Обираючи університет і спеціальність, абітурієнти часто керуються не лише рейтингами чи порадами, а й внутрішнім відчуттям - де саме вони зможуть реалізувати себе. Для випускниці магістратури Юлії Кириллової таким місцем став університет, який не лише дав освіту, а й став простором розвитку, самопізнання та професійного становлення.
— Чому Ви свого часу обрали саме цей університет і спеціальність? Чи виправдалися Ваші очікування після першого року навчання?
— Я шукала спеціальність саме за професією викладача іноземної мови й хотіла навчатися у своєму місті. Після вступу мої очікування не просто виправдалися - вони перевершили все, що я уявляла. Університет став для мене другим домом, місцем, де я не лише навчалася, а й жила повноцінним студентським життям.
— Які нові інтереси Ви відкрили для себе під час навчання? Ви були головою студентського активу - як це вплинуло на Ваше майбутнє?
— Напевно, найбільшим відкриттям стали танці. А студентський актив дуже сильно вплинув на мене як на особистість. Я багато чого навчилася: відповідальності, організованості, комунікації. Мені справді подобалося брати участь у всіх заходах і в житті університету загалом. Це неймовірна можливість показати себе та перестати боятися брати на себе відповідальність.

За ці роки було дуже багато яскравих моментів, особливо у мирний час: заходи, емоції, нові знайомства, друзі. Найбільше запам’яталися репетиції та виступ на «Молодій хвилі», а також виступ на великій сцені до Дня міста Херсон - це було неперевершено. Навіть під час онлайн-навчання університет продовжував організовувати круті заходи, і я з радістю брала в них участь.
Зараз мій шлях в університеті завершується, і я досі не можу усвідомити, як це - жити без університету.
— Чи працювали Ви під час навчання?
— Так, я поєднувала навчання з чотирма роботами.
— Як Вам це вдавалося? Чи працювали на вихідних і як до цього ставилися викладачі?
— Я працювала постійно, зокрема й на вихідних. Викладачі завжди ставилися з розумінням. Я намагалася не пропускати пари, але якщо таке траплялося, мене завжди підтримували. При цьому я завжди виконувала всі завдання й відповідально ставилася до навчання.
— Які позанавчальні можливості університету Ви використали і які з них були найкориснішими? Що порадите абітурієнтам?
— Однією з найкорисніших можливостей для мене став English Speaking Club - мені дуже подобалося його відвідувати, і я щиро раджу студентам долучатися до нього.
Також важливо брати участь у конференціях, постійно дізнаватися нову інформацію, бути активними в студентському самоврядуванні, не втрачати можливість навчання за програмою подвійного диплому. Варто розвивати й показувати свої таланти - як у творчому, так і в науковому напрямі. І, звісно, прагнути високих результатів, наприклад, отримання президентської стипендії.

— Які навички Ви розвинули під час навчання, які допомагають і поза університетом?
— Я навчилася не боятися показувати свої таланти, бути впевненою в собі, демонструвати свої знання, досягати поставлених цілей і не боятися помилок.
— Чи допоміг університет у подальшій кар’єрі?
— Так, університет надав мені рекомендації, завдяки яким я мала можливість працювати в школі. Зараз я працюю в громадській організації - також за рекомендаціями з університету. Це дуже цінна підтримка на початку професійного шляху.
— Що для Вас означає завершення магістратури - кінець етапу чи початок нового?
— Для мене це початок нового, цікавого етапу з омріяною професією .
Побажання від Юлії
"Бажаю кожному, хто стоїть на порозі нового етапу, сміливості зробити свій вибір і довіритися собі.
Вступникам - віри у власні сили та спокою перед важливими рішеннями.
Студентам - натхнення, витримки, справжніх друзів і радості від пізнання.
Викладачам - вдячних сердець, внутрішнього світла та сил продовжувати змінювати життя через знання.
Нехай навчання буде не тягарем, а шляхом до себе, мрій і майбутнього, яким можна пишатися".
Авторка - Карина Андрієць, студентка ІІІ курсу спеціальності «Журналістика»