Студенти та викладачі Херсонського державного університету завжди відзначалися плідною науковою, методичною та організаційною діяльністю. Вони ніколи не зупиняються на досягнутому і вдало підкорюють нові вершини освітньо-наукового простору. Наші науковці продовжують дивувати своїми успіхами та перемогами. Завдяки старанням та нескінченній роботі таких людей ХДУ є ким пишатися!
Доктор біологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, ректор Херсонського державного університету у період 2012-2015 років Олександр Ходосовцев вважає, що біологія – невід’ємна частина його життя. Адже саме з цією наукою пов’язані усі його проєкти, дослідження та наукові відкриття.
Самовдосконалення – один з пріоритетів для професора. Саме тому Олександр Євгенович постійно займається саморозвитком. Життєвим кредо або ж формулою успіху науковець називає цитату Льюїса Керролла з книги «Аліса у Задзеркаллі»: «Треба бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швидше!».
Науковий доробок Олександра Євгеновича складають понад 300 праць, у тому числі 15 монографій, навчальні посібники та підручники з біології для середньої школи (6, 7 класи), 55 праць англійською мовою в провідних журналах світу.
Навіть у період карантину Олександр Ходосовцев активно займався науковою діяльністю. Професор працював над багатьма міжнародними, національними та госпдоговірними проєктами. Один із найцікавіших, над яким науковець працює і сьогодні, пов’язаний із дослідженням старовинних дерев та лісів Миколаївщини. Наприкінці цього року він повинен закінчитися новою колективною монографією.
«Наукою потрібно займатися постійно тому, що сам процес надає інтелектуальне задоволення, а результати наукових досліджень відкривають горизонти для нових задумів», – зазначив науковець.
Визначним для Олександра Ходосовцева став українсько-чеський проєкт «Використання лишайників для моніторингу глобальних змін, що впливають на природні ліси Українських Карпат, 2019-2020». Професор зазначив, що метою дослідження є налагодження і підтримка співпраці між Інститутом ботаніки Академії наук Чеської Республіки та Херсонським державним університетом у форматі академічної мобільності науковців.
«Під час виконання проєкту були здійснені дві українсько-чеські експедиції. Ми з Валерієм Дармостуком представляли Україну, а Чеську республіку – провідні ліхенологи Європи Ян Вондрак, Іржі Малічек, Зденек Паліце та молоді чеські дослідники. В біотопах старовікових лісів та пралісів Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника та природного заповідника «Горгани» нами було закладено 11 пробних ділянок площею 1 га для виявлення максимального видового різноманіття. Також ми виявили 30 нових для України видів лишайників та ліхенофільних грибів», – розповів Олександр Євгенович.
Також у ході проєкту запропоновано описати одну нову для науки субасоціацію, 15 нових для науки асоціацій та новий для науки союз. Вперше на території Українських Карпат наведено 5 асоціацій лишайників. Та спрогнозовано зменшення площ психрофільних епіфітних лишайникових угруповань, випадіння їх окремих елементів на фонових територіях та розширення площ аерогігрофільних мезотермофільних угруповань в старовікових лісах та пралісах Українських Карпат при збереженні сучасного глобального кліматичного тренду.
У 2019 році Олександр Євгенович разом із науковцями кафедри ботаніки Херсонського державного університету (Іваном Мойсієнком, Михайлом Бойком, Ігорем Пилипенком, Дар’єю Мальчиковою, Русланою Мельник, Брайаном Кунцем, Віталієм Клименком, Мариною Захаровою, Валерієм Дармостуком, Поліною Дайнеко) випустили монографію «Старовинні забуті парки Херсонщини», яка перемогла в конкурсі «Найкраща книга Херсонщини» у номінації історико-краєзнавче видання. У 2020 році успіх був закріплений. Монографія «Перспективні заповідні об’єкти Херсонської області», у створенні якої брали участь Іван Мойсієнко, Ігор Пилипенко, Михайло Бойко, Дар’я Мальчикова, Віталій Клименко, Альона Пономарьова, Марина Захарова та Валерій Дармостук, знову стала переможцем цього престижного конкурсу.
«Ці дві монографії розкривають не лише сучасний природний потенціал Херсонщини, вони ще заглиблюють читача в історичне минуле та ревіталізують забуті прізвища людей, які доклали зусиль до розбудови парків та заповідних об’єктів на півдні України», – зазначив Олександр Ходосовцев.
Фундаментальний проєкт програми «Наука в Університетах» МОН України «Молекулярний баркод симбіотичних угруповань, як основа для оцінки структури наземних літогенних біотопів 2019-2020 рр.» теж став визначним для професора.
Лише за результатами другого етапу виявлено 11 нових для України видів лишайників. Отримано послідовності nrITS ядерної ДНК для п’яти лишайників, які стануть частиною молекулярного баркоду лишайникових угруповань.
«Після досліджень лишайникових угруповань на гранітах Українського кристалічного щита було запропоновано два нові для науки союзи та вісім нових для науки асоціацій. Варто також відмітити, що під час виконання проєкту був описаний новий для науки альгофільний гриб, який названий на честь видатного українського ліхенолога Сергія Кондратюка – Epibryon kondratyukii Khodos. & Darmostuk», – розповів професор.
Бажаємо натхнення і подальших успіхів Олександру Ходосовцеву у науковій діяльності. Сподіваємося, що далі буде набагато більше досліджень, відкриттів та наукових публікацій.
Пресцентр ХДУ
Можливості: Версія для друку Відправити другу