Херсонський державний унiверситет

14 травня 2019 року, в межах заходів основні заходи з відзначення в Херсонському державному університеті ДНІВ НАУКИ та ДНІВ ЄВРОПИ, відбулася Презентація напрямків і результатів наукової діяльності та виставка власних навчальних посібників і фахових наукових статей доцента кафедри біології людини та імунології Лановенко Олени Геннадіївни.

Резюме заходу

Дослідження проведене в рамках вузівської наукової ініціативної теми “Спря¬мованість генетико-демографічних процесів в умовах депопуляції півдня України”, зареєстрованої в УкрНТЕІ (державний реєстраційний № 0112U004273).

Проблема диференційної поширеності вроджених вад розвитку і репродуктивних втрат в українських популяціях стає особливо актуальною в контексті посилення впливу несприятливих екологічних, генетичних і демографічних чинників, здатних впливати на генофонд.

Досліджена динаміка деяких генетико-демогра¬фічних показників районних популяцій Херсонської області (рівня міжетнічних і гомолокальних моноетнічних українських шлюбів, індексу ендогамії) протягом останніх 56 років та її впливу на поширеність вроджених вад розвитку (ВВР) і мимовільних викиднів. В умовах скорочення чисельності населення Херсонської області та зниження коефіцієнта народжуваності частота вроджених вад розвитку новонароджених збільшилася (з 22,3 ± 5,4 ‰ в 2000-2008 роках до 40,1 ± 8,2 ‰ в 2009-2017 роках). У структурі вроджених вад розвитку провідне місце займають вади системи кровообігу (28,5%), далі - вади скелетно-м'язової системи (26,05%), вади сечової системи (15,25%), щелепно-лицьові дефекти (в основному ущелина губи) (4,25%), хромосомні дефекти (3,35%), дефекти органів травлення (3,75%), дефекти нервової системи (3,0%). Частка множинних вад розвитку в загальній структурі вроджених дефектів становить 2,27%. Вивчення динаміки структури вроджених вад вказало на швидке та статистично значуще зростання поширеності вад системи кровообігу серед новонароджених (з 23,7% в період 2000-2006 рр. до 35,3% за період 2007-2015 рр.).

Поширеність ВВР у популяціях зворотно корелює з поширеністю мимо-вільних викиднів (r = -0,52±0,12; tr = 2,4 > t05 = 2,12), що є свідченням наявності “про¬сіюючої” дії добору, який елімінує нежиттєздатні генотипи в ембріональному періоді онтогенезу. Райони, у яких за роки дослідження відбулося суттєве збільшення част¬ки міжетнічних шлюбів, відрізняються більш високими середніми показниками по¬ширеності ВВР (r = 0,50±0,46; tr = 2,3>t05 = 2,12) і нижчою частотою репродуктивних втрат (r = -0,27±0,24; tr = 1,13 < t05 = 2,12). У районах, де відбулося скорочення кіль¬кості моноетнічних шлюбів (у середньому з 71,2 до 62,9 %), поширеність вроджених вад розвитку немовлят і репродуктивних втрат (відповідно 26,0±4,1 та 41,4±6,5 ‰) перевищила середні регіональні показники (21,7±3,9 та 36,3±5,9‰). Райони, які нині є елементарними популяціями (індекс ендогамії 0,5 і вище) і в яких констатують збільшення або відносну постійність частки гомолокальних моноетнічних україн¬ських шлюбів, характеризуються нижчими середніми показниками поширеності вро¬джених вад розвитку новонароджених (відповідно 19,3±3,0 та 17,7±3,4 ‰), порівняно з популяціями, в яких частка таких шлюбів із часом суттєво знизилася (28,1±4,4) ‰. Частота гомолокальних українських шлюбів зворотно корелює з частотою пошире¬ності вроджених вад (r = -0,37±0,23; tr = 1,59 < t05 = 2,12), хоча цей зв’язок не є ста¬тистично достовірним. Кореляційним аналізом встановлено також наявність слаб¬кого позитивного кореляційного зв’язку між сучасними показниками рівня ендогам¬них моноетнічних українських шлюбів і показниками поширеності мимовільних викиднів у популяціях (r = 0,25±0,24; tr = 1,0<t05 = 2,12), що свідчить про можливий

вплив генетичного дрейфу на частоту репродуктивних втрат. Рівень ендогамії сут¬тєво не впливає на поширеність вад розвитку (r = -0,20±0,24; tr = 0,8 < t05 = 2,12).

Показники частоти і структури аномалій розвитку вродженої етіології можуть слугувати не лише популяційними маркерами генетичного тягаря, але й показни¬ками ступеня відмінності історично сформованих генофондів. Спектр мутацій у генах, що контролюють формоутворюючі процеси в ембріогенезі, має етноспецифічний характер.

Перспективною областю досліджень є вивчення причин відмінностей у поширеності вроджених вад розвитку та частоти ранніх мимовільних викиднів серед міського і сільського населення, а також серед сільського населення різних районів одного регіону.