Прихід весни традиційно асоціюється з визначною подією: українці в усьому світі вшановують видатного майстра пера та пензля Тараса Шевченка. Пророк, світоч, геній, духовний батько нашого народу – як тільки не називають Великого Кобзаря!
Не могли оминути знаменні дати і студенти факультету філології та журналістики, які під керівництвом викладачів кафедри української літератури доцентів Т.Бахтіарової, Л.Корівчак, старшого викладача В.Галаган, викладача Т.Цепкало підготували й провели круглий стіл «Шевченко і мистецтво».
Із вітальними словами виступили декан факультету Володимир Олексенко та завідувач кафедри української літератури Алла Демченко, які вкотре підкреслили значимість постаті Т.Г.Шевченка в контексті як вітчизняної, так і світової культури та наголосили на актуальності його творчості в сьогоденні.
На прикладі Тараса Григоровича студенти довели, що талановита людина – талановита в усьому. Круглий стіл «Шевченко і мистецтво» відкривався сторінкою «Мистецького альманаху». Щоб простежити внесок митця в малярство, із доповідями виступили студентка V курсу факультету філології та журналістики К.Гладко («Новаторство Шевченка у портретному жанрі») та студентка V курсу факультету культури і мистецтв А.Полякова («Техніка гравюри у роботах Т.Шевченка»).
Друга сторінка альманаху – «Музика». Пролунали пісні на слова Кобзаря у виконанні М.Ємця («Думи мої, думи мої») та В.Мілютіної («Тополя високая»). Вдалим доповненням стала добірка їх сучасних обробок популярними виконавцями. Шевченкове слово виявилося поза часом і музичними напрямами – воно лине звідусіль і в будь-якій інтерпретації зворушує наші серця.
Наостанок студентка V курсу факультету філології та журналістики І.Дубовик виголосила доповідь «"Кобзар" Т.Шевченка в інтерпретаціях письменства ХХ і ХХІ століть», а опісля присутні взяли участь у дискусії, присвяченій різним точкам зору літературознавців на внесок Т.Г.Шевченка та його особистість в цілому. Звучали думки і «за», і «проти», порівнювалися протилежні погляди авторитетних критиків, висвітлювалися власні позиції. Урешті-решт учасники обговорення дійшли спільного висновку: такі особистості, як Великий Кобзар, стають символами свободи духу, незламної міці та національної гідності.
(Тамара Мандич, студентка IV курсу факультету філології та журналістики)
Можливості: Версія для друку Відправити другу