У Херсонському державному університеті вчергове відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Катастрофа Каховського водосховища: перспектива майбутнього». Захід об'єднав українських та закордонних науковців, представників органів влади, аспірантів і студентів, які обговорили довгострокові наслідки підриву Каховської ГЕС для екології, економіки та життя населення півдня України.
Хвилиною мовчання учасники вшанували пам’ять захисників і захисниць України, які загинули, боронячи державу від російської агресії.
Модерував конференцію декан факультету біології, географії та екології ХДУ, доктор географічних наук, професор Ігор Пилипенко.
З вітальним словом від ректора до учасників звернулася проректорка з міжнародної та науково-педагогічної роботи ХДУ Алла Цапів.
«Ця конференція відбувається завдяки потужній науковій школі наших колег, які проводять масштабні дослідження як в Україні, так і за її межами. Мене особливо тішить, що до роботи долучилися колеги з-за кордону, зокрема Польщі, Литви, США. Важливо також, що серед учасників є як досвідчені науковці, так і молоді вчені та аспіранти. Це чудова можливість для наукового спілкування та обміну досвідом», – зазначила проректорка.
Нагадаємо, що 6 червня 2023 року російські окупанти здійснили підрив Каховської ГЕС – це масштабний воєнний злочин і акт екоциду. У результаті підриву машинної зали зсередини станція була повністю зруйнована та відновленню не підлягає. Буквально наступного дня після трагедії науковці Херсонського державного університету розпочали дискусію про наслідки цієї глобальної катастрофи світового масштабу. З того часу конференція стала щорічною.
Про реалії сьогодення, зокрема безпекову ситуацію, відновлення природи після осушення водосховища, проблеми з водопостачанням та вплив на сільське господарство говорили під час конференції науковці. Також йшлося про екоцид, вплив на життя деокупованих прифронтових громад, збереження історико-культурної спадщини. Доповідачами виступили як вчені ХДУ, так і інших ЗВО та наукових установ. Теми доповідей стосувалися наслідків руйнування Каховської ГЕС та змін в екосистемі Дніпра. Йшлося про поступове відновлення Великого Лугу, екологічні наслідки для флори й фауни, процеси ревіталізації на осушених територіях та кліматичні зміни на Херсонщині. Також науковці розглядали можливість включення Великого Лугу до списку ЮНЕСКО, моніторинг нових ландшафтів за супутниковими даними та оцінку гідрологічних і геоморфологічних змін після катастрофи. Обговорювалися соціальні та екологічні наслідки катастрофи: регіональні і місцеві стратегії розвитку та відновлення, трансформацію економіки півдня.
Окрему увагу приділили змінам, які відбуваються в природних екосистемах колишнього дна водосховища. Водночас йшлося не лише про позитивні процеси, пов’язані з відновленням рослинності, а й про потенційні загрози. Зокрема, учасники дискусії порушили питання, чи може осушення території, використовуватися російськими диверсійно-розвідувальними групами для пересування на правий берег Херсонщини. Член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Олександр Ходосовцев зазначив, що новоутворені природні ландшафти залишаються складними для пересування. Водночас він не відкидає, що теоретично такі спроби можливі:
«Навіть за сонячної погоди ґрунти залишаються достатньо пухкими. Після дощів пересування стане ще складнішим. У багатьох місцях сформувалися густі зарості верби, через які важко пройти навіть 100–200 метрів. Це суттєво ускладнює будь-яке пересування територією. Хоча все можливо. Якщо вони по газових трубах пересувалися, то можуть і тут», – зауважив науковець.
Зазначимо, що Олександр Ходосовцев неодноразово бував у експедиціях щодо дослідження дна колишнього Каховського водосховища, починаючи з 2023 року.
Також учасники обговорили співвідношення потреб у воді між правим і лівим берегами Дніпра.
За словами фахівців, до війни основним споживачем води було саме лівобережжя, де функціонували масштабні зрошувальні системи. Водночас проректорка з навчальної та науково-педагогічної роботи, докторка географічних наук, професорка ХДУ Дар'я Мальчикова наголосила, що до повномасштабного вторгнення правобережна частина Херсонщини дійсно не належала до зон масового зрошення. Проте ситуація поступово змінюється:
«Навіть ті райони області, які раніше не потребували додаткової меліорації, нині стикаються з дефіцитом вологи через кліматичні зміни та трансформацію гідрогеологічних процесів», – говорить науковиця.
Значну частину дискусії присвятили стану аграрного сектору після знищення Каховського водосховища. Науковці наголошували, що сьогодні регіон фактично переходить до ризикованого землеробства. Щодо рослинництва, то спостерігається скорочення обсягів овочівництва. Як зазначив декан факультету біології, географії та екології, професор, доктор географічних наук Ігор Пилипенко, люди дедалі частіше переходять до вирощування овочів на присадибних ділянках, орієнтуючись на продаж продукції на місцевих ринках. Це значною мірою пов’язано не лише з проблемами з поливом, а й нестачею робочої сили, якщо, наприклад, говорити про роботу на полях.
За словами Дар'ї Мальчикової, сьогодні основним джерелом водопостачання залишаються свердловини. Результати інтервʼю, проведених кандидатом соціологічних наук, доцентом кафедри географії та екології ХДУ Миколою Гоманюком, з фермерами і представниками Високопільської, Калинівської, Кочубеївської та Великоолександрівської громад, засвідчують стрімке падіння рівня води у свердловинах, високу вартість буріння нових свердловин та погіршення якості води. За їх словами, вода стала більш солоною та містить значну кількість піску й механічних домішок.
Ще однією серйозною проблемою стала загибель посівів через нестачу вологи. Фермери розповідають, що після проведення посівної кампанії втрачали врожай через відсутність дощів та неможливість забезпечити полив.
Якщо говорити про структуру сільського господарства, то найбільш не менш болючих втрат зазнає тваринництво. За словами Ігоря Пилипенка, обсяги тваринництва скоротилися майже до критичного рівня. Серед причин називають втрату кормової бази, дефіцит трудових ресурсів через скорочення населення та складні економічні умови.
«У працемістких галузях сільського господарства, таких як тваринництво, просто не вистачає людей. Це головна з ключових причин скорочення тваринництва», – зазначив Ігор Пилипенко.
Додатковою проблемою стала неможливість вирощувати корми. Водночас закупівля кормової продукції часто є економічно невигідною. Крім того, погіршення умов для ведення сільського господарства вплинуло і на бджільництво.
Через скорочення площ квітучих культур пасічники фіксують суттєве зниження медозбору.
Під час пленарного засідання також відбулися вступи Анни Куземко, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Івана Мойсієнко, професора кафедри ботаніки Херсонського державного університету, Юрія Палехи, заступника директора ДП "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М.Білоконя.
Дискусії українських та іноземних науковців підтверджують, що сьогодні локальних і короткострокових рішень уже недостатньо. Для подолання наслідків катастрофи необхідні довгострокові державні програми, нові підходи до водокористування та комплексна стратегія відновлення економіки й природних систем півдня України.
Пресцентр ХДУ
Можливості: Версія для друку Відправити другу