У ХДУ відбулося щотижневе засідання ректорату

На початку хвилиною мовчання вшанували пам'ять фахівців, які загинули під час проведення робіт з розмінування Херсонщини. Ці страшні події торкнулися й родини Херсонського державного університету. Згадали, схиливши голови, жертв війни нинішньої та Другої світової.

Ректор ХДУ Олександр Співаковський у своєму звернені до колег зупинився на тому, що у Стратегії розвитку Херсонського державного університету на 2023-2027 роки, що була затверджена у квітні, визначили свою місію як прагнення до унікальності.

«Зовнішній та внутрішній ландшафти постійно змінюються, виникають нові тренди, яким ми завжди намагаємось відповідати. При цьому ми вже маємо у своєму арсеналі певні речі, за якими ми точно можемо говорити – тут ми кращі, бо є абсолютно прозорі рейтинги, показники вимірювання, цифрові сліди. Наприклад, це наші рейтингові позиції серед інших університетів Херсонщини та України, наші можливості з цифровізації, коли фактично у всіх учасників освітнього процесу ХДУ у смартфоні, наші угоди з міжнародної співпраці з відомими європейськими університетами та інші факти. Саме тому ми робимо акцент на якості освіти, доброчесності та постійному русі уперед. З таким меседжами ми сьогодні йдемо до наших потенційних вступників, їх батьків, до суспільства, розуміючи, що втратили свою територіальну приналежність, натомість створили відкриту систему, що дозволяє організовувати якісний дистанційний освітній процес та бути готовими до повернення додому. Розповідаємо про це відкрито та голосно! Бо нам дійсно є чим та ким пишатись, є, що запропонувати абітурієнтам, а відповідно й суспільству, бо наші випускники – майбутнє Херсонщини та України. Цього тижня стартує низка потужних заходів, присвячених Дням науки та Дню Європи, а це додаткова можливість показати наші переваги. Будемо говорити про штучний інтелект та інформаційну гігієну, презентувати нові видання, спілкуватись з міжнародними партнерами, тобто робити те, що підсилює та підкреслює нашу унікальність», – зазначив Олександр Співаковський.

Надалі перейшли до блоку питань першого проректора. Сергій Омельчук наголосив, що з 8 травня розпочинається проведення заходів до Днів науки. Цьогоріч вони проходитимуть протягом місяця, видано відповідний наказ. Цей тиждень активний у напрямі аспірантської наукової роботи: щодня аспіранти будуть презентувати власні наукові дослідження. Також розпочинає роботу дискусійний клуб з питань використання штучного інтелекту в освітній і науковій діяльності. «Це та низка заходів, що підготує нас до науково-методичної ради, де будуть прийняти певні рішення стосовно застосування, використання, імплементування у освітню діяльність та наші бізнес-процеси штучного інтелекту. Частину заходів буде проведено на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в очному форматі, але більшість – у форматі Zoom-конференції», – проінформував перший проректор.

Надалі зупинилися на весняній атестації здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, що відбувається традиційно у червні. Більшість здобувачів беруть активну участь у Днях науки. Відповідно вченим радам факультетів та профільним кафедрам рекомендовано аспірантів, які є модераторами і презентують свої наукові дослідження в межах аспірантського лекторію, атестувати та затвердити їх звіти. Також проінформовано про перебіг перевірки кваліфікаційних робіт здобувачів першого (магістерського) рівня вищої освіти.

Про результати моніторингу освітнього процесу в Бериславському фаховому педагогічному коледжі імені В.Ф.Беньковського доповіла декан педагогічного факультету та голова робочої групи Любов Петухова. Вона представила присутнім ґрунтовний аналіз, у якому зосередила увагу на сильних і слабких сторонах, розповіла про результати опитування учасників освітнього процесу. Напрацьовані висновки та рекомендації.

Перше питання проректорки з навчальної та науково-педагогічної роботи Дар’ї Мальчикової – про переведення на навчання за кошти державного бюджету за Постановою #1224 у травні 2023 року та зміни у структурі контингенту здобувачів вищої освіти. Вона зазначила, що було надано 45 місць. Переведено 41 здобувача, 4 осіб не переведено у зв’язку із заборгованістю за навчання. «Маємо загалом по університету зростання обсягу бюджетних місць на 2%, особливо це помітно на заочній формі, де кількість зросла до 12%. Відповідно на цьому завершено повністю етап переведення. Наступні зміни відбуватимуться не раніше листопада», – йшлося у доповіді.

Щодо атестації здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти та підготовку до атестації здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти було наголошено, що триває перевірка документів. Доповідаючи про підготовку сертифікатів за результатами опанування сертифікатних програм у 2022/2023 н.р., проректорка озвучила основні дедлайни, що стосуються деканів факультетів спільно із керівниками сертифікатних програм. Також вона розповіла алгоритм доступу здобувачів ХДУ до електронних сертифікатів про проходження навчання у 2022-2023 навчальному році у межах сертифікатних програм.

Проректор з фінансово-господарської та науково-педагогічної роботи Максим Вінник зазначив, що на сьогодні загальна кількість договорів, підписаних здобувачами, які вступили до ХДУ у 2022 році, становить 83%, інші 17% – це студенти, які фізично і технічно не мають можливості підписати договори. Наголошено й на особливостях укладання угод про навчання під час вступної кампанії 2023 року, що дозволить проводити цю процедуру ефективніше та швидше.

Далі проректор доповів щодо компенсації витрат на підготовку кадрів, створення бізнес-аккаунтів факультетів ХДУ, гуманітарну допомогу, яку нещодавно отримав івано-франківський офіс ХДУ.

Окрім заходів, присвяченим Дням науки, у Херсонському державному університеті планується проведення Дня Європи. Це питання висвітлила проректорка з міжнародної, соціально-гуманітарної й науково-педагогічної роботи Алла Цапів. Перший основний захід – Дні кар’єри ЄС, що проходитимуть у співпраці з українськими ЗВО та партнерами з Європи, стейкхолдерами. Також заплановано засідання круглого столу зі студентами, які є учасниками програм академічної мобільності. Молодь поділиться досвідом не лише зі іншими студентами, а й потенційними вступниками. Цикл заходів проводитиме й факультет української й іноземної філології та журналістики ХДУ.

Пріоритетним напрямом роботи залишається профорієнтація. Продовжуються заходи й процеси, що вже запущені, і паралельно триває робота над пошуком нових форматів і форми взаємодії з вступниками. Тривають онлайнові консультації щодо складання Національного мультипредметного тесту з усіх предметів. За словами проректорки, ХДУ єдиний херсонський університет, що проводить подібні консультації, допомагаючи вступникам з підготовкою до НМТ. Також з 16 травня розпочинають вебінари з підготовки до Єдиного вступного іспиту з англійської мови для вступу до магістратури.

Ще одне важливе питання – проведення конкурсу на участь у програмі академічної мобільності в Klagenfurt University (Австрія). Надано три заявки від студенток факультету української й іноземної філології та журналістики, вони вже надали повні пакети документів відповідно до вимог. Конкурс проходитиме 10 травня.

В.о. проректора з цифровізації, інноваційної, інвестиційної діяльності та науково-педагогічної роботи Олександр Лемещук проінформував щодо стану робіт з UA бюджет, проведення робіт помічниками деканів факультетів з цифровізації. Зупинився на оновленнях компонентів сервісу ХДУ24, зокрема, цифрових відомостях та модулю опитувань. Наступне питання стосувалося продовження ліцензій продуктів Microsoft. А також співпраці з міжнародною IT-компанією Digicode у напрямі отримання ліцензії на користування ChatGPT для майбутньої інтеграції в інфраструктуру ХДУ.

Про стан погашення заборгованості здобувачами, які навчаються за кошти фізичних або юридичних осіб, доповіла головний бухгалтер ХДУ Ірина Попова.

Аналітику щодо присутності Херсонського державного університету в інформаційному просторі та висвітлення перебігу вступної кампанії представила керівниця пресцентру Оксана Казакова. 

Пресцентр ХДУ