Що там на дні? Минає рік після підриву окупантами Каховської дабми
6 червня рівно рік як російські військові цинічно підірвали Каховську ГЕС.З чергової експедиції повернулися вчені біологи, які розповіли, що відбулося за рік та як відновлюється довкілля. Серед членів експедиції був і професор факультету біології, географії та екології Олександр Ходосовцев.
Підрив дамби міг спровокувати руйнівні наслідки для довкілля, але тепер на дні водосховища вирує верба, там народжуються унікальні для природи України заплавні ліси, що захищають від пилових бурь.
Науковці стверджують, що лише весну верба виросла на третину, максимальна висота – 4 метри, 75 сантиметрів.
Але не вербою єдиною вкрито дно Каховського водосховища. Наразі там налічують понад 100 видів судинних рослин.
“Минулого року на наших моніторингових ділянках було близько 70 видів рослин, що ми зафіксували. На сьогодні додалося ще декілька десятків. Тобто, це вже понад сотня видів судинних рослин, що з’являються на місці осушених ділянок Каховського водосховища. Аналогів таких масштабів в Європі та світі ми в літературі не знайшли”, – говорить професор ХДУ Олександр Ходосовцев.
Крім того, на піщаниках з’явилися тополі, що формують вербово-тополеві ліси.
Цього року науковці-ботаніки вчетверте здійснили експедицію на дно колишнього Каховського водосховища. Вони обстежили місцевість поблизу Хортиці на Запоріжжі.
Нині третина території вкрита водним плесом, на великому сегменті укорінюються унікальні заплавні ліси, які люди практично знищили в Україні.
Також є мох, що не лише тішить науковців, а й допоможе місцевим жителям.
“Це так звана біологічна кірка, що не дає ґрунтам розпилюватися. Навіть якщо би не було верби, ми все одно сказали б, що природа справилася. Пилових бурь не буде, бо водорості та мохоподібні закрили цю ділянку від вивітрювання”, – коментує науковець.
Пресцентр ХДУ
