Протягом двох днів у Херсонському державному університеті тривала робота Міжнародної науково-практичної конференції «Катастрофа Каховського водосховища: рік «післязавтра» і перспектива майбутнього». Науковий захід присвятили річниці підриву російськими окупантами дамби Каховської ГЕС.
Організатори – факультет біології, географії та екології Херсонського державного університету спільно з іншими закладами вищої освіти та науковими установами з України, Польщі, Литви, США.
Як зазначив ректор ХДУ Олександр Співаковський, науковці ХДУ торік були першими, хто на професійному рівні після теракту, влаштованому росіянами на Каховській ГЕС) почали говорити про глобальні наслідки катастрофи та можливі сценарії розвитку подій. Ця робота не припиняється й донині. На запити медіа розповідають про масштаби трагедії та надають експертні поради, які могли б мінімізувати наслідки. Адже підірвавши Каховську ГЕС, росіяни не лише спричинили гуманітарну та екологічну катастрофу, а й завдали величезного удару по сільськогосподарській діяльності усього півдня та життю тисяч людей.
У перший день роботи конференції на пленарному засіданні виступаючі відмітили актуальність та важливість заходу. Також відбулися дискусійні платформи, які продовжилися у другий день роботи.
Професор Олександр Ходосовцев наголосив, що наявність різних платформ дали можливість між собою дискутувати гідрологам, гідробіологам, біологам, екологам, соціально-економічним географам, ландшафтознавцям, грунтознавцям, соціологам тощо.
"Все більше вчених схиляються до думки розробки альтернативних проєктів відновлення водопостачання регіону. Один з яких, після деокупації лівобережжя та Криму і оцінки демографічної ситуації, може стати загальнонаціональним проєктом. Він повинен максимально врахувати соціально-економічні потреби регіону і зберегти екосистеми, які швидко відновлюються на осушених ділянках Каховського водосховища", – прокоментував Олександр Ходосовцев.
Пресцентр ХДУ
Можливості: Версія для друку Відправити другу