Лабораторія інтродукції рослин

Оновлено: 01.10.2020

Лабораторія інтродукції рослин створена при Агробіостанції-ботанічному саді Херсонського державного університету у 2003 році.

Контактний телефон лабораторії: (0552) 37-66-27, моб.0681141561

Е-mail:

СКЛАД ЛАБОРАТОРІЇ:

Завідувач лабораторії:

Бойко Михайло Федосійович –професор кафедри ботаніки ХДУ, доктор біологічних наук, професор

Наукові співробітники лабораторії:

Сушинська Ніна Іванівна – директор агробіостанції-ботанічному саду ХДУ,

Павлова Надія Романівна, к.б.н., доцент кафедри ботаніки ХДУ,

Дерев’янко Василь Миколайович, к.б.н., провідний науковий співробітник Державного дослідницького господарства «Новокаховське» Нікітського Ботанічного Саду Національного Наукового Центру,

Свиденко Людмила Вікторівна, к.б.н., наук. співробітник Державного дослідницького господарства «Новокаховське» Нікітського Ботанічного Саду Національного Наукового Центру,

Французова Олена Вікторівна, аспірант кафедри ботаніки ХДУ

ОСНОВНІ НАУКОВІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ЛАБОРАТОРІЇ:

• охорона та збереження генетичних ресурсів видів рослин ex situ - in vivo (у вигляді живих колекцій);

• інтродукція та випробування в культурі перспективних видів, форм та різновидів декоративних рослин;

• відтворення в штучних умовах реліктів, ендемів, рідкісних та зникаючих видів природної флори;

• створення та утримання банку насіння декоративних рослин;

• моніторинг стану довкілля за допомогою рослин та лишайників.

• впровадження в озеленення садивного матеріалу рослин-інтродуцентів;

• керівництво науковими роботами та консультування в межах тематики науково-дослідних робіт лабораторії.

• еколого-просвітницька робота серед учнівської молоді м. Херсона та області.

РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:


Звіт про роботу лабораторії за 2018-2019 роки ЗВІТ 2019.doc (3.9 Mb)

Вийшла друком колективна монографія «Чекліст рослин та грибів Ботанічного саду Херсонського державного університету» /Відп. ред.. Бойко М.Ф.– Херсон: Айлант, 2011 р. – 104 с. Видання присвячене 75-річчю заснування Ботанічного саду. Автори монографії: Бойко М.Ф., Дерев’янко В.М., Дерев’янко Н.В., Загороднюк Н.В., Корольова О.В., Мельник Р.П., Мойсієнко І.І., Сушинська Н.І., Ходосовцев О.Є. Це єдиний каталог ботанічного саду, в якому є відомості не тільки про голонасінні та покритонасінні рослини (як це є зазвичай у каталогах інших ботанічних садів), а й про мохоподібні, гриби та лишайники.

Дослідження з інтродукції субтропічних рослин: азіміна, фейхоа, гранат, інжир, хурма, зізіфус ююба, авокадо, мандарин, апельсин, лавр благородний, барбарис Тунберга та інші. На сьогодні можна відзначити високу ступінь пристосування піддослідних рослин до умов зростання. Пагони інжиру та гранату, альбіції леонкоранської відмерзли до рівня ґрунту внаслідок погодних умов зими 2010-2011 та 2011-2012 р.р. Інжир та зізіфус ююба незважаючи на несприятливі погодні умови рясно плодоносять. Дослідження з вегетативного розмноження гранату домашнього показали, що живці з бічних пагонів та верхівки вкорінюються добре за умови поодинокого розташування та діаметром живця від 0,5-1 см. Живці у пучках загнивають в наслідок зараження грибковими хворобами. Живці азіміни добре вкорінюються при середніх дозах поливу.

В умовах закритого ґрунту другий рік поспіль отримані плоди субтропічної рослини - фейхоа, яка є дуже цінною лікарською, декоративною та харчовою культурою. Цвітіння спостерігалося з кінця березня по липень, при переміщенні рослини із теплиці в відкритий ґрунт спостерігалось часткове опадання квітів і зав’язі. Для кращого запліднення було проведено штучне опилення квітів пензликом та обприскування рослин водою ввечері. Опадання плодів спостерігалося в третій декаді вересня і завершилося у другій декаді жовтня. Плоди потребують дозрівання. Планується збір та висів насіння для проведення подальшого дослідження культури.

Продовжуються досліди з вивчення біологічних властивостей кофе. Сіянці придбано навесні 2009 року. В перший рік приріст пагонів становив 15-25 см, на другий рік спостерігається поява бічних пагонів. У 2011 році навесні придбано насіння вказаного виду, яке було висіяно у контейнери, сходи ще не з’явилися, оскільки рослина має дуже довгий термін пророщування - 16 місяців.

Вивчення інтродукції Барбарису Тунберга – фенологічні спостереження, досліди з розмноження, здатності пристосовуватися до умов зростання та визначення схожості насіння. Проводяться дослідження анатомічної та морфологічної структури пагонів різного віку та листків. Підтверджено данні минулих років щодо плодоношення виду. Відмічено рясне плодоношення практично усіх декоративних форм крім 'Bonanza gold' та 'Cobolt'. Встановлено, що сіянці Berberis thunbergii DC починають плодоносити на п’ятий, а деякі навіть на четвертий рік після висіву насіння. Четвертий рік поспіль спостерігається поява самосіву біля материнських рослин, що свідчить про високу ступінь інтродукції рослини. У 2011 році відмічена також велика кількість самосіву. Насіння, висіяне в 2010 році у теплиці мали схожість до 95℅. До 20℅ сіянців показали розходження морфологічних ознак відносно материнських рослин. Продовжуються досліди з вегетативного розмноження Berberis thunbergii DC у відкритому (під дугами) та закритому ґрунті (у боксах в теплиці). Одночасно заготовлені живці, які зростали у теплиці до квітня, утворюють корені значно швидше, мають більші прирости вегетативної маси та більш розвинене коріння, ніж ті, що не зростали у теплиці. За попередніми результатами проведених дослідів можна зробити висновок, що Berberis thunbergii DC та його декоративні форми є дійсно високо декоративним, достатньо морозостійким та посухостійким видом, який можна успішно вирощувати в районі проведення досліджень.

Інтродуковані у 2008 р. сорти і форми Cornus mas: Олена, Володимирський, Елегантний, Ніжний, Радість, Кораловий Марка, Лук’янівський, Костя (Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України; листопад), № 1 (Закарпатська обл.; травень) почуваються добре, дають приріст, але потребують додаткового зволоження. Проведено спостереження за фенологічними фазами, посухостійкістю форми №1 в умовах південного регіону. За умов сухого повітря спостерігається підсихання листків.

Дослідження еколого-біологічних особливостей нововведених декоративних та лікарських ефіроолійних культур. Лікарські ефіроолійні культури висівались в двох варіантах: безпосередньо у відкритий ґрунт та для отримання сіянців у теплицю (у лютому). Дуже низький процент схожості дало насіння лаванди – 3 %, але усі отримані сіянці успішно перенесли висадку у ґрунт. Насіння Рути пахучої (Ruta graveolens L.), Гісопу лікарського (Hyssopus officinalis), Козлятника лікарського (Galega oficinalis L.) та ін. має дуже високий процент схожості, а пересадку у відкритий ґрунт витримують 100% сіянців. Розпочато досліди з отримання ефірної олії з наступних рослин: шавлія мускатна, шавлія лікарська, ялівець віргінський, сантоліна, гісоп лікарський та інші.

Об’єктами досліджень співробітників лабораторії є також: декоративні виткі рослини: жимолость (4 види), пасифлора (5 видів); 3 види осоки; 10 видів голонасінних рослин; кущові рослини: троянди, жимолость, звіробій кущовий, гранат, інжир, будлея; лікарські ефіроолійні культури (10 видів), піраканта та інші.

Досліди проводились щодо порівняння успішності живцювання в умовах відкритого ґрунту, закритого ґрунту (теплиця) та під дугами з поліетиленовою плівкою. У теплиці частина живців розміщується у поліетиленові контейнери з герметично закритою кришкою, частина – безпосередньо у контейнери (поліетиленові стакани ). У відкритих контейнерах живці розміщались поодиноко і в пучках.

За результатами наукових дослідів, що проведені співробітниками лабораторії з живцювання зроблено висновки, а саме:

1. В умовах закритого ґрунту живцювання можна проводити протягом усього зимового періоду, що дозволяє отримувати посадковий матеріал у більшому обсязі за більш скорочений термін.

2. Найбільший процент вкорінення живців спостерігається в умовах закритого ґрунту, ніж в умовах відкритого ґрунту, а саме у поліетиленових контейнерах з герметично закритою кришкою.

3. Бажано розміщати живці поодиноко, так як живці у пучках, які знаходились у середині не утворювали коренів, а внаслідок недостатньої аерації вражалися грибковими захворюваннями.

Розпочато дослідження нової культури – стевії медової, яку придбано у листопаді 2010 року. Випробувано розмноження поділом куща, в результаті чого отримано три рослини. Проводяться спостереження за рослинами при розмноженні їх живцюванням. У відкритому ґрунті влітку 50 % живців вкоренилися. Дорослі рослини мали по 6-7 пагонів кожна, досягали 1,2 м у висоту. На період зими рослини занесені в контейнерах у теплицю. Закладено дослід з живцювання в зимовий період в тепличних умовах. Отримано насіння для закладання ділянки стевії медової навесні та для продовження дослідів з її інтродукції.

Отримано сіянці горіху чорного, висота яких до кінця вегетаційного періоду складає 10-15 см, схожість насіння складає 40 %. У наукових дослідженнях беруть 6 учнів – члени гуртка «Біологія» Малої академії наук.

Навесні 2011 року у розсаднику на малому крузі було проведено живцювання самшиту вічнозеленого, сосни кедрової, обвійника грецького, жимолості червоної, гібіскусу деревовидного. За сезон укорінилося 50% самшиту, 100% сосни кедрової, близько 25% обвійника і лише 5% жимолості. Причиною такого низького укорінення останніх двох рослин було недостатня кількість вологи та низький рівень агротехніки.

Висіяне насіння таких порід дерев: ліщина деревовидна, дуб червоний, дуб кам'яний, ялина європейська, туя західна колоноподібна, а також чотири види дубів, привезених з Ізраїлю. Восени посіяно зізіфус ююба, чекалкін горіх, чорний горіх, висаджено сіянці ліщини деревовидної, кизильнику горизонтального, піраканти 3-сортів, магонії падуболистої, барбарису Юліана, барбарису Тунберга. Також проведено живцювання гортензії, піраканти, санталіни, каріоптерісу та повторне жимолості червоної і обвійника грецького. Живці зростатимуть у тепличних умовах. Вперше висіяно рослину – ватник у розсаднику на малому крузі.

Колекція рослин збільшилась за рахунок насіння обмінного фонду: отримані кореневі відростки зізіфуса, морозостійкого гранату, ранньостиглий сорт кизилу, насіння горіху пекана . Зібрані насіння глоду тетраплоїдного, кизилу та інших декоративних і харчових культур.

СПІВПРАЦЯ ЗА ДОГОВОРАМИ ПРО НАУКОВЕ СПІВРОБІТНИЦТВО.

Згідно з договором про наукове співробітництво з Нікітським ботанічним садом –Національним науковим центром, продовжуються дослідження щодо  проведення дослідів з визначення найкращих підщеп для кісточкових культур спільно з співробітником Нікітського ботанічного саду,  проф. Шоферистовим Є.П. та його аспірантами. Влітку  проведено щеплення живців високоврожайних  сортів на підщепи – сіянці, які вирощені на території Агробіостанції-ботанічного саду.

З Нікітського ботанічного саду отримані та висаджені для дослідження на малий ботанічний круг, в теплиці та на інші ділянки Агробіостанції-ботанічного саду ХДУ такі рослини:  саджанці хурми віргінської, насіння хурми вергінської, хурми кавказської, айви японської, горобини домашньої.

Крім Нікітського ботанічного саду, лабораторія інтродукції рослин при агробіостанції-ботанічному саді ХДУ має контакти з такими відомим науковими установами:

  • Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України (inst%/ua/net),
  • Ботанічний сад Одеського національного університету (http://zabava.od.ua/parks/botsad.phtml),
  • Криворізький ботанічний сад НАН України (),
  • Дендропарк Асканія-Нова,
  • Ботанічний сад ім. акад. А.В.Фоміна (http://fominbotsad.narod.ru/viddil1.html),
  • Дендропарк “Софіївка”,
  • Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка  НАН України
  • (http://newacropolis.org.ua/ru/gea-botsad.htm).

 Еколого-освітня діяльність лабораторії.

Співробітниками лабораторії та студентами-практиканами зі спеціальності «Екологія» розроблені нові екскурсійні маршрути для школярів загальноосвітніх шкіл за темами екскурсій: “Різноманітність рослин Земної кулі”, “Ландшафтна модель Херсонська фортеця в мініатюрі ”, “Декоративно-квіткові рослини”, “ Різноманітність та використання в озелененні кімнатних рослин ”, “ Лікарські рослини ”, «Ліхеноіндикаційна роль лишайників» та ін. На маршрутахпроводяться екскурсії для школярів, студентів, дітей-інвалідів та учнів гуртків позашкільної роботи.

Наукові праці.

1. Бойко М.Ф. Характеристика каталогу рослин і грибів Ботанічного саду ХДУ // Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах та дендропарках: Матеріали міжнар. наук. конф. «Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах та дендропарках» (Донецьк, 5-7 вересня 2006 р.). – Донецьк: ООО «Юго-Восток», Лтд», 2006. – С.24-26.

2. Бойко М.Ф., Сушинська Н.І. Декоративні форми Berberis thunbergii в колекції Ботанічного саду Херсонського державного університету // Тези доп. І відкритого з’їзду біологів рослин Херсонщини. – Херсон, 2006. – С. 54.

3. Бойко М.Ф., Сушинська Н.І., Лічінкіна Н.А., Сягровець І.П. Біорізноманіття ботанічного саду Херсонського державного університету та його охорона // Мат–ли Міжнарод. наук. конф. «Старовинні парки і ботанічні сади – наукові центри збереження біорізноманіття та охорона історико–культурної спадщини», присв. 210–річн. з дня заснування Національного дендропарку «Софіївка» – НДІ НАН України.– Умань, 2006. – С. 214–215.

4. Гапоненко М.Б., Лебеда А.П., Альохін О.О., Баглай К.М., Березкіна В.І., Білик О.М., Бойко М.Ф. та ін..Каталог раритетних рослин ботанічних садів і дендропарків України.– Київ: Академперіодика, 2011.– 183 с.

5. Клименко С.В., Мельничук О.А. Сортовий потенціал Cornus mas L. для адаптації культури в умовах Ботанічного саду ХДУ. Матер. 2-го відкритого з'їзду фітобіологів Херсонщини.(Херсон, 15 травня 2009р.) // Зб.тез доповідей. – Херсон: Айлант, 2009. – С.54.

6. Корольова О. В. До вивчення біорізноманіття грибів ботанічного саду Херсонського державного університету // Метода, вип. «Наука», 2003 а.– С.3-6.

7. Корольова О.В. Моніторинг мікобіоти судинних рослин колекційного фонду Ботанічного саду Херсонського державного університету // Теорія і практика сучасного природознавства:// Зб. наук. праць.– Херсон: Терра, 2003б. – С. 72-75.

8. Работягов В.Д., Свиденко Л.В., Деревянко В.Н., Бойко М.Ф. Эфирномасличные и лекарственные растения, интродуцированные в Херсонской области. – Херсон: Айлант, 2003. – 288 с.

9. Сушинська Н.І.Сезонна ритміка деяких декоративних форм барбарису Тунберга (Berberis thunbergii dc.). Матер. 2-го відкритого з'їзду фітобіологів Херсонщини (Херсон, 15 травня 2009р.) // Зб.тез доповідей. – Херсон: Айлант, 2009. – С.81.

10. Чекліст рослин та грибів Ботанічного саду Херсонського державного університету» / Відп. ред. Бойко М.Ф.– Херсон: Айлант, 2011 р. – 104 с. Видання присвячене 75-річчю заснування Ботанічного саду. Автори монографії: Бойко М.Ф., Дерев’янко В.М., Дерев’янко Н.В., Загороднюк Н.В., Корольова О.В., Мельник Р.П., Мойсієнко І.І., Сушинська Н.І., Ходосовцев О.Є.