Повернімо журналістиці статус TRUE!

28 листопада 2018 р.

У 2004 р. за ініціативи Руслана Кухарчука була заснована Асоціація журналістів, видавців і мовців «Новомедіа». Офіційний сайт організації повідомляє, що це - об’єднання людей, основане на духовній єдності та професійних інтересах. Дізнатися про нього детальніше студенти спеціальності «Журналістика» могли на зустрічі з головою оргкомітету. Він ділився ідеями з приводу того, як можна «реабілітувати» обрану нами професію.

Руслан вважає, що журналісти зловживають принципом балансу думок, використовуючи його в пропагандистських цілях. Такі дії пояснюються не пошуком правди, а унормуванням відхилень. «Це жахливо, коли медіа надають слово педофілам, намагаючись пояснити, що вони такими народилися, і суспільство має це розуміти, а не карати. Іноді білий колір однозначно білий, а чорний – однозначно чорний», - говорить журналіст.
Не менш важливою, на його думку, проблемою є політична заангажованість ЗМІ. Вона виникла у 2007-2008 рр., коли у США були президентські вибори. Газета «The New-York Times» вийшла з офіційною колонкою, в якій відверто закликали голосувати за Барака Обаму. Після цього медіа почали декларували свої політичні позиції. До того ж, виникла справжня війна між CNN і FOX: перші - за демократичну партію, останні - за республіканську. Подібна ситуація склалася і на останніх виборах: CNN вбачали в Гілларі Клінтон майбутнього президента, але в прямому ефірі дізналися про перемогу Дональда Трампа і були шоковані. Журналіст констатує: «Вони стали жертвою власної маніпуляції, яку вибудовували багато років. Це приклад того, як ліберальні орієнтири ЗМІ не відповідають консервативним устремлінням суспільства. Люди вірять у традиційні цінності, а журналісти просувають деструктивну ідеологію і антиморальні цінності».


         До речі, в жовтні видання «Тексти» вперше в українській історії задекларувало свою політичну позицію. Руслан вважає, що такі дії шкодять професії: «Це не дуже здорова тенденція, але вона така, яка є. Єдиний спосіб порятунку для суспільства – користуватися різними ЗМІ, щоб не бути жертвами маніпуляції. Їхнім працівникам же варто орієнтуватися на плюралізм, шукати редакції, де не буде конфлікту з внутрішніми переконаннями».
         Недоліком сучасних медіа Руслан вважає недостатню увагу до релігійних питань: «Церква тісно пов’язана з державотворенням, так як у цю сферу залучені навіть державні організації. Якщо працівник ЗМІ пише про релігію, він викликає інтерес аудиторії до подібних питань і підкреслює свою компетентність. Адже не можна комплексно висвітлювати події на Сході, президентські вибори у США чи надання Україні Томосу, якщо ви не орієнтуєтеся в релігійній тематиці». Журналіст навів приклад необ’єктивності у ЗМІ: «Ямайський легкоатлет Усейн Болт, перемігши у змаганнях з бігу, завдячував своєю перемогою Всевишньому. Коли він дістався фінішу, то впав на коліна і почав молитися. У сюжеті BBC в цей час просто відвели камеру зі словами «не будемо йому заважати».
         Як виявляється, у роботі всесвітньо відомих мовників також є недоліки. Уся справа в тому, наскільки медіа готові бути об’єктивними, незаангажованими та грамотними, щоб вивести українську журналістику на якісно новий рівень.

Каменєва Єлізавета, студентка 261 групи

 

Херсонський державний університет