У ХДУ на міжнародному рівні обговорили наслідки катастрофи на Каховській ГЕС

6 червня виповнюється рік, як сталася одна з наймасштабніших трагедій людства – підрив Каховської ГЕС. Як і чим живе Херсонщина після катастрофи? Який це мало і матиме вплив на “метаболізм” природних і суспільних систем, що нерозривно пов’язані із наявністю води? Як живуть ріка, природа в цілому і люди в нових умовах за час першого річного циклу без греблі.

Відповіді на ці питання мають надати науковці у межах роботи сьогоднішнього наукового заходу.

Організаторами та ініціаторами конференції виступив факультет біології, географії та екології Херсонського державного університету спільно з провідними закладами вищої освіти України та закордоння.

На початку роботи конференції присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять всіх загиблих унаслідок катастрофи на Каховській ГЕС та під час війни.

З вітальним словом до присутніх звернувся ректор ХДУ Олександр Співаковський. Він наголосив, що науковці Херсонського державного університету торік були першими, хто на професійному рівні 8 червня (через два дні після теракту, влаштованому росіянами на Каховській ГЕС) почали говорити про глобальні наслідки катастрофи та можливі сценарії розвитку подій.

"Сьогодні університет у співпраці з колегами з України, Польщі, Литви, США проводить Міжнародну науково-практичну конференцію «Катастрофа Каховського водосховища: рік «післязавтра» і перспектива майбутнього».

Через трагічні кадри з наслідками підтоплення, хвилину мовчання за загиблими у великій воді, ми, наче, повертаємось до тих подій. Ком в горлі… Він ще від того, що завдяки набутому досвіду, можеш відмотати життєву плівку і співставити певну інформацію, яку отримував ще у шкільному віці з тим, як все відбувається зараз. 

Пишаюсь тим, що з перших днів наші науковці, команда, до якої входять член-кореспондент Національної академії наук України, професор Олександр Ходосовцев, професор Іван Мойсієнко, декан факультету біології, географії та екології, професор Ігор Пилипенко, проректорка ХДУ, професорка Дар’я Мальчикова та їх колеги, включилися у величезну роботу з вивченням наслідків трагедії кожен за своєю спеціалізацією. Бо їм болить найбільше, це їх рідна земля, це національні парки, які вони створювали, щоб зберегти унікальні природні скарби Херсонщини... Вони працюють «в полі», попри небезпеку, яка існує у прифронтовому регіоні. Це надважлива робота, яка дозволяє зрозуміти наслідки й моделювати сценарії відновлення економіки, територіального розвитку, зрошення, водопостачання, природного різноманіття", – наголосив Олександр Співаковський та подякував всім за титанічну роботу, за небайдужість до збереження ідентичності Херсонщини та за віру у те, що висновки науковців будуть враховані під час ухвалення рішень на рівні держави. А також, що країна-агресор, завдяки професійному документуванню наслідків злочину, понесе покарання.

"Дякую представникам Херсонської обласної військової адміністрації, Херсонської обласної ради, Херсонської міської військової адміністрації, військових адміністрацій громад області за те, що долучились до роботи конференції та дослуховуєтесь до науковців. Не зупиняйтесь, колеги! Пишаюсь вами!", – підсумував ректор.

Перший заступник голови Херсонської обласної ради, член Наглядової ради ХДУ Юрій Соболевський зазначив:

"Сьогодні ми можемо багато говорити про цю катастрофу. І це дійсно були жахливі події. Насправді саме після цього теракту, було дуже показово відношення суспільства і влади до власного народу правобережної частини, коли всі об'єдналися і рятували людей. І жахливі процеси, які відбувалися на тимчасово окупованій території Лівобережжя. Коли російські військові не те, що не допомагали рятувати людей, вони заважали це робити".

За словами Юрія Соболевського, зараз дуже велике питання, що робити далі. Тому що вже навіть на цьому етапі виникають дискусії у суспільстві: чи потрібно відбудовувати дамбу. Й наразі вкрай важлива думка наших науковців.

"Ця конференція надважлива для того, щоб доносити думку саме наукової спільноти і до влади, і до суспільства для того, щоб ми вийшли на конкретне рішення: що робити з цією дамбою", – підсумував Соболевський.

Заступник директора Департаменту розвитку територій Херсонської ОВА Іван Чорний зазначив, що у зв'язку з руйнуванням дамби Каховської ГЕС виникло багато проблем у всіх сенсах – і в історичному, і в екологічному, і в енергетичному, і для сільського господарства.

"У всіх нас попереду багато роботи, у тому числі й наукової. І за результатами роботи цієї конференції учасники сформують своє бачення, пропозиції, які влада обов'язково врахує при плануванні подальшої роботи у цьому напрямку і подоланні негативних наслідків, які утворилися після руйнування Каховської ГЕС", – підкреслив Іван Чорний.

До заходу також долучилися представники Голопристанської й Олешківської військових адміністрацій, які висвітлили актуальну поточну інформацію у межах цих громад.

Начальниця Голопристанської МВА Світлана Лінник розповіла, що громада налічує 14 населених пунктів, до складу якої входить місто обласного значення – Гола Пристань. У цілому 6 населених пунктів були затоплені. Із них 4 – 100 %. Гола Пристань було затоплено на 80%. Рівень води складав від 3,5 метрів і вище.

"Територія, яка піддалася затопленню, дуже величезна. А це, у свою чергу, об'єкти критичної інфраструктури. Зокрема, комунальні підприємства газу, електро та водозабезпечення, затоплені свердловини, каналізаційні системи. Ми вдячні за проведення таких конференцій, за те, що науковці працюють над цим питанням. Оскільки після деокупації нам треба повертати наші території до повноцінного нормального життя. І ми маємо знати, що нам робити, – зазначила Світлана Лінник.

Своєю чергою начальниця Олешківської МВА Тетяна Гасаненко зауважила, що Олешківська територіальна громада є однією з найбільш постраждалих під час підриву дамби Каховської ГЕС.  З 13 населених пунктів було підтоплено 9. З них 5 повністю.

"Враховуючи те, що на сьогодні наша громада це й територія активних бойових дій, то ці населені пункти вже майже зникли як адміністративні одиниці з карти України. Що стосується Олешок, то вже рік як у місті немає водопостачання, немає каналізації. Оцінити наслідки цієї катастрофи для природи, для оточення, для населення на сьогоднішній день дуже складно, оскільки територія заблокована окупантами. Ми також не змогли встановити точну кількість загиблих жителів нашої територіальної громади", – зазначила Тетяна Гасаненко.

На завершення пленарного засідання до присутніх звернулася співорганізаторка конференції – директорка Інституту географії НАН України Євгенія Маруняк.

"Катастрофа на Каховській ГЕС стала однією з найдраматичніших подій і для суспільства, і для природи. І сьогодні ми вже почули про її наслідки для місцевих громад і для регіону. Відповідно, ці наслідки опинилися у фокусі досліджень багатьох інститутів НАН України. Але під питання залишаються і перспективи. Тобто що саме ми будемо робити у цьому регіоні, як далі будуть розвиватися громади. І тому ми вже зараз маємо думати про певні сценарії для господарства, екосистеми, культурної спадщини. Безумовно визначення цих оптимальних сценаріїв, розробка певних стратегій розвитку громад, регіонів, має спиратися на дуже компетентну, експертну думку. А це означає, що ми маємо у подальшому все більше гуртуватися, залучати науковців, і значною мірою науковців-географів, які сьогодні беруть участь у конференції. Всіляко підтримуємо ініціативу Херсонського державного університету, яка спрямована на виконання саме такої інтегративної місії. Будемо сподіватися на грунтовні результати сьогоднішньої зустрічі, які будуть корисні у практичній площині насамперд. І будемо сподіватися, що отримані результати, наші плани і стратегії ми зможемо реалізувати у мирній Україні".

Надалі учасники конференції заслухали доповіді науковців, заплановані у межах пленарного засідання.

Зазначимо, що основні напрями роботи конференції такі:

• ревіталізація ріки, біорізноманіття та біотопів: спостереження і перші висновки;
• соціальні та екологічні наслідки катастрофи: регіональні і місцеві стратегії розвитку та відновлення;
• трансформація господарства: шляхи розвитку “без води”.

Також сьогодні учасники конференції візьмуть участь у дискусійних платформах. А завтра, 7 червня, відбудуться відкриті лекції, тематичні семінари та дискусії.

 Пресцентр ХДУ