1 квітня світова громадськість відзначила 215-річчя від дня народження великого письменника, драматурга, мислителя Миколи Васильовича Гоголя
Нащадок старовинного козацько-старшинського роду Гоголів-Яновських, Микола Гоголь народився в с. Великі Сорочинці на Полтавщині 1 квітня (за старим стилем – 20 березня) 1809 року і став одним із тих, чий творчий спадок і досі сприяє утвердженню української ідентичності.
Письменник легенда – гордість українців і росіян, людина, ім’я якої плекають слов’янські народи, бо душа автора належала їм обом. Мова його творів – то мова України, краю, де він народився і виріс. Твори Гоголя переповнені українськими словами: бандура, баклага, батіг, вояка, винниця, галушки, діжа, добродій, повітка, пошапкуваться, пищик, ясочка, стусан, сукня… Природа України зачарувала Гоголя, і він отримував величезну насолоду і задоволення, просто упивався красою, описуючи Дніпро, ніч, степ…
З кожним роком зростає інтерес до творчості М. В. Гоголя в Україні, адже його бажання увіковічити засобами літературної творчості рідну Україну, її славний народ дає нам право визначити його як одного із яскравих просвітителів української нації. Недарма Михайло Грушевський вважав Гоголя «одним з найгеніальніших людей, яких дала Україна».
М. Гоголь став першим українським письменником, визнаним авторитетом і класиком російської літератури, що подарували світу такі безсмертні твори, як “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Вій”, “Мертві душі”, “Ревізор”, “Ніс”, “Тарас Бульба” та ін., які перевидаються в багатьох країнах світу, за ними знімаються кінофільми і ставляться спектаклі в десятках країн світу і донині, через 170 років після смерті письменника.
Ніхто до і після Миколи Гоголя російською мовою так широко, психологічно переконливо, яскраво і захоплююче не висвітлював українське життя, знайомлячи з ним сотні мільйонів читачів по всьому світу, і змусив його полюбити: народ, мову, звичаї, традиції, українські вольності, самовідданість і безстрашність козаків.
Ніхто раніше так сильно і глибоко не висміював прогнилий російський чиновницько-бюрократичний апарат, як Гоголь, який побачив його зсередини в Петербурзі. Він не був ні революціонером, ні українським націоналістом, але, можливо, зробив не менше, показавши всьому світові Росію, як країну “мертвих душ”, в якій навіть “птахом трійкою”, що “летить вперед”, керує кучер-п’яниця, а в санях сидить пропащий шахрай Павло Іванович Чичиков.
Через два століття ця тема залишилася такою ж актуальною і злободенною, але досі ніхто не перевершив українського письменника по силі, сміливості, яскравості, оригінальності, що вражають точністю її висвітлення.
Цікаво, що “російський письменник Гоголь” писав зовсім не класичною або народною російською мовою, а якоюсь своєю, гоголівською. Про це багато писали його російські сучасники – письменники і критики, та навіть звинувачували Гоголя в перекрученні російської мови, засміченні її провінціалізмами і варваризмами і т. п.
Сам же Гоголь відмовлявся називати себе російським або українським письменником. Він був, як зараз би сказали, людиною світу. Йому неважливо було, якою мовою висловлювати свої думки – було б що висловлювати.
З нагоди 215 річниці від дня народження великого письменника, драматурга, мислителя Миколи Васильовича Гоголя Наукова бібліотека ХДУ презентує книжкову виставку «Таємничий та загадковий літературний всесвіт Миколи Гоголя».
Відповідно до теми виставки складено список рекомендованої літератури.
|
 |
5. Золотусский, И. П. По следам Гоголя [Текст]: Очерк / И. П. Золотусский. - Изд. 2- е. – М.: Дет. лит., 1988. - 191 с.
Гоголь часто называл себя путником, странником и считал своим домом дорогу. Он действительно много путешествовал, но все-таки есть несколько мест на земле, которые были для него не только временным отдыхом в пути. Гоголя нельзя представить без Васильевки, без Диканьки, Сорочинец, без Петербурга, где он стал писателем, без Рима, Москвы …Мир Гоголя – это не только внутренний мир, но и мир вокруг него, живые черты тех мест, которые помнят его» - так сам автор определяет содержание книги.
|
Список рекомендованої літератури
- Афанасьев, Э. С. Творчество Гоголя: «История души человеческой» / Э. С. Афанасьев // Литература в школе. – 2009. – № 4. – С. 2-5.
- Валагин, А. Утерянный рай / А. Валагин // Уроки литературы. – 2008. – №11. – С. 1-4.
- Воропаев, В. Однажды Гоголь…: рассказы из жизни писателя / В. Воропаев // Литература в школе. – 2012. – №4. – С. 2-5.
- Воропаев, В. Однажды Гоголь …: рассказы из жизни писателя / В. Воропаев // Уроки литературы. – 2013. – № 11. – С. 1-9.
- Галкина, И. Ю. «Горьким смехом моим посмеюсь!» / И. Ю. Галкина, И. А. Гарних, Л. В. Ковальчу, Б.Н. Тресер // Русская словесность в школах Украины. – 2011. – № 4. – С. 48-55.
- Гоголезнавчі студії [Текст] / П. В. Михед. – Ніжин: Вид. «Артек», 1996. – Вип. 1. – 164 с.
- Гоголівські місця на Україні [Текст]: фотоальбом/ М. О. Хоцький. – К.: Мистецтво, 1984. – 96 с.
- Ермилов, В. Н.В. Гоголь [Текст] / В. Ермилов. – изд. 2-е доп. – М.: Сов. писатель, 1953. – 448 с.
- Жмутская, М. В. «Еще ни у одного писателя не было этого дара выставлять так ярко пошлость жизни» / М. В. Жмутская // Русская словесность в школах Украины. – 2009. – № 3. – С. 46-48.
- Казакова, С. Н.В. Гоголь. Два портрета – два лика писателя / С. Казакова // Уроки литературы. – 2011. – № 10. – С. 5.
- Казакова, С. К. Н. В. Гоголь: поиски портретного образа / С. К. Казакова // Уроки литературы. – 2011. – № 8. – С. 1-4.
- Камедина, Л. В. Духовные смыслы в творчестве Н. В. Гоголя / Л. В. Камедина // Литература в школе. – 2006. – № 10. – С. 14-19.
- Кривонос, В. Ш. Притча о назначении человека: О втором томе «Мертвых душ» Н.В. Гоголя / В. Ш. Кривонос // Литература в школе. – 2006. – № 2. – С. 11-15.
- Кудрявцева, М. Типи і символи у пророчих візіях ліризованої та духовної прози Миколи Гоголя / М. Кудрявцева // Всесвітня література та культура. – 2009. – №12. – С. 2-8.
- Машинский, С. И. Художественный мир Гоголя [Текст]: пособие для учителей / С. И. Машинский. – М.: Просвещение, 1979. – 432 с.
- Николенко, О. Н. «Она слишком высока для всякого, не только для меня»: женщины в жизни Н. Гоголя / О. Н. Николенко // Русская словесность в школах Украины. – 2009. – №1. – С. 45-47.
- Осокина, И. И. «Не собирайте сокровищ на земле…» / И. И. Осокина // Литература в школе. – 2004. – №4. – С. 41-43.
- Пивнюк, Н. А. «Гуманные слезы литературы»: материалы к изучению повести Н. В. Гоголя «Шинель»/ Н. А. Пивнюк// Русская словесность в школах Украины. – 2009. – №9. – С. 30-33.
- Соловей, Т. Г. «Ну, пьеска! Всем досталось, а мне - более всех!» / Т. Г. Соловей // Русская словесность в школах Украины. – 2013. – №5. – С. 27-32.
- Соловей, Т. Г. Свободолюбивые люди с отвагой в душе, великим и смелым сердцем / Т. Г. Соловей // Русская словесность в школах Украины. – 2009. – №6. – С. 25-30.
- Стрельцова, Л. Н. В. Гоголь. Повесть «Ночь перед Рождеством» / Л. Стрельцова // Світова література. – 2013. – № 24. – С. 19-26.
- Турбин, Н. Т. Герои Гоголя [Текст] / Н. Т. Турбин. – М.: Просвещение, 1983. – 127 с.
- Фефолова, Н. Н. Анализ лирического отступления о «метко сказанном русском слове» из пятой главы поэмы Н. В. Гоголя «Мертвые души» / Н. Н. Фефелова // Уроки литературы. – 2009. – №1. – С. 15.
- Храпченко, М. Б. Николай Гоголь. Литературный путь. Величие писателя [Текст] / М. Б. Храпченко. – М.: Современник, 1984. – 653с.
- Хроменко, И. А. В поисках света / И. А. Хроменко // Всесвітня література та культура. – 2008. – №11. – С. 17-23.
|