Що нового в медіаправі?

3-4 грудня в Києві відбувся тренінг з актуальних питань медіаправа для викладачів факультетів журналістики.

9 грудня 2016 р.

Кафедру соціальних комунікацій Херсонського державного університету представляли доцент Наталя Орлова, старші викладачі Юлія Юріна та Оксана Жіляєва. Загалом у заході взяли участь 18 представників із 12 українських університетів, що готують журналістів (Національного авіаційного, Сумського державного університету, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка,  Житомирського державного університету імені Івана Франка, Національного університету «Львівська політехніка», Ужгородського національного університету тощо).

Протягом двох днів організатори – юристи Центру демократії та верховенства права (донедавна – Інституту медіаправа)  – розповідали про основні аспекти законодавства щодо медіа, новітні тенденції реформування аудіовізуальних мовників.

На початку тренінгу директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко ознайомив учасників з основними напрямами діяльності організації, окремо зупинився на проблемі роздержавлення обласних ТРК. Питання запровадження суспільного мовлення на базі НТКУ, розробка концепцій розвитку мовлення викликало жваве обговорення серед учасників тренінгу.

Максим Дворовий, юрист Інституту медіаправа, детально зупинився на специфіці регуляторної політики в медіасфері, обґрунтував різницю в поняттях «цензура» і «регулювання», презентував різні моделі регулювання аудіовізуальної сфери. Спікер розповів про успішну й результативну роботу новоствореної Незалежної медійної ради, яка розглядає спірні ситуації щодо недотримання медійного законодавства, журналістських стандартів, а також порушень норм журналістської етики. М. Дворовий наголосив, що Незалежна медійна рада розглядає запити не лише від Нацради, але й від журналістів, допомагаючи встановити справедливість.

Про приховану рекламу, її ознаки та наслідки як для аудиторії, так і для журналістів, розповів юрист ІМП Алі Сафаров. Доповідач розтлумачив природу прихованої реклами, окремо зупинився на політичній джинсі. Дискусійним виявилося питання щодо т.зв. спонсорської інформації, чи є це джинсою і чи варто журналістові подавати таку інформацію. Так само неоднозначними є методи боротьби з джинсою. Алі Сафаров наголосив, що майбутнє для нормальної роботи ЗМІ все ж за саморегуляцією.

На завершення першого дня Ігор Розкладай, юрист ІМП, ознайомив викладачів факультетів журналістики з публічними реєстрами інформації. Зокрема, детально розглянув сайти Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, офіційний портал публічних фінансів України, публічну кадастрову карту України, реєстр громадських об’єднань, державний реєстр друкованих ЗМІ та інформаційних агентств, iGov, державної фіскальної служби та багатьох інших. І. Розкладай показав покроковий шлях здобуття інформації з відкритих баз даних, розповів про нюанси знаходження необхідних для журналіста фактів.

Другий тренінговий день розпочала Аліна Правдиченко, юрист ІМП, з лекцією про авторські права в журналістиці. Вона розтлумачила поняття «правове регулювання», «авторське право», «майнові й немайнові права» тощо. Окремо зупинилася на тому, що є об’єктом правового захисту в журналістиці. Учасники тренінгу з’ясували, що право інтелектуальної власності ширше за авторське право, яке вираховують за відомою формулою: життя автора + 70 років, або ж, якщо автор невідомий, то з моменту першої публікації + 70 років. Цікавість аудиторії викликала відома суперечка між «Новим каналом» і «1+1» щодо права власності на програму «Ревізор». А. Правдиченко пояснила суть правової колізії і те, які шляхи виходу з цією ситуації обрали телеканали.

Із завершальною темою тренінгу «Доступ до публічної інформації. Регулювання та новели законодавства. Судова практика у справах щодо захисту права на інформацію» виступила юрист  Центру демократії та верховенства права Христина Буртник. Вона обґрунтувала поняття «публічна інформація», розповіла про режими доступу, пояснила, як працює трискладовий тест для вирішення, якою є інформація (відкритою чи обмеженою в доступі). Цікавість аудиторії викликали практичні завдання, розв’язати які допомогли знання трискладового тесту.

Наприкінці тренінгу організатори вручили учасникам – викладачам факультетів журналістики – сертифікати, а також надали нову навчальну літературу, яка стане в нагоді під час викладання фахових дисциплін.

 

Наталя Орлова, доцент кафедри соціальних комунікацій

 

Опублікувати на Twitter Опублікувати на  Facebook Опублікувати на LinkedIn telegram viber

Можливості: Версія для друкуВерсія для друку Відправити другуВідправити другу