Сервіс електронного листування

 

Office 365

 

ДЕТАЛЬНІШЕ

Увага! Міжнародні освітні проєкти

17 липня 2018 р.

Міжнародні освітні проєкти

ЕРАЗМУС+

Україна є країною-партнером програми Еразмус+, що підтримує проєкти, партнерства, заходи і мобільність у сфері освіти, професійну підготовку, молодіжну політику та спорт.

Докладно про програму Еразмус+:

Всі напрями мають різні можливості відкриті для країн-партнерів.

У сфері вищої освіти українські вищі навчальні заклади можуть брати участь в таких напрямах міжнародного виміру програми Еразмус+:

  • навчальна мобільність працівників та студентів ВНЗ (проєкти міжнародної кредитної мобільності) на основі між інституційних угод (колишній Еразмус)
  • реалізація спільних магістерських програм та отримання індивідуальних стипендій (ступенева мобільність Еразмус Мундус)
  • розвиток потенціалу вищої освіти – реформування вищої освіти (ех-Темпус)
  • стратегічні партнерства
  • альянси знань
  • напрям Жана Моне з Європейських студій

У всіх вищевказаних напрямах українські інституції можуть бути партнерами, а за напрямами Жан Моне і Розвиток потенціалу вищої освіти, як координаторами так і партнерами.

Щорічно з жовтня по лютий/березень тривають конкурси програми Еразмус+. Детальну інформацію про всі можливості розміщено на сайті програми Еразмус+.

Задля посилення обізнаності, візуальної доступності, актуальності, ефективності та впливу міжнародних компонентів програми Еразмус+ і сфері вищої освіти діє Національний Еразмус+ офіс в Україні.

Національний Еразмус+ офіс в Україні є партнером Міністерства освіти і науки України та здійснює такі заходи:

Про можливості для українських учасників у сфері вищої освіти можна дізнатись на сайті Національного Еразмус+ офісу в Україні.

Про можливості у сфері шкільної освіти можна дізнатись на сайті: http://www.etwinning.com.ua/

РЕЗУЛЬТАТИ проєктІВ ЕРАЗМУС+

Результати проєктів Еразмус+ за різними напрямами

проєкти за участі України: База, статистика, контакти, веб-сайти проєктів

Міжнародні наукові проєкти

Одним із основних пріоритетів є інтеграція України до Європейського дослідницького простору. Цьому сприяє двостороння міжнародна співпраця з країнами-членами ЄС, з країнами східного партнерства, участь у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020»

Зокрема, починаючи з 2014 року і до тепер, за підсумками 446 конкурсів для 117 українських організацій-учасників програми «Горизонт 2020» передбачено фінансування у сумі 17,232 млн євро для 90 проєктів, 9 з яких координуються українськими організаціями. За цей час 1190 українських установ та організацій підготували та подали на розгляд 915 проєктних пропозицій. Загальна вартість проєктів, у яких беруть участь 117 українських організацій – 465 851 011 євро.

Вітчизняні університети та наукові установи беруть активну участь у двосторонньому науково-технічному співробітництві в рамках міжурядових угод. Кількість проєктів у рамках білатерального співробітництва у 2017 році зросла вдвічі порівняно з 2016 роком. Обсяг фінансування проєктів у 2017 році зріс у 3,5 рази порівняно з минулим роком.

Також Україна бере асоційовану участь у Програмі наукових досліджень та навчання «Євратом», Міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі «EUREKA», програмі НАТО «Наука заради миру» тощо. Українські дослідницькі організації і університети співпрацюють з міжнародними організаціями та фондами, серед яких Європейська організація з ядерних досліджень (ЦЕРН), Український науково-технологічний центр (УНТЦ), Науковий комітет з антарктичних досліджень (СКАР) тощо.

 Наукова сфера є однією з найбільш глобалізованих й інформація щодо результатів наукових досліджень має бути доступна українським науковцям. У 2017 році Міністерство забезпечило доступ до найпопулярніших в науковому світі ресурсів Web of Science та Scopus, які стали не просто базами наукових видань і публікацій, а й інформаційними платформами з багатьма додатковими корисними аналітичними сервісами. З цією метою з державного бюджету було виділено 12,8 млн. грн. Важливо й те, що установи не просто отримали доступ до наукометричних ресурсів. Обидві компанії-видавці Elsevier (Scopus) та Clarivate Analytics (Web of Science), на прохання Міністерства, погодилися проводити в Києві та регіонах семінари і тренінги з питань підвищення публікаційної активності науковців, написання якісних наукових статей, пошуку наукових видань для публікацій, планування наукової кар'єри. Окремо ці компанії проведуть роботу з упорядкування профілів українських вищих навчальних закладів та наукових установ, що дозволить підвищити їхні рейтинги та видимість на світовій науковій карті.

ГОРИЗОНТ 2020

У 2015 році Україна стала асоційованим членом Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020». Дане членство надало українським учасникам рівноправний статус з їхніми європейськими партнерами, а також відкрило можливості впливу на формування змісту Програми.

«Горизонт 2020» – це найбільша Рамкова програма Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій із загальним бюджетом близько 80 мільярдів євро, розрахована на 2014 – 2020 роки.

Програма сконцентрована на досягненні трьох головних завдань:

  • зробити Європу привабливим місцем для першокласних науковців;
  • сприяти розвитку інноваційності та конкурентноспроможності європейської промисловості й бізнесу;
  • за допомогою науки вирішувати найбільш гострі питання сучасного європейського суспільства.

Відповідно до цих завдань, Програму «Горизонт 2020» поділено на три основні напрямки:

  1. Передова наука, яка є відкритою для високоякісних індивідуальних та командних дослідницьких проєктів в усіх галузях знань, включаючи гуманітарні;
  2. Лідерство у галузях промисловості, у яких фінансується розробка нових технологій і матеріалів, включно з IКT, та космічні дослідження; крім того, в межах цього напряму доступні фінансові інструменти для впровадження інновацій у малому та середньому бізнесі;
  3. Суспільні виклики, з широким спектром дослідницьких проєктів: від поліпшення якості транспорту, їжі, системи охорони здоров’я та безпеки до питань європейської ідентичності і культурної спадщини.

Українські установи, організації з кожним роком беруть все активнішу участь у програмі «Горизонт 2020». Починаючи з 2014 року і дотепер, за підсумками 446 конкурсів для 117 українських організацій-учасників програми «Горизонт 2020», передбачено фінансування у сумі 17,232 мільйонів євро для 90 проєктів, 9 з яких координуються українськими організаціями. За цей час 1190 українських установ та організацій підготували та подали на розгляд 915 проєктних пропозицій. Загальна вартість проєктів, у яких беруть участь 117 українських організацій – 465.851.011 євро.

Що два роки Європейська Комісія готує і публікує Робочі Програми для кожного окремого напряму. 27 жовтня 2017 року Європейська Комісія представила нову Робочу програму «Горизонт 2020», що охоплює 2018, 2019 та 2020 бюджетні роки і передбачає фінансування на рівні близько 30 мільярдів євро.

Детальна інформація щодо Робочої програми «Горизонт 2020» на 2018 – 2020 рр.

Робочі програми на 2018 – 2020 рр. за напрямами

Основні умови участі у проєктах програми «Горизонт 2020» – актуальна дослідницька тема, щонайменше два партнери з європейських країн (країни-члени ЄС або країни-асоційовані члени програми «Горизонт 2020») і заявка англійською мовою об'ємом 10-15 сторінок, залежно від типу проєкту. 

Детальні умови участі, інформація про дедлайни і відкриті конкурси, а також електронна система подачі заявок містяться на Порталі учасників CORDIS. Для подачі заявки кожна організація повинна зареєструватися на Порталі і отримати відповідний ідентифікаційний номер – PIC код.

Конкурси, оголошені у рамках Робочої програми на 2018 – 2020 рр.

НАЦІОНАЛЬНІ КОНТАКТНІ ПУНКТИ

Для надання інформації щодо можливостей програми Горизонт 2020, консультацій потенційних учасників на шляху від ідеї до реалізації проєктів, допомоги у пошуку партнерів, Міністерством освіти і науки створено мережу національних контактних пунктів (НКП) та регіональних контактних пунктів (РКП), що затверджені наказом МОН від 13.03.2015 р. №285. Вони діють, переважно, на базі університетів та наукових установ, і розподілені відповідно до різних конкурсних напрямків програми «Горизонт 2020». Усі консультації надаються безкоштовно.

З метою приведення діяльності НКП до європейських стандартів, МОН затверджено Положення про національний контактний пункт Рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» наказом МОН від 08.12.2016 р. №1469.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

НАТО

Співпраця між Україною і НАТО в науковій сфері розпочалася 1991 року. За весь час у ній взяли участь майже 1 тис українських учених.

З 2004 р. Наукова програма НАТО була замінена програмою «Наука заради миру та безпеки» (SPS). Програма збирає разом дослідників та фахівців з України і країн НАТО, які вирішують питання безпеки за допомогою наукового співробітництва. Крім застосування наукових розробок у сфері боротьби з тероризмом і новими загрозами, пріоритетними є розвиток інформаційних технологій, сфери біології клітин і біотехнології, нових матеріалів, захист довкілля та раціональне використання природних ресурсів.

Міністерство освіти і науки України є головним виконавцем низки основних заходів підпункту «Наука» щорічних національної програм співробітництва Україна – НАТО.

Ключовим механізмом забезпечення координації співробітництва між Україною та НАТО в сфері науки є Спільна робоча група (СРГ) Україна – НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля, яка була утворена у 2000 р. Засідання СРГ проходять раз на рік, по черзі в Брюсселі та Києві відповідно.

 Станом на листопад 2017 р. виконуються 39 багаторічних проєктів за участю українських науково-дослідних установ загальною сумою близько 10 млн. дол. США.

EUROPEAN RESEARCH AREA (ERA-UA)

Наразі Міністерством освіти і науки формується Дорожня карта інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA-UA), затвердження якої заплановано до кінця 2017 року. Затвердження Дорожньої карти забезпечить виконання статті 375 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що сприятиме формуванню позитивного іміджу України у європейському науковому середовищі, а також посилить науковий потенціал країни для вирішення національних і глобальних викликів.

 Інтеграція українських учених у Європейський дослідницький простір допоможе створити критичну масу вчених у багатьох сферах науки та технологій, а також сприятиме ефективному трансферу знань між державними та приватними структурами (з урахуванням охорони прав інтелектуальної власності).

ДВОСТОРОННІ НАУКОВІ КОНКУРСИ

ОГОЛОШЕННЯ ПРО КОНКУРС

Продовжено прийом заявок на конкурс українсько-французьких науково-дослідних проєктів

У квітні-червні триватиме конкурс українсько-французьких науково-дослідних проєктів на 2019-2020 роки

У квітні-червні триватиме конкурс українсько-індійських науково-дослідних проєктів на 2019-2021 роки

Конкурс українсько-австрійських науково-дослідних проєктів на 2019-2020 роки

Конкурс спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів на 2019-2020 роки

Стартує конкурс українсько-чеських науково-дослідних проєктів на 2019-2020 роки

Конкурс спільних українсько-американських науково-дослідних проєктів за програмою «Спільні наукові проєкти»

Конкурс спільних українсько – литовських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2018 – 2019 роках

Конкурс спільних українсько-польських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2018 – 2019 роках

Короткострокові стипендії для науковців з досвідом, які співпрацюють з французькими університетськими та науковими закладами

Продовжено конкурс спільних українсько-французьких науково-дослідних проєктів на період 2017 – 2018 років

Конкурс спільних українсько-німецьких науково-дослідних проєктів для реалізації у 2017 – 2018 років

Конкурс спільних українсько-французьких науково-дослідних проєктів на період 2017 – 2018 років

Конкурс спільних українсько-австрійських науково-дослідних проєктів

Конкурс спільних українсько-молдовських науково-дослідних проєктів

Конкурс спільних українсько-білоруських науково-дослідних проєктів на період 2016 – 2017 років

ЄВРАТОМ

Дослідницька та навчальна програма «Євратом» компліментарна до програми Європейського Союзу з досліджень та інноваційної діяльності «Горизонт 2020», яка об’єднує усі програми ЄС з фінансування науки та інновацій.

Угода між Урядом України та Європейським співтовариством з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євратом (2014-2018) підписана 27 червня 2016 року в м. Брюссель.

 Набуття Україною статусу асоційованого члена Програми наукових досліджень та навчання Євратом окрім того, що відкриває шляхи для участі українських науково-дослідних установ та організацій, університетів, вітчизняних вчених у перспективних проєктах сфери ядерної енергетики, також сприяє імплементації державою стандартів ядерної безпеки Європейського Союзу.

ЄВРОПЕЙСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ЯДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (ЦЕРН) 

Угоду між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН) вчинено 03 жовтня 2013 року у м. Женеві та ратифіковано Верховною Радою України 02 вересня 2014 року. 05 жовтня 2016 року Україна стала асоційованим членом Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН).

Набуття Україною статусу асоційованого члена в ЦЕРН надає унікальну можливість для українських учених отримувати досвід участі у передових дослідженнях, працювати в ЦЕРН у якості співробітників та брати участь у програмах розвитку кар’єри. Також це розширює доступ до проєктів та освітніх програм ЦЕРН, сприяє підвищенню ефективності наукових розробок і підготовки наукових працівників вищої кваліфікації.

Асоційоване членство України в Європейській організації ядерних досліджень (ЦЕРН) сприяє активізації наукового потенціалу України для здійснення фундаментальних досліджень з фізики та ядерної фізики та створює сприятливі умови на шляху інтеграції України до європейського наукового простору.

Міністерством освіти і науки розроблено такі нормативно-правові акти:

  1. Наказ «Про затвердження Положення про Міжвідомчу координаційну раду Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України з питань співпраці між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН)» від 14 вересня 2016 року № 1104/580
  2. Наказ «Про Міжвідомчу координаційну раду МОН та НАН України з питань співпраці між Україною та Європейською організацією ядерних досліджень (ЦЕРН)» від 31.03.2017 р. № 515/140.
  3. Постанова КМУ від 16 грудня 2016 р. № 1061 «Про внесення зміни до пункту 5 переліку центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, відповідальних за виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях».

Співпраця з міжнародними організаціями

ЧЛЕНСТВО УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/diyalnist/mizhnarodna-dilnist/spivpracya-z-mizhnarodnimi-organizaciyami/chlenstvo-ukrayini-u-mizhnarodnih-organizaciyah

МІЖНАРОДНІ проєкти

https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/diyalnist/mizhnarodna-dilnist/spivpracya-z-mizhnarodnimi-organizaciyami/mizhnarodni-proekti

Стипендійні можливості

https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/diyalnist/mizhnarodna-dilnist/dvostoronni-ugodi-u-sferi-osviti-ta-stipendijni-mozhlivosti

Інформація з сайту Міністерства освіти та науки України

Опублікувати на Twitter Опублікувати на  Facebook Опублікувати на Livejournal Опублікувати на Google Bookmarks Опублікувати на Blogger Опублікувати на LinkedIn

Можливості: Версія для друкуВерсія для друку Відправити другуВідправити другу