Самопрезентація - це вміння ефектно і виграшно подавати себе в різних ситуаціях, індивідуальний стиль спілкування, неповторний образ, який не тільки подобається самому собі, але привабливий для навколишніх. Більшість людей усвідомлено або неусвідомлено прагнуть впливати на процес формування враження про себе.
Як поліпшити навички самопрезентації?
Дуже важливим у самопрезентації вважається мова тіла. Дуже багато інформації про людину можна почерпнути виходячи з невербальних сигналів: міміки, жестів, рухів тіла. Те, як ви відкриваєте двері, тримайте поставу, сідайте на стілець, скаже оточуючих про вас дуже багато. Грамотний співрозмовник з вашої позі завжди зуміє визначити, чи говорите ви правду або лукавите, мандражируете або ведете себе нахабно, готові до дії чи вам все набридло. Для того щоб навчитися правильно тримати себе досить пари репетицій перед дзеркалом, правильного дихання і внутрішнього спокою.
Не забудьте про такі важливі деталі, як одяг, аксесуари, зачіска. Збираючись куди-небудь, потрібно дуже точно оцінити ту ситуацію, яка на вас чекає, і передбачити враження, яке ви можете зробити. Не обов'язково одягатися в дорогі костюми, але дуже важливо виглядати охайним. Наприклад, взуття охайна або стоптане? Акуратність в одязі дуже часто асоціюється з охайністю у справах (дивись Імідж, Стиль).
Для сприятливої оцінки оточуючих важливо навчитися мизансценироваться в просторі, дотримуватися правильну дистанцію в спілкуванні. Існує кілька просторових зон, правильно розташовуючись в яких, можна «заспокоїти» співрозмовника, викликати його позитивну реакцію. Розрізняють інтимну зону (до 45 см), в яку дозволяється проникати тільки особам, що знаходяться в тісному емоційному контакті з людиною. Особиста зона (від 45 до 120 см) використовується при повсякденному спілкуванні зі знайомими людьми. Це дистанція прийомів і офіційних вечірок. Соціальна зона (від 120 до 400 см) - відстань, на якому найкраще спілкуватися на офіційних зустрічах з сторонніми людьми. Публічна Зона (понад 4 м) зручна при спілкуванні з великими групами людей; і промовцям і слухачам комфортніше сприймати один одного з цієї дистанції (дивись Персональний простір).
Темп і манера мови, гучність голосу, інтонація і чіткість вимови - це те, на підставі чого думку про вас складеться в перші хвилини розмови. Важливо контролювати темпоритм своїй промові. Без зайвої експресії. Сприйняття швидкої і розміреним мовлення - по-різному. Якщо хочете, щоб до ваших слів прислухалися, не поспішайте і не тараторьте. Однак, з іншого боку, швидка мова сприймається більш переконливо, тому в особливо важливих моментах краще прискорити її темп. Говорити краще вагомо і впевнено - як досвідчений фахівець, що знає собі ціну. Нерішучої людини можна дізнатися за його невиразним висловлювань, багатим евфемізмами, пом'якшуючими мова. Наприклад, «досягти певних успіхів» замість «стати лідером», «не дуже радий» замість «розсердився». Створюють враження невпевненості і слова: «як би», «лише», «трохи», «судячи з усього». Про співрозмовника подібним чином, складається думка як про людину слабкому, непридатному для серйозної та відповідальної роботи. Знижують враження також самоуничижительные висловлювання на кшталт «я не оратор», «я ще малодосвідчений спеціаліст», «я - людина нова». Якщо хочете перевірити, як ви вмієте вербально підносити себе, запишіть власну мову, а потім прослухайте запис. При необхідності підкоригуйте свою промову в бік більшої рішучості і визначеності.
Найкраще враження справляє щирі слова і природна поведінка, але тільки при одній умові - якщо ви людина досить вихований. Якщо вихованість - не сама ваша сильна риса, деякий час краще вести себе як прийнято, а не як вам хочеться і звично.
Крім зовнішніх ознак, потрібно обов'язково працювати над змістовною частиною свого світовідчуття. Навіть якщо ви виробите стиль і будете дотримуватися всі умови ефективної самопрезентації, при цьому мало розуміючи, що ж вам, власне, потрібно від інших, і не вміючи це ясно висловити домогтися успіху вам навряд чи вдасться. Змістовною частиною вашого світовідчуття може бути, наприклад, здатність брати на себе відповідальність за свої дії, звичка ставити собі завдання і виконувати їх, орієнтованість на результат (дивись результатник).
Автор: Н.І. Козлов
Можливості: Версія для друку Відправити другу