Віртуальна книжкова виставка «Буковинський геній»

5 травня 2026 р.

5 травня виповнюється 190 років від дня народження Сидора Воробкевича – українського письменника, композитора, педагога, музично-культурного діяча, православного буковинського священника та художника.

З нагоди ювілею відомого буковинського письменника та композитора Наукова бібліотека ХДУ презентує віртуальну книжкову виставку «Буковинський геній».

На виставці представлено літературу з історії життя і діяльності видатного українського письменника, композитора, педагога, музично-культурного діяча, православного буковинського священника та художника, написану авторами різних епох, що дасть змогу розширити свої знання про Сидора Воробкевича.

«Ім’я Данило Млака певно звісне у нас кождому письменному чоловікови» 
Іван Франко (1901 р.) 

Народився письменник 5 травня 1836 року в Чернівцях у сім’ї священника. Рано втратив батьків. Його, як і молодшого брата Григорія, теж майбутнього письменника, й сестру Аполлонію, взяв на виховання дідусь Михайло Воробкевич, священник із Кіцманя.

Навчався у Кіцманській початковій школі, Чернівецькій гімназії, згодом – у духовній семінарії, де він почав складати вірші й створювати до них музику. Потім був священником у буковинських селах, де вивчав фольклор і побут місцевого населення. Пізніше викладав у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, у Чернівецькому університеті був викладачем музики на факультеті теології.

Літературна діяльність Сидора Воробкевича розпочалася 1863 року, коли в збірнику «Галичанин» було надруковано п’ять перших віршів під загальною назвою «Думки з Буковини».

Сидір Воробкевич писав українською, німецькою і румунською мовами. В літературному доробку письменника – вірші, поеми, оповідання, повісті, темою яких було історичне минуле українського народу.

Його збірка «Над Прутом», видана у 1901 році, була своєрідною візитівкою і принесла йому славу.

Багатогранна діяльність Сидора Воробкевича відіграла дуже важливу роль у культурному житті Буковини ΧIΧ століття. У літературному доробку письменника – вірші, поеми, оповідання, повісті реалістичного і романтичного характеру. Писав українською, німецькою і румунською мовами. Створив низку творів про історичне минуле, життя і побут українського народу.

Помер Сидір Воробкевич 19 вересня 1903 року в Чернівцях.

За словами І. Франка, С. Воробкевич був одним із "перших жайворонків нової весни нашого народного відродження".

Сидір Воробкевич – один з найплідніших західноукраїнських композиторів у галузі інструментальної музики. Поряд із композиторською і літературною діяльністю, багато сил віддавав музичній педагогіці. Складав та публікував пісенники й невеличкі підручники із сольфеджіо, теорії музики і гармонії для школи.

Завдяки своїй мовній практиці як талановитого поета, прозаїка, драматурга, композитора, фольклориста, педагога, громадсько-культурного діяча, редактора буковинських часописів і водночас православного священника С. Воробкевич посів важливе місце серед найвидатніших діячів підавстроугорської України.

 

Руська хата : буковинський альманах на рік 1877. / видав Данило Млака [С. Воробкевич]. – Львів ; Чернівці : З друк.имени Шевченка, підзарядом Фр. Сарницького,1877. – 218 с.

«Руська хата» – перший український літературний альманах на Буковині упорядкований та виданий С. Воробкевичем у 1877 р. за громадський кошт. Збірник мав загальноукраїнське значення, оскільки містив твори письменників й етнографів з Буковини, Галичини та Наддніпрянської України, що було прогресивним кроком в умовах панування на західноукраїнських землях чужої мови та культури. Як зазначив автор у передмові до видання «Нехай же альманах причинеться доєдностілітературної Буковини,Галичини та України».

Млака Д. Над Прутом : зб. поезій / Данило Млака (Ізидор Воробкевич). – У Львові : З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1901. – 125, [3] с., [1] арк. портр.

Данило Млака – псевдонім українського письменника, композитора, музично-культурного діяча та педагога Сидора Воробкевича (1836-1903). Представлена збірка його поезій «Над Прутом» вийшла друком 1901 року. Видання відкриває передмова видатного письменника, громадського й політичного діяча Івана Франка, який вважав Сидора Воробкевича одним із «перших жайворонків нової весни нашого народного відродження». 

 
 

Акорди : антологія української лірики від смерті Шевченка / уложив І. Я. Франко ; з іл. Ю. Панькевича. Львів: Накладом Укр.-рус. Вид. Спілки, 1903. 316 с. : іл.

Антологічне видання поезії другої половини XIX ст., упорядковане І. Франком і видане 1903 р. у Львові Українсько-руською видавничою спілкою. Містить вибрані твори провідних поетів того часу : П. Куліша, Ю. Федьковича, Л. Глібова, С. Руданського, М. Старицького, В. Самійленка, П. Грабовського, Лесі Українки, А. Кримського. М. Чернявського, І. Франка, Б. Грінченка та ін.

Для широкого кола читачів.

Твори Ізидора Воробкевича / С. І. Воробкевич ; [упоряд. О. Маковей]. - Львів : З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1909 - 1911.

Т. 1 . 1909. 417 c. : портр. (Руска письменність ; 12, 1).

Двотомне зібрання творів українського письменника, композитора й культурного діяча Ізидора Воробкевича (справжнє ім’я - Сидір; 1836-1903), що вийшло друком у 1909-1911 роках, є першою спробою подати всю спадщину письменника в одному виданні. До представленого першого тому ввійшли поетичні твори письменника. Вміщено портрет Ізидора Воробкевича та статтю про його поетичну творчість, написану письменником, літературознавцем і громадсько-політичним діячем Осипом Маковеєм.

 
 

 

Твори Ізидора Воробкевича / [упоряд., післямова Осипа Маковея]. - Львів : З друк. НТШ ім. Шевченка, 1909 - 1911. 

Т. 2 . 1911. 409, 1 c. : портр. - (Руска письменність ; т. ХІІ, 2)

Серія "Руска письменність" започаткована в 1904 році Ю. Романчуком з метою видати твори українських класиків від Котляревського до Кониського з портретом та коротким жттєписом автора. До другого тому увійшли 23 оповідання Сидора Воробкевича, українського буковинського письменника, композитора, музично-культурного діяча. Як стверджує Осип Маковей, це далеко не всі прозові твори автора. У них він розробляв теми історичного минулого та тяжкої долі селянства.

 

«Рідна мова». Нотне видання. - Чернівці, 1938.

Видання побачило світ в умовах румунського панування, коли українська мова й культура зазнавали системного тиску та витіснення. Поєднання поетичного слова Воробкевича та музики Омельського стає формою збереження національної ідентичності, перетворює пісню «Рідна мова» на своєрідний культурний маніфест.

 
 

 

Білинська М. Сидір Воробкевич. К., 1982.

Серед західноукраїнських композиторів С. Воробкевичу належить почесне місце як невтомному й активному просвітителеві і єдиному в минулому столітті композиторові Буковини.

У своїй творчій діяльності він свідомо ставив перед собою завдання будити громадську думку соціально- і національно-пригнобленого українського народу. Він пристрасно закликав боротися проти відсталості й темряви, що сторіччями сковували народ, проти насильства й експлуатації, постійно відстоював права рідної мови, пісні і самобутньої музичної культури.

 

Людкевича С. "Дослідження, статті, рецензії, виступи". Т.2. Упорядкування, редакція, переклади, примітки і бібліографія З. Штундер. Львів, "Дивосвіт", 2000, 816с., іл., вставки-16с.

 
 

Сидір Воробкевич (1836-1903) // Буковина. Визначні постаті: 1774-1918 [Текст] : біографічний довідник / авт.-упоряд. О. М. Павлюк. - Чернівці : Золоті литаври, 2000. - 249 с.: іл.

У книзі вперше зроблено спробу на основі аналізу опублікованих і архівних документів та історичних досліджень систематизувати . галерею портретів найбільш визначних громадсько-політичних, наукових, культурних, релігійних діячів Буковини кінця ХVІІІ – поч. ХХ ст.

 

Побратим Юрія Федьковича // Гусар, Ю. С. Зірки не гаснуть: художньо-документальні розповіді про видатних митців Буковини, чиї імена занесені на «Алею зірок» у Чернівцях / Юхим Гусар. – Чернівці: Правдивий поступ, 2003. – С. 5-10.

Це видання серії «Золоті імена Буковини» – проект краєзнавця, члена Національної Спілки журналістів України Юхима Семеновича Гусара, який було започатковано у 2000 році книгою «Сяйво життя», присвяченою 60-річчю від дня народження Почесного громадянина Чернівців, голови Чернівецької міської ради народних депутатів та її виконавчого комітету (березень 1985 – лютий 1991 років) Павла Михайловича Каспрука.

Книга Юхима Гусара «Зірки не гаснуть» (продовження вищеназваної серії) – художньо-публіцистичні розповіді про митців Буковини, чиї імена занесено на «Алею зірок» у Чернівцях: Сидора Воробкевича, Дмитра Гнатюка, Володимира Івасюка, Богдана Крижанівського, Івана Миколайчука, Софію Ротару, Сіді Таль, Михайла Ткача, Андрія Шкургана, Йосипа Шмідта, Назарія Яремчука, Ганну Янушевич.

 
   

Воробкевич Сидір Іванович // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / М. А. Богайчук. – Чернівці: Букрек, 2005. – С. 58.

 

Сидір Воробкевич: [23.04(05.05)1836 – 06(19).09.1903] // Губарев, В. Історія України: універсальний ілюстрований довідник / В. Губарев. – Донецьк, 2008. – С. 254.

Історія є однією з найважливіших суспільних наук. Пропонуємо вам оригінальний ілюстрований довідник з історії України. Ви познайомитеся з основними історичними термінами й поняттями, біографіями видатних діячів вітчизняної історії, її найважливішими подіями і явищами. Для зручності користування матеріали розташовано в хронологічному порядку. Видання адресоване учням шкіл, студентам, викладачам історії, а також усім, хто цікавиться минулим України та її сьогоденням.

 
 

 

Демочко К. Мистецька Буковина: Нариси з минулого. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2008. – 336 с.; іл.

Композитор Сидір Воробкевич, співачка української опери Філомена Лопатинська, актор Іван Захарко, режисер Іван Дутка, музикознавець, педагог і композитор Євсевій Мандичевський, український музичний діяч, диригент, засновник і керівник хорового товариства „Буковинський боян” та першої на Буковині музичної школи ім. Лисенка у Чернівцях Модест Левицький, співаки Модест Менцинський, Орест і Денис Руснаки – це далеко не повний перелік талановитої, яскравої плеяди визначних діячів культури, що творили у рідному краї і за його межами добротний засів на духовній ниві. На сторінках цієї книги відтворюються маловідомі, а здебільшого зовсім невідомі факти і явища з мистецького минулого Буковини.

Воробкевич Сидір // Гусар Ю. Буковинський календар. Ювілеї – 2008 / Ю. Гусар. – Чернівці : Правдивий поступ, 2008. – С.117.

 

Гусар Ю. «Минають дні», а його «огні горять» [про Сидора Воробкевича] / Юхим Гусар // Буковинське віче. – 2013. – 14 червня (№ 24). – С. 4.

 
 

Чарнецький С. М. Історія українського театру в Галичині : нариси, статті, матеріали, світлини / С. Чарнецький. – Львів: Літопис, 2014. – 548 c. : 106 іл.

“Історія українського театру в Галичині” – збірник праць Степана Чарнецького, поета-молодомузівця, рецензента, режисера, історика театру. Книжка достойно вшановує 150-літній ювілей Галицької професіональної сцени (29 березня 1864 р.) і пам’ять С. Чарнецького – 70-ліття від дня смерті (1 жовт ня 1944 р.). Віримо, що пропоноване читачеві видання приверне увагу науков ців, студентів, шанувальників театру і буде використане як посібник до вивчення історії українського театру.

 

Никоненко П. Буковинський Жайвір. Сторінки життєпису Сидора Воробкевича. / П. Никоненко. – 2-ге вид. з доповн. і змінами – Чернівці – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2016. – 240 с.

У книзі висвітлюється життєвий і творчий шлях Сидора Івановича Воробкевича (1836-1903) – видатного українського письменника, композитора, педагога, громадсько-культурного та церковного діяча другої половини XIX ст. Автор використав архівні документи, листи і художні твори С. Воробкевича, спогади та відгуки про нього, літературно-критичні статті тощо. Багато з цих матеріалів уперше залучено до наукового вжитку.

Для викладачів і студентів гуманітарного профілю, всіх, хто цікавиться історією українського національно-культурного руху.

 
   

Українська філологія у ХХІ столітті: колективна монографія на пошану професора Богдана Мельничука. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2023. 396 с.

У колективній монографії, виданій на пошану доктора філологічних наук, професора Богдана Мельничука науковцями філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у співавторстві зі вченими інших провідних закладів вищої освіти України досліджено поетичний та науковий доробок Б. Мельничука, а також інші актуальні аспекти сучасного філологічного дискурсу. Монографію адресовано літературознавцям, мовознавцям, педагогам, усім, кого цікавить розвиток української літератури, літературознавства та мовознавства.

Список джерел

  1. Ботушанський В.М. Німецькомовна преса Буковини про деякі аспекти національнокультурного життя буковинських українців (друга половина XIX - початку XX ст) / В.М. Ботушанський // Питання історії України: збірник наукових статтей. – Чернівці 2000. – Т.4. – С.407-412
  2. Буковина. Визначні постатті: 1774-1928 (Бібліографічний довідник) / Автор-упорядник О.М. Павлюк. – Чернівці: Золоті литаври, 2000. – 252. – С.176-178.
  3. Буковина: її минуле і сучасне / під ред. Д. Квітковського, проф. Т.Бриндзана. – Львів : УКРПОЛ, 2008. – 336 с.
  4. Гржімалі А. Тридцять років музики на Буковині (спогади 1874-1904 рр.) / А.Гржімалі // Музичне краєзнавство Буковини : навчальний посібник до курсу «Музичне краєзнавство». Вип. 3 / уклад. О.В. Залуцький ; пер. з нім. Г.І. Чебан. – Черінвці , 2004. – с.52-75
  5. Демочко К. Музична Буковина : сторінки історії. – К.: Муз. Україна, 1990. – 136с.
  6. Загайкевич М. стаття «Постаті». Творчість С. Воробкевича в контексті розвитку української національної культури: до 180-річчя композитора.
  7. Залуцький О. стаття «Творчо-мистецька діяльність С. Воробкевича у контексті національно-культурного життя Буковини другої половини 19 ст., - Краєзнавство, 3’2013 С.158-164
  8. Золоті акорди Буковини. [Ноти] : Фортепіанні твори про Буковину та пісні про столицію краю Чернівці / заг.ред. Й.М.Ельгісера. – Чернівці : «Місто», 2001. – 170с.
  9. Івасюк М.Г. Воробкевич С.І. Твори / [Упоряд., підгот. текстів, вступ. Ст. та приміт. М.Г. Івасюка ; Редкол. : В.І. Данканич, О.І. Дей, П.К. Добрянський та ін. ; Худож. Я.В. Оленюк] . – Ужгород: Карпати, 1986. – 562 с. : іл., портр. – (Б-ка «Карпати»)
  10. Каплієнко-Ілюк Ю., Стругар Т. Румунський пісенно-танцювальний фольклор, як вагомий чинник розвитку музичної культури Південносхідної Буковини. Науковий вісник Чернівецького університету : зб.наук.пр. ; [ред.колегія: Руснак І.С., іванчук М.Г. та ін.] Чернівці: Чернівецький нац. Ун-т., 2014. Вип.704 :Педагогіка та психологія. С.56-60.
  11. Каплієнко-Ілюк Ю.В. Музичне мистецтво Буковини. Стильові парадигми композиторської творчості 19-21ст.; монографія. Чернівці : Букрек, 2020. 504 с.
  12. Кульбабська О. В., Шатілова Н. О. «Пишу, як серце диктує…» (Ідіостиль Сидора Воробкевича) : монографія. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2016. 456 с. (Мовні скарби Буковини).
  13. Лист С. Воробкевича до Д. Танячкевича [на Буковині 1865 р.]. Воробкевич С. Твори / упор., підгот. текстів, вступ. ст. та приміт. М. Г. Івасюка. Ужгород : Карпати, 1988. С. 545-552.
  14. Лист Сидора Воробкевича до Якова Головацького, Б/д, 1866 р. [Автограф] // Відділ рукописів Львівської національної накової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. – Ф.3 (Я.Головацького), од. зб. 67.
  15. Марусик Т.В. Театральне та музичне життя Північної Буковини (друга половина XIX -початку XX ст) / Т.В. Марусик // З історичного минулого Буковини : збірник наукових статтей. – Чернівці , 1996. – С.136-147
  16. Мельничук Б. І. «Мово рідна, слово рідне…»: Відлуння поезії Сидора Воробкевича в громадсько-політичному та культурному житті ХХ – початку ХХІ століття. Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / наук. ред. : Б. І. Бунчук. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2009. Вип. 475-477 : Слов’янська філологія. С. 681-685.
  17. Мельничук Б. І. «Не даремно я… жив на сім світі» : [до 170-річчя від дня народж. Сидора Воробкевича]. Буковина. 2006. 7 травня.
  18. Мельничук Б. І. «Як ту мову мож забути?...» : [про вірш С. Воробкевича «Мово рідна, слово рідне»]. «Просвіта» на Буковині. Історія і сучасність / упоряд. В. Михайловський. Чернівці, 2018. С. 144-146.
  19. Мельничук Б. І. Воробкевичеві луни. Мово рідна, слово рідне. Буковина. 2003. 15 жовтня. № 81 (1313). С. 3.
  20. Мельничук Б. І. Іван Франко і Юрій Федькович та Сидір Воробкевич. Мельничук Б. Поріднений з Буковиною : літературознавчий нарис про Івана Франка. Чернівці, 2007. С. 27-32.
  21. Мельничук Б. І. Сидір Воробкевич у художній літературі : [до 180-річчя від дня народж.]. Буковинський журнал. 2016. № 3-4. С. 88-97.
  22. Мельничук Б. Літературознавче і художнє осмислення постаті Сидора Воробкевича. Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць / гол. ред. : Б. І. Бунчук. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2012. Вип. 585–586 : Слов’янська філологія. С. 138–143.
  23. Мельничук Б. Моїх країв співучі птиці. На ріках олешківських : поезії. Київ: Академвидав, 2007. С. 146.
  24. Мельничук Б. Перша Воробкевичівська : [про Всеукр. конф. «Сидір Воробкевич і український літературно-мистецький процес ХІХ-ХХ століть», присвяч. 175-річчю від дня народження письменника]. Слово і Час. 2012. № 1. С. 122-123.
  25. Мельничук Б., Юрійчук М. Воробкевич Сидір Іванович. Енциклопедія Сучасної України. Т. 5 : Вод – Гн / Ін-т енцикл. дослідж. НАН України; ред. кол. І. М. Дзюба та ін. Київ, 2006. С. 162–163.
  26. Мельничук Я. Перша на Буковині українська музична школа : [1884] / Я.Мельничук // Мистецтво та освіта. – 2005. -№ 3 . – С. 23-26
  27. Мисько-Пасічник Р. І. Воробкевич // Музичне мистецтво України у XIX столітті : навч. посібник : у 2 кн. – Тернопіль : Астон, 2002. – Ч.2. – Кн.1. – с.69-77
  28. Музичне краєзнавство Буковини: Хрестоматія. Навчальний посібник до курсу «Музичне краєзнавство». Вип.:8./ Укл.: О.В. Залуцький. – Чернівці: Чернівецький нац. Ун-т, 2011. – 35 с.
  29. Никоненко П. Буковинський жайвір. Сторінки життєпису Сидора Воробкевича / наук. ред. Б. І. Мельничук. Чернівці : Видавець ПП Лисенко М. М., 2011. 324 с.
  30. Никоненко П. Буковинський жайвір. Сторінки життєпису Сидора Воробкевича / наук. ред. : Б. І. Мельничук. 2-ге вид. з доповн. і змінами. Чернівці-Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2016. 240 с.
  31. Никоненко П., Юрійчук М. Сидір Воробкевич: життя і творчість / наук. ред. Б. Мельничук. Чернівці : Рута, 2003. 208 с.
  32. Никоненко П.М., Юрійчук М.І. Сидір Воробкевич : Життя і творчість. – Чернівці : Рута. 2003. – 208 с.
  33. Норст А. Музична школа Товариства плекання музичного мистецтва на Буковині. 1862-1902 роки / А.Норст // Музичне краєзнавство Буковини : хрестоматія : навчальний посібник до курсу «Музичне краєзнавство». Вип. 3 / уклад. О.В. Залуцький ; пер. з нім. Чебан Г.І. . – Черінвці, 2004. – С.39-51
  34. Перша на Буковині музична школа / Л.М. Гоменюк, А.І. Мінтянська, Г.Д. Венничук, П.Г. Мудрий ; Є.Ф. Балан // Методичні доповіді та педагогічні читання викладачів музичних шкіл м. Чернівці. – Чернівці 2008.
  35. Письменники Буковини другої половини ХIХ – першої половини ХХ століття : хрестоматія / ред.-упоряд. : Б. І. Мельничук, М. І. Юрійчук. Ч. 1: Чернівці : Прут, 2001. 800 с.; Ч. 2: Чернівці : Прут, 2003. 752 с.
  36. Романчук Ю. Передмова. Твори Ізидора Воробкевича. Львів : Видво товариства «Просвіта», 1909. Т. 1. С. 3-4.
  37. Саїнчук К.І. «Музична освіта Буковини». – Чернівці , «Золоті литаври», 2011, 320 с.
  38. Сидір Воробкевич (1836‒1903) : бібліографічний покажчик / І. Рудько, О. Сандуляк, О. Гаврилюк; ред. М. Довгань / Управління культури облдержадміністрації, Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка. 2-ге вид., переробл. і доп. Чернівці : [Б.в.], 2021. 232 с.
  39. Смаль-Стоцький С. Ізидор Воробкевич (Ювілейна споминка). Зоря. 1887. Ч. 11. 1 (13) червня. С. 193-194.
  40. Сокальський О.С. Мистецька освіта на Україні . – К.: Музична Україна, 1967. – 88 с.
  41. Федух І. З історії музичної культури Чернівців другої половини XIX - початку XX ст. / І. Федух, О. Масан // Буковинський історикоетнографічний вісник. – Черінвці , 2001. – Вип. 3. – С. 138-140.
  42. Франко І. Я. Передмова. Данило Млака (Ізидор Воробкевич). Над Прутом : збірник поезий. Львів : З друкарні Наукового Товариства імені Шевченка під зарядом К. Беднарского, 1901. С. 1-2.
  43. Франко І.Я. [Рецензія на кадриль «Ехо з-над Прута»] / І.Я.Франко //Зоря. – 1886. - №1.
Херсонський державний університет