Сервіс електронного листування

 

Office 365

 

ДЕТАЛЬНІШЕ

Досить їсти інформаційний фаст-фуд!

Формувати критичне мислення, не піддаватися впливу джинси та пропаганди 14 травня 2019 року вчилися із медіатренером Тетяною Івановою.

27 червня 2019 р.

На прикладі ролику ВВС про пінгвінів, які навчилися літати, переконалися, що навіть авторитетним ЗМІ з бездоганною репутацією не завжди можна довіряти: «Якщо вас щось змушує сумніватися, не дивіться на жодні стандарти – перевіряйте інформацію». Фейки розповсюджуються з різною метою. 45-60% людей просто діляться фейковими новинами у соцмережах, інші ними маніпулюють, а хтось розповсюджує їх в якості жарту. Тож завжди треба тримати руку на пульсі. Як би сумно це не звучало, правди немає практично ніде, особливо в медіа.

Зараз існує лише напівправда. Чому так відбувається? Для того, щоб «не відставати» від життя, ми отримуємо інформацію одночасно з кількох джерел. Враховуючи те, що наш мозок не здатен цю інформацію одразу аналізувати, з’являються чутки і ті ж самі фейки.

У ХХІ столітті ідеалом інтелекту є здатність людини визнати, що вона чогось не знає, ніж верзти якусь маячню. Але ми діємо стереотипно: вдаємося до суджень без будь-яких знань.

Наше покоління, безумовно, медіазалежне. Ми перетворюємося в інформаційних кіборгів. Комп’ютери, гаджети – невід’ємна частина повсякдення. Спробуйте відмовитися від свого телефону хоча б на день. Не вийде.

Сьогодні ми живемо у світі паралельних комунікацій – кожен сам собі журналіст. У всіх нас є свої акаунти в соцмережах, ми ділимося новинами, тобто кожен створює контент, дає свою оцінку. Але наш мозок не вміє коректно відбирати інформацію. Тому у світі паралельних комунікацій дуже складно виявити правду і брехню.

Аби інформація виконувала свої функції, вона має приносити користь, бути важливою, новою, актуальною, цікавою і містити в собі факти. Часто інформацію порівнюють з продуктами харчування. А ви слідкуєте за своїм раціоном?

Інформація часто доходить до споживача у викривленому вигляді. Причинамии цьому є редакційна політика (коли не можна писати про якусь особу), особистість передавача інформації (міміка, жести), передача інформації по каналах, сприйняття інформації у форматі 3D (тут на нас діють тактильні відчуття). Можна зробити висновок, що медіа сьогодні лише репрезентують інформацію, а не подають її у первинному вигляді.

Більшість новин сьогодні подається у негативному контексті, тому що людям це заходить. Їм нецікаво дізнаватися про щось, що не викликає здивування, захвату, страху і т.д.? Тематика новин для «барбоса» (6 «С» та одне «Г»): скандали, сенсації, страх, сміх, секс, смерть, гроші. Ось це круто! Погоджуєтесь?

На одиницю інформації, яка фіксується свідомістю, наша підсвідомість, надсвідомість, безсвідомість відображає 10 000 одиниць інформації – це закон однієї десятитисячної. Ніколи не можна реагувати на вчинок людини відразу. Завжди треба спробувати зрозуміти мотив. Як тільки ви це зробите, зміниться ваша енергетика та ваші емоції, адже із комунікатора ви перетворитеся на психотерапевта. Чим більше негативних емоцій по відношенню до вас використовує комунікатор, тим нещасніша людина. Віктор Франкл зазначав: «Людина влаштована дуже просто: як я буду це сприймати, так це і буде мене стосуватися. Між подразником і реакцією є колосальний простір – свобода вибору». Тобто людина, реагуючи на подразник, САМА ОБИРАЄ СВОЮ РЕАКЦІЮ. Навіть різка відповідь може супроводжуватися інтелігентною посмішкою. Якщо ви виходите із себе – ви переможені. Це маніпуляція нашою свідомістю. Не дайте ввести себе в оману.

Життя у віртуальному світі породжує або самовпевненість, або ж масу комплексів. Чим ми займаємося у соцмережах? Текстимося, переглядаємо стрічку з чужими фоточками, тобто занурюємось у ЧУЖЕ життя, тим часом як своє власне ставимо на паузу. Про яку медіагігієну може йти мова, якщо люди проводять онлайн до 16 годин на день? Завжди запитуйте себе: те, що я роблю, наближає мене до мети чи навпаки? Є речі, які вам допомагають і ті, які заважають. Не витрачайте час на споглядання чужого життя, будьте самодостатніми та «медіачистими»!

Марина Азізова, студентка 261 групи

Опублікувати на Twitter Опублікувати на  Facebook Опублікувати на Livejournal Опублікувати на Google Bookmarks Опублікувати на Blogger Опублікувати на LinkedIn

Можливості: Версія для друкуВерсія для друку Відправити другуВідправити другу