Робота британської художниці Галі Май Лукас (Gali May Lucas) в межах Амстердамського фестивалю світла покликана підкреслити одержимість технологіями і залежність людей від смартфонів. Три фігури сидять на лавці у звичних позах користувачів смартфонів: схиливши голови, набираючи повідомлення, їхні обличчя підсвічені екраном. За словами автора, її завданням було донести думку про те, що людей постійно тягне до екранів, які освітлюють життя, але світло від них не тільки доносить інформацію, але і відводить нас від реального світу.
Скульптура присвячена унікальній історії Луїджі Педутто та Мокрини Юрзук, любов яких подолала час і відстані. Пара познайомилась у 1943 році в австрійському таборі для військовополонених. Після закінчення війни закоханих розлучили. Надалі вони завели свої сім’ї, жили, але продовжували пам’ятати одне про одного, і майже через 60 років італієць відшукав кохану через передачу «Чекай на мене».
Коли закохані зустрілись, їм було вже за 80. Луїджі запропонував Мокрині руку і серце, але, на жаль, вони так і не встигли одружитись. Скульптура стала символом любові, яку можна пронести через все життя. Копію київського пам’ятника встановили у рідному місті Луїджі – італійському Кастель-Сан-Лоренцо.
Далі буде.
You can: Print version Send to friend