Віртуальна книжкова виставка «Іван Павлович Пулюй — видатний український фізик, винахідник».

2 лютого 2025 р.

2 лютого виповнюється 180 років від дня народження знаменитого фізика, електротехніка, винахідника "Х" – променів, перекладача Біблії та Псалтиря, відомого громадсько – політичного діяча, вченого і патріота України – Івана Павловича Пулюя. З цієї нагоди співробітники Наукової бібліотеки ХДУ підготували віртуальну книжкову виставку «Іван Павлович Пулюй – видатний український фізик, винахідник».

Іван Павлович Пулюй народився 2 лютого 1845 у містечку Гримайлів на Тернопільщині. Саме він зробив перший знімок за допомогою Х-променів, які через 12 років назвали рентгенівськими. Батьки Івана Пулюя були глибоко релігійними людьми, тому свого сина готували до кар'єри священника. Спершу Іван не заперечував – закінчивши гімназію у Тернополі, вступив на теологічний факультет Віденського університету. Хоча закінчив його з відзнакою, проте від кар'єри священника відмовився. Це стало причиною розриву з родиною – відтоді вони більше не спілкувалися.

У 1875 Іван Пулюй стає стипендіатом австрійського Міністерства освіти і його відряджають удосконалювати свої професійні знання в Страсбурзький університет до професора Августа Кундта. Тут він познайомився з Вільгельмом Рентгеном, ім'ям якого будуть названі промені, відкриті Пулюєм. А разом з Ніколою Тесла Пулюй вивчав електричний струм у вакуумі.

Повернувшись зі Страсбурга до Відня, Іван Пулюй все більше часу присвячує проблемам електротехніки, продовжує займатися вивченням явищ в трубках. Успіх приходить досить швидко. Фізик винаходить так звану «лампу Пулюя» – прилад, в якій був встановлений антикатод. Результати експериментів з лампою Пулюй публікує у «Віснику Віденської Академії наук» (1880–1882). На світовій електротехнічній виставці в Парижі (1881) прилад Пулюя був нагороджений срібною медаллю. Однак не зважаючи на міжнародне визнання наукових заслуг Іван Пулюя, невидимі промені, які він вивчав, назвуть ім’ям його колеги Рентгена.

Іван Пулюй завжди пам'ятав про свою приналежність до українського народу і називав Україну «перлиною Європи» та вірив у її незалежність. Оскільки Пулюй був не лише фізиком, а й теологом, то разом з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким працював над першим перекладом Біблії українською мовою. У 1903 р. Британське та закордонне біблійне товариство видає першу повну українську Біблію («Святе письмо Старого і Нового Завіту») в перекладі П. Куліша, І. Нечуя-Левицького та І. Пулюя.

З 1884 Іван Пулюй жив та працював у Вищій технічній школі у Празі (нині – Чеський технічний університет). Тут він створив першу в Європі кафедру фізики та електротехніки, яку очолював 32 роки, до виходу на пенсію у 1916. Через два роки, 31 січня 1918 Іван Пулюй помер, похований у Празі.

В Україні пам'ять про Івана Пулюя вшановано однойменною премією, яку присуджують раз на два роки за досягнення у прикладній фізиці. Крім того, у Києві, Львові, Дрогобичі, Тернополі та Івано-Франківську є вулиці, названі на честь видатного вченого.

2 лютого виповнюється 180 років від дня народження знаменитого фізика, електротехніка, винахідника "Х" – променів, перекладача Біблії та Псалтиря, відомого громадсько – політичного діяча, вченого і патріота України – Івана Павловича Пулюя.

8 листопада 2025 року виповнюється 130 років від дня офіційного відкриття рентгенівського проміння.

 

Пулюй І. Нові і перемінні зьвізди / Іван Пулюй. – Третє видання з доповненням „Кілька споминів про Куліша і його дружину Ганну Барвінок“, – Відень : З друкарні Адольфа Гольцгаузена, 1905. – 122 с.

У праці «Нові і перемінні зьвізди» розглянуто процеси, що відбуваються в деяких небесних тілах, і автор виходить за рамки аналізу лише астрономічних та фізичних явищ і торкається таких глибоких філософських проблем, як питання життя й смерті, тимчасовості й вічності, мінливості та постійності. Вже на початку своєї розповіді про зорі вчений чітко формулює мету наукового пізнання — відкриття законів природи за допомогою дослідів і мислення. Разом з тим І. Пулюй визнає, що наука не може і не повинна обмежуватися лише пізнанням законів природи, але мусить вказати також шляхи використання її могутніх сил для добра людини. Своє розуміння основного філософського питання про відношення мислення до буття І. Пулюй формулює так: «Те, що ми відчуваємо чуттям, слухом або очима, все те є в кінці не що інше, як рух матерії, який переходячи через наші змисли, досягається нашим нервам і будить в них відповідне ворушаннє, як пальці кобзаря будять ріжнородне дрожаннє на струнах кобзи, відповідне до довшини, тугості і напруження кожної струни. Коли те ворушаннє нервів наших дійде до нашої стями, тоді ми й тямимо…». Такі міркування дозволяють І. Пулюєві перекинути місток від проблем природознавства у сферу духовного життя, етики і моралі: «Сей закон, що сила не пропадає, має загальне значення. Він править не тільки фізичним, але також моральним світом. І в моральному світі діє сила правди на людський розум з такою повнотою, з якою Сонце притягає землю, або атом діє на атом. Що ми пізнаємо як щиру правду, те мусимо й признати за правду, коли ми люди з розумом; те мусять усі признати, чий розум розбере правду від неправди».

Пулюй І. Непропаща сила / Іван Пулюй. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1901. – 54 с.

Іван Пулюй наголосив на такому фундаментальному законі, як закон збереження матерії та руху, про який детально розповів у окремій книжці українською мовою “Непропаща сила”.

 
 

Заставний Ф. Іван Пулюй – великий патріот України. Малознані сторінки творчості. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 1996. – 80 с. Львівський державний національний університет ім. Івана Франка. Український Вільний Університет.

ISBN: 966-7119-03-3

У роботі висвітлюються малознані українському читачу сторінки творчості всесвітньо відомого фізика професора Івана Пулюя з актуальних питань українського національно-політичного і національно-культурного відродження.Для всіх, хто цікавиться українським національно-політичним відродженням, розвитком і розбудовою незалежної України.

Цегельський Р. Д-р Іван Пулюй як науковий дослідник / Збірник математично-природописно-лікарської секції Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Т. 27. – Львів: Наукове товариство імені Шевченка. – 1928.

 
 

Біблія. Сьвяте Письмо Старого і Нового Завіту / Редакція В. Козирський, В. Шендеровський. – К.: Простір, 2007. – 1076 с. ISBN: 978-966-2068-02-3

Іван Пулюй (1845-1918). Листи: До 160-річчя від дня народження. / Збір, упорядкування, пояснення О.М. Збожна. – Тернопіль: Воля, 2007. – 544 с. ISBN: 978-966-8569-46-3

Іван Пулюй повертається до нас своїми думками, мріями, надіями, сподіваннями і вірою у прийдешнє України, викладеними у листах.

 
 

Іван Пулюй. 1845-1918. Життєписно-бібліографічний нарис / Р. Гайда, Р. Пляцко.; Відпов. ред. Купчинський О. – Друкується за ухвалою Видавничої ради НТ ім. Шевченка у Львові. – Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1998. – 286 с. ISBN 5-7707-8500-4

Фізико-технічні ідеї Івана Пулюя / С. Нагорняк, М. Медюх. – Тернопіль: Джура, 1999. – 212 с. ISBN: 966-7497-34-8

Описано фізико-технічні ідеї Івана Пулюя, які лягли в основу його винаходів, проведено їх системний аналіз і складено формули у відповідності з нормами сучасного патентознавства.

Книга адресується науковцям, інженерам, викладачам, вчителям, студентам, учням, всім, хто цікавиться технічною творчістю видатного українського фізика і електротехніка І.Пулюя.

 
 

Іван Пулюй: життя в ім’я науки та України: Бібліографічний покажчик / Укладач Л. Оленич. – Тернопіль: ТНТУ, 2010. – 84 с. – Родом з України. Вип. 6.

Це видання – данина пам’яті велетові духу, апостолові правди й науки Іванові Пулюю. Посібник містить біографічний нарис, бібліографію праць і літератури про різносторонні аспекти діяльності фізика, винахідника, перекладача, громадського діяча та патріота.

Покажчик адресовано науковцям, краєзнавцям, працівникам бібліотек, студентам, учням, усім, кого цікавить вагомий доробок великого українця в ім’я науки та України.

Gajda Roman, Plazko Roman. Johann Puluj Ratsel des universaien Talents. – Львів: Євросвіт, 2001. – 264 с. ISBN: 966-7343-04-9

 
 

Про Івана Пулюя, Василя Єрошенка, Василя Каразіна, Агатангела Кримського, Лазаря Заменґофа / Владислав Таранюк. – К.: Грані-Т, 2009. – 88 с, іл. (Серія «Життя видатних дітей»). ISBN: 978-966-465-240-4

Іноді час несправедливий. Він стирає з пам’яті людської імена тих, хто своєю працею, талантом, геніальністю заслуговує на те, щоб його ім’я пам’ятали… Завдяки Владиславу Таранюкові ми зможемо пригадати тих, чиї імена, на жаль, пам’ятає небагато людей. Іван Пулюй – винахідник; Василь Єрошенко – письменник, науковець; Василь Каразін – культурний і науковий діяч; Агатангел Кримський – поліглот, знавець понад півсотні мов; Лазар Заменґоф – ″батько″ Есперанто, – мови загальнолюдського спілкування… Тож не забуваймо тих, хто, пройшовши крізь складні випробування, жив і творив задля нас, майбутніх поколінь.

Іван Пулюй. Збірник праць / За заг. ред. проф. В. Шендеровського. – К.: Рада,1996. – 712 с. ISBN: 5-7707-9645-6

Іван Пулюй. Це ім’я повертається до нас із забуття, як і багато інших постатей, яскравих і непересічних, які не з власної волі змушені були працювати за межами України. Фундаментальні праці з фізики та електротехніки, науково-популярні, публіцистичні праці, спогади Івана Пулюя, талановитого фізика, вдумливого філософа, щирого українського патріота, є актуальні й сьогодні, коли Українська Держава утверджує свою незалежність.

 
 

Шендеровський В. Нехай не гасне світ науки. Кн.1/За ред. Емми Бабчук. – 3-є вид. – К.: ВД “Простір”, 2009. – 416 с. ISBN: 978-966-2068-13-9

Перша книга видання містить 50 нарисів про українських вчених, що зробили вагомий доробок до скарбівні світової науки і культури.

Видання розраховане на широкий загал читачів.

 

Херсонський державний університет