Херсонський державний унiверситет

На святкування завітало чимало гостей:

народний депутат України Співаковський О.В., в.о. ректора університету, професор Тюхтенко Н.А., проректор з наукової роботи, професор  Омельчук С.А., проректор з фінансово-господарської та науково-педагогічної роботи,  доцент Вінник М.О., головний бухгалтер Попова І.М.,  декан факультету культури та мистецтв, професор  Левченко М.Г.,

завідувач кафедри вокалу та хорових дисциплін, доцент Гунько Н.О., завідувач кафедри хореографічного мистецтва, доцент     Рехліцька А.Є., член Національної спілки письменників України, поет, заслужений діяч мистецтв України Кулик В.П., директор Наукової бібліотеки університету Арустамова Н.А., колеги по роботі, студенти та  випускники. Присутні мали можливість особисто привітати ювіляра,  виразити слова вдячності,  побажати міцного здоров’я, натхнення та подальших досягнень у творчій діяльності. А музичним сюрпризом для ювіляра став виступ  студентки магістрантки 1 курсу  Омельчук І.

Керував заходом  кандидат педагогічних наук, доцент, заступник декана  з організаційно-виховної роботи та працевлаштування факультету культури та мистецтв   Форостян Анатолій Федорович, який привітав гостей та надав слово керівнику музейно-архівного центру   Самсаковій  Ірині Владиленівні, яка ознайомила присутніх з виставкою та за традицією розповіла про життєвий та творчий шлях ювіляра.

Харіс Ганеєвич народився 31 січня 1949 р. в м. Лозова Харківської області у великій і дружній татарській родині, крім Харіса у батьків було ще 6 дітей, разом з ними жила бабуся.

Батько працював машиністом паровоза, був на війні, перебував в концтаборах Німеччини, а після закінчення війни працював кочегаром. Мама  була домогосподаркою. В родині постійно лунали пісні, всі полюбляли  співати.

Харіс співав завжди, хоч і не знав нотної грамоти, брав участь у художній самодіяльності, співав у молодіжному естрадному колективі, любив пісні            М. Магомаєва.

Бабуся перед смертю розповіла, що Ширінські - старовинний княжий рід, записаний в V частині родоводу книги Смоленської губернії і бере початок від беїв Ширінських, які мали великі володіння по річці Волзі, а потім були завойовниками Криму.

Після смерті батька в 14 років Харіс почав підробляти і навчатися у вечірній школі. Він співав, танцював, займався спортом, легкою атлетикою, гімнастикою, боксом.

В 1966 р. працював бетонником 2 розряду на будівництві, за комсомольською путівкою поїхав до Сибіру на будівництво хімічного комбінату, де отримав травму.

В 1967 р. - вчився на бухгалтера в паровозному депо.

В 1967- 1971 рр. - навчався в музичному училищі в Харкові, та працював артистом в оперній студії при Харківському інституті мистецтв.

 В 1971-1976 рр. – Харіс навчався в Харківському інституті мистецтв на вокальному відділенні. В інституті він зустрів свою майбутню дружину Світлану Піщевську.

В них народилася донька Оксана, яка зараз працює суддею в Гопрах. Ювіляр  має онука Данила.

В 1975 р. – він приймав участь у Всесоюзному конкурсі ім. М. Глінки (Тбілісі), в якому пройшов 2 тури з 3.

В 1976 р. – він став переможцем Республіканського конкурсу-огляду навчальних закладів мистецтва та культури УРСР, присвяченого XXV з'їзду КПРС.

В 1976 р.  Харіс закінчив інститут та  отримав спеціальність «Оперний і концертний співак, викладач». За направленням працював в оперній студії інституту солістом-вокалістом. Проспівав партії: Грязного в опері М. Римського-Корсакова «Царева наречена», цигана і кума в «Сорочинському ярмарку» М. Мусоргського, Фігаро з опери В. Моцарта «Весілля Фігаро», Ріголетто з опери

Дж. Верді «Ріголетто», Жермона з опери Дж. Верді «Травіата» та ін.

В 1977 р. – він приймав участь у Всесоюзному конкурсі ім. М. Глінки (Ташкент), в якому пройшов 2 тури з 3.

В 1978 р. – отримав І премію серед солістів на Всесоюзній творчій естафеті, присвяченої XI Всесвітньому фестивалю молоді і студентів на Кубі.

В 1978-1982 рр. – працював солістом-вокалістом Ворошиловградської філармонії. Гастролював з симфонічним оркестром, давав концерти в музичному лекторії філармонії.

В 1979 р. – приймав участь у Всесоюзному конкурсі імені М. Глінки в Талліні,   із 150 учасників до 3 туру пройшло 18, серед них був  і   Харіс. Він зайняв 4 місце та став лауреатом конкурсу.

У 1982 р. Харіс Ганеєвич виступав на святковому концерті в Херсоні, його виступ сподобався 1 секретарю обкому партії Гиренко Андрію Миколайовичу, який і запросив артиста в Херсон.

З 1982 р. – працював солістом-вокалістом Херсонської обласної філармонії. Харіс Ганеєвич з гастролями об'їхав всю Україну і СРСР, був в Угорщині, Болгарії, Німеччині.

Працював з камерним оркестром «Гілея», дуетом з дружиною. Його сольні концерти включали: романси і арії Чайковського, Рахманінова, західних і вітчизняних композиторів, російську та українську класику, геніальні українські та російські народні пісні, італійську вокальну музику: арії з опер Верді, Белліні, Доніцетті, Пуччіні, Россіні; старовинні арії Скарлато, Вівальді, Каччини, Монтеверді і т.д.

В 44 роки Х.Г. Ширінський прийняв християнство, вже понад 26 років співає в Свято-Духівському соборі.

В 1995 р. йому присвоєно звання «Заслужений артист України».

З 2001 р.  викладав в Херсонському музичному училищі академічний спів, постановку голосу, його учні - лауреати престижних конкурсів. .

В 2002-2007 рр. Х.Г. Ширінський був стипендіатом обласної стипендії для творчих працівників області.

В 2004 р. артист отримав медаль «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта», а в 2009 р. йому присвоєно звання «Народний артист України».

В 2010 р. перший проректор ХДУ О.В. Мішуков запросив його працювати в університеті.

З 2011 р. Харіс Ганеєвич працював доцентом кафедри вокалу та хорових дисциплін, а з 2013 р. професором кафедри.

Харіс Ганеєвич Ширінський член журі Всеукраїнських конкурсів талантів; «На крилах гармонії», «Оберіг», «Маленькі зірочки».

 Він справжній професіонал, оптиміст по життю, талановита людина, яка в житті все робить талановито, золотий голос України, кращий баритон країни.

Захід пройшов в теплій святковій атмосфері.