Дослідження психологічного благополуччя Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

Слід зазначити, що фахівці сфери «людина-людина» особливо схильні до стресу. Саме тому 11 жовтня для працівників Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області було проведене психодіагностичне дослідження з метою аналізу їх психологічного благополуччя. За результатами діагностики, видані рекомендації щодо поліпшення психоемоційного стану працівників та запропоновані способи подолання стресогенних явищ.

12 жовтня 2016 р.

Цікаво, що англійський психотерапевт Девід Фонтана (1995) найбільш стресогенним в комунікативних професіях вважає такі професійні вимоги:

1. Тривале та інтенсивне спілкування, що включає в себе безліч комунікативних та емоційно складних ситуацій спілкування. Часто професійні стреси пов'язані з необхідністю взаємодіяти з «важкими клієнтами». Ця категорія людей найбільш часто сприймається персоналом як стресор номер один, оскільки персонал відчуває себе «затиснутим» між стандартами сервісу (часто дуже суворими) і несправедливими і несподіваними претензіями з боку клієнтів, які можуть бути висловлені в будь-якій формі. Подібні конфлікти, як правило, надовго запам'ятовуються і набагато знижують працездатність обслуговуючого персоналу.

2. Недостатня професійна підготовка. У багатьох професіях фахівці страждають від того, що кожен рік з'являється величезна кількість нових теорій, технологій, досліджень, знання яких здається необхідним для того, щоб не відчувати себе «в хвості прогресу». Для освоєння нових знань необхідні час, сили і гроші. Особливу небезпеку даний стресор може представляти для людей з «комплексом відмінника», яким хочеться завжди все знати та робити краще за всіх. Часто саме ця несвідома установка створює сприятливий грунт для розвитку синдрому емоційного вигорання.

3. Емоційні взаємини з клієнтами та підлеглими. Природно, що фахівець будь-якої професії, який працює в колективі, може стикатися з сильними емоціями

оточуючих. Однак, імовірність роботи в емоційно напружених умовах у фахівців професій категорії «людина-людина» набагато вища. Стрессогенність цього фактора пов'язана ще з тим, що до фахівців даної сфери висуваються вимоги, яким необхідно відповідати: емоційна нейтральність; вміння виявляти емпатію та співчуття; вміння справлятися з сильними емоціями клієнтів та пацієнтів, опираючись психічному зараженню подібними емоціями; вміння справлятися з власними сильними емоціями.

4. Професійна відповідальність. Необхідність приймати відповідальні рішення також розглядається психологами як стресогенний фактор.

5. Нездатність допомагати або діяти ефективно. Успіх будь-якої справи залежить від зусиль обох сторін - майстерності педагога та здібностей учня, компетентності менеджера і мотивації працівника, правильно підібраних методів лікування і бажання хворого вилікуватися. На жаль, зусилля фахівців допомагаючих професій не завжди призводять до позитивних результатів в силу багатьох об'єктивних і суб'єктивних умов. В цьому випадку виникає почуття образи на клієнтів або відчуття власної професійної безпорадності. Обидва ці стани руйнівні для фахівця.

6. Ізоляція від підтримки колег. У фахівців, що працюють в сфері «людина-людина», велика частина часу проходить в спілкуванні з клієнтами, персоналом або учнями. Часто протягом робочого часу немає можливості обговорювати з колегами професійні проблеми або свій емоційний стан. Така ситуація провокує розвиток професійного та емоційного вигорання. У зв'язку з цим важливо відзначити, що захиститися від даного стрес-фактора нам допоможуть наші друзі, які не працюють в тій же галузі, що і ми, оскільки вони зможуть надати нам емоційну підтримку і просто вислухати нас. Однак, професійний зворотний зв'язок нам можуть дати тільки колеги або фахівці, що працюють в тій же сфері, що і ми, а також участь в різних балинтовських групах, асоціаціях, тренінгах.

7. Недостатня моральне і матеріальне стимулювання. На жаль, низькі зарплати людей негативно позначаються на рівні їх самоповаги. Якщо в організації недостатнє матеріальне стимулювання не компенсується хоча б частково, розуміючим ставленням керівництва і розвиненою системою нематеріального заохочення, даний стресор може привести до особистісного кризи або розвитку психосоматики.

Таким чином, кожен з перерахованих вище факторів може стати причиною виникнення і розвитку синдрому емоційного вигорання або професійної деформації. Уміння усвідомлювати і контролювати вплив даних факторів, з нашої точки зору, є важливим ресурсом стресостійкості для будь-якого фахівця, який працює в сфері «людина - людина».

 

Джерело: http://5psy.ru/karera-i-uspex/stressi-v-professiyax.html

Опублікувати на Twitter Опублікувати на  Facebook Опублікувати на LinkedIn telegram viber

Можливості: Версія для друкуВерсія для друку Відправити другуВідправити другу