14 березня 2012 р. відбулося засідання Науково-методичної ради університету за участю кері…

1. Слухали доцента кафедри світової літератури та культури ім. проф. О.В.Мішукова Нев’ярович Н.Ю. щодо роботи з обдарованими дітьми як складовою профорієнтаційної та науково-методичної роботи кафедри світової літератури.

Основою розвитку сучасної науки як могутнього фактора інноваційного розвитку країни є підготовка наукових кадрів. В Україні початковий етап такої роботи здійснює «Мала Академія наук  – освітня система, що опікується дітьми, здібними до наукової праці, реалізує державну політику щодо виявлення, розвитку та підтримки обдарованих дітей України, створює умови для формування інтелектуального потенціалу нації, майбутньої наукової еліти держави.

Українському державному Центру «Мала Академія» з цього навчального року був наданий статус закладу подвійного підпорядкування: Національний центр «МАН України» (такою є нова назва інституції) тепер одночасно підпорядкований Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України та Національній Академії наук України, що створює умови для поглиблення взаємодії установ НАН України та МАН України щодо виховання наукової зміни.

Спільно з провідними вченими НАН України на разі ведеться робота по створенню інформаційно-методичної бази матеріалів для здійснення наукових досліджень учнями МАН, їх професійної орієнтації, ознайомлення з основами наукової діяльності (З новими методичними матеріалами можна ознайомитися у методичному кабінеті кафедри світової літератури і культури корп. № 5, каб. № 320). До такої роботи були залучені і члени кафедри світової літератури.

Суттєвим акцентом сучасного бачення  профорієнтаційної діяльності  постає систематичність роботи з обдарованими дітьми, відхід від політики «блітц кригів» у такій роботі. Ми маємо плекати нову наукову зміну, розвивати науково-дослідницький тип мислення молоді, вчити бачити проблему її структуру та самостійно шукати шляхи її вирішення.  За такою генерацією – вагоме слово у інтелектуальному оновленні України.  Серед сучасних напрямів такої роботи не тільки конкурси-захисти наукових робіт, що стали вже майже традиційними, а й інші нові проєкти, що значно розширюють можливості долучитися до МАНівського руху. Це Всеукраїнські конкурси, науково-методичні семінари, учнівські конференції, практикуми, літні табори для обдарованих дітей, інтернет-школи, дистанційне та відео навчання, творчі конкурси Всеукраїнського рівня.

Базовим осередком роботи з обдарованими дітьми має стати постійно діюча школа молодого науковця, з відповідними програмними документами, методичними комплексами, стабільним контингентом учнів, науково-педагогічними кадрами, що мають досвід творчої та науково-дослідницької робот з школярами.  Цей шлях вже розпочато і про його перші результати можна дізнатися з мас-медіа.  Цікавою формою став нещодавно започаткований суботній телевізійний проєкт «Інтелект.UA», який  демонструє найдивовижніші розробки та винаходи дітей та підлітків – майбутнього української великої науки. У решту днів тижня «Інтелект.UA» «шукає таланти» – усіх, хто вміє та хоче застосувати на благо країни та світу свій природній дар – розум.  Слоган проєкту: «Ми шукаємо злитки інтелекту у зародку майбутнього української нації – дітях, юних науковцях, вундеркіндах».

МАН на разі  стає інтермедійним інститутом: його інфраструктурою, окрім очних та заочних шкіл, постають сайти та телепередачі:  

• Сайт ІНТЕЛЕКТ.UA;
• МАН-Інформ сайт,
• телеканал «Інтелект TV», (цикл програм «Після школи)».

            Разом з тим, багато що потрібно оптимізувати в цій роботі. Що треба зрушити, аби цей напрям  запрацював на повну силу? Проблема полягає у тому, що науково-дослідницьку роботу з дітьми ведуть здебільшого вчителі, які подеколи самі  потребують допомоги з боку науковців. На разі  подеколи спостерігається підміна понять: замість індивідуального творчого наукового пошуку учня практикується реферування чи компіляція готових матеріалів. Робота з обдарованою дитиною має бути точкою зустрічі зусиль освіти і науки,  вони мають нести симетричні обов’язки та відповідальність. Саме  це має на меті розробник проєкту, встановлюючи дві вертикалі у структурі МАН: НАН і Міністерство освіти і науки, молоді та спорту (учені - вчителі) Упорядкування їх функцій і форм співпраці  є проблемою, що зараз тільки-но почала вирішуватися.

Для кафедри світової літератури і культури зв’язки зі загальноосвітньою школою є одним з вагомих напрямів роботи. Від започаткування МАН з зарубіжної літератури (1998 р.) за керівництвом викладачів кафедри (та  за їх безпосереднім консультуванням з концептуальних та змістових питань наукових тем) було підготовлено понад 50 робіт, серед них є і майже щорічні переможці та призери ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту наукових робіт  (12 учнів).

Гарним започаткуванням, здійсненим кілька років тому, було проведення регіональної олімпіади з зарубіжної літератури на базі нашої кафедри (така ініціатива була обумовлена тим, що такої Всеукраїнської олімпіади поки що немає).  Така робота, на наше переконання, має перспективи поновитися на новому рівні  з урахуванням того, що зарубіжна література з нового навчального року входитиме до списку предметів ЗНО.

Вагомим аспектом роботи є зв’язки з міським і обласним методичними центрами. Викладачі кафедри проводять в межах профорієнтаційної  роботи  чимало заходів, що спрямовані на зростання наукового потенціалу учнів та їх наставників-вчителів:

• методичні семінари, лекції з новітніх проблем літературознавчої науки;
• допомагають у підготовці до фахових конкурсів (І. Манохіна –  переможець міського конкурсу «Учитель року 2011», О. Миценко – учасник ІІІ туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2011»);
• ведуть міні-курси з основ підготовки науково-дослідної роботи МАН;
• за спільними планами проводяться майстер-класи за участю викладачів кафедри і вчителів-методистів нашого міста;
• викладачі кафедри беруть участь в наукових конференціях, що проходять на базі окремих шкіл міста (наприклад, ЗОШ № 15);
• Кафедра щорічно видає  число  часопису «Зарубіжна література»  (вже видано 4 числа) з питань методики викладання нових та найбільш вагомих тем шкільного курсу, пропонують актуальні методи дослідження  класичних тем.

Потенціал кафедри дозволяє вести науково-методичну роботу на і рівнях Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та Всеукраїнського науково-методичного центру. Багаторічний досвід співпраці включає:

• участь в якості членів журі у конкурсі Програм з зарубіжної літератури,
•  заочний та очний тури конкурсів підручників з зарубіжної літератури (перемогу здобув підручник Волощук – перший сюжетний підручник в Україні).
• Це і науково-методична та організаційна робота у складі журі  ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» (2004, 2008, 2011 рр.). 

Традиційною формою роботи кафедри вже стала безпосереднє  спілкування з майбутніми науковцями в очній школі МАН (осіння т зимова сесії). Заняття з обдарованою молоддю проходять у методичному кабінеті кафедри, базою якого користуються у підготовчій роботі юні пошукувачі. Кафедрою напрацьовано чимало методичних розробок з проблем написання учнівської науково-дослідницької роботи, складено темник актуальних дослідницьких тем з зарубіжної літератури (доц. А.Висоцький, доц. О.Горбонос).

Перспективними  векторами  роботи з підготовки наукової зміни є і спецкурси кафедри, спрямовані за опанування наукових засад ведення наукової роботи, бо  вже завтра наші випускники стануть керівниками учнівських наукових робіт (проф. Н.Ільїнська).

В  грудні 2010 р. у м. Києві відбувся «Всеукраїнський семінар-практикум керівників МАН України», в роботі якого брали участь і члени кафедри (Н.Нев’ярович). В рамках триденної програми були проведені  науково-методичні заходи, спрямовані на аналіз проблеми обдарованої молоді та визначені шляхи підвищення якості науково-дослідницької діяльності учнів МАН України.

Аналіз сучасного стану проблеми роботи з обдарованими дітьми відбувся  на базі Національний інституту ім. Драгоманова, де виступили керівники філологічних секцій МАН. Провідні вчені, доктора філологічних наук зробили  аналіз багаторічного досвіду проведення конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт і запропонували науково-методичні поради щодо їх виконання.

Доктор наук Ісаєва Олена Олександрівна  конкретизувала поняття «обдарована дитина», що, на її думку,  включає три складові:

• інтелектуальні здібності,
•  зорієнтованість на творчій підхід,
• наполегливість особистості.

Філологічна обдарованість реалізується як:

• прагнення читати  літературні новинки, 
• мати високі показники з літератури, 
• займатися індивідуальна художньою та науково-дослідницькою творчістю, 
• бути гуманітарно спрямованою особистістю.

Що показав аналіз архіву минулорічних робіт? Зустрічаються такі типові недоліки, урахування яких допоможе поліпшити науково-дослідницькі аспекти освіти школярів:

• У структуруванні роботи: (параграф 1-2 сторінки).
• Назва не відповідає змісту.
• Методи аналізу, термінологічний апарат  не відповідають спеціальності (ЗЛ).
• Слабка або формальна джерельна база, немає фактичного цитування зі спису використаних джерел.
• Виклад матеріалу без особистісної позиції дослідника.
• Компіляція, описово-реферативний або тавтологічний тип нарації
• Плагіат!
• Захист підміняється ілюстративною презентацією чи навіть шоу.

В межах Всеукраїнського семінару-практикуму було проведено науковий семінар в НАН  «Формування дослідницьких компетентностей учнів Малої Академії наук у відділенні філології та мистецтвознавства» під керівництвом академіка М.Жулинського. Доктор наук Є. Волощук провела компаративний аналіз вказаної проблеми в Україні і Німеччині, де школярі вивчають курс «Європейська література».

Її настанови:

• Додержуватися європоцентричного курсу наукових досліджень.
• Вести потрактування проблеми з урахуванням традицій національного літературознавства.
•  Здійснювати особистісно зорієнтований вибір теми (знайти особливий ракурс, вимір,  нестандартний підхід до програмних постатей і творів, де б учень зміг зробити свій внесок).
• Розробляти актуальні теми – пілотні, дослідницькі, вузькі теми, що інтерпретують широкі гуманітарно-філологічні категорії.
• Звертатися до сучасної художньої  літератури,  досліджувати, окрім класичних, і проблеми масової літератури.
• Інструментарієм досліджень з зарубіжної літератури має бути іноземна мова, що дозволяє аналізувати проблеми поетики оригіналу , а не перекладу.

 Є. Волощук зауважує, що там, де немає авторської свідомості, самостійного пошуку і конкретних результатів учня, зростає  «підробка»та плагіат. Наукова громадськість має запобігти «поколінню фальсифікаторів» –  треба відфільтровувати роботи на початкових етапах конкурсу.

Проф. Кравченко А.Є. у своїй доповіді додав цікаве зауваження –  сучасне наукове дослідження  використовує спосіб інформаційного нагромадження знань, що нагадує будмайданчик зі різноманітними будматеріалами, а самої побудови немає. Шукання нового – без заглиблення  обумовлює дайджестовий тип  (усього по трохи!) учнівських наукових робіт.

Отже, вузький аспект широкої фахової категорії, пілотно-пошуковий тип дослідження, конкретність отриманих учнем результатів, самостійність – це ті параметри науково-дослідницьких робіт які визначають сферу нашої подальшої роботи з юними науковцями.

Завершальним заходом став круглий стіл «Шляхи підвищення науково-дослідницької діяльності учнів МАН України», де науковці Інституту проблем виховання НАПН України запропонували окремі технологічні блоки у роботі з обдарованою молоддю. Удосконалення  змісту, форм і методів роботи в системі МАН є необхідною умовою підвищення рівня науково-дослідницької діяльності учнів. Питома частина цієї проблеми лягає на плечі і науковців.

Ухвалили:

• Прийняти до відома інформацію та пропозиції, що викладено у науково-методичній доповіді.
• Сприяти розвиткові роботи з  обдарованими дітьми як складової профорієнтаційної та науково-методичної роботи ХДУ.
• Сприйняти  результати аналізу науково-дослідницької роботи у форматі МАН України, що був зроблений провідними фахівцями Національного  педагогічного університету ім. Драгоманова.
• Взяти до уваги настанови та рекомендації НАН України з питань удосконалення науково-дослідницької роботи з обдарованими дітьми.
• Координувати науково-методичну роботу кафедр університету з іншими науково-методичними інституціями, а саме Центром МАН України (Херсонське регіональне відділення), міським методичним кабінетом, обласним методичним кабінетом  при Херсонській Академії неперервної освіти.
• Пропонувати проведення регулярних семінарів з методики підготовки науково-дослідницьких робіт школярів  у контексті вимог МАН.

2. Слухали заступника завідувача кафедри інформатики доц. В.Кобця щодо переваги дистанційного навчання в університетській освіті.

Міфи дистанційної освіти

Дистанційне навчання — це модне віяння, яке скоро всі забудуть.

(American Educational Research Association), У 2010 року 2/3 всієї освіти здійснюється із застосуванням  дистанційних технологій.

Відсутність живого контакту між викладачем і що вчаться знижує якість навчання.

Велика частина інформації сприймається людиною через зір, а не через слух. Відсутність безпосереднього контакту з викладачем з лишком відшкодовується спілкуванням за допомогою електронної пошти за матеріалами курсів.

Використовуючи письмову мову, студент «промовляє» матеріал, краще формулює свої питання, а також має нагоду заглянути в архів листування. В цілому спілкування з викладачем стає більш індивідуальним, чого важко досягти при стаціонарному навчанні.

Дух змагання між студентами має мотивуючі властивості.

Виявляється, що 55% учасників досліджень в Європі і Америці говорять, що студенти ніколи навіть не порівнювали свої результати навчання з середніми результатами по групі або результатами окремих студентів.

Віртуальне навчання — віртуальні знання.

Між видачею інформації і її отриманням завжди є як тимчасова, так і просторова дистанція. З цієї точки зору стаціонарний навчальний процес мало чим відрізняється від дистанційного.

У студентів з дистанційного навчання вона дуже велика, вони усвідомлюють, що результат їх дистанційного навчання залежить від них самих більше, ніж при стаціонарному навчанні.

Якість знань, отриманих при дистанційній освіті нижче, ніж при стаціонарному навчанні.

Це у вирішальній мірі залежить від учасників освітнього процесу і якості навчальних програм.

Для того, щоб вчитися дистанційно, потрібно освоїти спеціальні програми і добре розбиратися в комп'ютері.

Насправді, для дистанційного навчання частіше за все використовуються найпопулярніші поштові програми, наприклад Outlook Express, Internet Explorer, MS Word. Деякі автори використовують Acrobat Reader для захисту від несанкціонованого копіювання що охороняються авторським правом матеріалів курсів.

Дистанційне навчання — це лише читання текстів на екрані.

Більшість дистанційних курсів створюється лише ґрунтуючись на тексті, і включає велику кількість інтерактивного матеріалу. Вже наявність гіперпосилань в навчальних матеріалах. Давно стало стандартом застосування в навчальних матеріалах графіків, таблиць і формул для здійснення студентами власних обчислень, тести на перевірку знань в реальному часі і контрольні інтерактивні питання на закріплення матеріалу.

Вчитися дистанційно набагато легше і комфортніше, ніж стаціонарно, що розхолоджує. Вчишся коли схочеш і скільки схочеш.

З погляду зручності і комфортності — так. У тому числі і тому що студент чітко усвідомлює наступне: його успіхи у великій мірі залежать якраз від дотримання навчальної дисципліни. Є достатньо жорсткий графік навчальної звітності, контролів, спілкування з викладачем і адміністрацією програми. З другого боку, замість 5-6 предметів в семестр можна брати 2-3 і вже завдяки цьому вчитися не 4-5 років, а 6-8.

При дистанційному навчанні легко писати роботи і здавати іспити — все можна списати і вислати.

В дистанційних курсах немає робіт, що припускають списування. В більшості випадків спілкування з викладачем йде один на один. При здачі іспитів немає сенсу списувати, оскільки традиційних квитків тут немає. В дистанційних програмах найбільш поширені тести і професійно-орієнтовані задачі, при розв’язання яких підручником і додатковими матеріалами користуватися навіть рекомендується. На тести ж, особливо підсумкові, часто пропонується відповідати в режимі реального часу, причому кожне питання «висить» на екрані строго певний час. Не уклався, подивився в підручник або лекції — питання зникло і вважається не зданим.

Люди, які навчаються дистанційного, звичайно роблять це удома.

75% студентів, що беруть дистанційні курси, через Інтернет вивчають нові курси і предмети на робочому місці. Більше половини використовують для цього робочий час.

Відмінними рисами ДО є:

• розділення викладача і студента в просторі і/або в часі;
• самостійний контроль навчання (переліку курсів, темпів навчання, часу і місця навчання та ін.) студентом, а не викладачем;
• активний обмін інформацією між студентом і викладачем, забезпечуваний певною технологією.

Як ми собі уявляємо ДО?

1. Вчитися легко.
2. Всі навчлаьні матеріали знаходяться в мережі.
3. Не вимагається бути комунікабельним в Web-навчанні.
4. Навчання не залежить від інших, тільки від тебе самого.
5. Можна здавати завдання через Internet, наприклад, через e-mail.
6. Не можна покластися на технологію.
7. Інформацію в Internet можна використовувати для навчання.

Риси ДО, які характерні і для традиційних форм навчання:

• навчальна мета;
• навчальний матеріал;
• методика;
• процес оцінювання.

ТРАДИЦІЙНА СИСТЕМА ОСВІТИ

Дисциплінарна модель навчання

a. Хранителі інформації

• книга
• допомога
• комп'ютерні програми і т.п.

b.Інтерпретатор знання

• викладач

СИСТЕМА ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Інформаційна модель навчання

a. Джерела інформації

• бази даних
• бази знань
• довідково-інформаційні системи
• експертні системи
• книги
• навчальні посібники

b.Інтерпретатор знання

• студент

c. Координатор учбового процесу

• викладач

На основі дисциплінарної моделі у разі потреби реалізується модульний підхід до освіти. Цей принцип широко використовує одного з лідерів ДО – Open University Великобританії.

Принципи дистанційного електронного навчання:

• студентоцентричность – студент переводить на себе всю інформацію і контролює процес навчання;
• доступність – навчатися можна де завгодно і коли завгодно;
• життєздатність – гнучкість, що дозволяє утримати студента;
• налагодження партнерських відносин – залучення в спільну діяльність як клієнтів, так і конкурентів;
• результативність – нові принципи організації процесу дозволяють досягти якісно нового рівня;
• роль професорсько-викладацького складу – перехід від гуру до колеги-експерту.

Зацікавлені сторони:

1.студент;

2.навчальний заклад – нові можливості;

3.викладач і експерт;

4.бізнес і організації. Наприклад, президент корпорації Motorola Кріс Галвін заявив, що «ми не хочемо більше приймати на роботу інженерів з 4-річним дипломом (тобто дипломом бакалавра). Натомість ми хочемо приймати на роботу інженерів з 40-річним дипломом».

Портрет ідеального on-line студента:

• відкритий до обміну життєвим і професійним досвідом;
• має навички письмового спілкування;
• самомотивований і самодисциплінований;
• ділиться проблемами;
• присвячує 4-15 годин в тиждень на 1 курс;
• відповідає мінімальними вимогами курсу;
• критично мислить і ухвалює рішення;
• має доступ до комп'ютера і модему;
• вірить в якісне ДО.

Ухвалили: інформацію прийняти до відома.

3. Слухали заступника голови НМР ХДУ І.Карташову про рекомендацію до друку методичних видань професорсько-викладацького складу.

Рекомендувати до розгляду на Вченій раді університету навчально-методичні посібники, які надані до друку.