Іван Мойсієнко: флора важлива не тільки для ботаніка, а й для всього людства

Студенти та викладачі Херсонського державного університету завжди відзначалися плідною науковою роботою. Вони ніколи не зупиняються на досягнутому і вдало підкорюють нові вершини освітнього простору. Наші науковці продовжують дивувати своїми успіхами та перемогами. Завдяки старанням та нескінченній роботі таких людей, Херсонському державному університету є ким пишатися.

15 липня 2020 р.

Завідувач кафедри ботаніки, доктор біологічних наук (2012), професор (2014) Іван Мойсієнко вважає, що для будь-якої людини природа залишається найкращим джерелом енергії та наукових досліджень. Протягом року викладач дивував відкриттями та експедиціями, брав участь у різноманітних конференціях і плідно співпрацював із студентами.

Його освітній доробок складає понад 300 наукових публікацій, в тому числі 14 монографій (у співавторстві), 70 публікацій у фахових виданнях, 40 - англійською мовою, в тому числі 15 - в журналах, що індексуються в НМБД Scopus.

Серед цьогорічних подій Іван Іванович виділив чотири ключових і найважливіших для себе.

Першою і найвагомішою стала участь у 62-му щорічному симпозіумі Міжнародної асоціації науки про рослинність, який проходив в місті Бремен (Німеччина) протягом 16 днів. Симпозіум відбувся під гаслом «Наука про рослинність та дослідження біорізноманіття». На конференції були представлені найсучасніші досягнення у галузі світової науки про рослинність. Захід відбувався в сучасному та зручному виставковому центрі Бремена. «Сюди з’їхалась світова еліта науки про рослинність. З усіма можна було вільно поспілкуватися на спільну тему. В рамках конференції були передбачені також екскурсії», - згадує Іван Мойсієнко.

Головним локальним інституційним організатором конференції був Бременський університет. В цілому в симпозіумі взяли участь 329 учасників з 44 країн. «Від України було два представника: я і Анна Аркадіївна Куземко з Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного НАНУ. У мене були дві постерні доповіді по відновленню рослинності на перелогах в Асканії-Нова і проявам острівному ефекту у результаті ізоляції флори на курганах. В обох була співавтором Іванна Денбіч з Варшавського інституту, яка теж була присутня в Бремені і з нею ми презентували наші результати. Наша доповідь була досить цікавою для колег, деякі учасники конференції підходили поспілкуватись на представлені нами теми», - розповідає професор.  

Другою подією стало завершення дослідження флори городищ Нижнього Придніпров’я. «Ми проводили ці дослідження разом з моєю аспіранткою Поліною Дайнеко. Вивчивши всі городища, які є в Нижньому Придніпров’ї (їх всього 18), нами було знайдено 524 види судинних рослин, з яких 31 охороняється законом. Ми стали першими ботаніками в Україні, які провели дослідження флори городищ, адже, в основному, їх досліджують археологи, натомість, нами вперше проведено спеціальне дослідження флори городищ», - коментує вчений.

На сьогодні вивчення завершено, проведено інвентаризацію флори городищ, складено остаточний список видів, який згодом був опублікований. Також науковці підготували статтю в журнал, який включено в науково-методичну базу даних «Scopus». Незабаром її опублікують. Ця стаття присвячена аналізу видового багатства флори городищ.  

Третє, що виділив Іван Мойсієнко, це підготовка монографії, присвяченої перспективним заповідним об’єктам Херсонщини, яка наразі перебуває на публікації у видавництві «Гельветика».

«У вересні чи може в кінці серпня ми будемо презентувати цю книгу. Вона дуже важлива з практичної точки зору, тому що описано 125 нових перспективних заповідних об’єктів, які ми пропонуємо створити на території Херсонської області», - розповів дослідник. Книга містить інформацію про проєктовані 125 об’єктів: до кожного подано фотографію, карту, з точним місцем знаходження, і короткий опис. Найважливішою метою створення монографії є охорона і збереження навколишнього середовища. Тому що саме зараз йде великий масовий наступ на природу, перш за все, з боку сільського господарства.

«Зараз ми боремося за Долину курганів. Підприємство «Нептун» з порушенням Закону розорало 400 га цілини, яка ніколи не оралася. Нами було підготовлено відповідні документи в правохоронні органи. Ми хочемо, по-перше, притягнути до відповідальності, а, по-друге, створити заповідний об’єкт «Долина курганів», - прокоментував професор.
Іван Іванович активно співпрацює зі студентами ХДУ і це пояснює четверте цьогорічне відкриття.

«Готуємо статтю із Надією Скобель (студентка IV курсу) в Чорноморський ботанічний журнал про знахідки нових заносних видів молочаю на території Півдня України: молочай Давида (Euphorbia davidii) та молочай плямистий (Euphorbia maculata)», - зазначає Іван Мойсієнко.

В останні роки на території півдня України науковцями виявлені нові місцезростання двох адвентивних видів роду молочаю. В ході досліджень було знайдено 2 нові локалітети молочаю Давида та 6 нових локалітетів молочаю плямистого на півдні України. Поширення цих адвентивних видів роду молочай в Україні почали вивчати в кінці ХХ століття, коли були зафіксовані їх перші знахідки на території півдня України. На сьогодні науковці ХДУ є першими дослідниками, які знайшли молочай плямистий в Херсонській та молочай Давида в Миколаївській областях.

Бажаємо натхнення і подальших успіхів Іванові Івановичу та його студентам. Сподіваємось, що далі буде набагато більше наукових відкриттів та публікацій. 


Пресцентр ХДУ

Опублікувати на Twitter Опублікувати на  Facebook Опублікувати на LinkedIn telegram viber

Можливості: Версія для друкуВерсія для друку Відправити другуВідправити другу