У ХДУ проходить серія лекцій в межах проєкту лінгвістичних досліджень

На факультеті української й іноземної філології, журналістики та мистецтв у межах міжнародного дигітального освітньо-наукового проєкту «Лінгвістичні дослідження сучасного науковця: виклики, дискусії, перспективи» триває низка відкритих онлайн-лекцій.

Відбулася відкрита лекція докторки наук із соціальних комунікацій Ольги Мітчук.

Спікерка презентувала концепцію медіа як стратегічного інструменту формування національної безпеки та суспільної свідомості. Вона зазначила, що в умовах гібридної агресії інформація перестає бути лише ресурсом і перетворюється на повноцінну зброю.

Під час лекції також розглянули перехід від традиційних способів висвітлення подій до ієрархізованої структури безпекових наративів. Пріоритетними темами для редакцій стають оборонна проблематика, міжнародна політика та волонтерські ініціативи.

Окремий акцент професорка зробила на розвитку кризової журналістики, яка вимагає від фахівців максимальної відповідальності за кожне оприлюднене слово. На її думку, медійники сьогодні фактично забезпечують захист держави у символічному просторі значень.

«У сучасній війні перемагає не лише той, хто має військову силу, а й той, хто здатний контролювати інформаційний простір», - підкреслила науковиця.

Обговорення торкнулося і практичних аспектів медіагігієни та протидії дезінформації. Спікерка наголосила на важливості розвивати критичне мислення та ретельно верифікувати дані, щоб не ставати інструментами в руках ворожої пропаганди.

«Важливо максимально детально розібрати кожен факт. Глибокий аналіз і критичне мислення є єдиним способом протистояти маніпуляціям та викривленням, які продукує країна-агресор», - зазначила Ольга Мітчук.

Також йшлося й про аналіз етичного виміру діяльності, де баланс між правом на інформацію та державними інтересами є вирішальним. Завершуючи зустріч, дослідниця підкреслила консолідаційну функцію преси, яка сприяє підтримці морального духу народу. Медіа виступають каталізатором національної резильєнтності, формуючи спільний символічний простір та фіксуючи колективний досвід війни.

Другу лекцію циклу прочитала Новікова Ольга Олександрівна – професор, доктор філологічних наук та член національної комісії зі стандартів державної мови. Темою цього заходу визначено «Український правопис як стандарт державної мови».

«Правильне мовлення, грамотне написання, багатий словниковий запас – це ознаки відповідального громадянина вільної України» – зазначила на початку спікерка, плавно перейшовши до основної частини лекції – стандартизації українського правопису, який набув чинності 28 березня 2026 року. 

На опрацювання норм національній комісії було виділено трохи більше 1 року, тому було прийняте рішення створити робочу групу до якої входили провідні науковці України: Б.М. Ажнюк, Т.Ю. Ковалевська, С.П. Бибик, О.О. Тараненко, Л.П. Гнатюк, Л.Л. Шевченко та Н.С. Голікова. 

Команда віднеслася до роботи дуже відповідально, тому винесла документ на суспільне обговорення, вислуховуючи пропозиції та зауваження.

Новікова Ольга також приділила увагу поясненню деяких змін в українському правописі. Серед них: написання назв органів влади з великої літери, вилучення назв пов’язаних з країною-агресором з ілюстративного матеріалу та написання суфіксів –ив– (–о) у словах на позначення збірних і речовинних понять.

Окрему увагу професорка приділила темі вживання фемінітивів, зазначивши що науковці вважають такі конструкції не обов’язковими у використанні. Тобто в офіційному стилі назви посад використовуються так, як вони задокументовані, а в звичайному повсякденному мовленні можна говорити так, як бажає душа.

«Моя думка, як звичайного громадянина – не настільки в нас слабкі жінки, щоб саме в цьому показувати свою рівність чи перевагу» – сказала спікерка, окресливши своє ставлення. Підбиваючи підсумки лекції професорка зазначила, що у правописі було змінено близько 5% від усього документу, тому для нас ці зміни не такі відчутні, проте для використання на території України обов’язкові!

Пресцентр ХДУ