“Але херсонці вирішили інакше”: науковець ХДУ розповів про спротив, який місцеві жителі чинили окупантам у Херсоні
13-го березня відзначається 80 років з дня визволення Херсона від нацистських загарбників. У березні 2022 року, коли наше місто було окуповане вже російськими військами, херсонці вийшли на один з наймасовіших проукраїнських мітингів, аби показати, кому ж насправді належить Херсон.
З нагоди цієї визначної дати у межах проєкту “Колоквіум з Гончарівкою” було організовано зустріч “Спротив окупації”, де, зокрема виступив історик і професор Херсонського державного університету Олександр Черемісін. Захід організований КУ “Херсонський міський центр професійного розвитку педагогічних працівників” ХМР та Херсонською обласною універсальною бібліотекою імені О.Гончара. Загалом долучилося близько 150 учасників.
“Напередодні повномасштабного вторгнення у нас було гасло: “Ніколи знову!”, але нам знову довелося пережити окупацію Херсона у 2022 році. Звичайно, історична наука має на такі події відгукуватися, аби їх увічнити, – наголосив Олександр Черемісін.
Зазначимо, що у лютому 2023 року за ініціативи ректора ХДУ Олександра Співаковського було створено науковий колектив, до якого увійшли дослідники факультету психології, історії та соціології нашого університету, науковці з Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, представники влади та громадські діячі. Спільно науковці розпочали реалізацію науково-дослідної роботи «Окупація та визволення Херсону: Антонівський міст, Бузковий гай, героїзм цивільного спротиву» під науковим керівництвом професора ХДУ Олександра Черемісіна.
У січні цього року Олександр Черемісін видав книгу «Літопис цивільного спротиву Херсона у вимірах повномасштабної агресії росії проти України у 2022 році», що зібрала 27 розповідей самовидців окупації за різним досвідом цивільного спротиву.
Сам же автор зазначає, що це лише перша частина видання. Зараз у друкарні знаходиться друге видання і паралельно триває робота над третім, де планується зібрати 30 розповідей.
“У серії усної історії це перша книга. У чому особливість? Я використовував методологію усної історії для того, аби це мало документальний характер, тому що інші книги про Херсон та окупацію виходять, але вони переважно носять публіцистичний та художній характер, або є мають високу долю художньої обробки. Я ж намагався зберегти стилістику людей, що пережили окупацію і мали досвід спротиву”, – зазначив науковець ХДУ.
У першій книзі представлені історії різних людей: трьох вікових груп (народжені в 1950-60-х роках, 1970-80-х роках та молодь, народжена в вільній незалежній Україні після 1991 року). Є представники різних професій: шкільні вчителі, пенсіонери, військові пенсіонери, приватні підприємці, викладачі університетів, зокрема й ХДУ, учасники мітингів, волонтери, працівники театру, муніципальної варти, держслужбовці, лікарі, яким доводилося рятувати херсонців, зокрема й українських військових майже 24/7, журналісти, які підпільно працювали та розповідати новини з окупованого міста назовні. Також є історії людей, які розповідають про долю учасників ТРО, зокрема бої під ліцеєм та у бузковому парку.
Чільне місце, за словами Олександра Черемісіна, посідають спогади про проходження проукраїнських мітингів у Херсоні:
“В цілому вдалося зібрати картину того, що відбувалося на мітингах зі слів самих учасників. 13 березня 2022 року відбувся один з наймасовіших мітингів, були учасники, які несли прапор від площі Свободи до вічного вогню. Вони розповідали як по дорозі зустрічали російських військових, які стріляли вгору з кулеметів. Представлено багато досвіду людей, які чинили спротив, що дало змогу показати наскільки міцні позиції проукраїнські як в Херсоні, так і в найближчих населених пунктах”.
Крім того, автор наголошує, що намагався вийти за межі питань спротиву, оскільки в розширеному вигляді хотілося показати саму атмосферу окупації:
“Респонденти розповідали як доводилося виїздити, з якими труднощами стикалися. Потрібно було показати саму атмосферу окупації, люди ділилися тим, як психологічно вдалося пережити окупацію, яким чином вдавалося організовувати власний побут та роботу, з чим асоціювалася окупація. Також всі знають як ночами місто покривалося смогом, це на фото і відео матеріалах не представлено, але у розповідях багатьох це згадувалося. Про спілкування з окупантами: який склався образ, які розмови проводили. Це все – цінне джерело, яке потрібно задокументувати і поширити, аби всі за кордоном знали, з ким нам доводилося мати справу у ці страшні часи. Не оминули й тему колаборантів, у багатьох були знайомі, які або підтримували “руський мір”, або прямо перейшли на роботу до окупантів”.
Варто зазначити, що тему окупації Херсона підхоплюють й студенти ХДУ, які активно досліджують це у своїх кваліфікаційних бакалаврських та магістерських роботах.
Пресцентр ХДУ
