Команда телеканалу «Херсон плюс» поспілкувалася з керівництвом, студентами Херсонського державного університету (ХДУ) і дізналася чи вдалося якісно організувати роботу навчального закладу на новому місці та виконати всі поставлені на початку року задачі.
Замість дзвінків у навчальних закладах – вибухи за вікном, а замість підготовки до ЗНО – термінова евакуація! Повномасштабне вторгнення російських військ на територію України внесло свої корективи у роботу освітніх закладів і Херсонщина – не виключення. Через тимчасову окупацію регіону школи завершили навчальний рік ще у квітні, провівши останні уроки та контрольні у дистанційному форматі. А ось херсонські вищі навчальні заклади були змушені переїхати в інші області.
ХДУ – друга домівка для жителів Херсона на початку війни
Події 24 лютого змусили керівництво ХДУ оголосити незаплановані канікули. І створити на базі університету та гуртожитків прихистки для здобувачів, співробітників, херсонців, які проживають поряд. Завдяки активній роботі волонтерського штабу та педагогів, люди, які перебували у гуртожитках та укритті, мали все необхідне для забезпечення гідних умов життя. Адже систематично здійснювався підвоз продуктів та приготування гарячих обідів.
До роботи долучались і студенти університету. Всі разом готували смачні страви, дотримувались порядку та підтримували один одного у тяжкий час. Крім того, розпочала роботу їдальня на базі університету.
«Звісно, не за таких обставин ми планували довгоочікуваний запуск оновленої їдальні Херсонського державного університету. Однак, все ж та підготовча робота, яку попередньо провів проректор Максим Вінник, дозволяла забезпечити всі необхідні умови для приготуванні їжі для наших студентів, викладачів, співробітників та херсонців, що перебувають в укриттях університету», – коментує ректор ХДУ Олександр Співаковський.
Відновлення освітнього процесу та переїзд
Маючи досвід у дистанційному навчанні, необхідну матеріальну базу, відповідні сервіси й платформи керівництво Херсонського державного університету приймає рішення про відновлення освітнього процесу в онлайн-форматі.
«Нам вдалось переформувати навчальні плани кожної освітньої програми під формат дистанційного навчання з урахуванням можливих ризиків. Наприклад, не сталого інтернету, відсутній зв’язок, виїзд здобувача чи викладача на іншу територію України чи за кордон. З кожним здобувачем на той момент був встановлений зв’язок, кожен отримав свій індивідуальний навчальний план, який передбачає асинхронний формат роботи та режим консультацій. Викладачі надсилали матеріали на опрацювання – здобувачі виконували їх»,- ділиться пан Олександр.
Крім навчання, студенти мали доступ до чатів, де порушувались важливі для них теми. А також була можливість поставити питання як викладачам, так і ректору. Олександр Співаковський додає, комунікація завжди важлива:
«Велику роль відіграли наші групи у соціальних мережах. Якщо питання адресоване особисто мені чи я знаю відповідь на питання, яке цікавило здобувача, то напряму відповідав у чаті. Звичайно, що таке спілкування інколи перетворювалося у довгі дискусії, ми й це розуміли, бо студентам треба було виплеснути емоції, почути зважену позицію. Дехто потребував простого заспокоєння, психологічної підтримки. І це нормально, бо ніхто з нас емоційно, психологічно не був готовий до тих обставин, в яких ми опинилися».
Вже у квітні центр управління ХДУ тимчасово перенесено до Івано-Франківська, а роботу херсонський вищий навчальний заклад продовжив на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Це дає можливість виконувати усі фінансові зобов’язання перед студентами та співробітниками.
«Лише з підконтрольної території у нас є доступ до ЄДЕБО, без якої ми не можемо працювати, до казначейських рахунків, через які надходять стипендії та зарплати. Ми зробили все, щоб захистити права здобувачів на отримання якісної української освіти – перенесли всі наші ресурси, документацію на надійні сервери. Цінність нашого університету не у будівлях, а в наших викладачах, здобувачах, співробітниках, випускниках. Наразі ХДУ працює у форматі двох офісів, бо частина співробітників знаходиться у Херсоні», – запевняє ректор ХДУ.
Складання державних іспитів та захист робіт відбувався в онлайн-форматі. А враховуючи труднощі зі зв’язком та інтернетом, що наразі виникають на тимчасово окупованих територіях, передбачено резервні дні для участі в атестації:
«З 6 червня розпочалася атестація здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Більше 90% здобувачів випускного IV курсу вийшли на зв’язок і беруть участь у підсумковій атестації – захистах бакалаврських кваліфікаційних робіт та атестаційних іспитах. Хочу відзначити неймовірну вмотивованість самих студентів. Попри труднощі, вони намагаються знаходити можливість, аби все ж таки взяти участь в підсумковій атестації. До своїх обов’язків відповідально ставляться й викладачі, які також продовжують виконувати свою роботу й забезпечувати освітню діяльність. Так, 96,2% випускників-бакалаврів ХДУ вже пройшли підсумкову атестацію».
Освіта під час війни: враження херсонських студентів
Не менш стурбовані ситуацією і студенти Херсонщини, адже після зовсім недовгого навчання в очному форматі їх знову позбавили нормального університетського життя. З нами діляться, готові навчатись навіть без вихідних, аби тільки скоріше повернутись до звичного студентського життя.
«Ми більше не ходимо в університет, не сидимо за партами, не спілкуємося з друзями в тихому місці. Та попри війну за вікном, ми по можливості продовжували навчатись у дистанційному форматі. Звичайно, були студенти з віддалених сіл, які сиділи без інтернету, зв’язку у підвалах. Але всі намагались не пропускати пари і спільно працювати з викладачами. Навчальний рік добіг кінця і тому іспити мусили здавати онлайн, а хотілося в аудиторії, де ми проводили багато часу. Та все ж я вірю, що це скінчиться незабаром і ми знову зустрінемось в нашому університеті з дружнім колективом та чудовими педагогами», – ділиться студентка ХДУ Катерина, яка залишилася в окупованому Херсоні.
«Для мене навчання стало справжнім рятівником під час війни. Відкривали ZOOM, слухали лекції від педагогів, виконували надані завдання і надсилали. До того ж, викладачі розуміли всі обставини кожного, тож без проблем кілька днів чекали на виконанні завдання. Особисто я не відчула ніяких змін. Ми майже завжди навчались дистанційно через коронавірус. Єдине – тоді ми не чули ці жахливі вибухи і не лякалися кожного шороху»,- каже студентка ХДУ Анастасія теж з Херсона.
Саме навесні деякі студенти мали проходити практику за фахом, а також допрацьовувати над своїми курсовими та бакалаврськими роботами. Зі слів студента Віктора, ця напружена ситуація та неочікуваний переїзд все зіпсував, тож вже не так думав про навчання як про безпеку:
«Окупація Херсона змусила мене переїхати в інше українське місто, адже постійно навчатись під звуки вибухів – неможливою. А через вимушений переїзд з тимчасово окупованої території втратив деяку частину важливих навчальних матеріалів (чернетки з інформацією для написання дипломної роботи). Та і всі ж зошити, нотатники не вивезеш із собою, а вони потрібні при підготовці до державних іспитів. Ця війна зіпсувала нам все, і навчання – не виключення».
І якщо попри війну навчання все ж вдалось завершити, то як бути із дипломом? Олександр Співаковський закликає студентів не перейматися цим питанням, адже документ про освіту замовлять всім, хто пройшов атестацію: