Гончар Олесь Терентійович

Оновлено: 22.02.2021

 Меморіальна дошка Гончару Олесю Терентійовичу була встановлена на підставі рішення конференції трудового колективу університету

(протокол від 20.12.2019 № 3) 


 


Гончар Олесь Терентійович (03.04.1918 - 14.07.1995 рр.)  – український письменник, літературний критик, громадський діяч. Лауреат Сталінської премії, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка, голова Спілки письменників України, академік НАН України. Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці. Депутат Верховної Ради СРСР від Херсонщини, довіреною особою якого була завідувач кафедри української літератури М.М. Федірко

 

      Олесь Гончар неодноразово був у Херсонському педінституті. Про хвилюючу зустріч зі студентами, викладачами, працівниками вузу 23 травня 1966 року свідчить такий лаконічний запис “Зустріч у Херсонському педінституті. Вінець всієї поїздки. Студенти виступають... Мудрі слова”. Під час зустрічі зі студентами у 1970 році Олесь Гончар розповів про поїздку в Японію, про те, як там розв'язуються проблеми освіти і виховання, а згадавши про повість “Бригантина”, сказав: “Мене надихнула одна із шкіл Херсонщини, я хотів привернути увагу громадськості до проблеми навчання і виховання”. Дружні стосунки зв'язували Олеся Гончара і завідувача кафедри української літератури, кандидата філологічних наук, доцента Павла Параскевича, який вже у сучасний період випустив літературно-критичний збірник “Олесь Гончар і Херсонщина” (2018).