Меморіальний простір Херсонської області: на що спиратимуться громади

На початку роботи панелі «Меморіальний простір Херсонської області» усіх присутніх привітав перший проректор ХДУ Сергій Омельчук. Він переказав вітання усім учасникам заходу від ректора ХДУ Олександра Співаковського. Та побажав усім плідної перспективної дискусії та висловив вдячність організаторам, зокрема доценту кафедри географії та екології ХДУ, керівнику Херсонського обласного відділення Соціологічної асоціації України Миколі Гоманюку за вкрай важливий науковій захід.

Як працює переміщений Херсонський державний університет розповіли проректорка з навчальної та науково-педагогічної роботи Дар’я Мальчикова та декан факультету біології, географії та екології Ігор Пилипенко.

Проректорка Дар’я Мальчикова у виступі "Трансформоване повсякдення воєнного часу: стійкість і спротив Херсонського державного університету" зазначила:

"Той досвід, що сьогодні має Херсонський державний університет показує, що саме внутрішня стійкість, бажання зберегти свою ідентичність, дозволили нам йти вперед попри всі складнощі роботи в умовах війни та релокації. Ми знаємо, що Херсонщина зазнала найбільш швидкої та найбільш масштабної всеохоплюючої окупації. На сьогоднішній день Херсон знаходиться на одній з найбільш гарячих точок лінії фронту і продовжує потерпати  від агресії".

За її словами освітня система України зустріла суттєві виклики і зміни  ще  у 2014 році, але особливо потужні - у 2022 році.

"Релокація ЗВО призвела до карколомних регіональних змін, а 16% усієї кількості студентів і школярів взагалі покинули територію України. Це ті виклики, в яких ми працюємо зараз", – наголосила Дар’я Мальчикова.

Якщо говорити про Херсонський державний університет, то ключовими викликами  стали: руйнування матеріально-технічної бази, блокада інтернет-зв'язку, суттєве погіршення матеріального стану здобувачів та їх родин через втрату роботи й домівок, створення окупантами фейкового університету тощо.

Проректорка наголосила, що у перші місяці війни університет стикнувся з надзвичайним географічним розпорошенням академічної спільноти, внаслідок вимушених міграцій, багато рішень щодо функціонування університету керівництво приймало виключно на свій страх і ризик.

"Переміщення університету на підконтрольну територію, але при цьому продовження роботи у форматі двох офісів, призвели фактично до формування нової моделі функціонування університету у воєнний час", – акцентувала спікерка.

Вона зазначила, що більша частина спільноти знаходиться на підконтрольній території України. На жаль, сьогодні університет має близько 9% здобувачів, які продовжують перебувати на окупованій території, а близько 30%  здобувачів знаходяться за кордоном. І це є надзвичайним викликом для нас усіх, особливо у майбутньому.

"У межах конференції ми говоримо про долі людей, тому так важлива виставка листівок «Херсон звідусіль: Поштова географія міграцій». В місця, куди вимушено перемістилися наші земляки, вони приносять частинку свого серця, своєї душі, частинку херсонського українства, які ми всі в собі несемо, де б ми не перебували", – зауважила проректорка.

Вона наголосила, що попри всі виклики й знищення інфраструктури, спільнота ХДУ залишається стійкою. У перші дні війни ХДУ став центром соціальної комунікації, волонтерства, взаємної допомоги й моральної підтримки. Попри переміщення, окупацію і воєнний час ХДУ не тільки зберіг, а ще й покращив рейтингові показники в освітній і науковій сферах.

"Ми пишаємося тим, що дві вступні кампанії воєнного часу поспіль  ми прийняли на навчання понад 1100 осіб кожного року. Такі показники вказують на довіру до нашої спільноти, довіру до того бренду, який зберігає й несе в собі ХДУ, віру у майбутнє Херсонщини", – розповіла проректорка.

Дар’я Мальчикова представила унікальні контексти стійкості й спротиву ХДУ:

• управлінські зміни
• зміни стратегії
• інституційні інновації та освітні практики
• академічна солідарність і міжнародне партнерство.

"Ми зафіксували новий фокус нашого розвитку – створення відкритого цифрового університету. На основі цифрових трансформацій, як ключового компонента стабільної роботи, на основі прискореної трансформації управлінської діяльності й на основі того, що ми розуміємо, що навіть після перемоги ми тривалий час будемо ще працювати у змішаному режимі. Ми маємо численні інституційні новації в освітній практиці, численні приклади академічної солідарності, міжнародного партнерства, які дозволили нам бути стійкими й розвиватися. Ми маємо сьогодні у нашій спільноті приклади солідарності на всіх рівнях – професійному, всеукраїнському  і міжнародному. Ми є переміщені, але ми нескорені. В наших пріоритетах - 4 ключові складові: якісна освіта на основи цифрової трансформації, інтернаціоналізація, наукова робота, збереження пам'яті та історії", – підсумувала Дар’я Мальчикова.

Херсонський державний університет робить свій внесок у документування історії спротиву як освітянської спільноти, так і цивільних осіб. Друком вже вийшли три видання: «Чорний лебідь в історії Херсонського державного університету, або Хроніки релокованого вишу», «Херсонські есеї: жити, щоб перемагати», «Літопис цивільного спротиву Херсона у вимірах повномасштабної агресії росії проти України у 2022 році». Кожне у своїй манері розкриває період повномасштабного вторгнення. Робота над меморіалізацією історії Херсонщини триває.

Надалі розпочала роботу сесія «Меморіальний простір Херсонської області». У межах сесії відбулося декілька виступів, спікери порушили такі теми, як міський простір, культурна спадщина півдня тощо.

Зокрема, Юрчак Ігор, архітектор-містобудівник, презентував проєкт реконструкції Меморіального кладовища в Херсоні. Також студент ХДУ, географ, голова Херсонського осередку Європейської асоціації молодих географів Ілля Музика виступив з темою «Імідж села Чорнобаївка в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну».

На завершення відбулося колективне обговорення того, яким фахівці бачать меморіальний простір області у майбутньому.

Модератором заходу виступив Микола Гоманюк.

Пресцентр ХДУ, фото Стас Остроус