Сервіс електронного листування

 

Office 365

 

ДЕТАЛЬНІШЕ

«Будьте clever, guys!»

З нагоди Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку студенти спеціальності «Журналістика» Херсонського державного університету мали змогу поспілкуватися з Русланом Кухарчуком, відкривши для себе нові аспекти журналістської діяльності.

19 листопада 2018 р.

Руслан Кухарчук – журналіст, медіа-менеджер, голова Асоціації «Новомедіа».
Журналіст родом з Дніпропетровської області, однак малою Батьківщиною вважає місто Скадовськ Херсонської області, куди переїхав у 6-річному віці. Тому перебування у Херсонському державному університеті – особливе задоволення. Руслан Кухарчук працював на телебаченні політичним кореспондентом, оглядачем, головним редактором телеканалу «City» (зараз «2+2»), парламентським кореспондентом на телеканалі «НТН», 11 років був головним редактором християнської газети «Камень Краеугольный»: «Завжди моя журналістська справа так чи інакше перетинається з суспільно-політичними і релігійно-християнськими темами, які ми висвітлюємо». 
Руслан Кухарчук стверджує, що обов’язкова навичка для всіх видів журналістики – текст – слово, яке буде базою і для телевізійної роботи, і для роботи на радіо, і в друкованих ЗМІ, і в Інтернеті. 
Майбутній журналіст має активно практикувати свої вміння та навички, але не за рахунок навчання: «Я ніколи не підтримую ідеї типу «навіщо той диплом, краще практика». Університет насправді дає фонові знання, загальні світоглядні орієнтири, які є обов’язковими для журналіста і будь-якого гуманітарного спеціаліста. Важливо орієнтуватися в загальних знаннях, розуміннях, адже в журналістській роботі «будет видна дурь каждого». «Багаж знань» стане у пригоді під час прямих ефірів, коли завчасно підготовлених текстів мало. Особливо, якщо ви готували ефір на три хвилини, а треба на 18, тому що гість не зміг вчасно з’явитися, а вам треба про щось говорити». 
У багатьох університетах світу журналістів готують лише в магістратурі, а в бакалаврський період студенти здобувають гуманітарну освіту: вивчають історію, літературу тощо. Це означає, що в професії журналіста дуже важливу роль відіграє широкий кругозір, що забезпечує компетентність і вміння знайти вихід із будь-якої ситуації. Руслан Кухарчук закликав студентів бути розумними, дотепними, дивитися новини, слідкувати за ЗМІ. При цьому важливо не мати улюблений канал, газету чи онлайн-видання, а довіряти кільком джерелам, адже «якщо ви будете дивитися «Прямий», то закохаєтесь в Порошенка, а журналіст не має закохуватись, аби зберегти внутрішній нейтралітет».
Сьогодні в ЗМІ спостерігаються доволі специфічні тенденції: зникають ціннісні орієнтири і ЗМІ перетворюються на інструменти війни. Руслан Кухарчук розповів: «Коли я пішов працювати на телебачення в 2003 році, обов’язковим правилом при підготовці сюжету для нас був принцип балансу думок. Сьогодні його все частіше використовують з формальних міркувань – не для того, щоб знайти правду (а це головне завдання принципу), а суто з пропагандистських міркувань. Тобто людині, яка відверто бреше і маніпулює, надається слово, аби поширити цю маніпуляцію». Проілюстрував журналіст це твердження класичним прикладом про «распятого мальчика» в Слов’янську.
Гірка правда – на сучасному етапі майже всі ЗМІ стали політично заангажованими. Це світова тенденція, яка виникла на початку 2000-х. Особливо ефектно вона «з’явилася» під час президентських виборів в США, коли за владу змагалися Барак Обама і Міт Ромні: «В ті часи розповісти журналісту про свої політичні вподобання було ознакою дурного тону. Твоя професія зобов’язує тебе не говорити про це, адже в майбутньому це може вплинути на журналістські матеріали. У 2008 році в США відбулася своєрідна метаморфоза в медіа: газета «The New York Times» у редакційній колонці «Editorial» (офіційна позиція редакції) закликала голосувати за Барака Обаму. Це була справжня сенсація, яка відкрила «скриню Пандори»: велика кількість медіа почала декларувати свої політичні позиції. Американські ЗМІ втратили моральне право вчити журналістиці, особливо помітно це в діяльності авторитетних CNN. Але в журналістиці, як і в медицині, існує правило «не нашкодь»».
Руслан Кухарчук зазначив, що опанувати журналістику можна навіть протягом одного року «на інтенсивах». Саме таку практику застосовують іноземні університети. Але для журналіста важливо:
- широкі знання взагалі;
- здатність працювати з великим масивом інформації;
- налагодження великої бази контактів.
Знання здобуваються легше ніж життєвий досвід. Руслан Кухарчук порадив студентам використовувати літній період для журналістської практики, «встрявати в редакції». Зараз існує безліч майданчиків для того, щоб заявити про себе (соцмережі, YouTube тощо), тож якщо ваш матеріал не прийме редакція, не доведеться писати його на паркані.

Інформацію до Прес-центру ХДУ надала студентка спеціальності «Журналістика» Марина Азізова

Опублікувати на Twitter Опублікувати на  Facebook Опублікувати на Livejournal Опублікувати на Google Bookmarks Опублікувати на Blogger Опублікувати на LinkedIn

Можливості: Версія для друкуВерсія для друку Відправити другуВідправити другу