Херсонський державний унiверситет

Словом «фасилітатор» нас уже не злякати, або Як студентки 4 курсу

отримали досвід фасилітації на уроці української літератури

Мабуть, ви вже чули про нові ролі учителя: фасилітатор, тьютор, ментор, коуч…. Теорія завжди багатопланова, яскрава, із «заморськими» прикладами упровадження, а ПРАКТИКА?

Цього року завідувачка кафедри української літератури факультету української філології та журналістики Алла Демченко разом із Юрієм Гайдученком, викладачем української мови та літератури, одним із найкращих учителів України за версією Global Teacher Prize Ukraine 2018, майстром дистанційного навчання, влаштували справжній педагогічний експеримент під час виробничої практики студентів 4 курсу: апробувати нові ролі учителя-фасилітатора та учителя-ментора на уроках української літератури. 

4 студентки 4 курсу (символічно, правда)  Тетяна Бондаренко, Дарія Малєнкова, Оксана Пилипчук та Яна Єрмолаєва  долучилися до участі у проведенні уроків-дискусій з учнями восьмих класів Новопечерської школи (м. Київ), що відбувалася на відео-платформі ZOOM. 

Настановчі Zoom-зустрічі перед практикою допомогли студенткам зрозуміти процес фасилітації в учнівській групі, її етапи, методи та прийоми. Як бути непомітним під час роботи учнівської групи та водночас спрямовувати і координувати процес колаборативної роботи. У чому відмінність групової та колаборативної роботи, як оцінювати роботу групу – на ці та багато інших питань отримали відповідь практикантки під час онлайн зустрічі. 

Проведені у формі судових дебатів уроки були присвячені вивченню п’єси Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч», зокрема образу головного героя Герасима Калитки. Учням потрібно було визначитися із відповіддю на провокативне питання  «Герасим Калитка – бізнесмен ХІХ ст. чи звичайнісінький шахрай». Зустріч із восьмикласниками проходила у кілька етапів, адже процес до дебатів передбачав командну взаємодію для визначення ролей, підготовки виступів спікерів, передбачення провокативних питань від іншої команди, створення власних питань для вдалих контраргументів. 

Важливо, що під час цих уроків студенти стали повноцінними учасниками процесу, а саме фасилітаторами команд. 

Ви уявляєте 5 учителів на уроці?

Ні, а ми вже апробували цей формат))

На першому уроці (30.04.2020) пан Юрій розподілив учнів на чотири команди, кожній із яких допомагали студентки-фасилітаторки та менторки. Давайте визначимо відмінності: фасилітатор  спрямовує групу до мети, ментор – фахівець, у якого є розвинена навичка щось робити (у нашому випадку – дебатувати), він добре розуміє послідовність етапів формування цієї навички та може навчити це робити своїх учнів. 

Наші студентки є неодноразовими учасниками студентських дебатів, учасниками багатьох дебатних змагань, тому вони були ідеальними претендентками на цю роль, адже добре володіли навичками дебатування. А експеримент таки засвідчив, що ще й успішними)

У результаті першого етапу фасилітації команди чітко сформулювали свою позицію, визначили ролі (спікер, захисник, провокатор, лідер команди, сформували доказову базу для спікера, захисника та передбачили ряд питань та відповідей після очікуваної промови спікерів). На другому уроці (07.05.2020) студентки-фасилітаторки провели фінальну зустріч із командами, щоб налаштувати своїх учнів до виступу на дебатах.

У ході дебатів учні показали чудові результати: чітко відстоювали свою позицію, правильно наводили аргументи після провокативних питань, а також ставили після виступів команд-опонентів свої запитання, які б переконали іншу команду у хибності їхньої позиції. 

Під час цього експерименту студентки пересвідчилися у тому, що урок літератури може бути не просто уроком вивчення змісту твору, а й уроком формування життєво необхідних навичок успішних людей, а урок, який побудований, у першу чергу, на формуванні навички, запам’ятається учням на все життя. 

Щасливі учні, задоволені студентки-практикантки. Що може бути кращим результатом перших педагогічних кроків майбутніх учителів?