|
Алхімова Тетяна Вікторівна
(26.04. 1997 - 06.11.2021) |
Тетяна народилася в місті Цюрупинськ Херсонської області. Сирота, батьки померли в ранньому віці, вихованням займалася бабуся.У 2015 році закінчила Козачелагерську ЗОШ I - III ступенів. За особливі досягнення у вивченні англійської мови та історії України нагороджена похвальною грамотою.У 2015 році вступила на факультет природознавства, здоров'я людини і туризму ХДУ з галузі знань Сфера обслуговування, напрям підготовки Туризм, спеціалізація Міжнародний туризм.У 2019 закінчила факультет економіки і менеджменту ХДУ, отримала диплом бакалавра за спеціальністю «Туризм».Учасниця бойових дій, брала участь в ООС на Донбасі.У серпні 2019 року пішла служити за контрактом до 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Була командиром відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти 57-ї ОМПбр імені Костя Гордієнка.Молодша сержантка Алхімова Тетяна героїчно загинула під час виконання бойового завдання в районі проведення операції Об’єднаних сил 6 листопада 2021 року в селищі Муратове Новоайдарського району Луганської області від ворожої кулі снайпера.Похована 10 листопада в Новій Каховці на Алеї Слави.Нагороджена медаллю «За оборону рідної держави», нагрудним знаком «За командування 57 ОМБр». |
|
Олійник Анатолій Анатолійович
(26.06.1992 – 17.11.2014) |
Анатолій - студент IV курсу юридичного факультету ХДУ, сержант, інструктор навчального взводу 169 навчального центру Сухопутних військ.Народився у селі Антонівка Скадовського району Херсонської області.10.2011-11.2011 – курсант навчальної роти (підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців військової служби за контрактом рядового складу початкового рівня) окремого навчального автомобільного батальйону (смт Десна).11.2011-11.2013 – водій автомобільного відділення автомобільного взводу підвозу матеріально-технічних засобів роти забезпечення (навчального центру) окремого навчального автомобільного батальйону (смт Десна).11.2013-17.11.2014 – інструктор навчального взводу навчальної роти окремого навчального автомобільного батальйону (смт Десна).Героїчно загинув 17 листопада 2014 року під час поїздки за загиблими військовослужбовцями у районі міста Дебальцеве Донецької області.Автомобіль, в якому перебував Анатолій, підірвався на протитанковому радіокерованому фугасі в районі с. Орлово-Іванівка, Шахтарський район, Донецька область.Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). |
|
Сторчеус Руслан Олександрович
(11.01.1979 - 25.08.2014) |
Руслан - перший командир батальйону патрульної служби міліції особливого призначення “Херсон”, який героїчно загинув під Іловайськом 25 серпня 2014 року, випускник ХДУ 2001 року.Сторчеус Руслан народився 11 січня 1979 року в м. Херсон у родині робітників.Протягом 1986 - 1995 років навчався в Херсонській загальноосвітній школі №30.У 1996 році він закінчив Академічний ліцей при ХДПІ.З 1996 по 2001 рік Руслан навчався у Херсонському державному університеті за спеціальністю “Географія і біологія”, де здобув кваліфікацію вчителя географії, біології та основ економіки. Брав активну участь у громадському житті університету.У 2009 році закінчив Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ і отримав повну вищу освіту за спеціальністю “Правознавство” та здобув кваліфікацію спеціаліста-юриста.Руслан Олександрович працював начальником юридичного відділу Херсонського електромеханічного заводу, товариств “Херсонавтотранс”, ”Дженералі Гарант”, юрисконсультом групи правового забезпечення претензійно-позовної роботи Херсонської філії приватного відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-Авто”.Сторчеус Руслан був активним учасником “Помаранчевої революції”, Революції Гідності (м. Київ), а також Народної самооборони м. Херсон.Після подій у Криму і на Сході, Руслан Олександрович, не замислюючись, записався добровольцем у батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон» УМВС України в Херсонській області. У травні 2014 року він був призначений командиром цього батальйону.25 серпня 2014 року в районі м. Іловайська Донецької області, де велися бойові дії терористів, автомобіль, в якому їхав Сторчеус Р.О., потрапив у засідку і був розстріляний з гранатомета. Командир спецбатальйону «Херсон», батько трьох дітей помер на місці.За особисту мужність і героїзм, виявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України № 838/2014 Сторчеус Р.О. нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).16 лютого 2015 року в ХДУ було урочисто відкрито пам'ятну дошку Руслану Сторчеусу, саме однокурсники виступили ініціаторами встановлення дошки та зібрали кошти на її виготовлення.На підставі рішення конференції трудового колективу ХДУ (протокол від 20.12.2019 № 3) пам'ятну дошку було перенесено до меморіального комплексу. |