Skip Navigation Links

Експедиції тривають! Дослідження не зупиняються!

Завершилась експедиція Херсонського державного університету з вивчення біорізноманіття об’єктів культурної спадщини яка тривала 6 по 10 вересня 2023 року. . В експедиції брали участь професор Іван Мойсієнко, аспірантка Надія Скобель, студентки Олена Щепелева та Наталія Величко (усі – Херсонський державний університет). Перша частина експедиції в основному була присвячена дослідженню Змієвих валів Київщини. Наразі досліджено флору 4 земляни валів: Змієві вали на території Феодосійської та Циблівської територіальних громад, а також земляні вали городищ в місті Василькові та селі Білогородка. Степові ділянки на Змієвих валах на території Макарівської ОТГ наразі не виявлені 

13 вересня 2023 р.

Завершилась експедиція Херсонського державного університету з вивчення біорізноманіття об’єктів культурної спадщини яка тривала з 6 по 10 вересня 2023 року. В експедиції брали участь професор Іван Мойсієнко, аспірантка Надія Скобель, студентки Олена Щепелева та Наталія Величко (усі – Херсонський державний університет). Перша частина експедиції в основному була присвячена дослідженню Змієвих валів Київщини. Наразі досліджено флору 4 земляни валів: Змієві вали на території Феодосійської та Циблівської територіальних громад, а також земляні вали городищ в місті Василькові та селі Білогородка. Степові ділянки на Змієвих валах на території Макарівської ОТГ наразі не виявлені ))). В ході дослідження на валах відмічено багато степових видів, в тому числі і раритетні: ковила волосиста (Червона книга України), анемона лісова та вишня степова (Червоний список Київської області). На Дніпрово-Яненковому валі в межах Циблівської ОТГ закладено трансекту через вал та рів, яка включає 8 геоботанічних описів.


В другій частині експедиції ми досліджували біорізноманіття курганів Лісової зони на території Київської та Житомирської областей. Загалом було переглянуто понад 50 курганів, з яких 10, з найбільш збереженим рослинним покривом, було відібрано для детального дослідження. Кожен з цих курганів був розділений на 5 біотопів (південне та північне підніжжя, південний та північний схили, верхівка). Для кожного біотопу був складений список видів судинних рослин із зазначенням рясності за 5-ти бальною шкалою. Дані збиралися за допомогою програми Vegapp. З особливим натхненням досліджували курган, в якому у 945 році був похований вбитий древлянами Князь Ігор. Також дуже цікавим виявився курган-майдан в околиці села Тулинці Миронівської ОТГ (зона Лісостепу). Так називають розкопані для добування селітри в козацькі часи кургани. Тут зберігся не лише кратер кургану-майдану, але й “вуса” з буртів перевареного грунту. На кургані, а особливо на вусах добре зберігся степовий рослинний покрив, в тому числі, тут виявлені типові для степів дернинні злаки - ковила волосиста, житняк гребінчастий, костриця валіська, або типчак.
Також учасниками за час експедиції було здійснено майже 1200 спостережень в iNaturalist. Зібрано зразки ґрунту на кургані та валах для метабаркодингу грунтових грибів.


Не могли проїхати повз Бородянку, житлові райони якої, в тому числі і багатоповерхівки нещадно обстрілювалися російськими фашистами… Жахливе видовище. І дякуємо Силам Оборони України за можливість проводити дослідження.
Висловлюємо щиру подяку Богдану Попову за теплий прийом на екостанції «Глибокі балики» та Руслану Щербатюку за відеосупровід роботи. Також учасники експедиції висловлюють щиру подяку Миколі з Норинська, Василю з Малої Хайчі, Оксані та Андрію з Овруча за допомогу з пошуком курганів.

Опублікувати на Twitter Опублікувати на  Facebook Опублікувати на LinkedIn telegram viber

Можливості: Версія для друкуВерсія для друку Відправити другуВідправити другу