МИ Є!
Вчора, 22 березня, у Київському Будинку Художників відкрився Культурно мистецький проєкт «Херсонська організація НСХУ». Величезна вдячність: Дирекції виставок НСХУ за організацію виставки, Яні Голуб'ятниковій за ідею і максимальне сприяння події, Херсонській ОВА за надані світлини і особисту підтримку очільника Олександра Прокудіна!!!!
Ця виставка особлива як для самого регіонального осередку митців, так і для України в цілому.
Жахливий, повномасштабний напад сусіда-агресора, серед незчисленної кількості драматичних подій і незворотних втрат, призвів до болісної ізоляції митців від творчих загальноукраїнських процесів, зокрема Всеукраїнських художніх виставок.
Серед херсонських митців наразі нема жодного, хто б знаходився в «лайтових» умовах… Дехто пережив окупацію і дотепер залишився під безжальними обстрілами. Декотрі вимушено покинули рідні домівки, майстерні і досі перебувають на чужині.
Більшість картин, які представлені на цьому Культурно-мистецькому проєкті, дивом пережили окупацію. Це твори, які на момент вторгнення знаходилися в адміністративній будівлі на обласній художній виставці. Завдяки героїчним зусиллям херсонської мисткині Яни Голуб’ятникової майже усю колекцію вдалося перемістити з «Білого дому», який був захоплений орками, до художніх майстерень Спілки. Тендітна жінка не побоялася у березні 2022 року піти в лігво ворогів, щоб вимагати і таки повернути майже усі робіти авторам!
Днями ці картини були вивезені з-під обстрілів з Херсона до Києва, щоб стати основою цієї виставки.
За кращих умов було б більше можливостей показати і більше херсонських авторів, і кращі з їхніх творів. Деякі з цих картин, як от дві чудові живописні роботи Юлії Розенцвейг- це взагалі усе, що вціліло з життєвого творчого надбання мисткині!.. Усі інші її твори, як і житло, і майстерня наразі- в окупованій Каховці. На жаль, малоймовірно, що авторка коли-небудь знов побачить свої картини.
Саме у Новій Каховці на момент вторгнення знаходилися найкращі твори херсонця Віталія Раковича. Доля цих робіт наразі невідома. На київській виставці представлена його картина «Блакитний вагон», яка в світлі пережитих подій набула нового філософського звучання.
По-новому, пророчо виглядає і картина «Портал», пензля Ольги Гоноболіної- одна з трьох її картин, які вдалося врятувати в окупації.
Велику цікавість глядача викликають твори Олександра Жуковського- завжди оригінальні за виконанням, непередбачувані за ідеєю. Не зраджує собі мистець і зараз. Він, що пережив усі жахи окупації і знаходиться під обстрілами в Херсоні, створив вражаючий образ Т.Г.Шевченка, натхненний останнім віршем і пейзажем з чумаками авторства Кобзаря.
Чотири ліричні акварелі херсонки Світлани Білецької, порятовані від орків- окраса цієї виставки. Зараз мисткиня знаходиться на чужині. ЇЇ будинок, що розташований неподалік Антонівського мосту, з перших днів вторгнення знаходився у самісінькому пеклі… Наразі Світлана займається викладацькою діяльністю онлайн. Доступна для неї сьогодні творчість- малювання невеличких акварельних замальовок- розрада для душі і допомога ЗСУ (гроші від продажів- військовим).
Робота Ольги Гуляєвої «Боже, Україну бережи»- картина-молитва, що була написана до війни, пережила окупацію, є ліричним камертоном цієї виставки.
Витонченність виконання, філігранність властиві роботам Миколи Довганя. Важко повірити, що дві, з трьох представлених на виставці робіт, були народжені під звуки шалених обстрілів міста.
Містичні, неповторні, впізнаваємі роботи художника Костянтина Терещенка завжди привертали увагу глядачів. Доля Костянтина і його родини по-своєму драматична- в окупації, в Херсоні народилася донька. Молоді батьки і дитина зараз на чужині.
Херсон- місто сили і натхнення Яни Голуб’ятникової. Гідно пережила окупацію, зараз під обстрілами… ніколи не полишає пензля! Всупереч обставинам створює неймовірні, масштабні, в усіх сенсах, твори: як за розмірами, майстерністю виконання, так і за філософським, глибоким змістом! Радість життя, ніжність, жіночність і незламність духу- все це є у яскравих, самобутніх полотнах авторки!
Прекрасне доповнення виставки- світлини херсонського фото-журналіста Олександра Корнякова!
Як-такої мистецької школи, яку можна було б назвати «херсонською», не існує. Напевно, це можна пояснити тим, що два виші і училище, в яких навчають мистецьким дисциплінам у Херсоні, мають надзвичайно різнобарвний склад викладачів-носіїв стилістичних напрямків з усієї України. Можливо, різноманіття технік виконання та яскравість творів зумовлена також унікальністю природного середовища і теплом південного сонця. Скоріш за все, саме така строкатість і відрізняє твори херсонців від інших регіональних осередків.
За кожною роботою- власна історія автора, його особиста драма або трагедія. Тут згадано лише про декого з херсонців, їхню творчість і долі. На жаль, не усіх з членів Спілки вдалося розшукати для експонування їхніх творів на цій виставці. Декого вже нема серед живих. Херсонський осередок художників і до війни небагаточисельний, наразі зазнав важких втрат. Нещодавно цей світ покинув прекрасний мистець, гордість Херсонської Спілки- Анатолій Биков. Під час окупації зник безвісті В’ячеслав Машницький… Великої шкоди зазнали майстерні, житла художників і виставкова зала…
П'ятьох членів херсонського осередку НСХУ на відкритті виставки було відзначено медалями "За творчі здобутки".
Митці потребують підтримки в усі часи, а в період важких випробувань і поготів! Цей проєкт надзвичайно важливий для херсонських художників, спраглих до виставкової діяльності. Це можливість нагадати про себе, заявити- МИ Є! Наголосити- ХЕРСОН- ЦЕ УКРАЇНА! Ця виставка- перша ластівка, яка дарує надію на творчі перспективи і віру, що все буде Україна!!!
Слава- мужнім, незламним херсонцям! Слава- Україні!!!