Віртуальна виставка студентського пейзажу до 109-річчя заснування Херсонського державного університету
Відкрийте для себе магію осінньої Альма-матер з будь-якого куточка світу! Запрошуємо на онлайн-презентацію виставки, у якій історія університету, тепла палітра осені та талант молодих художників об’єдналися у цифровому просторі.
Експозиція «Золоті етюди нашої історії» – це інтерактивна подорож осінніми алеями та архітектурними ансамблями. Кожний етюд – це живописний роздум про спадщину, плинність часу та незгасну енергію студентства, виражений через палітру золотаво-охристих барв.
Куратор виставки: 
к. п. н., доцент кафедри культури і мистецтв – Юлія МАЛЕЖИК; 
дизайн, відео – Анна ПРОЦУН.

Вітаємо Полінову Катерину, здобувачку 2 курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності В6.03 Перформативні мистецтва. Хореографічне мистецтво з перемогою у IV Міжнародному конкурсі мистецтв "Ключ до успіху"

Доцент кафедри культури і мистецтв ХДУ, ЧНСХУ – Юлія МАЛЕЖИК серед учасників виставки «На боці світла» у Кропивницькому
           9 жовтня 2026 р. до Дня художника України в Музеї мистецтв Кіровоградської обласної ради відкрилася традиційна обласна художня виставка «На боці світла». В експозиції представлені твори провідних митців регіону, серед яких робота Юлії МАЛЕЖИК – «Місячне затемнення». Мішана техніка: папір, акварель, графічні матеріали. 55х75. 
            Виставка «На боці світла» — це художній маніфест про стійкість, творчу силу та єдність митців Кіровоградщини.
Локація: КЗ «Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради» (м. Кропивницький)

30 жовтня 2026 року в межах тижня очного навчання факультету філології, журналістики та мистецтв Херсонського державного університету відбулася виставка творчих робіт здобувачів спеціальності «Образотворче мистецтво» — «Івано-Франківськ. Осінь. Натхнення».
Ця виставка стала своєрідним мистецьким підсумком знайомства студентів із містом, його архітектурою, вуличками, затишними куточками та неповторною осінньою атмосферою. У своїх роботах молоді художники передали власне бачення Франківська, його настрій, красу осінніх барв і ті емоції, які народжуються під час безпосереднього спілкування з містом.
Кожна робота — це маленька історія, зафіксована на папері чи полотні, індивідуальний погляд і творче прочитання навколишнього світу.
Щиро дякуємо нашим здобувачам за творчість, натхнення, сміливість художніх пошуків та любов до мистецтва, а викладачу Юлії Малежик — за професійне наставництво, підтримку творчих ініціатив і можливість перетворити звичайне знайомство з містом на справжню мистецьку подію!
Такі зустрічі ще раз доводять: мистецтво не знає відстаней, а натхнення можна знайти там, де відкриваєш для себе щось нове.

Кафедра культури і мистецтв Херсонського державного університету завжди підтримує зв’язок зі своїми випускниками, стежить за їхніми професійними досягненнями та щиро радіє кожному успіху! 

Особливо приємно, коли наші випускники повертаються до університетської спільноти вже в новій ролі — діляться набутим досвідом, професійними секретами та надихають нинішніх здобувачів власним прикладом.

 У межах тижня очного навчання в Івано-Франківську відбулися заняття з хореографії за участю нашої випускниці спеціальності 024 «Хореографія» Анастасії Алдушенко.
Такі зустрічі — це набагато більше, ніж навчальні заняття. Це можливість перейняти практичний досвід, відчути професійну атмосферу, обмінятися ідеями та побачити, як університетські знання й навички знаходять продовження у творчій діяльності випускників.

 Щиро дякуємо Анастасії Алдушенко за відкритість до спілкування, готовність ділитися досвідом і підтримувати майбутніх фахівців хореографічного мистецтва!
Пишаємося нашими випускниками, адже їхні досягнення — це і наша спільна історія успіху. Нехай зв’язок між поколіннями здобувачів, випускників і викладачів залишається міцним, а такі зустрічі дарують нові ідеї, мотивацію та натхнення!

А ви колись мріяли опинитися по той бік телеекрана? Не просто дивитися новини, а відчути себе частиною великого телевізійного світу? 

Нашим студентам факультету філології, журналістики та мистецтв ХДУ це вдалося!
У межах очного тижня ми завітали на телеканал Галичина TV.  І це була не просто екскурсія, а справжнє занурення у світ тележурналістики!

 Ми познайомилися з історією становлення та розвитку телебачення Прикарпаття, зазирнули за лаштунки телевізійного виробництва, побачили студії, професійне обладнання та дізналися, як народжується телевізійний ефір.
А найцікавіше почалося тоді, коли наші студенти самі спробували себе в ролі телеведучих! 

Справжня студія, камери, світло, суфлер і можливість особисто прочитати текст з екрана, як це роблять професійні ведучі! І, звичайно, море емоцій, усмішок та світлин на згадку.
Особливо цінно бачити, як у такі моменти в очах студентів з’являється той самий вогник зацікавленості. Коли професія перестає бути лише теорією з підручника, а стає чимось близьким, реальним і захопливим.
Щиро дякуємо колективу телеканалу та @Юлія Юзьків за гостинність, відкритість, цікаву розповідь і можливість хоча б на мить відчути магію телевізійного ефіру! 

Бо журналістики не навчишся лише за партою. Її потрібно бачити, чути, відчувати й обов’язково спробувати! 
ФФЖМ ХДУ — тут мрії знайомляться з професією!

На факультеті філології, журналістики та мистецтв Херсонського державного університету відбулася презентація  21-го випуску «Вісника Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори)»
28 жовтня у межах очного тижня на факультеті філології, журналістики та мистецтв Херсонського державного університету відбулася презентація  21-го випуску «Вісника Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори)».
Це міжнародний літературно-науковий збірник, який виходить у Херсоні з 2005 року та являє собою спільне дітище міжкафедральної наукової лабораторії «Українська література в англомовному світі» при Херсонському державному університеті та Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори). До складу редколегії входить 19 науковців, письменників, журналістів, педагогів, перекладачів із України, Великобританії, США, Польщі, Чехії, Індії, Німеччини. Ведучими презентації були члени редколегії, доценти ХДУ Василь Загороднюк та Іван Немченко. Двадцять перший випуск «Вісника Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори)» містить наукові й літературно-мистецькі матеріали, присвячені діяльності визначних представників українського зарубіжжя, а також Причорномор’я. У збірнику подається культурно-мистецька хроніка Херсонщини та Південної України.
Як відомо, 2026 рік оголошено на Херсонщині Роком Дніпрової Чайки. Цій визначній постаті в історії краю, культурного й державного поступу України присвячено ряд рубрик у цьому випуску («Згадаймо!», «Дати», «Спадщина», «Наш хронограф» та ін.). Подано твори письменниці, зокрема її знамениті «Самоцвіти», присвячені ідеологові українського модернізму й авторові гімну «За Україну!» Миколі Вороному. Дніпрова Чайка в цій поезії в прозі натхненно славить відроджену до державного буття Україну – незалежну, соборну, демократичну. «Наш хронограф» увібрав мозаїку повідомлень про хід заходів Року Дніпрової Чайки на Херсонщині в першому півріччі (січень – червень). Про подальший хід цих подій у другому півріччі, сподіваємось,  розповість наступне число «Вісника».
У згаданій рубриці «Спадщина» також подано добірку текстів із різних літ незабутнього Остапа Лапського, поета з Варшави, до його славного 100-річчя.
Розділ «Літературознавство» представила кандидатка філологічних наук, доцентка Галина Немченко, окресливши інтерпретацію образу Олени Пчілки в повісті Олени Волинської «Мармурова жінка», та Іван Немченко як автор дослідження про кримськотатарські мотиви в романах «Юра» та «Лара» сучасної материкової й діаспорної авторки Марини Гримич. Рубрика «Краєзнавство» цього разу містила літературно-мистецькі матеріали, пов’язані з Черкащиною («Василь Симоненко і Корсунщина» Валентини Литвин).
У ювілейній рубриці подано матеріали до 90-ліття нашої славної колеги, науковиці й освітянки Марії Іванівни Пентилюк, до 90-ліття Миколи Степановича Дупляка, критика, педагога, журналіста, мемуариста, громадського діяча зі США (м. Каміллус), до 70-ліття Василя Степановича Загороднюка, митця й науковця, голови Херсонської обласної філії НСПУ.
У рубриці «Наші гості» продовжено знайомство читачів із творами співавторів представленого в попередньому випуску «Вісника» видання «Країна свойого слова: Антологія україномовного письменства Підляшшя» (Більськ на Підляшші, 2023). Цього разу подано поетичні тексти Олександри Гаврилюк, Агнешки Данилюк та Романа Ворончука.
«Поетична галерея» привітала читачів віршами Тадея Карабовича та його ж перекладами сучасних польських авторок Кристини Гудель та Зофії Піласевич. А в «Сторінках прози» цей же поет і перекладач постав перед нами як епік із симпатичним оповіданням «Кіт».
У «Ліричному калейдоскопі» подано тексти Олександра Гунька, Анатолія Качана, Валентини Коваленко, Валерія Кулика, Альони Мовчан, Оксани Славенко, Надії Теленчук та інших авторів, у яких часто озивається болюча тема війни. На жаль, із технічних причин змогли виступити на презентації з читанням своїх віршів лише Олександр Гунько та Оксана Славенко.
«Голоси діаспори» представлено цього разу матеріалами співавтора зі США Mиколи Дупляка «Дещо про ювілейний концерт «Калини» та «Випускний вечір у Сиракузах», про учнів Школи українознавства імені Лесі Українки.
До розділу «Перекладацьке перевесло» подано в оригіналі та у перекладі польською вірші Івана Франка. Такий невеличкий уклін великому Каменяреві з нагоди 170-річчя від дня народження та 110-річчя від часу смерті.
У рубриці «Вічна пам’ять» згадано світлу постать давнього друга і співавтора «Вісника» Дмитра Романовича Шупти, який помер цього літа, але залишив по собі золоті сліди і в царині медицини, і на терені красного письменства та перекладацької справи, і на ниві громадської діяльності.
Серед глядачів і слухачів, що змогли приєднатися до презентації, було помітно інтерес до видання. Зокрема екс-викладачка факультету Людмила Корівчак високо оцінила діяльність колективу співтворців «Вісника».
Літературно-науковий збірник вступає в третє десятиліття свого буття. Побажаємо йому нових здобутків.

Івано–Франківськ – Херсон: літературні паралелі
(творча зустріч івано-франківських письменників із херсонськими читачами)
    28 жовтня 2026 р. о 14 годині в читальному МЦБС відбувся захід, що відображає безперервність літературного процесу навіть у нинішніх складних умовах. Його особливістю було те, що відбувся діалог івано – франківських майстрів слова з херсонськими читачами, а саме з викладачами та студентами Херсонського державного університету, які перед цим були на презентації «Вісника Таврійської фундації» № 21, що видається при Херсонському державному університеті і засвідчує уже 21 рік свою просвітницьку, наукову, літературну, краєзнавчу місію.
      Сьогоднішній письменницький десант був представлений персоналіями: Євген Баран, Ярослав Ткачівський, Іван Гаврилович, Василь Бабій, Леся Геник, Лариса Колесник, Ганна Данилюк, Наталя Радиш, Михайло Батіг, Іван Війтенко. Звучало натхненно і оптимістично художнє слово, презентувалися нові твори авторів – високого громадянського звучання і душевної лірики, пейзажні замальовки і філософські роздуми. Євген Баран як голова ІФ ОО НСПУ охарактеризував основні віхи діяльності письменницької організації, творчі досягнення на сьогодення і перспективи розвитку, зачитав свої есеїстичні світоглядні роздуми із книжки «З «Книги живих». У виступі Ярослава Ткачівського – заступника голови Національної спілки письменників України дана висока оцінка творчим здобуткам івано- франківських письменників, які гідно і продуктивно ідуть до читачів зі своїм словом, цим однозначно доказуючи, що слово є зброєю. У виступах кожного із письменників це підтверджувалося. Як і підтверджувалося те, що їхнє слово водночас є таким, що зворушує до глибини душі, торкає найніжніші її струни, як наприклад, пісня «Волошки» Ярослава Ткачівського, що стала вже народною.
 Своєрідним творчим експериментом було декламування поезії «О, мої Чугайстри» Лесею Геник і «А чугайстра силу знає скіфська баба» Василем Загороднюком, що засвідчило переплетіння гірської і степової тематики та її актуалізацією в нинішніх умовах війни.
   До цього дійства у читальному залі була представлена книжкова виставка івано-франківських авторів з красиво оформленою назвою «Під Франковою зорею». На ній експонувалися вибрані твори Юрія Андруховича, Мирослава Аронця, Євгена Барана, Василя Бабія, Михайла Батога, Михайла Вереса, Марії Вайно, Івана Війтенко, Ганни Данилюк, Володимира Качкана, Лариси Колесник, Володимира Присяжнюка, Степана Пушика, Марії Ткачівської, Ярослава Ткачівського, Ірини Фотуйми, Марти Хороб, Романа Юзви, Дмитра Юсипа. Окрім цього, глядацьке око привертали увагу колективні книжки авторів «Під Франковою зорею», «Стефаниківський чин», «З вінка нев’янучого листя», «Література рідного краю. Хрестоматія 5-11 клас». Учасники заходу знайомилися з цими виданнями, зацікавлено розмовляли з авторами, відчуваючи розкіш живого спілкуванння. 
 Від імені херсонських читачів з подячним словом виступила Юлія Юріна – деканеса факультету філології, журналістики та мистецтв, зазначивши, що такі зустрічі дають великий позитив, гарні емоції, мотивують читати і перемагати

27 жовтня в межах тижня очного навчання факультету філології, журналістики та мистецтв Херсонського державного університету кафедра культури і мистецтв провела клас-концерт «Мистецький простір Натхнення».

 Здобувачі творчих спеціальностей подарували глядачам яскраву мистецьку програму, продемонструвавши свої таланти, виконавську майстерність, артистизм і креативність. У виступах ожили музика, танець і сценічне мистецтво, об’єднавши учасників та глядачів атмосферою творчості й натхнення.

 Клас-концерт став не лише можливістю представити результати навчання та творчих пошуків, а й чудовою нагодою для професійного спілкування, обміну досвідом і підтримки мистецької спільноти університету.

 «Мистецький простір Натхнення» — це простір, де народжуються ідеї, розкриваються таланти та мистецтво об’єднує серця!

 Дякуємо здобувачам і викладачам за творчість, натхнення та відданість мистецтву! Нехай кожен виступ відкриває нові можливості, а кожна творча зустріч дарує незабутні емоції!

27 жовтня 2026 року відбулося урочисте відкриття ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Пріоритетні напрями філологічних, лінгводидактичних і соціальнокомунікаційних досліджень», організованої за участю Херсонського державного університету та закладів вищої освіти й наукових установ України та зарубіжжя.
Конференція об’єднала науковців, викладачів, дослідників і представників академічної спільноти для обговорення актуальних проблем сучасного мовознавства, літературознавства, методики викладання філологічних дисциплін і соціальних комунікацій. Захід проходить 27–28 жовтня в онлайн-форматі, що дає змогу долучитися до наукового діалогу учасникам із різних куточків України і зарубіжних країн.
Із вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор Херсонського державного університету, доктор педагогічних наук, професор Олександр Співаковський. До привітань долучилися Володимир Олексенко, доктор філологічних наук, професор кафедри української і слов’янської філології та журналістики ХДУ; Алла Цапів, проректорка з міжнародної та науково-педагогічної роботи ХДУ, докторка філологічних наук, професорка; Юлія Юріна, деканеса факультету філології, журналістики та мистецтв ХДУ, кандидатка філологічних наук, доцентка.
Вітальні звернення засвідчили важливість наукової комунікації, академічного партнерства та обміну дослідницьким досвідом у сучасних умовах. Проведення міжнародної конференції є можливістю для фахового діалогу, презентації наукових напрацювань і налагодження співпраці між представниками різних наукових шкіл.
Після урочистого відкриття розпочалося пленарне засідання, у межах якого науковці представили доповіді з актуальних питань мовної політики, мовної безпеки, медіакомунікацій і сучасного перекладознавства. Серед доповідачів були Павел Левчук, ад’юнкт відділу мовознавства Інституту славістики Польської академії наук; Орися Демська, докторка філологічних наук, професорка Національної академії Служби безпеки України; Марина Навальна, докторка філологічних наук, професорка Національного університету біоресурсів і природокористування України; Наталя Кутуза, докторка філологічних наук, професорка Одеського національного університету імені І. І. Мечникова; Дінеш Кумар, доцент кафедри англійської мови коледжу Дьял Сінгх у Карналі (Індія). Їхні теми відобразили широкий спектр викликів, що постають перед мовознавством і комунікацією в умовах суспільних змін та інформаційного протистояння.
Павел Левчук у доповіді «Українська та польська мова як іноземні. Статус – сертифікація – перспективи» зосередив увагу на питаннях функціонування української та польської мов у контексті іншомовної освіти, їхньому статусі та перспективах сертифікації. Тема порушує важливі питання розвитку мовного навчання й підтвердження мовної компетентності. Орися Демська представила доповідь «Мова і безпека: нетривіальна економіка», у якій поєднано проблематику мовної політики та безпеки. Такий ракурс актуалізує значення мови як ресурсу суспільної стійкості й важливого чинника в умовах сучасних загроз.
Марина Навальна присвятила виступ темі «Актуалізація мілітарної лексики в мові сучасних українських масмедіа». У центрі уваги цієї проблематики — використання військової лексики в медіатекстах і роль мовних засобів у висвітленні війни та пов’язаних із нею подій.
Наталя Кутуза розглянула «Стратегії ІПСО: лінгвістичні маркери негативації». Тема спрямована на осмислення мовних засобів, за допомогою яких у межах інформаційно-психологічних операцій можуть формуватися негативні оцінки, емоційні реакції та потрібне адресатові сприйняття повідомлень. Її актуальність особливо помітна в умовах інформаційної війни, коли критичне прочитання медіатекстів стає важливою складовою медіаграмотності.
Дінеш Кумар у доповіді «Нові тенденції у філології та перекладознавстві: критичний огляд» звернувся до широкого кола сучасних змін у філологічних і перекладознавчих студіях. Критичний огляд таких тенденцій дає змогу осмислити актуальні напрями розвитку галузі, її дослідницькі пріоритети та виклики, пов’язані з міжмовною й міжкультурною комунікацією.
У програмі пленарного засідання також були заявлені доповіді про новітні фемінативи в публічній комунікації, семантичну інтерпретацію мовних одиниць, словотвірні моделі нових лексем у сучасному українському медіадискурсі та дидактичні засади інтеграції технологій штучного інтелекту в навчання інтегрованого мовно-літературного курсу. У сукупності ці теми засвідчують, що сучасні філологічні дослідження охоплюють не лише структуру й розвиток мови, а й її роль у публічному просторі, освіті, формуванні суспільних оцінок та забезпеченні інформаційної стійкості.
Програма конференції охоплює чотири секційні напрями: сучасні лінгвістичні та перекладознавчі дослідження; методичні аспекти викладання філологічних дисциплін у закладах освіти; різноаспектне дослідження художнього й нехудожнього дискурсу; сучасний медіапростір, його історію, проблеми та перспективи.
Другий день конференції, 28 жовтня, буде присвячений роботі секцій, обговоренню представлених досліджень і підбиттю підсумків.
ІІІ Міжнародна науково-практична конференція продовжує традицію академічного діалогу та сприяє розвитку міжінституційної співпраці, поширенню наукових ідей і пошуку відповідей на актуальні виклики сучасної філології, освіти та медіакомунікацій.

26 жовтня 2026. Дощовий Івано-Франківськ, яскраві парасольки, щирі усмішки, обійми та неймовірна енергія зустрічей!
Наш перший день очного тижня — це значно більше, ніж навчання. Це живе спілкування, нові знайомства, зустріч із ректором, творчість просто неба й відчуття, що ми справді одна факультетська родина! 

 Ми різні. Ми творчі. Ми амбітні. І ми — РАЗОМ

Щиро вітаємо Миколу Балабана, здобувача Херсонського державного університету, з отриманням диплома лауреата І премії у VI Всеукраїнському двотуровому фестивалі-конкурсі мистецтв «Козацькому роду нема переводу»! 🎉

✨ Микола представив свої творчі роботи у номінації «Авторська творчість (авторська проза)», виборовши заслужене визнання журі у віковій категорії «Професіонал».

📖 На конкурс була представлено авторський твір вори «Місто мертвих машин», який засвідчив творчий потенціал, індивідуальність і талант молодого автора.

💐 Особливі слова вдячності керівниці — професорці Лідії Іванівні Лимаренко за професійну підтримку, наставництво та допомогу в розвитку творчих здібностей здобувача.

💙💛 Пишаємося нашими талановитими здобувачами, які продовжують творити, розвиватися та гідно представляти Херсонський державний університет!

Бажаємо Миколі невичерпного натхнення, нових творчих задумів і яскравих перемог! Нехай українське слово звучить, надихає та знаходить шлях до сердець читачів! 🌟