Skip Navigation Links

«У пам’яті назавжди збережемо»: спільнота ХДУ вшанувала Олега Мішукова

20 грудня в Херсонському державному університеті відбувся вечір вшанування пам’яті Олега Васильовича Мішукова – ректора ХДУ (2011 р.), знаного науковця, професора, заслуженого діяча мистецтв України, Почесного громадянина міста Херсона.

20 грудня 2021 р.

10 років тому, 18 грудня 2011 року, Олег Мішуков передчасно пішов з життя, залишивши світлий слід у пам'яті людей, теплі спомини та почуття неймовірної втрати.

Серед присутніх на заході – рідні та друзі, колеги, студенти та ліцеїсти – всі ті, хто знав й донині пам’ятає Олега Мішукова. А також начальниця управління освіти Херсонської міської ради Наталя Журженко, директорка КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім.Є.Є.Карабелеша» Алла Малицька, генеральний директор, художній керівник Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша Олександр Книга, Валерій Літвін.

 

Ректор ХДУ Олександр Співаковський багато років працював пліч-о-пліч з Олегом Мішуковим. «Я особисто познайомився з Олегом Васильовичем у 1994 році. Пам’ятаю, як він разом з Юрієм Івановичем Бєляєвим створювали ліцей, який сьогодні носить його ім’я, і який фактично формував еліту Херсона. Я вже тоді відчув, що це незвичайна людина, він по-іншому дивиться на світ. Цей перфекціонізм, який існував у душі Олега Васильовича, був локомотивом його ідей. Ми разом пройшли довгий шлях. Іноді по-різному бачили певні процеси. Але ми йшли поряд і дуже багато разом зробили. Педагогічний інститут став педагогічним університетом, педагогічний університет – класичним університетом. Створили Ліцей, факультет культури і мистецтв. Ці два великі проєкти – це увіковічнення його життя. У світі існують десятки тисяч людей, які мають гарні ідеї. Є тисячі людей, які втілюють ідеї в життя. І тільки десятки людей, які навколо цих ідей об’єднують тисячі інших. На мій погляд, Олег Мішуков саме така людина», – поділився спогадами Олександр Співаковський. Та побажав Світлані Іванівні Захаровій, матері Олега Мішукова, здоров’я та довгих років життя. «Херсонський державний університет завжди пам’ятав, пам’ятає і буде пам’ятати цю пасіонарну людину. Нехай пам'ять про нього живе в наших серцях, серцях учнів та усіх, хто його знав», – підкреслив Олександр Співаковський.

 

Поділилася спогадами й Світлана Захарова: «Олегу було 18 років, коли ми прийшли до цього інституту подавати документи. Він вчився тут, потім працював, а через 30 років ми всі з ним прощалися у холі цього освітнього закладу і під оплески проводжали в останню путь… Мене часто запитували, як він все встигав? Депутатство, ліцей, театр, вистави… Коли все це робив? Відповідь дуже проста. Він несамовито любив справу, яку робив. Я вдячна всім, хто сьогодні прийшов згадати Олега Мішукова. Але вже 10 років не можу усвідомити, що його немає».

Олег Мішуков був неординарною Людиною, життєлюбом, який прагнув по максимуму охопити всі сфери життя. Тож сьогодні говорили про його освітню, педагогічну, наукову, громадську, творчу та режисерську діяльність.

У Херсонському державному університеті Олега Мішукова пам’ятають, як людину інтелігентну, справедливу, творчу і, разом з тим, сильну особистість та гарного керівника. За ним – безліч втілених проєктів та ідей, що підіймали рівень й авторитет нашого університету! Зокрема, за ініціативи Олега Мішукова створено факультет культури і мистецтв, що є не лише науково-педагогічним, а й важливим культурно-освітнім центром півдня України.

Ще одна із заслуг Олега Мішукова, яку багато хто називає «однією з найгеніальніших його ідей» – Херсонський академічний ліцей. І вже минуло 10 років, як немає з нами Олега Мішукова, а ліцей, який нині носить його ім’я, продовжує впевнено крокувати вперед, підтримувати традиції та ідеї свого засновника.

Також теплі слова пролунали від друзів й колег та тих, хто йшов з ним по життю.

Крім того, упродовж вечора лунали зворушливі вокальні постанови у виконанні викладачів факультету культури і мистецтв ХДУ. Зокрема, заслуженого артиста України Віктора Гурби, народної артистки України Наталії Лелеко, вокального ансамблю «Тавричаночка» та учнів ліцею. А також хореографічні постановки талановитої молоді факультету культури і мистецтв. 

Швидко спливає час, залишаючи позаду події, долі, нас самих, учорашніх. А пам’ять живе в людях, вона непідвладна часу…

Пресцентр ХДУ

 

Опублікувати на Twitter Опублікувати на  Facebook Опублікувати на LinkedIn telegram viber

Можливості: Версія для друкуВерсія для друку Відправити другуВідправити другу