«Віктор Гурба - Золотий тенор Херсонщини»

1 травня 2025 р.

Колектив Наукової бібліотеки ХДУ щиросердно вітає з ювілеєм Віктора Тихоновича Гурбу, народного артиста України, доцента Херсонського державного університету та підготувала з цієї нагоди інформацію з відкритих джерел. 

Ми пишаємося знайомством й дружбою зі знаним співаком нашого часу! Зичимо йому миру, здоров’я та нових творчих звершень на теренах нашої славної країни.

Віктор Тихонович народився 1 травня 1950 року в місті Курахівдрес, нині м. Курахове Мар’їнського району Донецької області. Не заспівати хлопець просто не міг, адже всі у сім ї співали. А коли заводили пісню дід Федір із братом, то в хаті, як стверджує сам пан Віктор, «…гасли каганці від сили їхніх голосів. А пісні були довгі, десь так на тридцять два куплети…».

Співочу кар’єру Віктор Тихонович почав із виступів у шкільній самодіяльності, де співав популярну пісню «Ой, ви очі волошкові», а вже з 16 років брав участь у міських концертах.

Служба в армії від жорстокої муштри до виснажливого співу у військовому ансамблі пісні і танцю плавно переросли в навчання у Вінницькому музичному училищі. Як зазначається у довіднику: «Врахувавши заслуги талановитого юнака і його бажання вчитися співу, командування військової частини дозволило йому у винятковому порядку за кілька місяців до закінчення терміну служби вступити до Вінницького музичного училища, і він майже півроку одночасно був і військовослужбовцем, і студентом (із гуртожитком і стипендією). Мабуть, і тут не обійшлося без руки долі, що вела його до призначення. Через рік перевівся на музичний факультет Вінницького педінституту, за два роки навчання в якому багато гастролював Україною у складі студентського хору, а вінницькі хори завжди славилися своїми голосами». І там Віктор Гурба вирізнявся з-поміж інших природним талантом та працелюбністю.

Згодом Віктор Тихонович переводиться до Донецької консерваторії, яку закінчує у 1977 році, отримавши спеціальність «Сольний спів. Викладач». Під час розподілу між Полтавою, Житомиром і Херсоном обрав саме наше місто корабелів. Тут отримав квартиру та розпочав самостійне життя. Три роки пропрацював у Херсонській філармонії солістом, виступав і на сценах, і на польових станах.

У 1979 році молодий співак отримує запрошення до Центрального Ансамблю пісні і танцю групи радянських військ у Німеччині. За шість років роботи у складі цього ансамблю Віктор Гурба мав змогу побувати в багатьох мальовничих куточках Німеччини. Ансамбль багато гастролював, брав участь у Гала-концертах країн Варшавського договору, був нагороджений мистецькими преміями НДР та товариства радянсько-німецької дружби.

Після Німеччини Віктор повертається до Херсонської філармонії і працює там до 2002 року. За період він також мав нагоду спробувати себе в амплуа актора оперети. Віктор Тихонович грав у оперетах «Сильва» та «Циган-прем’єр» Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша (режисер-постановник Володимир Бегма). І з цим він теж справлявся на «відмінно».

У 2000-ні роки Віктор Тихонович співає не лише на теренах України. Він проводить гастрольні концерти у Німеччині, Польщі, Румунії, Угорщині, Туреччині, Франції. У репертуарі – твори зарубіжних та вітчизняних композиторів, а також народні та сучасні пісні. Виконує програми: «Вибрані романси П. Чайковського», «Вибрані романси С. Рахманінова», «Пісні та усмішки України», «Ти в моєму серці, Україно», «Пушкін у музиці», «Італійські пісні про кохання» та інші.

Віктор Тихонович неодноразово був запрошений до складу журі міжнародних та всеукраїнських мистецьких конкурсів і фестивалів. Дякуючи його вагомому слову, чимало молодих вокалістів здобули путівку в життя.

Соборна Україна гідно оцінила працю співака. У 1995 році Указом президента України Віктору Тихоновичу Гурбі присвоєно високе звання Заслуженого артиста України.

Починаючи з 2002 року Віктор Тихонович працює доцентом кафедри вокалу та хорових дисциплін на факультеті культури й мистецтв Херсонського державного університету. Але він завжди з теплотою згадує часи роботи у філармонії, своїх колег, підтримує з ними дружні й творчі стосунки.

З нагоди Дня Соборності України у 2022 році Указом Президента України Віктору Тихоновичу Гурбі було присвоєно почесне звання «Народний артист України».

«Я щасливий, – говорить співак, – що мав гарних батьків, людяні стосунки в сім’ї, у мене було затишне, дуже щасливе дитинство, ніхто мене не мучив музикою, усе прийшло саме. Я завжди пам’ятаю, як моя мама казала: «Якщо можеш зробити людині добро – роби, якщо не можеш – не роби зла», і я намагаюся дотримуватися цього заповіту. Вважаю, що, незважаючи на вік, нічого не втратив від дитинства – все одно продовжую вірити людям, стараюся бути відвертим і щирим. Дуже люблю ходити пішки – це дає можливість зосередитися, зібратися з думками, пофілософствувати, з гумором сприйняти якісь непорозуміння. Моє життєве кредо незмінне, лише дата інша: «Краще 60 років горіти, ніж 100 – тліти!» Я щасливий, що маю хорошу сім’ю, а син – це взагалі найкраще, що я зробив у своєму житті. Не заздрю, приймаю життя таким, яким його дала доля, і вдячний їй за все».

Після повномасштабного вторгнення росії В. Гурба з дружиною 8 місяців та 11 днів прожили в окупованому Херсоні. Ці дні запам’яталися на все життя…

«Першого березня вони зайшли до Херсона. Я навіть не хочу їх якось називати, бо й не підбереш, щоб показати всю лють та огиду, – з сумом згадує чоловік. – Було дуже прикро, коли мої колеги, з ким я ділив шматочок хліба, пішли з ними на співпрацю. Ті, хто мене знає, розуміли, що Гурба ніколи не пішов би… Але першого жовтня, у Міжнародний день музики, натякали: мовляв, може, прийдете, поспіваємо… У моєму репертуарі була пісня, де є такі слова: «тут моє кохання, тут моє коріння, тут моєї долі вічне джерело». Можливо, я ніколи не носив вишиванку, не бив себе у груди, але я – українець, як кажуть, і усіма коріннями».

Віктор Тихонович продовжував дистанційно працювати у виші, який юридично перевели до м. Івано-Франківська. Він онлайн проводив заняття з вокалу зі своїми студентами, яких війна розкидала по світу.

11 листопада було дуже хвилюючим. «Пішов по воду, а у місті, знаєте, тиша така… У нас було кілька хвиль, коли казали ось-ось нас звільнять. А воно ніяк. Інколи здавалося, що ніхто нас не звільнить вже… А тут бачу – машина з українським прапором проїхала, ще одна. Люди виходили з прапорами, діти. Я вам чесно скажу, це було неймовірно: чужі люди обіймалися, цілувалися, кричали», – хвилюючись, згадує пан Віктор.

Весною 2023 р. В. Гурба двічі виступав на концертах, які організовували херсонські театрали в м. Києві. Це було вперше з початку війни. Віктор Тихонович говорив, що в ті часи навіть не співалось. Але коли на ті концерти прийшли люди, то були і сльози, і радість, і спілкування. Потім, після повернення до м. Херсона, народний артист України взяв участь у фестивалі «Мельпомена Таврії».

Віктор Гурба продовжує викладати в Херсонському державному університеті і нині, а з листопада його запросили за сумісництвом ще до Сумського університету. 

Джерела

Про життєвий та творчий шлях

  1. Крючкова Т. Віктор Гурба : пісня як доля // Вгору. – 2010. – №16 (395). – 22 травня. – с.16-17
  2. Кулик В. Пісня краю тополиного //Джерела. – 2000. – 30 квітня. – с. 5
  3. Олексюк О.В. Народному улюбленцю Віктору Гурбі – 70 / Олег Олексюк // Культура і життя. – 2020. – 15 трав. (№9). – С. 13.
  4. Петрова Т. …Коли співали солов’ї //Новий день. – 2000. – 28 квітня. – с. 5
  5. Херсонскій обласній філармонії 50 років /Сост. І.Я. Головецька. – Херсон: Вид. Наддніпрянська правда, 1994, 32 с.
  6. Элита Херсонской области : [1800 биографий] /Ред. С. М. Сухопарова. – Коллекц. изд. – Херсон : СЛАЖ, 2009. – 664 с.

Інтернет-ресурси

  1. Анісімов Ю. Відомому херсонському співаку Віктору Гурбі надано звання «Народний артист України» [Електронний ресурс] / Юрій Анісімов // Херсон Daily : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://khersondaily.com/news/izvestnomu-khersonskomu-pevtsu-viktoru-gurbe-prisvoeno-zvanie-narodnyy-artist-ukrainy/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 25.01.2022. – Дата перегляду : 31.07.2024.
  2. Анисимов Ю. Зoлoтoй гoлoc Xepcoнщины [Электронный ресурс] / Юрий Анисимов // Херсонці. – Электрон. дан. – Режим доступа : https://khersonci.com.ua/public/44168-zolotoj-golos-hersonshiny.html. – Загл. с экрана. – Дата публикации : 01.05.2020. – Дата просмотра : 31.07.2024.
  3. Віктор Гурба: пісня як доля [Електронний ресурс] // Відділ мистецтв. ХОУНБ ім. Олеся Гончара : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://art.lib.kherson.ua/viktor-gurba-pisnya-yak-dolya.htm. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 31.07.2024.
  4. Український тенор у пошуках… шкільного атестату [Електронний ресурс] // Донбасс SOS. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.donbasssos.org/ukr-tenor-atestat-interview/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.11.2023. – Дата перегляду : 31.07.2024.

Електронні аналоги друкованих видань

  1. Рубанова В. С. Гурба Віктор Тихонович [Електронний ресурс] / В. С. Рубанова // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2006. – Т. 6. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-24761. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 31.07.2024.
Херсонський державний університет