Херсонський державний унiверситет

Сьогодні це свято є по-особливому важливим, оскільки за важких часів у житті держави ми по-справжньому відчули, що українська мова є нашим символом, ознакою незалежності, духовним оберегом від ворожих нападів. До проведення заходу долучилися студенти IV і V курсів. Перед початком безпосереднього обговорення нових мовних законопроєктів, через які в інформаційному просторі здійнявся ажіотаж, студенти  старших курсів виступили з доповідями, завдяки чому дозволили зорієнтуватися в мовній ситуації, причинах і наслідках мовної політики, що неоднозначно проводилася різними політичними силами.

На початку студентка IV курсу Тамара Мандич представила увазі присутніх доповідь із теми «Мовна ситуація в Україні за період незалежності»,  у якій навела статистичні дані щодо визнання української мови як рідної представниками різних регіонів від 1992 р. до сьогодення, а також презентувала власне дослідження за 2016 р. щодо кількості респондентів, які в повсякденному житті послуговуються українською. На жаль, таких виявилося не більше 60 %. Щоб розібратися в причинах досить низької статистики, студентки-магістранти повідомили про особливості мовної політики в конкретних хронологічних межах новітньої історії України.

          Студентка V  курсу Олена Туренко виступила з доповіддю «Українська мовна політика з 1991 по 2009 рік», охопивши мовні зміни від початку незалежності до приходу політичної сили, чия діяльність мала найбільш негативний уплив на мовну ситуацію. Утім, закони, прийняті попередниками, теж не були послідовними та ефективними.

Аліна Семеняк  розкрила підводні камені скандального та чинного досі закону в доповіді «Передісторія, сутність та наслідки мовного закону Ківалова-Колесніченка». Студентка наголосила на тих недоліках і політичних маніпуляціях, що суттєво зашкодили і без того нестабільний мовній ситуації.

Лідія Романчишин дала коротку, але змістовну характеристику новим мовним законопроєктам. Студентка в межах доповіді «Які зміни несуть 3 нові мовні законопроєкти?» апелювала до учасників круглого столу, цікавлячись їхньою думкою стосовно переваг і недоліків кожного законопроєкту. П ісля нетривалої дискусії доповідач відповіла на питання учасників заходу, розставивши всі крапки над «і» щодо майбутніх змін у мовній політиці.

Політичний відтінок був замінений тими аспектами законопроєктів, що стосуватимуться повсякденного життя кожної людини. Світлана Соловейко виступила з доповіддю «Які зміни несуть мовні закони для ЗМІ, реклами, книгодрукування та кінематографа?». Студентка запитала присутніх про їх ставлення до можливої українізації всіх офіційних сфер та інформаційного простору. Незважаючи на те, що звучали аргументи і «за», і «проти», учасники круглого столу у своїх висновках були одностайними: уведення обов’язкового вживання української мови на зазначених рівнях, безперечно, позитивно вплинуть на  суспільно-політичну ситуацію в Україні.

Наприкінці заходу студенти презентували результати опитування жителів Херсона, стосовно їх ставлення до мовних законопроєктів, що відбувалося  з 13 до 19 лютого, і показали присутнім короткий  відеоролик власного виробництва з найяскравішими моментами опитування.

Отже, круглий стіл був сповнений змістовними доповідями, власними експериментами, гарячими обговореннями й пошуками кращих рішень у стабілізації та покращенні мовної ситуації. Сподіваємось, що наступний Міжнародний день рідної мови для українців буде справжнім святом і звідусіль лунатиме щире українське слово!