Декарт, Р.Метафізичні розмисли / Р. Декарт. – Київ : Юніверс, 2000. – 304 с.

Праця славетного французького філософа і математика Рене Декарта (1596-1650) стосується одвічного питання – душі і тіла: "мислячої" і "просторової" субстанції.
Твір включає шість розмислів автора, а також заперечення опонентів з відповідями філософа.

 Асмус, В. Декарт / В. Асмус. – Москва : Гос. изд-во полит. лит., 1956. – 371 с.

Пропонованачитачеві книга задумана як історіянаукової і філософськоїдіяльності Декарта - найбільшогомислителяФранції, одного з основоположників науки і філософії нового часу. Біографія Декарта - яскравасторінка з історіїборотьбиновоїнауки, щовиниклав XVII столітті, в першу чергу нового природознавства і нової математики, проти науки і світогляду схоластики.

Ляткер, Я. Декарт / Я. Ляткер. – Москва : Мысль, 1975. – 198 с. (Мыслители прошлого).

У своїй книзі автор подає короткий біографічний нарис про видатного французького філософа і вченого – Рене Декарта. Висвітлюються основні аспекти філософії Декарта: Раціоналістичний метод, «геометрична діалектика», деізм.

Автор показує, як в епоху науково-технічної революції відбувається переосмислення ідей Декарта, які стосуються фізики, математики, фізіології, філософії.

 Декарт, Р. Разыскание истины / Р. Декарт. – Санк-Петербург : Азбука, 2000. – 288 с.

У видання увійшли праці основоположника нової раціоналістичної філософії Рене Декарта: «Міркування про метод…», «Роздуми про нову філософіі» тощо. Як додаток представлена робота Т. Гоббса. Видання включає великий довідковий апарат: вступну статтю і докладний коментар.

Матвиевская, Г. Рене Декарт / Г. Матвиевская. – Москва : Просвещение, 1987. – 79 с. : ил. – (Люди науки).

Ім'я видатного мислителя XVII століття Рене Декарта широко відоме у всьому світі. Його наукова діяльність зіграла величезну роль в становленні сучасної науки. Його вирізняла надзвичайна широта творчих інтересів, що охоплювали філософію, математику, фізику, біологію, медицину.

Книга познайомить читача з біографією вченого, з його основними науковими працями.

 Декарт, Р. Избранные произведения / Р. Декарт. – Москва : Гос. изд-во полит. лит., 1950. – 711 с.

В дане видання включені найважливіші філософські та природничо-наукові твори Рене Декарта. Серед них: «Правила для керівництва розуму» і «Метафізичні роздуми», «Опис людського тіла», «Роздуми про метод», «Пристрасті душі» та ін.

Хесс, Р. Рене Декарт. 1596–1650 / Р. Хесс // 25 ключевых книг по философии / Р. Хесс. – Челябинск : Урал LTD, 1999. – С. 55–67.

Від Платона і Аристотеля до Бергсона і Хайдеггера – ось простір цієї книги, створений інтуїцією і смаком Ремі Хесса, який збудував власну версію Всесвітньою Академією. Загальна ідея книги : поставити філософську думку на нову міцну основу.

Однією з 25 ключових книг по філософії за версією автора є праця Рене Декарта «Розмірковування про метод, щоб правильно направляти свій розум і знаходити істину в науках», написана у 1637 році.

 Самин, Д.Рена Декарт / Д. Самин // Сто великих ученых / Д. Самин. – Москва : Вече, 2000. – С. 60–66.

Серія «Сто великих» була б неповна як би в ній не були представлені видатні вчені, зокрема такі як Рене Декарт.

В статті «Рене Декарт» розповідається про життя і діяльність філософа від народження до смерті.

Васильева, Е. Рене Декарт / Е. Васильев // 100 знаменитых мудрецов / Е. Васильев. – Харьков : Фолио, 2008. – С. 177–182.

Очкурова, О. Декарт Рене / О. Очкуров // 50 гениев которые изменили мир/ О. Очкуров, Г. Щербак, Т. Иовлева. – Харьков : Фолио, 2006. – С. 138–147.

Герої цих книг – геніальні особистості, які вплинули на долю світу і людства.

Серед них французький філософ Рене Декарт, основположник сучансної західної філософі, математик, фізик і фізіолог. Автор багатьох наукових праць, серед яких «Метафізичні розмисли», «Світ», «Початок філософії», «Правила для керування розуму» тощо.

 Ливанова, М.Рене Декарт : следовательно, существую / М. Ливанова // Личности. – 2011. – № 5. – С. 60–79.

В образі Рене Декарта – філософа та математика, без сумніву, є щось «мушкетерське». А в його житті, яке так легко уявити по-філософськи неквапливим і спостережливим, насправді вистачало і авантюр, і особливо, вільнодумства.

В статті Марини Леванової розповідається про усі періоди життя видатного філософа.

Марчук, О. Діоптрика Рене Декарта в природному світлі розуму / О. Марчук // Мультиверсум. – 2011. – Вип. 6. – С. 78–87

Філософія Декарта є однією з базових теорій, які відіграли величезну роль в історії філософії. Декарт є автором раціоналістичного методу пізнання, його поняття “субєкт, що сумнівається” стало одним із центральних в епістемології.

Про це йдеться в статті аспірантка Національного університету біоресурсів і природокористування Анастасії Марчук.

РенеДекарт // Экология и жизнь. – 2006. – № 3. – С. 49–50.

Самсонов, А. Формула современного дуализма / А. Самсонов // Экология и жизнь. – 2006. – № 3. – С. 3–11.

Рене Декарт в XVI столітті зробив переворот в світогляді, установлюючи незалежність душі і тіла, суб'єктивного від об'єктивного.

Декарт є засновником наукового методу, базису сучасної науки, який лежить на «двох китах» - теорії і експеременті.

Про це йдеться у статтях, що опубліковані в журналі “Екологія і життя”.

Стасенко, С. Рецепція методологічних ідей Рене Декарта у творчості М. Мамардашвілі / С. Стасенко // Наука. Релігія. Суспільство. – 2013. – № 4. – С. 83–88.

Інтерпретацію декартівського розуміння мислення з феноменологічних позицій у творчості М. Мамардашвілі можна доповнити декартівським розумінням мислення як системи нормативних вимог до розуму. Такий підхід вказує на широкий теоретико-методологічний і екзистенційний контексти творчості М. Мамардашвілі і демонструє специфіку організації теоретичної свідомості як системного цілого, в якому виділяються два полюси – феноменологічна редукція і сукупність нормативних принципів організації теоретичної роботи.

Бурова, О. Парадокс свободи картезіанського Cogito : між греками і Гусерлем / О. Бурова // Філософська думка. – 2007. – №6. – С. 3–24.

Петрушенко, В. Гносеологічна концепція Рене. Декарта / В. Петрушенко // Філософська думка. – 2007. – №6. – С. 34–49.

Хома, О. Пізнавальні інстанції в Декартовій термінології / О. Хома // Філософська думка. – 2011. – № 3. – С. 120–132.

Філософськийгенійзавждицікавийнащадкамневичерпністюінтерпретацій, здатністю генерувати сучасність думки і звязувати в єдинецілеїїісторію. Такий Рене Декарт. Він заклав підвалини сучасної філософії. Він не роблячи цього навмисно, заново пройшов ввесь шлях античного мислення, щоб наштовхнутися на непереборну для його епохи теоретичну перешкоду – проблему часу.