11 листопада на факультеті фізики, математики та інформатики Херсонського державного уніве…
11 листопада на факультеті фізики, математики та інформатики Херсонського державного університету у межах заходів, присвячених 98-ій річниці від дня заснування вишу, відбулася публічна лекція професора кафедри фізики та методики її навчання Сергія Георгійовича Кузьменкова «Результати космічних місій 2015 року: "Розетта", "Світанок", "Нові горизонти"». На неї завітали студенти та викладачі факультету, учні Херсонського академічного ліцею імені О.В. Мішукова, а також ті, хто цікавиться астрономією.
На початку лекції Сергій Кузьменков розповів присутнім про місію «Розетта» до комети Чурюмова-Герасименко, відкритої українськими вченими. Комети – унікальні космічні тіла, які завжди цікавили людство. Астрономи вже багато дізналися про них, але інтерес до цих об’єктів зараз навіть підсилився. Це зумовлено тим, що комети – своєрідні індикатори фізичних умов у міжпланетному середовищі, засіб діагностики міжпланетної плазми та сонячного вітру, це природні космічні лабораторії, де відбуваються унікальні фізичні процеси, які неможливо відтворити в земних лабораторіях. За сучасними уявленнями кометні ядра є реліктовими «цеглинками», з яких утворилася Сонячна система. Деякі вчені вважають, що комети могли занести на нашу планету воду і навіть життя.
Нині на передній план виходять космічні дослідження. Унікальність місії «Розетта» полягає в тому, що вперше в історії людства була здійснена м’яка посадка на ядро комети. Хоча не все заплановане вдалося здійснити через технічні проблеми, та все ж було отримано багато цікавих і важливих результатів, що потребують навіть перегляду теорії формування Сонячної системи.
Наступна місія, про яку йшлося в лекції – «Світанок» – місія до найменшої карликової планети Церери та одного з найбільших астероїдів Вести, що рухаються у Головному поясі астероїдів. Місію можна вважати успішною. В результаті були отримані перші високоякісні зображення Церери та Вести, які дали змогу картографувати їхні поверхні та надійно підтвердили сферичність першого та несферичність другого космічного тіла, які передбачались теоретично. Подальші дослідження – за планетологами.
«Нові горизонти» – місія до карликової планети Плутона (до 2006 р. дев’ятої і найвіддаленішої планети Сонячної системи). Професор С.Кузьменков наголосив на тому, що в результаті цієї місії людство вперше побачило як виглядає Плутон та його найбільший супутник Харон зблизька. 14 липня цього року космічний апарат «Нові горизонти» нарешті, після дев’яти років польоту, пролетів на мінімальній відстані від цієї системи. Отримано величезну кількість цінної інформації, яку апарат досі передає на Землю. Сигнал від «Нових горизонтів» дістається Землі більше п’яти годин.
В результаті цих космічних місій отримано багато відповідей на питання, що не давали астрономам спокою десятки років. Проте, з’явилося ще більше нових запитань і це нормально, адже саме так розвивається наука.
Лекція супроводжувалася змістовною презентацією, до якої було включено найважливіші результати космічних місій, частина з яких завершується у 2015 році, фотографії, відеофільми тощо. Презентація була підготовлена професором С.Кузьменковим разом із завідувачем Астрономічної обсерваторії ХДУ М.Бабенко та аспірантом Г.Сунденко.
Інформацію до Прес-центру подано
факультетом фізики, математики та інформатики ХДУ
