Академічна доброчесність

Оновлено: 17.05.2023

Поняття академічної доброчесності
згідно з Законом України «Про освіту», частина 7 стаття 42 

Академічна доброчесність

сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Академічний плагіат

оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства

Самоплагіат 

оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів

Фабрикація

вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі чи наукових дослідженнях

Фальсифікація

свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень

Списування

виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання

Обман

надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітньої процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування

Хабарництво

надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі

Необ’єктивне оцінювання

свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти

 Основні різновиди академічного плагіату:

  • дослівне запозичення текстових фрагментів без оформлення їх як цитат з посиланням на джерело (в окремих випадках некоректним вважають навіть використання одного слова без посилання на джерело, якщо це слово використовують в унікальному значенні, наданому цим джерелом);
  • використання інформації (факти, ідеї, формули, числові значення тощо) з джерела без посилання на це джерело;
  • перефразування тексту джерела у формі, що є близькою до оригінального тексту, або наведення узагальнення ідей, інтерпретацій чи висновків з певного джерела без посилання на це джерело;
  • подання як власних робіт (дисертацій, монографій, навчальних посібників, статей, тез, звітів, контрольних, розрахункових, курсових, дипломних та магістерських робіт, есеїв, рефератів тощо), виконаних на замовлення іншими особами, у тому числі робіт, стосовно яких справжні автори надали згоду на таке використання.

Академічний плагіат треба відрізняти від помилок цитування. Найбільш типовими помилками цитування є:

  • відсутність лапок при використанні текстових фрагментів, що запозичені з інших джерел, за наявності коректного посилання на це джерело;
  • посилання на інше джерело;
  • неправильне оформлення посилання, що ускладнює пошук джерела.

Типовими прикладами самоплагіату є:

  • дуплікація публікацій — публікація однієї і тієї самої наукової роботи (цілком або з несуттєвими змінами) в декількох виданнях, а також повторна публікація (цілком або з несуттєвими змінами) раніше оприлюднених статей, монографій, інших наукових робіт, як нових наукових робіт;
  • дублювання наукових результатів — публікація одних і тих самих наукових результатів, в різних статтях, монографіях, інших наукових працях, як нових результатів, які публікуються вперше;
  • подання у звітах з виконання наукових проектів результатів, що містилися у попередніх роботах, як отриманих при виконанні відповідного проекту;
  • агрегування чи доповнення даних — суміщення старих і нових даних без їх чіткої ідентифікації з відповідними посиланнями на попередні публікації;
  • дезагрегування даних — публікація частини раніше опублікованих даних без посилання на попередню публікацію;
  • повторний аналіз раніше опублікованих даних без посилання на попередню публікацію цих даних та раніше виконаного їх аналізу.

До списування може бути зараховано:

  • здавання або репрезентацію різними особами робіт з однаковим змістом як результату власної навчальної діяльності;
  • написання чужих варіантів завдань на контрольних заходах;
  • використання системи прихованих сигналів (звукових, жестових та ін.) при виконанні групових контрольних заходів з однаковими варіантами;
  • несамостійне виконання завдань у випадках, коли не дозволяється отримання допомоги, або незазначення інформації про отриману допомогу, консультації, співпрацю тощо;
  • отримання іншої несанкціонованої допомоги при виконанні тих завдань, які передбачають самостійне виконання.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
  • об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації».

Академічна відповідальність

Основні види академічної відповідальності встановлені Законом України «Про освіту».

 Відповідно до частини 5 статті 42, до основних видів академічної відповідальності науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників належить:

  • відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєнні вченого звання;
  • позбавлення присудженого наукового ступеня чи присвоєного вченого звання;
  • відмова в присудженні або позбавлення присудженого педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
  • позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

Згідно із частиною 6 статті 42 до основних видів академічної відповідальності здобувачів освіти належать:

  • повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
  • повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
  • відрахування із закладу освіти;
  • позбавлення академічної степендії;
  • позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати за навчання.