Студенти ХДУ за безпечне кохання
Студенти Херсонського державного університету ніколи не залишають поза увагою проблеми, що стосуються усього світу. От і сьогодні, 21 лютого, вони вкотре привернули увагу своїх друзів, вчителів та співробітників університету до глобальної біди – СНІДу. За ініціативи студентів факультету психології, історії та соціології і студентського парламенту ХДУ в холі вишу пройшла соціальна акція «Студенти ХДУ за безпечне кохання!»
Головна ідея акції полягала в тому, що допомога не буває незначною і кожна копійка дарує надію на одужання тим, хто цього
потребує. За символічні гроші кожен міг зробити свій внесок у благодійну справу, а для себе виграти щось у безпрограшній лотереї. Подарунки та призи організаторам надали члени ректорату університету. Тут були і флеш-карти, стартові пакети одного з операторів мобільного зв’язку, власні монографії, календарі, безліч канцелярії та багато інших дарунків. За все це із великим задоволенням змагалися учасники акції. Зібрані кошти організатори дії направлять на допомогу маленьким пацієнтам гематологічного відділення Херсонської обласної дитячої лікарні.
І хоча назва заходу нібито обмежувала зацікавлених, проте в акції активну участь брали всі викладачі і навіть керівництво університету. Так, в.о. ректора ХДУ Олександр Ходосовцев виграв у безпрограшній лотереї… брелок від проректора Т.Логвиновської.
– Ми завжди підтримуємо своїх студентів у їх прагненні змінити світ і зробити його трохи краще. І здається, це їм вдається, – сказав О.Ходосовцев, – адже скільки щасливих облич ми водночас бачимо сьогодні. Тим більше, що під прапором веселощів і розваг студенти ХДУ роблять і велику потрібну справу – конкретними діями надають допомогу дітям, які цього конче потребують.
В свою чергу, студентський актив висловлює щиросердну подяку ректорату, всім студентам та викладачам, які взяли участь в благодійній акції та допомогли з організацією. Студенти ХДУ впевнені: кожен з небайдужих до чужою біди буде почуватися щасливим, коли здійсниться мрія хворої дитини на одужання. Адже всіх нас об’єднує одне бажання – жити!
