Kherson State University

Стефаник В. С. Вибрані твори / Василь Стефаник. – Київ : Художня література, 1958. – 242 с.

Василь Стефаник (1871-1936) – автор реалістичних, самобутніх новел про життя на західноукраїнських землях кінця XIX – початку XX століття. Подиву гідні їх велика правдивість, народність і мистецька досконалість. У книзі вміщені новели та оповідання письменника, вибрані поезії у прозі, дитячі твори.

Стефаник В. С. І чого ти, серце моє : вибране / Василь Стефаник. – Київ : Академія, 2015. – 271 с.

Жоден письменник не сказав про своє слово так, як Василь Стефаник: "…я не пишу для публіки, а пишу на те, щоб прийти ближче до смерті". Ніхто не зумів такими очима побачити людину, як він. Усе найяскравіше, що зробив, – у цій книжці.

Стефаник В. С. Катруся / В. С. Стефаник. Карби : вибрані твори для серед. шк. віку / М. Черемшина ; передм. В. Яременка. – Київ : Веселка, 1981. – 335 с.

До видання увійшли оповідання письменника, в яких зображені страшні злигодні й поневіряння західноукраїнського селянства за часів австро-угорської монархії та польсько-шляхетської окупації.

Стефаник В. С. Кленові листки : оповідання / Василь Стефаник ; вступ. ст. М. Ф. Нечиталюка ; іл. Г. В. Якутовича. – К. : Дніпро, 1987. – 237 с.

У глибоко ліричних, сповнених драматизму оповіданнях письменник змалював тяжку долю селян Західної України на рубежі ХІХ-ХХ ст.

Стефаник В. С. Майстер : вибране / В. Стефаник. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014. – 159 с.

Про Василя Стефаника як яскравого представника експресіонізму в українській літературі свідчать його новели, що увійшли до цієї книжки.

Стефаник В. С. Моє слово : новели, оповідання, автобіогр. та крит. матеріали, витяги з листів : для серед. та старш. шк. віку / упорядкув., передм. і прим. Дем’янівської Л. ; іл. Литвина І.]. – 2-е вид., допов. – Київ : Веселка, 2000. – 318, [1] с.

Василь Стефаник започаткував в українській літературі експресіонізм. Цей стиль передбачає зображення внутрішнього через зовнішнє, зацікавлення глибинними психологічними процесами. Черпаючи тематичний матеріал із добре знаного йому села, Стефаник не бачив суті своєї творчості в описах селянського побуту чи порушенні соціальних питань. Для нього головними в показі "мужицької розпуки" були не побутові й не політичні, а універсальні аспекти людського життя. До книги ввійшли дві новели письменника – "Моє слово" та "Суд".

Стефаник В. С. Твори / В. С. Стефаник ; [упоряд.: В. М. Лесина, Ф. П. Погребенника ; вступ. ст. В. М. Лесина]. – Київ : Дніпро, 1964. – 551 с.

Сьогодні Україна перебуває у стані неоголошеної війни зі своїм східним сусідом, тому ми вирішили взяти за основу нашого видання книгу видатного українського новеліста Василя Стефаника, яка вийшла у Львові 1942 року, під час війни. Її упорядником і автором передмови був син письменника, який "заховався" під псевдонімом Юрій Гаморак.

Автор розглядає твори класика української літератури Василя Стефаника (1871-1936), аналізує новели збірок "Синя книжечка", "Камінний хрест", "Дорога", "Моє слово", "Земля", в яких відтворене життя західноукраїнського селянства на зламі двох століть: за часу Першої світової війни та панування Польщі. Багато уваги приділяється характеристиці творчої манери, стилю письменника.

Його називали Володарем дум селянських, Мужицьким Бетховеном, а він вважав себе Великим страдником. Над ним висіло прокляття за сподіяний предками злочин – знав, що має спокутувати його. Від того все навколо було чорним, як мужицьке поле. Чув себе листком берези, котрого пірвав вітер, забрав від мами. Постійно мучив його неспокій. Ніде не знаходив пристановища. Вчився на лікаря, але не став ним. Був послом до віденського парламенту, але нічого суттєвого зробити не зміг. Жив у боргах. Соромився своєї бідності. Таким постає Василь Стефаник в есе-біографії Романа Горака "Кров на чорній ріллі".

Монографія присвячена питанням традицій і новаторства критичного реалізму в українській прозі. Автор звертається до головних проблем часу, які лежали в основі характерології української літератури, розглядає філософсько-моральні пошуки В. Стефаника і його сучасників, модель нового позитивного героя, своєрідність принципів художнього зображення дійсності та особливостей психологізму в новелах В. Стефаника.

Це монографія про Василя Стефаника як людину, громадського діяча й талановитого новеліста. Про тривалі і складні ідейно-творчі шукання та формування художнього методу письменника, про його творчу лабораторію і виключну новелістичну майстерність та особливості стилю йдеться в цій книзі.

У книзі на основі документальних та архівних даних розповідається про життя і творчість В. Стефаника (1871-1936) – видатного українського письменника, співця селянської долі. Дослідження цікаве документальною точністю викладу матеріалу, всебічним висвітленням різних сторін життєдіяльності новеліста.

Книжка для всіх, хто вчиться долати житейські перешкоди. Відомий український письменник Степан Процюк із притаманними йому запалом та пристрастю оповідає про те, як "поміж курми і зорями" проминало дитинство неперевершеного новеліста Василя Стефаника; в яку бездонну криницю снів поринав щоночі майбутній психіатр і філософ Карл-Густав Юнг; як хвацько вмів хлопчаком бешкетувати письменник та перший керівник Українського Уряду Володимир Винниченко; як переростав власну долю один із найсумовитіших митців початку ХХ століття Архип Тесленко; врешті – наскільки "недитячим" виявилося дитинство російської поетки Ніки Турбіної.

Цей психобіографічний роман – історія загадкового внутрішнього світу і харизми Василя Стефаника. Його манила й переслідувала троянда – символ життя і смерті. Ритуалом власної творчості він прагнув подолати трагізм та суперечності буття. У його житті і творчості чорне та біле, нехтуючи безпекою, часто опинялися поруч.