Наукова спільнота Херсонського державного університету продовжує надавати експертні коментарі щодо впливу війни на довкілля Херсонщини. Про те, чи потрібно відновлювати електростанцію – Укрінформ розпитав завідувача кафедри ботаніки Херсонського державного університету Івана Мойсієнка.
Повне інтерв’ю науковця ХДУ для Укрінформу.
Одне з запитань журналістки українського видання стосувалося відбудови Каховської ГЕС. Оскільки нині думки відрізняються: одні кажуть, що не треба її відбудовувати заради збереження довкілля, інші – що це треба робити, бо інакше не буде майбутнього у Нової Каховки і всього регіону.
Науковець вважає, що категорично не треба відновлювати ГЕС у такому вигляді, якою вона була. Він назвав декілька причин:
“З будівництвом ГЕС між населеними пунктами з’явилося десять кілометрів води – людей розділили, були втрачені родинні зв'язки. З точки зору природи, водосховище було одноманітною і бідною екосистемою. Це майже стояча вода, яка дуже сильно цвіла. Була рослинність прісноводна, але тільки на глибині до 3 метрів. Тому на дні водосховища була така собі «пустеля». Зникли цінні види риб. Щодо майбутнього без ГЕС, то воно буде, але це буде інше майбутнє. Зараз мейнстрім – це руйнування дамб та спуск водосховищ з метою охорони природи. ЄС взяв на себе зобов’язання до 2030 року звільнити від дамб 25 тис. км річок".
“З будівництвом ГЕС між населеними пунктами з’явилося десять кілометрів води – людей розділили, були втрачені родинні зв'язки. З точки зору природи, водосховище було одноманітною і бідною екосистемою. Це майже стояча вода, яка дуже сильно цвіла. Була рослинність прісноводна, але тільки на глибині до 3 метрів. Тому на дні водосховища була така собі «пустеля». Зникли цінні види риб.
Щодо майбутнього без ГЕС, то воно буде, але це буде інше майбутнє. Зараз мейнстрім – це руйнування дамб та спуск водосховищ з метою охорони природи. ЄС взяв на себе зобов’язання до 2030 року звільнити від дамб 25 тис. км річок".
За словами експерта, спостереження за моніторинговою ділянкою на Кам’янській Січі та аналіз космічних знімків показали, що на місці колишнього Каховського водосховища спостерігаються різні водойми: широкі, досить швидкоплинні русла, вузькі протоки, єрики, озера різного розміру.
“З’являються болота, луки, кучугури, вапняки – велике різноманіття біотопів формується. А раніше біорізноманіття зосереджувалося лише на вузькій прибережній смузі й на мілині. Дослідивши лише шматочок Кам’янської Січі, ми бачимо, як на очах біорізноманіття в геометричній прогресії розвивається. А верба, яка виросла на цій території, – скільки вона вже вуглекислого газу вивела з атмосфери! Тобто ми вирішимо досить багато питань стосовно екології, якщо не будемо відновлювати ГЕС”, – пояснює Іван Мойсієнко.
“З’являються болота, луки, кучугури, вапняки – велике різноманіття біотопів формується. А раніше біорізноманіття зосереджувалося лише на вузькій прибережній смузі й на мілині.
Дослідивши лише шматочок Кам’янської Січі, ми бачимо, як на очах біорізноманіття в геометричній прогресії розвивається. А верба, яка виросла на цій території, – скільки вона вже вуглекислого газу вивела з атмосфери! Тобто ми вирішимо досить багато питань стосовно екології, якщо не будемо відновлювати ГЕС”, – пояснює Іван Мойсієнко.
Він говорить, що потрібно змінювати систему поливу, не використовувати старі радянські технології. На його думку, запровадивши сучасний економний полив, не буде потреби в такому водосховищі.
“Я впевнений, що ці способи є – забезпечити людей водою і, разом із тим, не відновлювати Каховське водосховище в тому вигляді, в якому воно було. Я за компромісний варіант”, – наголосив Іван Мойсієнко.
За матеріалами Укрінформ, фото: Каховське водосховище після підриву ГЕС (Gretty Images)
Можливості: Версія для друку Відправити другу