестіарій Льва Лосєва».

Доцент кафедри зарубіжної літератури факультету романо-германської філології Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова В. М. Романець звернулась до бестіарного контексту однієї з провідних тем європейського романтизму – теми героя-одинака та його смерті в творчості А. де Віньї. Серед доповідей цього дня назвемо й «Бестіарій роману «Обрыв» І. А. Гончарова» доцента кафедри української мови Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького О. Г. Хомчак, яка привернула увагу присутніх цікавими прикладами з твору митця та їхньою аргументованою інтерпретацією.

Наступного дня, 08 жовтня, конференція продовжили роботу. Її учасники (а всього до оргкомітету надійшло близько 80 заявок від докторів та кандидатів наук, викладачів та аспірантів навчальних закладів і установ різного рівня, котрі представляють культурний і науково-освітній європейський простір) обговорювали фахові питання у запланованих секціях №№ 3 – 9 («Бестіарій у поетикальному дискурсі», «Земний та небесний бестіарій: художньо-релігійний дискурс», «Тварини у мовній картині світу: лінгвістичний дискурс», «Тварини та антропологічна проблематика: філософський дискурс», «Зоосимволіка та зооморфність у політико-ідеологічному дискурсі», «Людина очима тварини: зворотня перспектива у літературно-мистецькому дискурсі», «Звір та звіринність як  топоси  культури»). У своїх доповідях провідні науковці й учені-початківці України  препрезентували широкий спектр дослідницьких інтересів. Секційні

 

засідання були відзначені дискусійним характером виступів та жвавістю полеміки.

Новизною своєї теми, оригінальністю спостережень, доказовістю узагальнень та висновків привернуло увагу учасників конференції дослідження «Трансформація середньовічного бестіарного коду Щура й Щуролова в прозі Анджея Занєвського» професора Н. І. Ільїнської, в якому аналіз прози митця виводиться у філологічну, історико-культурологічну та філософську площину.

Змістовними й науково перспективними були доповіді «Особливості використання зоологізмів у романах М. С. Лєскова й Марка Вовчка» професора В. Л. Погребної (Запорізький національний технічний університет) та «Образ собаки Баскервілів у літературі й на екрані» професора А. А. Степанової (Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля). Із великим інтересом зустріли науковці виступи завідувача кафедри російської та зарубіжної літератури факультету іноземної філології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, професора О. О. Корнієнко («Бестіарний код у “Сказках” Людмили Петрушевської»); доцента загальноуніверситетської кафедри світової літератури та культури імені проф. О. Мішукова Херсонського державного університету Н. Ю. Нев’ярович («Симбіоз людського і тваринного начал в образах героїв-сучасників (на матеріалі гротескної прози кінця ХХ - початку ХХІ ст.)»); доцента кафедри зарубіжної літератури Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Ю. О. Помогайбо («Тварини в художній системі постмодернізму (література та мистецтво Німеччини)»).

Запитання у присутніх викликали окремі положення доповіді здобувача кафедри російської та зарубіжної літератури факультету іноземної філології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова М. В. Єрьоміної-Чащиної, що була присвячена розглядові бестіарного коду у прозі С. Д. Крижановського. Жваву реакцію в аудиторії викликав виступ доцента загальноуніверситетської кафедри світової літератури та культури імені проф. О. Мішукова Херсонського державного університету О. В. Горбонос про провідні тенденції розвитку англійської літературної анімалістичної казки вікторіанської доби. Не залишилася непоміченою і розвідка аспіранта цієї ж кафедриВ. В. Коротєєвої «Небесний бестіарій лірики Арсенія Тарковського та Василя Стуса», котра актуалізувала компаративний аспект вивчення двох оригінальних поетичних світів ХХ сторіччя.

У резюме за підсумками роботи секцій їх учасники, зокрема, акцентували наступне: актуальність теми конференції обумовлена низкою обставин, у тому числі - недостатньою розробленістю термінологічного інструментарію, новими можливостями у вивченні безтарного коду в культурах різних епох;  зміст представлених доповідей є таким, що характеризується високим рівнем наукової перспективності; два дні роботи конференції продемонстрували високий рівень наукової підготовки та навичок ведення сучасної літературознавчої дискусії тощо.

Організаційний комітет, викладачі загальноуніверситетської кафедри світової літератури та культури імені проф. О. Мішукова  ХДУ, учасники, гості конференції «Бестіарний код у діалозі культур: традиція та сучасність» сподіваються, що обстановка плідної, результативної наукової взаємодії засвідчили прагнення всіх, хто шанує пам’ять Олега Васильовича Мішукова, зберегти й достойно продовжити традиції фахового спілкування, закладені ним свого часу.

 

Міністерство освіти і науки України

Загальноуніверситетська кафедра світової літератури та культури

імені проф. О. Мішукова

Херсонського державного університету

Академічний  ліцей імені О.В. Мішукова при ХДУ Херсонської міської ради

 

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

 

Шановні колеги!

 

Запрошуємо Вас до участі у

 

Міжнародній науковій конференції

«Бестіарний код У ДІАЛОЗІ культур: традиція

та сучасність»,

присвяченої пам’яті професора 

ОЛЕГА ВАСИЛЬОВИЧА МІШУКОВА

 

Конференція відбудеться 7-8 жовтня 2016 року в

Херсонському державному університеті

 

 

Проблеми для обговорення:

– бестіарний код  як знакова система культури;

– етноспецифіка бестіарного коду в інолітературах та культурах;

– бестіарій у поетикальному дискурсі;

– земний та небесний бестіарій: художньо-релігійний дискурс;

– тварини у мовній картині світу: лінгвістичний дискурс;

– тварини та антропологічна проблематика: філософський дискурс;

– зоосимволіка та зооморфність у політико-ідеологічному дискурсі;

– людина очима тварини: зворотня перспектива у літературно-мистецькому    дискурсі;

–   звір та звіринність як  топоси  культури. 

 

Заявку на участь просимо подати до 01 вересня 2016 року на електронну адресу оргкомітету: document.write(putMail('Milenchuk','ksu.ks.ua'))">О (форма заявки додається). Оргкомітет  надасть  відповідь щодо включення теми доповіді до програми конференції до 10 вересня 2016 року.

Статті прийматимуться під час реєстрації. Вони будуть надруковані у фаховому збірнику.  Для аспірантів та здобувачів необхідні рецензія наукового керівника та витяг із протоколу засідання кафедри про рекомендацію  статті до друку. Вартість  публікації  однієї  сторінки – 30 грн.  Для  докторів  наук  одноосібна  публікація  безкоштовна.  Оплата статті та організаційний внесок (150 грн.) здійснюватиметься під час реєстрації.

Реєстрація учасників конференції відбудеться 7 жовтня з 8.00 до 10.00 у фойє навчального корпусу №5 університету за адресом: м. Херсон,               пров. 40 років Жовтня, буд. 47.

 

Для заочної участі у конференції у термін з 20 вересня по 01 жовтня 2016 року просимо надіслати статті, здійснити оплату її публікації, перерахувати організаційний внесок (100 грн.), який включає витрати на підготовку програми конференції (друкований та електронний варіанти), розсилку програми та збірника статей учасникам. Оплату, будь ласка, надсилайте поштовим переказом на ім'я Міленчук Олени Петрівни.

 

Увага: Редакційна колегія збірника «Південний архів. Філологічні науки» залишає за собою право відхилити статті, які не відповідають вимогам ВАК України. Запрошення для участі у конференції буде відправлено на вказану в заявці електронну адресу.

 

Місце проведення: 73000, Україна, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27; головний корпус Херсонського державного університету,

конференц-зала (256 ауд.).

Контактний телефон: (0552) 32-67-06; (066 338 64 98)

Міленчук Олена Петрівна.

 

РОБОЧІ МОВИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Українська. Російська. Англійська.

 

 

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ

Прізвище:

Ім’я:

По-батькові:

Вчений ступінь:

Вчене звання:

Посада:

Установа:                                                                                                         
Країна, адреса:

Телефон:

Назва доповіді:

Заявка на проживання:

Гуртожиток університету з_____по_____ жовтня

 

E-mail (обов’язково): N.B! Для отримання запрошення для участі у конференції  необхідно обов¢язково вказати e-mail

 

Вимоги до змісту та технічного оформлення тексту статті такі:

 

  1. Відповідно до постанови президії ВАК України від 15.01. 2003 р. № 7-05/1 „Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України” (Бюлетень ВАК України. – 2003. –  № 1) наукова стаття повинна містити такі обов’язкові елементи: „постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями; аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор; виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття; формування цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку”.
  2. На першому рядку статті, перед прізвищем автора перед заголовком статті в лівому кутку подається шифр УДК (звичайним шрифтом).
  3. Текст набирається шрифтом “Times New Roman”, розмір – 14 пт, міжрядковий інтервал – 1,5, відступ абзацу –1 см. Параметри сторінки: зверху, знизу, праворуч, ліворуч –2 см.
  4. У тексті не допускається вирівнювання пропусками (для цього використовуються параметри абзацу, шрифту, положення символів табуляції).
  5. У тексті використовується дефіс "-", який не відділяється пропусками, і тире "–" (Alt+0151), яке відділяється з обох боків пропусками. Перед розділовими знаками пропуск не ставиться, а після них – ставиться. Дужки та лапки безпосередньо охоплюють текстовий блок і відділяються лише ззовні пропусками.
  6. Ініціали відділяються від прізвищ нерозривним пробілом (комбінація клавіш Ctrl+Shift+Пробіл).
  7. Посилання на використані джерела в тексті робити за зразком [2, с. 364; 5,            с. 127; 7–9], де перша цифра – номер джерела в списку використаних джерел, номер сторінки через кому, декілька джерел через крапку з комою або через дефіс.
  8. За необхідності подання приміток (коментарів) до тексту вони оформлюються так: у тексті за допомогою функції “Верхний индекс” ставиться порядковий номер примітки (наприклад: ...1 ...2), а після тексту статті (до “Списку використаних джерел”) із заголовком “Примітки” (по центру) наскрізною нумерацією подається текст приміток.
  9. Після тексту статті (приміток) по центру подається заголовок “Список використаних джерел” і в алфавітному порядку наводяться всі використані джерела (спочатку “кирилицею”, потім “латиницею”). Список використаних джерел оформлюється за вимогами ВАК (Бюлетень ВАК України. – 2009. – №3). У списку необхідно розрізняти тире та дефіс.

10. Після “Списку використаних джерел” подаються анотації – українською (250-300 знаків) та англійською мовами (1800-2000 знаків) з відповідними заголовками: “Анотація”, “Summary” та ключові слова (5-7 слів).

11. Матеріали, які не відповідатимуть вимогам, будуть відхилені.

 

 

Зразок оформлення статті:

УДК

Грицько П.Г., Шовкопляс О.С.

 

НАЗВА СТАТТІ ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ

Текст статті

Примітки

 

Список використаних джерел (зразок)

  1. Безхутрий Ю. М. Художній світ Миколи Хвильового [Електронний ресурс] / Ю. М. Безхутрий. – Режим доступу: http: // www-philology.univer.kharkov.ua/nauka/e_books/Bezkhoutry.pdf.
  2. Земская Е. А. Современный русский язык. Словообразование: учебное пособие / Елена Андреевна Земская. – [3-е изд., испр.] – М. : Флинта, 2006. – 328 с.
  3. Каракуця О. М. Фразеологізми української мови з компонентом душа (структурно-семантичний, ідеографічний, лінгвокультурологічний аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. : 10.02.01. «Українська мова» / О. М. Каракуця. – Харків, 2002. – 19 с.
  4. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української літературної мови: Проблемні питання: [навч. посібник] / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища шк., 1994. – 670 с.
  5. Ужченко В. Д. Нові лінгвістичні парадигми «концепт – фразеологізм – мовна картина світу» / В. Д. Ужченко // Східнословянські мови в їх історичному розвитку: збірник наукових праць. – Запоріжжя, 2006. – С. 146-151.
  6. Щукин В. Заметки о мифопоэтике «Грозы» [Электронный ресурс] / В. Щукин // Вопросы литературы. – 2006. – № 3 (май-июнь). – Режим доступа : http://magazines.russ.ru/voplit/2006/3/shu6-pr.htm1.
  7. Evans V. Cognitive Linguistics. An Introduction / V. Evans, M. Green. – Edinburgh : Edinburgh University Press, 2006. – 830 p.

 

Анотація

Ключові слова:

Summary

Key words:

 

 

 ПІВДЕННИЙ АРХІВ

2014 р.

Південний архів 62_2014.doc (1.3 Mb)

Південний архів 61_2014.doc (1.2 Mb)

Південний архів 60_2014.doc (1.2 Mb)

2013 р.

Південний архів 57_2013.doc (1.5 Mb)

Південний архів 58_2013.doc (1.3 Mb)

Південний архів 59_2013.doc (1.2 Mb)