Кінолекторій

Оновлено: 10.02.2011

Кінолекторій «Шедеври світового мистецтва»

Завдання кинолектория:

  • розширити знання студентів у питаннях історії світового мистецтва;
  • познайомити із шедеврами світового кіномистецтва;
  • конкретизувати знання про життя й творчість провідних майстрів образотворчого мистецтва, театру, балету, музики,
  • розглянути основні питання синтезу мистецтв.

У рамках обкреслених завдань перше заняття кинолектория присвячене темі: «Синтез мистецтв. Як мистецтво зображує навколишній світ». Ваші майбутні професії засновані на збагненні різних видах мистецтва. Давайте згадаємо їхню класифікацію. Всі види мистецтв прийняті ділити на часові й просторові. Часові мистецтва це ті, які розкриваються в часі: театр, музика, вокал, балет, кіно, література, естрадно-циркове мистецтво. Просторові або пластичні - мають предметний характер і існують у просторі: архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, дизайн і образотворчі мистецтва. Пластичні мистецтва розкривають теми за допомогою образів, що існують у реальному або ілюзорному просторі. Образотворчі мистецтва відбивають художні образи в наочних формах, що сприймаються зором людини. Всі види мистецтва в тому, або іншому ступені взаємозалежні. Велика кількість з них - синтетичні у своїй основі (кіно, театр, архітектура, дизайн).Тому метою наших занять ми визначили - синтез мистецтв, як об'єднуючий початок, властиве як часовим так і пластичним мистецтвам. Термін «синтез» походить від грецького - з'єднання, сполучення, зіставлення. Стосовно до мистецтв - синтез мистецтв - органічне з'єднання різних мистецтв або видів мистецтва в художнє ціле, що эстетично організує матеріальне й духовне середовище перебування людини. Поняття «синтезу мистецтв» включає створення якісно нового художнього явища, і не зводиться до суми складових компонентів. Складові частини синтезу мистецтв створюють нову ідейно-світоглядну, образну й композиційну єдність; спільність участі різних видів мистецтв в організації простору й часу; погодженість масштабу, пропорцій і ритму. Все це породжує у творі мистецтва якості, здатні активізувати його сприйняття (костюми, музика, у спектаклі; світло й сценографія в концерті) - створюють багатоплановість, багатогранність розвитку ідейного задуму режисера, роблять на глядача багатобічне емоційно насичений вплив, звертаючись до всієї повноти його почуттів. У цьому великі соціально-виховні можливості синтезу мистецтв. Синтез окремих, як часових так і пластичних мистецтв (архітектура, театр, музика, танець і т.д.) передбачається в основі їхнього формування. Наприклад: хоровод розрахований на довге, вільного крою плаття - сарафан. Він підкреслює пластичність руху, підсилює враження ритмічності музики. Архітектурна споруда передбачається заповнення предметами декоративно-прикладного мистецтва (дизайну), які доповнюють його призначення (функціональність) - житло, храм, театр, музей... Синтез закладений в основі формування всіх видів мистецтв. Тому повніше зрозуміти образ добутку ми можемо тоді, коли враховуємо, наскільки відповідають задуму добутку ті або інші його компоненти. В історії мистецтва відомі різноманітні форми синтезу. Так, архітектура й монументальне мистецтво постійне тяжіють до об'єднання (ми не можемо представити діючий храм з чистими порожніми стінами). Монументальний живопис і скульптура, виконуючи свої власні завдання, збагачують і формують архітектурний образ. У цьому просторово - пластичному синтезі бере участь образотворче й декоративно-прикладне мистецтво, засобами якого створюється предметне середовище, що оточує людину. Синтез часових мистецтв (поезії, музики) здійснюється у всіх жанрах вокальної й інструментальної музики (пісня, романс, кантата, ораторія, опера й ін.). Синтезом музики й поезії є музичні твори. Театр, кіно й інші часово-просторові мистецтва по своїй природі синтетичні. Вони поєднують творчість драматурга або сценариста, актора, режисера, художника, а в кіно й оператора; у театрі доповнюються вокальною, інструментальною і хореографією. Синтез мистецтв створює нові образи. Різні за характером й засобам виразності мистецтва, у загальному значенні слова створюють нові види мистецтва. Синтез мистецтв здійснюється на різних рівнях.

  1. Всередині окремого виду мистецтва. Наприклад, підпорядкування монументального живопису архітектурній формі (Рафаель Санти «Афінська школа» у Ватикані або репортажні методи документальності в ігровому кіно).
  2. Між мистецтвами. Наприклад, кінематографічне зображення в театральній дії або створення образа православного християнського храму за допомогою іконопису, фресок, декоративно-прикладного мистецтва (Софія Київська).
  3. Суспільна потреба в більш широкому й цілісному відображення дійсності перетворює об'єднання видів мистецтва в новий синтетичний вид. Наприклад, на карнавалах важлива роль приділяється учасникам, які одночасно стають і глядачами й авторами або в античних «діонісіях», урочистих святкуваннях на честь бога Діоніса - урочистих процесіях, змаганнях трагічних і комічних поетів і хорів.

Різним може бути співвідношення між мистецтвами, що беруть участь у синтезі. Один вид домінує, підкоряючи собою інші. Наприклад, давньоєгипетська архітектура підкоряє собі скульптуру й живопис. Література завжди має зверхність над книжковою графікою. У пластичних мистецтвах архітектура завжди виступає домінуючою у всіх своїх формах (палаци, собори, житла). Загальне значення може здобувати якість, властива одному з видів мистецтв. Наприклад, архитектоничность у пластичних мистецтвах у період класицизму; пластичність у древне-грецькому мистецтві або «мальовничість» в епоху барокко. В окремі історичні епохи відповідно до конкретного задуму художника види мистецтва можуть тісно зливатися між собою. Наприклад, невід'ємний зв'язок архітектури й скульптури в готиці; гармонічне доповнення один одного в епоху італійського Відродження; контрастне протиставлення в архітектурі двадцятого століття. Синтез мистецтв зв'язаний із прагненням внести в наше життя художній початок, створити передумови для гармонічного розвитку людини. Реальний світ людей! Як його образ формувався в творах пластичних мистецтв? Для того, щоб уявити це, вашій увазі пропонується науково - популярний фільм, знятий «ВВС» «Як мистецтво створило світ». Дослідник професор Рамачан Драм і автор сценарію Никнув Нерфи розглядають питання не реалістичності умовності в зображенні образа людини в скульптурі, живописі й інших формах пластичних мистецтв. Автори відеофільму звертаються у своїх пошуках до яскравих прикладів скульптурних пам'ятників від палеоліту (Венера з Виллендорфа, жіночим статуеткам Трипільської культури); пам'ятникам древніх цивілізацій (єгипетським розписам, давньогрецьким статуям); добуткам нашої епохи (скульптурам Г. Мура). Розглядаючи прийоми схематизації, гротеску, перебільшення в зображенні людини, автори переконливо вишиковують логіку образотворчих прийомів, розкривають історичні шляхи створення художнього образа ідеального для свого часу. Древнєкам'яне століття залишило гротесковий ідеал краси, єгиптяни вважали важливим в образі людини схематичність і умовність, античні скульптори підкреслювали математичну точність пропорцій своїх героїв. А яким повинен втілити сучасний художник образ людини нашої епохи? Над цим Ви подумайте під час перегляду відеозапису. Під час обговорення фільму ми з'ясуємо, що головне в образі людини нашого часу повинне зафіксувати мистецтво.

мистецтвознавець Надія Постолова,
старший викладач кафедри образотворчого мистецтва